Категорія: Чемеровецьке районне лабораторне відділення

 19.03.2020 року завідуючий Чемеровецьким районним лабораторним відділенням ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України» Мазур В.П. прийняв участь в нараді-навчанні особового складу Чемеровецького відділення поліції Городоцького відділу ГУНП в Хмельницькій області щодо алгоритму дій профілактики коронавірусної інфекції, звертаючи особливу увагу на питання індивідуального захисту та проведення дезінфекційних заходів при цій недузі.
       Надано відповіді на ряд запитань учасників наради.

Завідуючий Чемеровецьким районним лабораторним
відділенням Кам’янець-Подільського місьміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                                  В. Мазур

   Завідуючий Чемеровецьким районним лабораторним відділенням Кам’янець-Подільського міськміжрайонного відділу ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України» Мазур В.П. та помічник лікаря-епідеміолога вказаного відділення Ковцун-Момот В.В. 6.03.2020 року прийняли участь в нараді-навчанні медичних працівників КНП «Чемеровецький центр ПМСД» щодо виконання вимог наказів МОЗ України № 185 від 24.01.2020 року та № 552 від 25.02.2020 року з питань реагування медичних працівників в разі захворювання на коронавірусну інфекцію.
  В ході наради-навчання відпрацьовувались практичні навички одягання засобів індивідуального захисту медичних працівників. Всього в роботі наради взяло участь 54 медичних працівники.
      Надано відповіді на ряд запитань учасників наради.

Завідуючий Чемеровецьким районним лабораторним
відділенням Кам’янець-Подільського місьміжрайонного
відділу ДУ « Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                                    В. Мазур

      У 2019 році на кашлюк в Чемеровецькому районі хворіло 8 дітей по таких вікових групах: до 1 року – 2 дітей, 1- 4 роки – 2 дітей, 5 – 9 років – 4 дітей, лабораторно підтверджено 2 випадки, у 6 випадках діагноз поставлено клінічно. А вже в 2020 році зареєстрований 1 випадок, дитина до 1 року.
  Кашлюк – це вкрай заразне захворювання дихальних шляхів, викликане аеробною бактерією Bordetella pertussis, яку також називають кашлюкова паличка. Кашлюк легко поширюється від людини до людини, головним чином повітряно-крапельним шляхом при кашлі чи чханні і просто розмові. Багато дітей, які заразилися кашлюком, страждають від нападів кашлю протягом 4-8 тижнів. Найбільш небезпечне це захворювання для немовлят.
  Першими ознаками кашлюку є помірний жар, нежить, кашель, який, як правило, переходить у судомний кашель. У немовлят це може супроводжуватися періодами тимчасового припинення дихальних рухів (апное). Пневмонія є поширеним ускладненням від кашлюку, рідше виникають конвульсії і ураження головного мозку (енцефалопатія).
    Симптоми, зазвичай, з’являються через 7-10 днів після інфікування. Захворювання має класичні симптоми, проте останнім часом трапляються і стерті форма кашлюку, це стосується переважно вакцинованих осіб. Перебіг захворювання має стадійний характер. Симптоматика кашлюку нагадує бронхіт з важким нападоподібним, тривалим кашлем, який виникає переважно в нічний період. Частота нападів кашлю залежить від важкості захворювання і може складати від 15 до 50 епізодів за добу. При важкій формі, напад кашлю зазвичай закінчуватися блюванням. Перебіг захворювання триває від 5 до 12 тижнів, проте може затягуватись на довший період.

      Найважливішим у лікуванні хворих на кашлюк є правильно організований режим, нагляд за хворим та призначення фахівцем антибактеріальних препаратів.
   Також швидкому одужанню сприяють прогулянки на свіжому повітрі, особливо якщо поруч є водойми. Довге перебування в закритому приміщенні може викликати судомний кашель, тому як можна більше часу батьки повинні проводити з дитиною на вулиці. Навіть якщо напад почався вночі, бажано вивести дитину на свіже повітря і тоді напад може відступити.
     Після перенесеного кашлюку формується стійкий імунітет.
   Запобігти кашлюку можна завдяки вакцинації. Відповідно до національного календаря щеплень, вакцинувати дітей для профілактики кашлюку необхідно у віці 2, 4, 6 і 18 місяців (чотири щеплення).
 Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (АаКДП), так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. АКДП містить цілі убиті клітини збудника кашлюку, а АКаДП містить безклітинний або ацелюлярний кашлюковий компонент. Обидва типи вакцин формують у щеплених дітей стійкий імунітет проти кашлюку, дифтерії та правця.
   Батькам важливо розуміти, що кашлюк досить небезпечна і важка хвороба. Аби уникнути цієї недуги необхідно робити вакцинацію та своєчасно звертатися за фаховою консультацією до медичних працівників.

Помічник лікаря–епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                       В. Ковцун–Момот

     На протязі 7-го тижня 2020 року (10.02.2020 року – 16.02.2020 року) в Чемеровецькому районі на гострі респіраторні вірусні інфекції та грип захворіло 302 особи, інтенсивний показник складає 730,0 на 100 тис населення. В тому числі 203 дітей віком до 17 років, інтенсивний показник складає 3279 на 100 тис дитячого населення, що на 35% менше в порівнянні з попереднім тижнем. Госпіталізовано 8 осіб, в тому числі 5 дітей віком до 17 років. Епідемічний поріг перевищено на 2%.
    Діагноз «грип» з початку року виставлено 22 особам, з них у 3 дітей, що значно більше, ніж за аналогічний період минулорічного епідемічного сезону, коли за весь сезон було зареєстровано всього 5 випадків.
  Розпорядженням голови Чемеровецької РДА та Чемеровецького селищного голови вводились тимчасові обмежувальні заходи у вигляді призупинення навчання у 10 закладах середньої освіти та 4 дошкільних навчальних закладах. Наразі навчання відновлено у всіх закладах.

Завідуючий Чемеровецьким районним
лабораторним відділення ДУ «Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України»                       В. Мазур

    Останніми роками істотно переглядається соціальна значимість паразитарних хвороб. Кишкові протозоози, насамперед лямбліоз, можуть створювати вторинні імунодефіцитні стани, посилювати епідеміологічно несприятливу ситуацію з кишкових бактеріозів, знижувати ефективність вакцинопрофілактики.
   У Чемеровецькому районі у 2019 році зареєстровано 1 випадок лямбліозу серед дитячого населення і у січні 2020 року вже зареєстровано 1 випадок цієї хвороби у дворічної дитини, інтенсивний показник становить 16.1 на 100 тис населення.
  Захворювання дітей цією недугою у 3-5 разів більша, ніж дорослих. Діти можуть заражатись вже з першого місяця життя.
  Лямбліоз поширений повсюдно. За даними ВООЗ, у світі на лямбліоз щорічно хворіє близько 500 млн осіб, ще у 500 тис людей захворювання протікає в скритій формі. В Україні рівень захворюваності населення на лямбліоз залишається на високому рівні і перевищує такий у провідних країнах Європи в десятки разів.
  Лямбліоз – це захворювання, яке спричиняється паразитуванням лямблій в тонкому кишківнику організму людини, де вони своєю життєдіяльністю порушують процеси всмоктування. Людина заражається лямбліозом при потраплянні в організм через ротову порожнину інвазійних цист лямблій. Факторами передачі є забруднені:
– вода (недостатньо очищена питна вода, а також вода відкритих водойм, що при купанні потрапила в організм людини);
– харчові продукти, які не пройшли відповідної термічної обробки (фрукти, овочі, ягоди);
– грунт в т.ч. пісок;
– руки;
  Цистам лямблій властива висока стійкість у зовнішньому середовищі. У воді природних водойм (ставки, річки, озера) при температурі 21-22⁰С вони живуть 1-3 місяці, на поверхні яблук – до 6 годин, на хлібі – 6-12 годин, у молочних продуктах при температурі 18-25⁰С – 12 діб, а при 2-6⁰С – до 112 діб. При температурі 60-70⁰С цисти гинуть через 5-10 хвилин, при кип’ятінні – моментально.
   Джерелом інфекції є людина, яка виділяє цисти лямблій і деякі види тварин, з якими людина часто контактує – собаки, коти, велика рогата худоба, свині та інші, серед яких теж широко розповсюджений лямбліоз. Механічними переносниками можуть бути мухи.
Для початку розвитку лямбліозу достатньо, щоб в організм потрапило 10 цист лямблій. Інкубаційний період триває від кількох днів до кількох тижнів (в середньому, 10-15 днів). Клінічні прояви дуже різноманітні, в першу чергу для захворювання характерні симптоми з боку шлунково-кишкового тракту: нестійкість випорожнень, метеоризм, болі в животі, нудота, іноді блювота, зниження апетиту.
   Друга група симптомів обумовлена синдромом інтоксикації. Лямблія – паразит «туги і печалі», за влучним виразом Д.Ф. Лямбля. Перш за все це є пригнічений, депресивний стан пацієнта. Можливі також дратівливість, плаксивість, головні болі, запаморочення, серцебиття, задишка, порушення сну.
  Для лямбліозної інвазії характерні алергічні прояви, зокрема на харчові антигени (молоко, рибу, яйця, цитрусові), блідість шкірних покривів, особливо шкіри обличчя. У більшості пацієнтів зустрічається нерівномірне забарвлення шкіри, її іктеричний відтінок. Зміна шкіри долонь і підошов часто реєстрований в останні роки симптом при лямбліозі. Досить частим симптомом у хворих є ураження червоної облямівки губ (від легкого лущення і сухості до тріщин, заїд).
   В цілому для лямбліозу характерний хвилеподібний характер з періодами наростання і стихання симптоматики. При поєднанні з іншими захворюваннями лямбліоз сприяє їхньому затяжному і тяжчому перебігу (синдром «взаємного обтяження»).
   У системі боротьби з паразитарними хворобами суттєву роль відведено амбулаторно-поліклінічним установам, у тому числі амбулаторіям сімейної медицини. Сімейний лікар повинен здійснювати діагностику, надавати первинну допомогу і, що особливо важливо, проводити первинну профілактику паразитарних хвороб. Що на сьогоднішній день практично не проводиться.
   Профілактика лямбліозу, як і будь-якої кишкової інфекції, повинна бути направлена на усунення факторів передачі цист лямблій. Це покращення соціально-побутових умов, обов’язкове дотримання санітарно-гігієнічного режиму в дитячих дошкільних, лікувально-профілактичних закладах та харчових об’єктах, покращення якості питної води, рівня комунального благоустрою населених пунктів, правил утримання свійських тварин (в тому числі котів, собак та ін.).
   Кожному треба пам’ятати, що дотримання елементарних правил особистої гігієни та харчування попереджує ризик зараження не тільки лямбліозом, але й іншими інфекційними та паразитарними хворобами.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
Кам’янець-Подільського міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                        В. Ковцун-Момот

     На оперативній нараді Чемеровецької районної державної адміністрації та Чемеровецької районної ради 20.01.2020 року заслухано інформацію завідуючого Чемеровецьким районним лабораторним відділенням Мазура В.П. про стан захворюваності населення району на гострі респіраторні вірусні інфекції і грип та шляхи їх профілактики.
     Доповідачем відмічено, що з початку року за медичною допомогою звернулось 430 осіб, з них 137 дітей віком до 17 років, що є нижчим показником в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року. Однак, за даний період вже зареєстровано 4 випадки захворювання грипом серед дорослих за первинним діагнозом.
     З початку епідемічного сезону вакциновано проти грипу 139 осіб, в тому числі 59 дітей.
 Поряд із цим за матеріалами преси та телебачення доповідачем поінформовано присутніх про випадок спалаху коронавірусної інфекції в Китаї та можливі шляхи профілактики даної недуги.
   На оперативній нараді були присутні 46 осіб керівників установ та організацій району.

Завідуючий Чемеровецьким районним лабораторним
відділенням Кам’янець-Подільського місьміжрайонного
відділу ДУ « Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                      В. Мазур

    За два тижні поточного року до медичних закладів району за медичною допомогою звернулися 274 особи, інтенсивний показник 662 на 100 тис. населення, в тому числі встановлено діагноз «грип» в двох дорослих. Серед захворілих 131 дитина віком до 17 років, що складає 2115 на 100 тис. населення. Епідемічний поріг не перевищено.
    В порівнянні з аналогічним періодом 2019 року рівень захворюваності зменшився на 26,5 %. Зменшення відбулось за рахунок як дитячого так і дорослого населення: в минулому році за перших два тижні захворіло 328 осіб, інтенсивний показник 793 на 100 тис. населення. З них 185 дітей віком до 17 років, інтенсивний показник 2988 на 100 тис. населення.
    Вакцинація проти грипу на протязі двох тижнів 2020 року не проводилась. З початку епідемічного сезону в 2019 році в Чемеровецькому районі вакциновано проти грипу 139 осіб, у тому числі 59 дітей віком до 17 років. За аналогічний період минулорічного епідсезону 2018-2019 років було вакциновано всього 63 особи, з них 24 дітей.
     Обмежувальні заходи в 2020 році в районі не вводились

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                                       В. Ковцун–Момот
.

     В Чемеровецькому районі в 2019 році відмічається зниження захворюваності на скарлатину – за 11місяців зареєстровано 25 випадків захворювань проти 70 випадків за такий же період минулого року, інтенсивний показник захворюваності становить 70,1 на 100 тис населення. Але не буде лишнім інформувати населення про цю недугу.
    Серед захворілих 22 дітей: до 1 року-1 дитина, 1-4 роки – 7 дітей, 5-9 років-9 дітей, 10-14 років-4 дітей, 15-17 років – 1 дитина та 3 дорослих. Із захворілих – 6 дітей не організованих, 4 відвідують дошкільні навчальні заклади, 10 учнів загальноосвітніх шкіл , 2 студенти. У 16 хворих діагноз підтверджено лабораторно, виділено гемолітичний стрептокок.
     Скарлатина – гостре інфекційне захворювання, яким зазвичай хворіють діти. Серед дорослого населення теж реєструються випадки захворювання скарлатиною, але значно рідше. Вважається, що чим менша дитина, тим в легкій формі протікає це інфекційне захворювання. Це заразне захворювання викликається гемолітичним стрептококом.
       Захворюваність на скарлатину збільшується в осінньо-зимовий період.
      Передача інфекції від хворого відбувається повітряно-крапельним шляхом.
     Тривалість інкубаційного періоду – від декількох годин до 12 днів.
   Типова форма скарлатини починається гостро: температура тіла за 6-7 годин підвищується до 38,5-40 °C. Хворі скаржаться на головний біль, нездужання, болючість при ковтанні. Наприкінці першої доби захворювання (іноді на другий день) з’являються характерні плямисті дрібні висипання на шкірі – спочатку на шиї та верхній частині грудей, а упродовж наступних 2-3-х днів поширюється по всьому тілу.
    Обличчя хворого злегка опухле, щоки яскраво червоні, тоді як підборіддя та рот на ділянці, обмеженій носогубними складками, відрізняються різкою блідістю (симптом блідого носогубного трикутника). Протягом перших 2-3-х днів хвороби язик вкривається сірувато-білим нашаруванням; з 3-4-го дня нашарування зникають, а забарвлення язика стає яскраво червоним (так званий «малиновий язик»).

  Температура тіла зберігається упродовж 3-6 днів, потім починає знижуватися та нормалізується на 9-10-й день хвороби. Одночасно покращується загальний стан хворого, зменшується інтоксикація, зникає висип та інші симптоми. На шкірі, особливо на долонях відбувається характерне злущення шкіри.
     Найважливішими профілактичними заходами є раннє виявлення та ізоляція хворих дітей і носіїв інфекції, та прийняття карантинних мір (в школах, дитячих садках, медичних установах). При стаціонарному лікуванні дітей виписують не швидше, ніж на 10-й день, після чого лікування продовжується в домашніх умовах ще 12 днів. Отже, дитина після скарлатини може повернутися в свій колектив не швидше, ніж на 22-й день при умові, що бактеріологічні дослідження на присутність збудника є негативними. Діти, які були в контакті з хворими дітьми, протягом 7 днів після контакту не повинні відвідувати дитячі заклади.
     Особливу увагу слід приділяти виявленню атипових і стертих форм, оскільки епідеміологічне значення хворих з цими формами скарлатини досить велике.
      Дієва профілактика скарлатини включає:
– дотримання правил особистої гігієни;
– дезінфекцію особистих речей;
– регулярне вологе прибирання і провітрювання приміщень;
– обмеження перебування в місцях масового скупчення людей.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
Кам’янець-Подільського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                              В. Ковцун-Момот

    За 11 місяців 2019 року у Чемеровецькому районі зареєстровано 11 випадків захворювань сальмонельозом, проти 9 випадків за такий же період минулого року. Інтенсивний показник захворюваності становить 26,6 на 100 тис населення. Наявний незначний ріст однак спалахів не зареєстровано.
     Із 11 захворівших в 9 виявлено сальмонелу ентерітідіс біовар єна, що складає 81.8 відсотків. В 1 хворого виявлено сальмонелу ява, та у 1 хворого сальмонелу тіфімуріум біовар «в».
      Серед захворілих 4 дітей: 1-4 роки – 1 дитина, 15-17 років – 3 дітей, 7 дорослих. Із захворілих – 1 дитина не організована, 3 студенти, із дорослих: 2 студенти, 1 робочий, 4 безробітних. Захворюваність реєструвалась у 7 випадках серед сільського населення, у 4 випадках серед міського населення.
      Всі хворі лікувались в інфекційному відділенні КНП «Чемеровецька ЦРЛ».
Розслідувано 9 вогнищ кишкових інфекцій. З метою встановлення джерела збудника інфекцій та локалізації вогнищ інфекційних захворювань обстежено 24 особи контактуючих, виявлений 1 носій.
   При проведенні епідрозслідування встановлено, що ймовірним фактором передачі збудника інфекції – яйця придбані на ринку та м’ясо куряче.
  В вогнищах проведена заключна дезінфекція, проведено бесіди щодо профілактики кишкових захворювань.

Помічник лікаря–епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                  В. Ковцун–Момот