Алгоритм дій при повітряній тривозі

  У межах ініціативи «Спільно до навчання» ЮНІСЕФ спільно з ДСНС України та Міністерством освіти і науки України підготували інструкції для адміністрації шкіл, вчителів і батьків.
  У матеріалах ви зможете знайти алгоритми дій, якщо під час уроків або перебування у школі пролунала повітряна тривога. Також за допомогою інструкцій батьки зможуть підготувати свою дитину на випадок, якщо вона почує сигнал тривоги. Інструкції доступні у відео та текстовому форматах за посиланням — https://uni.cf/3qfM5Zh
  Також освітяни можуть скористатись порадником із простими активностями для дітей у бомбосховищах, щоб допомогти їм справитись із тривогою і страхом. Порадник доступний тут — https://bit.ly/3BfrudV

Що робити, якщо потрібна медична допомога, а мобільний зв‘язок відсутній?

Це питання набуло актуальності через повномасштабну війну. Нагадуємо 👇, як діяти у такому випадку. ️
Не зайвим буде знати й наступну інформацію:
✅ Як надати першу допомогу: https://bit.ly/3Isp3G6
✅ Інструкції, що можуть врятувати життя: https://bit.ly/3M84XTR

Що давати дитині в школу під час воєнного стану? Базовий індивідуальний набір

  Якщо ваша дитина навчатиметься офлайн в час воєнного стану, то під час можливої евакуації чи спуску до укриття, вона братиме з собою наплічник. У ньому мають бути:
✔️пляшка чистої води;
✔️поживні батончики, снеки;
✔️нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та близьких родичів (імена, телефони, адреси);
✔️телефон (за можливості) + зарядний пристрій + павербанк;
✔️індивідуальний набір необхідних ліків (запас на кілька днів);
✔️комплект змінної білизни та одягу;
✔️улюблена іграшка або річ.
  Все інше (їжа, вода, засоби гігієни, ковдри, ліхтарики, універсальна аптечка тощо) має заздалегідь підготувати і забезпечити заклад освіти. Перед початком навчального процесу поспілкуйтесь з представником закладу й уточніть наявність необхідних предметів.
  Важливо не перевантажувати наплічник школяра та зберігати у школі те, що дозволяє адміністрація.

10 кроків назустріч школі

  Перше вересня цьогоріч може бути складним не лише для першачків. Адже багато школярів через війну змінили своє місце проживання або йдуть в іншу школу, через те, що їх навчальний заклад пошкодили чи й знищили російські ракети.
  Українські учні вже тривалий час позбавлені безперервного навчального процесу. До звичного «літнього відкату» приєднався стрес, спричинений трагічними подіями в Україні, та «зламаним» процесом навчання через пандемію коронавірусу, а надто – через війну. Тому знадобиться більше часу на повторення матеріалу – до цього треба бути готовими як самим дітям, так і вчителям та батькам.
  Слід із розумінням й терпінням ставитися до можливих труднощів у навчанні: зниженої концентрації, відстороненості, погіршення памʼяті тощо. Не варто прискорювати процес надолуження – все поступово пригадається. Поясніть це дітям, щоб зняти їхню тривогу.
  Діти під час навчання можуть крутити щось в руках, гойдатися на стільці – це не відволікання, а спосіб «відгальмувати» зайві сигнали – і саме так багато хто концентрується. Не забороняйте це робити, а, навпаки, спробуйте включити такі рухи в навчальний процес.
  Коли ми проживаємо складний досвід чи стрес, змінюється наша самооцінка, тому нині діти часто живуть в режимі очікування невдачі. Їм потрібен досвід перемог та підтримка. Давайте їм маленькі завдання, в яких був би швидкий результат. Відзначайте перемоги. На одне критичне зауваження має бути не менше трьох схвальних реакцій.
  Пристосування до нових, незнайомих обставин та людей виснажує. Тож зараз школярі можуть бути більш дратівливими, швидше втомлюватися.
  Зменшити стрес й найкраще включитися в повноцінний навчальний процес після тривалої перерви допоможуть поради сімейної та дитячої психологині Світлана Ройз.

Як я можу дозволити собі відпочивати, якщо йде війна?…

  Зараз здається, ніби відпочинок чи відпустка — це щось заборонене або, щонайменше, неприпустиме. Бо як це — відпочивати, коли йде війна?
  Тут важливо розуміти, що відпочинок потрібен усім без винятків для нормального функціонування організму (і мозку, зокрема). До того ж, коли ви нормально функціонуєте, то можете зробити набагато більше, аніж лежачи на дивані не в змозі піднятися.
  Щодня наш організм витрачає енергію для того, щоб адаптуватися до величезної кількості стресорів, що спричиняють реакції напруги (фізіологічні та психологічні реакції). За логікою відновлення енергетичного балансу, ми також маємо потребу звідкись брати цю енергію, тобто відновлюватись.
  На думку науковиць Нагоскі, 42% — це необхідна частина дня, яка нам потрібна для відпочинку, щоби функціонувати оптимально. На практиці – це 10 годин на добу, присвячених відпочинку в різних його формах — сну, фізичній активності, соціальній взаємодії, харчуванню та активному дозвіллю.
  Що каже наука про користь відпочинку? Якими можуть бути варіанти відпочинку? Як переконати себе відпочити, не відчуваючи провини?
Відповіді в матеріалі 👉 https://inscience.io/en/berezhy_sebe/mental-health/3229/

7 порад психолога, що допоможуть спілкуватись у час війни

  В Україні зараз немає жодної людини, яку б не зачепила війна. Але досвід у кожного з нас різний. Природньо, що можуть виникати проблеми в спілкуванні, особливо з тими, чий досвід відрізняється від вашого, з тими, хто пережив щось, не до кінця вам зрозуміле, що лякає, про що чуєш, але не до кінця віриш у те, що такі події можливі.
💙 Спілкування з оточуючими під час війни вимагає від нас більшої чутливості й обережності, ніж у мирний час. Особливо це актуально, коли взаємодієш із тими, хто перебував у зоні активних бойових дій (це може стосуватись як військових, так і цивільних).
💛Варто знати деякі особливості спілкування та враховувати їх, контактуючи з ними. Адже іноді саме «дбайливе» ставлення може провокувати негативні переживання в людей, які й так пережили стресові події.
💙 Завжди варто пам’ятати, що перед вами людина, яка має сили, ресурси, знання й уміння, що дають їй змогу виживати. Сам факт, що вона — перед вами, є свідченням того, що вона є «здатною».
💛У більшості випадків людина може сама вирішувати життєві питання, визначати майбутній рух, ухвалювати рішення й нести за них відповідальність. Не забирайте в неї здатність бути суб’єктом власного життя.
☑️Не робіть вибір за іншого.
Якщо людина пережила насильство, ситуацію, в якій була безпорадною, то можливість обирати з альтернатив повертає відчуття контролю. Якщо вирішили щось змінювати в планах, оточенні тощо — спочатку отримайте згоду. Людина має бути активним учасником свого життя.
☑️Поважайте кордони людини.
Вона має право робити те, що вважає за потрібне, мати інші орієнтири та цінності, власне бачення ситуації. Намагання «допомогти» може сприйматись як насильство. Варто запитати, чи потрібна людині допомога, а вже потім діяти. Також не варто торкатися чужого тіла без дозволу. Якщо нам дуже хочеться обійняти — це наше бажання, але воно може не збігатися з потребою іншої людини.
☑️Перебування в зоні бойових дій може сильно впливати на людину, змінюючи звичні нам поведінкові прояви. Не варто їх інтерпретувати самостійно — ми не можемо знати всі обставини життя іншого. Краще запитати прямо й пояснити, що саме вас турбує.
☑️Не жалійте, а співпереживайте.
Жалість позбавляє іншого суб’єктності, сили. Зазвичай, дорослому ми співчуваємо, співпереживаємо. Також не варто говорити про те, що ми розуміємо емоції того, хто пережив жахливий досвід. Ми не знаємо, як це було, нас не було поруч. Але історія людини викликає в нас почуття, й ми можемо їх озвучувати.
☑️Турбуючись про людину, непогано створити умови для переживання нею позитивних емоцій. Однак не вимагайте від іншого, щоб він відчував ту емоцію, яку ви очікуєте, був радісним і щасливим. Людина, яка пережила страшні події, має право відчувати лють, сум, горювати й усвідомлювати те, що з нею відбувається.
☑️Не знецінюйте її емоції, порівнюючи з іншими — кожен переживає власні стани, й кожному потрібен свій час, аби пройти цей процес.
☑️Дуже важливо вміти витримувати емоції іншого. Якщо людині, котра повернулась із зони бойових дій, необхідно висловити переживання, розповісти власну історію — добре буде надати їй таку можливість. Означення словами того, що вона пережила, сприяє загоєнню душевних ран. Однак про емоції ми можемо не лише говорити — ми можемо про них мовчати. Якщо людина замовкає, просто побудьте з нею поруч. Не обов’язково щось говорити. Це буває непросто — для цього потрібно бути емоційно стабільним, ставати опорою самому собі.

Практична психологиня, кандидатка психологічних наук Дарія Отич

Пам’ятка: йодна профілактика у разі радіаційної аварії

  Яку небезпеку становлять аварії на атомних станціях?
  У разі аварії на ядерних установках атомної станції може відбутися викид радіоізотопів йоду, цезію, стронцію та інших радіонуклідів. В результаті викиду може утворитися радіаційна хмара, яка по своїй протяжності може забруднювати ґрунт, поверхні, їжу та воду. Крім того, опади з хмари можуть осідати на шкірі та одязі людини. Так виникає зовнішнє опромінення, а при споживанні забруднених харчових продуктів – внутрішнє. Значна частина викидів містить радіактивний йод, або так звані радіоактивні ізотопи йоду («поганий йод»). Якщо не вживати заходів захисту, то в такому разі радіоактивний йод дуже легко і швидко поглинається щитоподібною залозою (особливо у дітей) і може призвести до її захворювань.
  Значний ризик для здоров’я має внутрішнє опромінення, – коли радіоізотопи потрапляють в організм людини через вдихання повітря чи споживання забруднених продуктів.
  Що таке йодна профілактика?
  Щоби зменшити негативний вплив радіоактивного йоду на щитоподібну залозу, використовується калій йодид. Такий захід називають йодною профілактикою. Після прийому препарату відбувається блокування щитоподібної залози, що перешкоджає накопиченню в ній радіоізотопів йоду.
  Прийом калій йодиду – лише ПІСЛЯ офіційного оповіщення!
  Приймати профілактичну дозу йодиду калію потрібно тільки після офіційного оповіщення про загрозу викиду та необхідність проведення йодної профілактики! Таке оповіщення проводиться місцевими органами виконавчої влади всіма доступними засобами масової інформації.
  Оптимальний ефект йодної профілактики досягається при завчасному прийомі препарату за 6 і менше годин до надходження радіоактивної хмари. Прийом препарату залишається ефективним одночасно з надходженням «хмари» та через 6 годин після. Не рекомендуємо прийом препарату через 24 годин після надходження хмари.
  Де брати калій йодид у разі потреби?
  Держава закупила необхідну кількість йодиду калію. Кожен регіон отримав необхідну кількість з розрахунку чисельності населення. У разі аварії будуть оперативно визначені пункти його видачі, найближчі до місця проживання людей.
  Якщо аварія вже сталася, категорично не рекомендовано залишати місце укриття до офіційних повідомлень місцевої влади. Так можна наразитися на ще більшу небезпеку. У будь-якому випадку варто чекати сповіщень від місцевої влади.
  Кому і в яких дозах потрібно приймати йодиду калію?
– діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) – 16 мг, діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг, діти від 3 до 12 років – 62,5 мг, підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують грудьми – 125 мг.
– людям, старшим за 40 років, йодид калію не призначають!
  Які наслідки прийому йодиду калію?
  Тимчасова блокада функції щитоподібної залози та одноразове введення йодовмісних препаратів практично не позначається на стані здоров’я дітей та дорослих. Але якщо приймати такі препарати протягом тривалого часу і у неправильному дозуванні, підвищується ризик зниження функції щитоподібної залози. Отже, приймати йодовмісні препарати для профілактики не варто.
  Використання спиртового розчину йоду чи розчину Люголя є неефективним та завдасть лише шкоду!
  Пам’ятайте також про інші заходи захисту у разі радіаційної аварії: перейдіть в укриття, щільно закрийте вікна і двері (не здійснюйте провітрювання), упакуйте харчові продукти або помістіть їх в закриті ємності, накопичте запас чистої води.

Домедична допомога при травмах очей

  Повномасштабна війна з рф призвела до збільшення кількості травмування різних оранів людини, в тому числі й очей. Більшість із травм виникає через вибухи та їхні наслідки – коли до ока потрапляють уламки, а також від ударів вибухової хвилі.
❓ Що ж робити у випадку пошкодження очей?
Нагадуємо про правила невідкладної домедичної допомоги у разі таких травм. Пам’ятайте: правильно та вчасно надана домедична допомога знизить тяжкі наслідки уражень ока та збільшить шанси на збереження й відновлення зору.

Що робити у разі радіаційної небезпеки?

  На фоні постійних ядерних погроз країни-терориста та неодноразових обстрілів території Запорізької АЕС, запусків ракет на іншими станціями українцям варто знати правила поведінки у разі надзвичайної ситуації будь-якого характеру.
  Варто підкреслити: ядерно-стратегічні об’єкти будуються таким чином, щоб витримувати значні фізичні пошкодження.
  Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України здійснює щоденний моніторинг стану радіаційного фону. Аналогічну роботу виконують й наші колеги в інших областях. Станом на 7 серпня жодних відхилень від природного фону не зафіксовано.
  Проте необхідно знати, що робити у разі, якщо у вашій місцевості трапилась радіаційна аварія ⬇️
  Основне – потрібно залишатись в приміщенні або терміново у нього зайти, якщо ви знаходитесь на вулиці. Це найбезпечніша дія, яку обов’язково варто виконати.
  Окремо нагадаємо: приймати йодид калію для «профілактики» без потреби – недопустимо. Це може зашкодити вашому здоров’ю. Йодна профілактика здійснюється одноразово і лише коли на це є вказівка від органів влади. Тобто вживання йоду зараз не має жодного сенсу.
  Детальніше читайте за посиланням https://bit.ly/3SuzcY8

Результати щоденного моніторінгу на 04.08.2022

Оперативна інформація.

  ДУ “Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України” в режимі воєнного стану здійснює моніторинг показників радіаційного фону, якості питної води та атмосферного повітря.
  Станом на 17 год. 4 серпня радіаційний фон у Хмельницькій області перебуває в межах природних фонових значень. Якість питної води та атмосферного повітря також у нормі.