Усім відома така хвороба як туберкульоз. Туберкульозна паличка здатна вражати не лише легені, а й інші органи: шкіру, кістки, нігті, сполучені тканини, м’язи, тощо.
Туберкульоз шкіри (Туберкульозний вовчак) зустрічається досить рідко і складає приблизно 5% усіх випадків позалегеневого туберкульозу. Понад 80% усіх випадків туберкульозу шкіри діагностується через 5 і більше років від початку захворювання. Бо туберкульоз шкіри вдало маскується під інші шкірні хвороби. Встановити точний діагноз можна лише завдяки застосуванням комплексних клініко-лабораторних методів дослідження.
Туберкульоз шкіри буває первинним і вторинним.
Первинний туберкульоз шкіри розвивається коли інфекція потрапляє на шкіру з зовнішнього джерела інфекції – від людини або тварини, хворої на активний (заразний) туберкульоз. У зоні ризику перебувають особи, що мають контакт людьми, хворими на туберкульоз в заразній формі (особливо маленькі діти), а також м’ясники, фермери, що мають контакт з хворими тваринами. Зазвичай бактерії туберкульозу уражають шкіру через рани, подряпини, тріщини. Туберкульоз шкіри розвивається переважно у людей з ослабленим імунітетом, зокрема у хворих на СНІД, хворих на хронічні недуги внутрішніх органів, через які шкіра стає сухою і знижуються її бар’єрні функції.
Вовчак туберкульозний належить саме до вторинних форм туберкульозу шкіри і є однією з найбільш розповсюджених форм.
Симптоми вовчака туберкульозного.
Спочатку з’являються люпоми – маленькі горбки коричнево-червонуватого кольору м’якої консистенції з гладкою блискучою поверхнею, яка в подальшому лущиться. Люпоми зазвичай розташовуються групам, причому спочатку вони відокремлені один від одного, а потім вони зливаються разом, навколо них завжди утворюється застій і почервоніння. Є ще й така важлива ознака вовчакової люпоми: коли натиснути на неї предметним склом, з капілярів виходить кров, і знекровлена люпома виглядає соскоподібною плямою жовто-бурого кольору, схожого на яблучне желе. Тому цей симптом має назву «феномен яблучного желе».
Переважно уражається шкіра обличчя ( 70%), особливо ділянки носа, щік, біля рота, а також шиї, рідше кінцівок і тулуба. Найтяжчою формою є туберкульозний вовчак слизових оболонок носа, очей, ротової порожнини, де утворюються червоно-жовті бляшки із зернистою поверхнею, що нагадує риб’ячу ікру. Перехід процесу на хрящі носа призводить до тяжкого спотворення обличчя (мутиляції). Вовчак може ускладнюватися бешихою, а іноді і перероджується в ракову пухлину.
Лікують туберкульозний вовчак тими методами, що й туберкульоз.
Не займайтесь самолікуванням! Туберкульоз – дуже небезпечна хвороба і вимагає комплексного лікування під наглядом лікаря.
Профілактика туберкульозу шкіри – це цілий комплекс заходів: специфічна профілактика (вакцинація і ревакцинація БЦЖ), пропаганда здорового способу життя, дотримання раціонального харчування, організація правильного режиму навчання, праці та активного відпочинку.
Помічник лікаря-епідеміолога Дунаєвецького районного
лабораторного ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України» В.В.Біскопчук