1 червня – Міжнародний день захисту дітей

  Щеплення – найкращий захист для дітлахів від інфекцій, відважні Збройні сили – найкращий захист від підступного ворога, а пильність – від небезпеки мінно-вибухових пристроїв☝️
  У Міжнародний день захисту дітей нагадуємо, що через повномасштабне вторгнення росії на значній території України зберігається висока мінна небезпека:
🔺з початку війни понад 1 300 дітей перебувають або перебували в лікарнях через поранення, травми, ДТП та інші нещасні випадки, що виникли внаслідок бойових дій або під час евакуації з місця бойових дій.
🔺з них – більше 1000 дітей отримали складні мінно-вибухові та вогнепальні травми.
🔺серед постраждалих – 31 випадок ампутацій на різних рівнях верхніх та нижніх кінцівок.
  Тому вкрай важливо пояснити дітям прості правила поведінки, що допоможуть вберегти життя та здоров’я. Будьте пильними, бережіть себе та своїх дітей!🫶

Шановні хмельничани! Дотримуймось інформаційної гігієни!

  Окрім ракет і безпілотників, ворог воює з нами й інформаційними методами. Наразі мережею поширюється інформація про ніби-то можливий витік шкідливих хімічних речовин у місті. Ці чутки не відповідають дійсності і спрямовані на те, щоби посіяти паніку.

Щиро просимо вас не реагувати на провокації і зберігати інформаційну гігієну!


Джерело інформації …

Експерти ЦГЗ беруть участь в семінарі у Жешуві задля посилення технічної спроможності у сфері громадського здоровʼя.

Представники ДУ “Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України” – заступник генерального директора Юрій Лисюк та завідувачка бактеріологічної лабораторії Вікторія Бех також долучилися до семінару, що проводиться задля посилення технічної спроможності у сфері громадського здоровʼя. Дводенний захід провели у польському Жешуві.
  Детальніше 👇 https://phc.org.ua/news/eksperti-cgz-berut-uchast-v-seminari-u-zheshuvi-zadlya-posilennya-tekhnichnoi-spromozhnosti-u

Як опанувати страх перед повітряними тривогами?

  Боятися повітряних тривог, ракетних атак — природно. Проте, важливо навчитися, за можливості, опановувати цей страх, щоб він не переростав у паніку та не провокував вас на деструктивні дії або ж небезпечну бездіяльність.
  Нагадуємо вам про вправи, які можуть допомогти вам це зробити. Авторка рекомендацій – Тетяна Сіренко, заступниця директора Центр психічного здоров’я та реабілітації “Лісова поляна” МОЗ України
📚Більше читайте на сайті: https://bit.ly/42AZFY6
Публікація підготовлена в межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованої першою леді України Олена Зеленська.

8 травня – День пам’яті та примирення, а ще Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

  Вітаємо наших партнерів – Хмельницьку обласну організацію Товариства Червоного Хреста України https://www.facebook.com/KhmelnitskyRedCross та Хмельницьку міську організацію Товариства Червоного Хреста України https://www.facebook.com/profile.php?id=100090840883701
Вони з першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну взялися допомагати тим, хто тікав від жахів війни. Багато переселенців самі стали волонтерами організації та допомагають адаптуватися до нових умов тим, хто опинився у скруті.
  Тож зичимо нашим партнерам та їх підопічним здоров`я, сил і наснаги для нових звершень. А ще – спільної Перемоги над ворогом, щоб і далі разом планувати роботу під МИРНИМ УКРАЇНСЬКИМ небом!

Все про мінну безпеку: рекомендації ЮНІСЕФ

  На жаль, Україна належить до переліку країн, які найбільше забруднені мінами та іншими вибухонебезпечними предметами. Саме діти першочергово перебувають у групі ризику через низьку обізнаність про мінну безпеку. Із 24 лютого 2022-го по 31 березня 2023 року через міни та нерозірвані боєприпаси загинуло 19 осіб, поранення отримали 64 дитини.
❗️Тому дуже важливо приділяти увагу просвіті щодо мінної безпеки серед дорослих і дітей. Вчителі й батьки мають постійно пояснювати та нагадувати, що не можна підходити та чіпати невідомі предмети і навіть такі, що ідентифіковані як міни чи боєприпаси,.
👉 На сайті https://bezpeka.info/ зібрано актуальну інформацію про міни, снаряди та правильну поведінку з ними. Є окремі розділи для батьків, вчителів та дітей різного віку.

26 квітня – День пам’яті Чорнобильської трагедії

  Уже другий рік цей день Україна зустрічає під загрозою нової радіаційної аварії. Якщо минулого року російські загарбники контролювали 2 наших АЕС – Чорнобильську і Запорізьку, то наразі під окупацією й досі перебуває Запорізька станція. І всі зусилля міжнародних партнерів по звільненню цього об`єкту не дали жодного результату.
  Радіаційне ураження є надзвичайно шкідливим для організму людини. Воно призводить до різкого зростання кількості онкологічних та гематологічних недуг, захворювань щитоподібної залози.
  Україна добре пам`ятає події 37-річної давнини. Тоді пожежу на 4-му енергоблоці Чорнобильській атомній електростанції гасили протягом 2 тижнів, а внаслідок цієї катастрофи в атмосферу надійшло 190 тон радіоактивних речовин. Населення Чорнобиля отримало опромінення у 90 разів більше, ніж населення міст Хіросіми та Нагасакі після ядерного бомбардування США в серпні 1945 року.
  Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних речовин, до кінця 1986 року 4-й реактор АЕС був накритий спеціальним саркофагом. Пізніше його назвали об’єктом «укриття». Його будували сотні тисяч добровольців та мобілізованих солдатів. Згодом, за участі міжнародних організацій у 2019 році завершили спорудження нового саркофагу поверх старого. Основна функція нового саркофагу полягає в обмеженні розповсюдження радіоактивних речовин, що перебувають в об’єкті «укриття». Згідно з проектом, нова споруда розрахована на 100 років.
  Наша країна заплатила надвисоку ціну. Були забруднені радіацією мільйони гектарів земель, лісів та водойм. Сотні тисяч людей втратили здоров’я та були змушені залишити власні домівки. Тому ми, як ніхто прагнемо, щоб така трагедія більше ніколи не повторилася…

А ви говорили зі своїми дітьми про міни?

  Якщо ні, то обовʼязково зробіть це. Адже Україна – одна з найбільш замінованих країн у світі. Тому діти можуть натрапити на вибухонебезпечні предмети будь-де: беручи до рук іграшку з землі, у лісі, обабіч дороги, у бабусі в садку, на річці, у покинутих чи зруйнованих будівлях.
👉 Допоможе вам у розмові сайт Безпека Інфо https://bit.ly/3lp50BC, де є поради щодо того, як говорити з дітьми різного віку про мінну безпеку, також мультики, комікси та ігри, що допоможуть дітям краще запамʼятати інформацію.
Цей та безліч інших корисних матеріалів ви знайдете у Спільнотеці: http://bit.ly/3U6H5V6

Як поводитись, якщо їде “швидка”?

🚨 Час, від якого залежить життя інших людей, для працівників екстрених служб вимірюється секундами. Тож усім учасникам дорожнього руху дуже важливо не заважати їхній роботі. Разом із Патрульна поліція України нагадуємо про те, як поводитися водіям і пішоходам, якщо поруч із ними на проїжджій частині опинилася «швидка».
👉 Що робити, якщо чуєте чи бачите наближення «швидкої» з увімкненим світловим та звуковим або лише світловим сигналом?
  Дайте «швидкій» дорогу і забезпечте їй безперешкодний проїзд. Для цього звільніть смугу, якою рухається «швидка», або тримайтеся якомога ближче до лівого краю проїжджої частини.
👉 Як діяти, якщо ви наближаєтеся до «швидкої» з увімкненими світловим та/або звуковим сигналом, що стоїть на дорозі/узбіччі?
  Знижуйте швидкість до 40 км/год та – якщо регулювальник подає відповідний сигнал – зупиніться. Продовжувати рух можна лише з дозволу регулювальника.
👉 Як пропустити «швидку», якщо ви в заторі?
  В європейських країнах це називають «аварійним коридором». Якщо ви перебуваєте в заторі, то учасники дорожнього руху мають розташувати авто:
☛ Якщо на дорозі є розділювальна смуга (транспортне огородження чи зелена зона): ті, хто рухаються у крайній лівій смузі, – якомога лівіше, а у крайній правій – якомога правіше.
☛ Якщо розділювальної смуги немає: автомобілі потрібно розмістити якомога правіше – так утвориться смуга, ширини якої буде достатньо для проїзду «швидкої».
👉 Ви хочете перейти дорогу і бачите «швидку» з увімкненими світловим та/або звуковим сигналом?
  У такому разі ви маєте утриматися від перетину проїжджої частини або негайно залишити її. Пріоритет – у машини швидкої допомоги.
  Ненадання переваги в русі машині швидкої допомоги, що рухається з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними маячками, карається штрафом у 680 гривень. Та, головне, важливо пам’ятати, що ціною вашого недотримання правил може стати чиєсь життя.
🚑 Права водія автівки швидкої допомоги
  Водій «швидкої» може* відступати від правил дорожнього руху, що регулюють проїзд перехресть і пішохідних зон, обгін, швидкість руху тощо. Водночас – має дотримуватися сигналів регулювальника.
*за умови увімкнення проблискового маячка і спеціального звукового сигналу. Проте звуковий сигнал може бути вимкнений.