Категорія: Шепетівський міськміжрайонний відділ

   З давнини наші предки шанували, поважали і любили березу. Листя, бруньки, гілки та сік цього дерева використовували в народній медицині як сильні ліки.
  Та й донині береза залишається надзвичайно цінною для медицини сировиною. Мало кому відомо, що з її деревини роблять активоване вугілля, дьоготь та ксиліт (замінник цукру). Але найбільш відомим компонентом, яке дає нам це дерево, є сік. Сік берези являє собою прозору рідину, яка на початку весни рухається по стволу, пробуджуючи спляче дерево до активного життя. Він є потужним ліками, що використовуються для лікування від багатьох недуг. Офіційна медицина вважає сік берези одним з кращих натуральних дієтичних продуктів, який завдяки своєму біохімічному складу позитивно впливає на організм.
    До складу соку входять вітаміни: С, В6 і В12, є й інші, але їх вміст незначний. За кількістю та набором мікро- і макроелементів березовий сік можна назвати своєрідним лідером серед подібних природніх рідин – в ньому присутні безліч в елементів з таблиці Менделєєва: мінеральні солі барію, алюмінію, заліза, кальцію, магнію, титану, нікелю, цирконію, натрію, марганцю, кремнію та ін., які позитивно впливають на організм. Крім того, до складу березового соку входять більше десятка органічних кислот, сапоніни, фітонциди та ефірні масла.
   Регулярне вживання соку сприяє очищенню крові, виведенню з клітин токсинів, шлаків і продуктів розпаду, підвищенню рівня гемоглобіну. Березовий сік позитивно впливає на загоєння ран і пошкоджень шкіри, під його впливом швидше рубцюються навіть застарілі і гнійні виразки. Відомо, що він стимулює функції нирок, що дуже важливо при таких захворюваннях, як сечокам’яна хвороба і пієлонефрит, але в даному випадку потрібно споживати з обережністю, оскільки сік володіє сечогінною дією. Також покращує обмін речовин, що сприяє схудненню. Недарма в народі порівнюють стрункість з березою, а сік використовують як один із засобів лікування ожиріння. Він приводить в тонус нервову систему, що допомагає впоратися з такими проблемами, як хронічна втома та депресія. Народні цілителі рекомендували пити сік для нормалізації кислотності в шлунку і кишкової мікрофлори, а також для підтримки організму в комплексному лікуванні онкологічних захворювань. Сік дають пити людям, які страждають на подагру, артрити, запалення легенів або туберкульоз. Протизапальні властивості забезпечує набір фітонцидів, які знищують бактерії, активують імунітет і сприяють зростанню опірності до різних інфекцій. Він корисний у разі вітамінної недостатності і цинзі, успішно відновлює сили, підвищує імунітет і виводить токсини.
   Не оминули увагою сік і косметологи. Вони стверджують, що косметичні засоби на його основі тонізують шкіру, позбавляють її від пігментації і усувають зайву жирність та укріплюють волосся.
    Окрім користі березовий сік здатний у деяких випадках шкодити людському організму. Це перш за все люди, у яких індивідуальна непереносимість та алергія на пилок берези. За умови алергії цей сік пити не рекомендується, оскільки реакція організму може бути непередбачуваною та мати неприємні наслідки.
    Велике значення має також і місце, де був зібраний напій. Дерева, що ростуть у безпосередній близькості від магістралей і завантажених автомобільних трас, даватимуть сік, який “багатий” важкими металами. Засмічувати свій організм подібними елементами просто небезпечно для будь-якої людини, тому, перш ніж купувати березовий сік, бажано поцікавитися, в яких районах він був зібраний.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар із загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                        Іван Матвійчук

     В даний час світова спільнота настільки занепокоєна поширенням коронавірусу серед населення, що інші, не менш небезпечні захворювання, відійшли на другий план.
    Внаслідок аномально теплої та м’якої зими вже почали просинатися кліщі. Останнім часом вони стали справжнім лихом, яке не дозволяє розслабитися ні в лісі, ні в міському парку. Найуразливіші для них традиційно є діти і домашні улюбленці. І з появою першим неприродно теплих весняних днів більшість населення хоче вибратися десь на природу на пікнік, пожарити шашлик тощо. Найбільшою небезпекою, яку можна отримати від кліща, є бореліоз (хвороба Лайма). Це бактеріальна інфекція, яка передається виключно через укуси кліщів.
   Тому щоб знизити ризик присмоктування кліща варто дотримуватися наступних порад:
– Покривайте голову головним убором і одягайте світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла – аби легше було помітити кліщів.
– Кожні 2 години прогулянки оглядайте себе і своїх супутників, аби виявити кліщів. Повторіть огляд вдома. Особливо ретельно обстежте ділянки тіла, покриті волоссям.
– Місце для привалів на природі звільніть від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі кількох метрів.
– Повернувшись додому, відразу змініть і ретельно огляньте одяг. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а й згодом, перемістившись із одягу.
– Використовуйте для захисту від кліщів спеціальні ефективні засоби – аерозолі, які відлякують кліщів (препарати, що містять репеленти ДЕТА або акреп, випускаються в аерозольній упаковці).
   Дехто використовує для відлякування кліщів засоби від комарів. Робити це в жодному разі не можна! Кліщ, який потрапив в зону дії такого препарату, занадто збуджується і вже не повзає по тілу, обираючи містечко трохи краще (зазвичай на це у нього йде 2-3 години, і за цей час його встигають або зняти, або струсити), а всмоктується в будь-яке місце.

  Якщо Ви все-таки не вбереглися і виявили на тілі кліща, варто дотримуватися наступного алгоритму дій:
1. Негайно зверніться в медичний заклад.
2. Якщо такої можливості немає, кліща необхідно якнайшвидше видалити. Поширеною помилкою є спроба «задушити» кліща олією, вазеліном, лаком або бензином. Також не можна стискати кліща, розчавлювати чи проколювати його, оскільки борелії та інші збудники хвороби можуть перебувати в усіх біологічних рідинах переносника. Видаляти кліща потрібно пінцетом або спеціальним інструментом. Найкраще це робити в рукавичках, захопивши кліща якомога ближче до шкіри. Після цього рівними вертикально спрямованими рухами треба повільно витягнути кліща зі шкіри. Якщо під руками немає пінцета чи спеціального інструменту, можна використовувати просту нитку, однак це збільшує шанси, що частина тіла комахи відірветься.
3. Якщо при видаленні кліща у шкірі залишилися частини його ротової порожнини, це не становитиме великої небезпеки, оскільки ця частина тіла комахи не є інфекційною. Потрібно звернутися до лікаря або просто дати місцю укусу зажити.
4. Після видалення кліща треба обробити відповідне місце антисептиком або промити водою з милом; людина, що видалила кліща, також повинна помити руки. Видаленого кліща (при умові, що він живий) рекомендовано відправити в лабораторію особливо-небезпечних інфекцій Державної установи «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України» за адресою: м. Хмельницький, вул. Храновського, 12 для подальшого дослідження на вміст борелій.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар із загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                 І.А. Матвійчук

     В продовж 2019 року активно проводились заходи щодо впливу на епідемічну ситуацію з туберкульозу в районі. Так прийнято районну програму протидії захворюванню на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію/СНІД на 2019-2021 роки, заслухано виконання заходів інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах району.
   Щомісячно ведеться моніторинг епідемічних показників туберкульозу. Виконання заходів протидії туберкульозу заслуховувалось на медичній раді ЦРЛ. Інформація з епідемічної ситуації по туберкульозу регулярно висвітлюється в місцевих друкованих засобах.
      Однак не дивлячись на проведення планових організаційних заходів, епідемічна ситуація захворювання туберкульозом в районі як і в минулому році поступово ускладнюється. Основні епідеміологічні показники туберкульозу в порівнянні з 2018 роком зросли в середньому на 2,3 — 30,5 відсотків, а відносно до обласних чинників то вони значно їх перевищують.
      В 2019 році виявлено всього 54 хворих з туберкульозом, що становить 71,3 випадки на 100 тис. в 2018 році відповідно 53 і 69,7, по області 45,9 на 100тис. Захворюваність в порівнянні з минулим роком збільшилась на 2,3%, а відносно обласного чинника то на 55,3%. Виявлено туберкульоз легень у 53 хворих, що становить 70.0 на 100тис. по області_42,0 на 100тис.
    Серед вперше виявлених хворих у 39 бацилярний туберкульоз, що становить 51,5 на 100тис. по області_ 28,7 на 100тис. В порівнянні з 2018 роком, він збільшився на 18,6%. В 23 хворих КСП знайдені за допомогою прямої мікроскопії мазка. У 8 за допомогою молекулярно-генетичного тесту, і у 8 культурально. У 10 хворих виявлено МБТ в яких були обмежені форми(без деструкції) туберкульозу, що свідчить про якісне дослідження в тому числі і в лабораторії І рівня.
    Деструктивний туберкульоз легень виявлено у 35 хворих, що становить 46,2 на 100тис., в 2018 році відповідно 32 і 42,1, по області 19,3 на 100тис.. Показник зріс на 9,7%. Питома вага деструктивного туберкульозу рівняється 66,0%, в 2018 р. 65,0%, він виріс на 1,5% по області 45,8%. Даний чинник вказує на несвоєчасність виявлення туберкульозу. Основна причина криється в тому, що пацієнти тривало перебувають дома із признаками хвороби, а в медичний заклад тривало не звертаються, а процес набуває прогресуючого характеру.
    Так серед хворих з деструктивним туберкульозом у 18(51,4%) процес мав розповсюджені форми (у двох і більше часток), у 15 спостерігалось бактеріовиділення.
   Серед форм легеневого туберкульозу переважають інфільтративні форми 44 (83,0%), дисемінований 8 (15,0%, інші 2,0%.)
  В продовж року не було виявлено дітей та підлітків з активними формами туберкульозу, що не зустрічалось в продовж останніх років . по області захворюваність відповідно 5,0 та 14,4 на 100тис.
     За соціальним статусом:
непрацюючі працездатного віку 33 хворий – 61,1%
пенсіонери 12 хворих – 22,2%
ОБПМП 2 хворих – 3,7%
Соціальна група становить – 87,0%. по області 71,8%
   Можна зауважити, що частина хворих (4 хворих, або 7,4 відсотка) зловживають алкоголем. Виявлено ТБ серед чоловіків 38 хворих або 70,4%, серед жінок 16 (29,6%).
    Загальна захворюваність туберкульозом зросла по місту на 3,4 відсотка, а по селу на 86,5%.
   По місту в 2019 році виявлено 31 хворих в тому числі 22 з бактеріовиділенням та 18 з деструктивними формами легень. Захворюваність становить 74,8 на 100тис. проти 48,3 в 2018р. Захворюваність виросла на 54,8 відсотків.
    По 10 випадків активного туберкульозу виявлено на 1 та 5 АЗПСМ, 5 хворих на 3 АЗПСМ, 4 хворих на 4 АЗПСМ та 2 хворих на 2 АЗПСМ.
    На сільських дільницях виявлено туберкульоз у 23 хворого, що становить 67,0 випадки на 100тис. в 2018 році відповідно 31 і 102,3. Захворюваність знизилась на 34,5%.
  Найвища захворюваність спостерігається на Чотирбоцькій АЗПСМ- 182,8 на 100тис.(2 хворих), Плесенській 139,0 (3 хворих), Мокіївській 116,5 (2 хворих), Кірчинській 103,3 (2 хворих). Перевищують районний чинник Городищенська АЗПСМ – 81,4 (2 хворих). Грицівська АЗПСМ -72,9 випадка на 100тис.(6 хворих).
   Не спостерігалось випадків туберкульозу на Хролінській, Ленківській, Сульжинській, В.Решнівській АЗПСМ.
     Серед вперше захворівших на туберкульоз в 2019 році у 13 пацієнтів, що становить 20,1% встановлено хіміорезистентний туберкульоз, в тому числі у 12 (22,2%) мультирезистентна форма. В порівнянні з попереднім роком він зріс на 62,5% це вказує на вкрай негативну, можна сказати небезпечну епідемічну ситуацію в регіоні з приводу резистентного туберкульозу.
   Серед вперше захворівших в поточному році було виявлено 5 хворих з асоційованим туберкульозом (туберкульоз поєднаний з ВІЛ-інфекцією), що становить 6,6 випадка на 100тис. Три випадка виявлено одночасно ТБ та ВІЛ, а в двох уже ВІЛ – інфікованих було виявлено туберкульоз.
    Слід зауважити що в 2019 році було виявлено 3 випадка сімейного туберкульозу ( Б.О.В.. см.Шепетівка, Ш.В.М. м.Шепетівка,, К.Ю.П. с. Кліментовичі). Це свідчить про недостатню проведену дезінфекційну роботу в туберкульозних вогнищах як з боку протитуберкульозного закладу так і первинної ланки.
   При аналізі захворюваності серед вперше виявлених хворих з’ясовано, що від перших проявів хвороби до звернення хворого в медичний заклад проходить значний термін в середньому через 26,4 дня, в 2018 році через 18,9 дня. Термін збільшився на 7,5 дня. (39,7%). Стандарт звернення 3 – 6 днів. Так звернулось в медичний заклад на протязі:
до 3 днів – 22,2% (12 хворих)
до 7 днів — 16,6% ( 9 хворих)
до 14 днів – 12,9% (7 хворих)
до 21 дня – 11,1% (6 хворих)
до 30 днів – 11,1% (6 хворих)
більше місяця – 16,6%( 9 хворих)
   Хворі туберкульозом розділились в основному на дві групи. Більшість хворих до двох тижнів 51,8% (28 хворих) і тривало не звертались за медичною допомогою 39,0% (21 хворих). Але слід зауважити, що в першій групі значно менший відсоток хворих з бацилярними та деструктивними формами туберкульозу по 50,0 відсотків. Серед другої групи бацилярні та деструктивні форми становлять по 80,9%. Це наглядно показує, що хворі з признаками туберкульозу тривало не звертаються в медичний заклад, стають небезпечним джерелом грізної інфекції.

Завідувач відділенням організації епідеміологічних досліджень,
лікар-епідеміолог Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України»                 В.В.Костюк

    Свинець є хімічним елементом з групи важких металів, який, потрапляючи в організм, негативно впливає на низку органів та систем. Свинець потрапляє до організму людини через дихальний апарат (пил і леткі сполуки, що перебувають у повітрі, особливо велика їх кількість утворюється при спалюванні бензину), а також разом із продуктами харчування та водою. Водний шлях накопичення в організмі можливий при користуванні старими водопостачальними системами, зробленими з свинцю.
   Свинець впливає на кровотворну і нервову системи, шлунково-кишковий тракт і нирки. Спричиняє анемію (оскільки включається до ланцюгу біосинтезу гема і скорочує період життя еритроцитів), а також енцефалопатію, зниження розумових властивостей, викликає шлунково-кишкові розлади, диспепсію, коліки, нефропатію.
    Як і більшість подібних сполук, свинець може спричинити гостре та хронічне отруєння. Симптомами гострого отруєння є: розлади травного каналу (збільшене слиновиділення, присмак металу в роті, нудота, блювання, свинцеві кольки в животі, діарея), зниження температури тіла і кров’яного тиску, брадикардія або тахікардія, холодний піт, порушення дихання, колапс. Потрапляння до організму 250 мг найбільш токсичної сполуки тетраетилсвинцю (С2Н5)4Pb закінчується смертю. У тих осіб, які з огляду на особливості своєї професії змушені контактувати зі сполуками свинцю або перебувають у забрудненому середовищі, спостерігаються хронічні отруєння. Хронічне отруєння виявляється у вигляді анемії, яка є наслідком блокування ензимних систем, що ведуть до синтезу гемоглобіну; ушкодженнями як центральної, так і периферійної нервової системи. Симптомами таких ушкоджень є погіршення розумової діяльності (у дітей, які відстають у розвитку, встановлено вищий рівень свинцю у крові), надмірна рухливість, агресивність, порушення сну, порушення функцій нирок. Також свинець надзвичайно небезпечний для вагітних жінок, оскільки має здатність проникати через плаценту та призводить до важких необоротних неврологічних порушень у плода.
     Варто зауважити, що токсичний вплив свинцю є сильнішим в присутності кадмію, який для нього є синергетиком (посилює негативний вплив). У свою чергу присутність цинку, який є антагоністом свинцю, послаблює його токсичність.
     Існує навіть гіпотеза, що одним із факторів, що призвів до падіння Римської імперії, є свинець. Згідно з цією версією, головним джерелом свинцевого отруєння були водопровідні труби, які, як відомо, були свинцеві. Також широко використовувалася косметика на основі свинцю, яку втирали в шкіру. А свинцеві білила застосовувалися для фарбування приміщень. А ще вино, яке підсолоджували сиропом, пропареним в свинцевому посуді. Оскільки тільки багаті римляни могли собі дозволити пити підсолоджене вино, свинцеве отруєння було «соціально виборчим». Еліта важко страждала від хронічних отруєнь.
   ВООЗ назвала свинець однією з 10 хімічних речовин, що викликають основну стурбованість у сфері охорони здоров’я і закликають міжнародну спільноту вживати певні дії для того, щоб захистити здоров’я працівників, дітей та жінок дітородного віку. Це, в першу чергу, відмова від свинцевмісних фарб, проведення механізації і герметизації виробничого процесу, раціональне обладнання вентиляції й очищення забрудненого випарами і пилом свинцю повітря перед викидом його в атмосферу.
    Важливим заходом профілактики свинцевих інтоксикацій є заміна свинцю на менш токсичні речовини. Робітники, які працюють із свинцем, повинні користуватися респіраторами, дотримуватись правил особистої гігієни, повноцінно харчуватися. Цінним лікувально-профілактичним заходом є періодична вітамінізація їжі.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар з загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                                     Іван Матвійчук

     В Україні в 2020 році захворіло на грип типу А, В та вірусні інфекції більше 3 млн. чоловік, з яких 22 померло.
  На Шепетівщині в лютому поточного року загострилась епідситуація щодо захворюваності на ГРВІ та грип. Щотижнево збільшується кількість захворівших. Так за шостий тиждень поточного року захворіло 702 особи, з них діти склали 499 випадків, що становить 71%, в т.ч. від 0 до 4 років – 128 випадків, від 5-14 років – 293 випадки, від 5–17 років – 78 випадків.
     В поточному році зареєстровано по первинних терміновим повідомленнях 18 випадків грипу в основному серед дорослого населення та учнів шкіл.
    Інтенсивний показник захворюваності простудними інфекціями за 6 тиждень 2020 року склав 927 на 100 тис. населення, а це поки що нижче епідемічного порогу на 2,2%.
     За останню неділю госпіталізовано 22 особи, з яких 15 випадків – діти.
  В зв’язку з ростом захворюваності грипом та ГРВІ серед учнів шкіл м.Шепетівки тимчасово з 30.01.2020р призупинявся навчальний процес в всіх ЗОШ міста, в 7 школах Судилківської ОТГ, в Грицівському ліцеї Грицівської ОТГ, ДНЗ і ЗОШ с.Михайлючка, НВК с.Городнявка, 2 ЗОШ Ленковецької ОТГ до зниження та стабілізації епідеміологічного процесу.

Завідувач відділення організації епідемічних
досліджень Шепетівського міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                          Костюк В.В.

    Напевно, кожен із нас у своєму житті стикався з ситуацією, коли діти раннього віку відмовляються від вживання їжі, особливо нової для себе. І при цьому всі старання дорослих марні, адже якщо дитина вибаглива до їжі, то ніякі вмовляння чи навіть погрози тут не допоможуть. Найчастіше це спостерігається при переході від вигодовування дитини грудним молоком або сумішшю, коли необхідно навчитися сприймати нові продукти, які пропонують їй батьки. Негативне ставлення дитини до нової незнайомої їжі характеризується терміном «неофобія». Існує думка, що неофобія є своєрідним захисним механізмом.
    Таким чином відмова дитини від невідомих продуктів у цей період може певною мірою знизити ризик алергічних реакцій та отруєнь. Однак неофобія стає істотною проблемою як для батьків, так і для педіатрів, оскільки часто це призводить до неможливості ввести в раціон харчування необхідні продукти, які є важливими джерелами основних нутрієнтів.
        Причинами дитячої неофобії є:
• відмова від наданої їжі, як спосіб самоствердження: у такий спосіб дитина хоче показати дорослим свій характер, що саме вона на даний момент головна;
• відмова від незнайомої їжі як спосіб «захисту» від чогось нового і незвіданого: дитина сама себе намагається убезпечити, тим самим ігноруючи всі спроби дорослих запропонувати їй смачне і збалансоване харчування;
• відмова від їжі через не надто апетитний вигляд страви: дитину навіть не намагається спробувати, демонстративно відштовхуючи тарілку;
• відмова від їжі через негативне висловлювання про приготовану їжу з боку батьків, яким дитина раннього віку беззаперечно довіряє;
• відмова через спогади про несприятливий досвід дегустації страви: негативні емоції, які відчувала дитина в минулому, спробувавши неприємну на смак їжу, залишаються в пам’яті надовго і діють, як захисний бар’єр;
• відсутність сприйняття «нормальної їжі»: нерозуміння дитини того, що їй дають. Таке відбувається найчастіше в несприятливих та асоціальних сім’ях, у яких діти не знають різноманітності в їжі, батьки мало уваги приділяють вихованню чада.
     Як допомогти дитині впоратися з проблемою? У всіх вище перерахованих випадках потрібно дуже делікатно підійти до проблеми. Дорослі повинні набратися сил і спільними зусиллями з’ясувати причину харчової неофобії, а вже після цього постаратися її подолати.
       Існує ряд корисних порад, які допоможуть подолати проблему:
• не перегинати палицю – не змушувати дитину їсти силою, не залякувати і не порівнювати її з іншими дітьми, які все з’їдають;
• урізноманітнити раціон малюка, розповідаючи при цьому про походження і корисні властивості того чи іншого продукту. Дитину дуже важливо зацікавити і, можливо, десь схитрувати, але при цьому досягти бажаного результату без шкоди для дитини;
• віддавайте перевагу сімейним трапезам, а не індивідуальному годуванню дитини – не загострюйте увагу саме на ній, поводьтеся невимушено й легко;
• спробуйте поділитися з дитиною власним досвідом (розповісти, як Ви теж у дитинстві не любили певний продукт, а зараз він один із найулюбленіших);
• намагайтеся пропонувати їжу дитині в один і той же час – дотримуйтеся режиму та постарайтеся обмежити сторонні відволікаючі предмети (гаджети, телевізор тощо).
  Причиною страху нової їжі також може бути генетична або вікова особливість дитини, у деяких випадках це проблеми з жуванням або шлунково-кишковим трактом. На формування смакових переваг певний вплив мають і національні традиції в харчуванні. Наприклад, традиційним для Скандинавських країн є вживання на сніданок риби, для Німеччини – сиру та м’ясних консервів, а для Японії – рису і морепродуктів.
    Не виключено, що діти з інших країн можуть із задоволенням їсти ці ж продукти на обід або вечерю, у той час як під час сніданку ставлення до них буде негативним. Просто будьте уважні, покладайтеся на свій розсуд і кулінарні навички, адже батьки знають краще будь-яких фахівців особливості своєї дитини. Харчова неофобія – це не вирок, а цілком нормальне явище, яке вимагає грамотних стратегічних дій.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар з загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                    Іван Матвійчук

    В Україні в 2020 році захворіло на грип типу А, В та вірусні інфекції 2,5 млн. чоловік, з яких 14 померло.
  На Шепетівщині в січні поточного року загострилась епідситуація щодо захворюваності на ГРВІ та грип. Щотижнево збільшується кількість захворівших.
    Так за перший тиждень поточного року зареєстровано 199 випадків, за другий тиждень – 204 випадків, 3 тиждень – 351 випадок, 4 тиждень – 564 випадки.
   Із 564 що захворіли за останній тиждень діти склали 75%, в т.ч. від 0 до 4 років – 132 випадки, від 5-14 років – 241 випадок, від 5–17 років – 46 випадків.
 Вперше в поточному році зареєстровано по первинних терміновим повідомленнях 8 випадків грипу в основному серед учнів шкіл.
    Інтенсивний показник захворюваності простудними інфекціями за 4 тиждень 2020 року склав 744 на 100 тис. населення, а це поки що нижче епідемічного порогу на 4,5%.
    За останню неділю госпіталізовано 6 осіб, з яких всі діти.
 В зв’язку з ростом захворюваності грипом та ГРВІ серед учнів шкіл м. Шепетівки тимчасово з 30.01.2020р призупинено навчальний процес в 8 із 10 ЗОШ до зниження та стабілізації епідеміологічного процесу.

Завідувач відділення організації епідемічних
досліджень Шепетівського міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                        Костюк В.В.

  В Україні склалась неблагополучна епідеміологічна ситуація по захворюваності на грип. З початку епідсезону зареєстровано 5 летальних випадків. Останні смертельні випадки від ускладнень грипу штаму H1N1 зареєстровано в Житомирській області та м. Запоріжжя. Є велика ймовірність виникнення захворюваності цим смертельно небезпечним штамом грипу і на Хмельниччині.
   Разом з тим, поки що епідситуація по захворюваності на грип та ГРВІ на Шепетівщині продовжує лишатися благополучною. Так за 2 тиждень 2020 року по Шепетівському району зареєстровано 204 випадки захворювань на ГРВІ, інтенсивний показник становить 272 на 100 тис. населення. Серед захворілих ГРВІ – 148 дітей віком до 17 років, що складає 72,5%.це на рівні показників попереднього тижня, коли захворіло 199чоловік з яких діти склали -143 випадки. Слід відмітити, що рівень захворюваності поки що нижче порогового рівня на 20%.
   Протягом 2 тижня було госпіталізовано 4 хворих на ГРВІ, що становить – 1,9% від усіх захворілих; серед госпіталізованих дітей в віці до 17 років -3 особи.
  Випадків захворювання на грип за поточний тиждень не зареєстровано. З початку епідемічного сезону проти грипу вакциновано 50 медичних працівників.
   Рахую за доцільне ще раз нагадати про першочергові заходи по профілактиці простудних захворювань, в т.ч. грипу:
– вести здоровий спосіб життя, виконувати ранкову гімнастику;
– не обмежувати себе в прогулянках на свіжому повітрі;
– виконувати контрастні обливання водою;
– здійснювати провітрювання і вологе прибирання приміщень;
– дотримуватися раціонального харчування з великою кількістю свіжих овочів та фруктів;
– застосовувати неспецифічні модулятори імунітету, а саме: настойку ехінацеї, елеутерококу, вітамінні препарати, зокрема вітамін С, аскорутин, змащувати перед прогулянками слизову оболонку носа оксоліновою маззю. Вживати часник, цибулю, відвар шипшини;
– підбирати одяг відповідно до сезону, проводити часте миття рук;
– одягати марлеву пов’язку під час епідемії в місцях скупчення людей чи при контакті із хворим;
– уникайте частого контакту з хворими людьми;
– уникайте торкання руками очей, носа чи рота, саме так поширюється вірус грипу.
   На сьогодні одним з найефективніших специфічних методів профілактики грипу залишається вакцинація населення протигрипозною вакциною, до складу якої обов’язково входять штами вірусів, які циркулюватимуть на території України та можуть стати можливою причиною захворювань.

Завідувач відділення організації епідеміологічних
досліджень Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ«Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                      Костюк В.В.