Намагаючись зігрітися українці вдаються до, часто, небезпечних способів. Обладнання будинків генераторами, пічками та іншими нагрівальними приладами може становити серйозну небезпеку для життя й здоров’я мешканців.
⚠️ Варто пам’ятати: чадний газ неможливо побачити чи відчути на запах. Без спеціального обладнання не можна визначити концентрацію шкідливих речовин у приміщенні. Проте, зараз є доступні побутові прилади, які можуть поінформувати вас про небезпеку.
День: 02.12.2022
Якщо вперше у житті здаєте кров: відповіді на запитання, що найчастіше виникають.
1. Чи потрібно заздалегідь проходити медогляд перед здачею крові?
Ні. Донор проходить медогляд безпосередньо перед кровоздачею у центрі крові (або в офісі, якщо йдеться про корпоративний День донора, коли медична бригада приїжджає за місцем роботи)
2. Чи потрібно приносити якісь довідки в день донації?
Ні. До центру крові необхідно взяти лише паспорт громадянина України. Решту документів оформлюєте на місці.
3. Чи потрібно заздалегідь здавати кров на аналіз?
Ні. Усі необхідні аналізи проведуть безпосередньо у центрі крові. Показники гемоглобіну та визначення групи крові повідомлять одразу після здачі крові з пальця. А за тиждень після кровоздачі можна дізнатися результати тестування на інфекції.
4. Чому можуть не допустити до кровоздачі?
Причин може бути декілька. Рішення про допуск до донації ухвалює лікар. Головний принцип, яким при цьому керується медпрацівник, – не нашкодити донору.
Часом у донорів, котрі вперше здають кров, у день кровоздачі підвищується кров’яний тиск (зокрема, через хвилювання). Або маса тіла нижча, ніж 50 кг. Або дуже слабкий зір (менше, ніж “мінус 6”). Часто причиною недопуску стає неправильна підготовка до донації: неправильне харчування, перенесене нещодавно (менше місяця тому) ГРВІ або менше року тому зроблене татуювання, прийом медпрепаратів.
На довічне відведення від донорства мають бути лише дуже вагомі причини (інфекційні захворювання, такі як СНІД, сифіліс, вірусні гепатити, туберкульоз; паразитарні: ехінококоз, токсоплазмоз тощо; а також бронхіальна астма, злоякісні новоутворення, хвороби крові, видалення органів, вади серця тощо).
5. Як дізнатися, чи є в мене хронічні захворювання, несумісні з донорством крові?
Із багатьма хронічними захворюваннями можна здавати кров. Головне – повідомити про свій діагноз під час медогляду в центрі крові: лікар ухвалить рішення про (не)допуск до кровоздачі та пояснить причини.
Нагадуємо, в Україні триває національна кампанія «Твоя кров може воювати. Стань донором». Більше інформації про кампанію за посиланням: http://bit.ly/3hQj59i
Як підготуватись до знеструмлення?
В умовах нестабільного зв’язку та інтернету не завжди можна викликати швидку чи сконтактувати з лікарем. Ось декілька порад, щоб бути підготовленими та не панікувати в разі, якщо під час знеструмлення вам знадобиться медична допомога.
1⃣ Якщо ви чи ваші діти потребуєте регулярного приймання ліків – купіть їх із запасом на декілька місяців.
2⃣ Подбайте про запас батарейок для ваших спеціальних медичних гаджетів (слухові апарати, портативні небулайзери). Якщо ви користуєтесь окулярами або лінзами, придбайте запасні.
3⃣ Якщо лікування потребує електроенергії (наприклад небулайзер), обговоріть із лікарем альтернативи на випадок кризи.
4⃣ Дізнайтесь, де найближча до вас лікарня, занотуйте її адресу на папері. “Закачайте” в телефон офлайн карти, щоб знайти її за потреби, або ще краще – сходіть туди, щоб знати дорогу.
5⃣ Якщо ви не можете дійти до лікарні пішки, а машини в родині немає – познайомтесь із сусідами, поговоріть із друзями і спробуйте домовитись, щоб хтось із них у кризовому випадку допоміг вам дістатись до лікарні.
6⃣ Перепишіть адреси Пунктів незламності (не одного, а мінімум 5-6 найближчих) nezlamnist.gov.ua, щоб ви знали, куди, за потреби, можна прийти погрітися і зарядити гаджети.
Віримо в ЗСУ та озброюємось інформацією!
Як бути помітним у темряві
Якщо на вулиці немає зовнішнього освітлення це становить реальну небезпеку для учасників дорожнього руху. Адже водії можуть вчасно не помітити пішохода у темряві та не встигнуть загальмувати. Один зі способів перехожому “повідомити” про себе – ліхтарик на телефоні. Крім того, щоб зберегти свої здоров’я та життя, рекомендуємо:
– надавайте перевагу світлому (яскравому) одягу;
– обов’язково використовуйте світловідбивні елементи — флікери (вони збільшують видимість пішохода в кілька разів); вішати їх на сумки, рюкзаки, одяг (бажано – на висоті стегна);
– бути дуже уважними на дорозі, завжди переконуватися в безпеці своїх дій;
– переходити проїжджу частину у встановлених місцях;
– перш ніж іти, переконатися, що водій вас побачив;
– не використовуйте навушники на вулиці, не відволікайтеся на телефон;
– користуйтеся хідниками – підземним або надземним переходом, де це можливо;
– навчіть дітей безпечній поведінці на дорозі, супроводжуйте їх та уважно стежте, щоби вони не вибігли на проїжджу частину.
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом
ВІЛ і СНІД – в чому різниця
ВІЛ передається під час незахищеного статевого акту, переливання зараженої крові, використання нестерильних інструментів та голок, а також від матері до дитині – під час вагітності, пологів або грудного вигодовування.
СНІД (синдром набутого імунодефіциту) – остання стадія ВІЛ-інфекції. Може минути 10-15 років, перш ніж у ВІЛ-інфікованої людини розвинеться СНІД.
Як виявити ВІЛ
ВІЛ неможливо визначити за зовнішнім виглядом. Фахівці стверджують, що кожна друга ВІЛ-інфікована людина не здогадується про свою хворобу. Від моменту зараження ВІЛом до вираження симптомів СНІДу може пройти понад 10 років. Виявити проблему може лише спеціальний аналіз крові на ВІЛ.
Результати аналізу можуть бути позитивними (ВІЛ-позитивний статус, що означає наявність вірусу імунодефіциту в організмі) або негативними (ВІЛ-негативний статус, антитіл до ВІЛ не виявлено). Однак навіть при негативному статусі слід пам’ятати про «період вікна» – час з моменту інфікування до можливості виявити вірус становить 3-6 місяців. Тому лікарі рекомендують зробити повторний аналіз через 3 і 6 місяців після можливого зараження.
Як захистити себе від ВІЛ/СНІДу
Найчастіше – у понад 70% випадків – ВІЛ в Україні передається статевим шляхом. Тому фахівці рекомендують використовувати презервативи, утримуватись від сексуальних контактів з незнайомими партнерами, а маючи постійного партнера, зберігати вірність.
Вірусом імунодефіциту можна заразитись через кров, тому дуже важливо, щоб для ін’єкцій використовувались лише одноразові стерильні шприци і голки, а інструменти для пірсингу, татуювань, манікюру тощо – стерилізувались.
ВІЛ також передається від матері до дитини під час вагітності, пологів та грудного вигодовування. В цьому випадку лікарі проводять антиретровірусне лікування матері під час вагітності та пологів, призначають кесарів розтин і рекомендують штучне вигодовування.
Прикро, однак більшість нових випадків виявляються вперше на 3 та 4 клінічних стадіях ВІЛ-інфекції, коли стан здоров’я вже незадовільний.
При ранньому виявленні та відповідній терапії ВІЛ-позитивні люди можуть жити повноцінним життям.
Де пройти тест на ВІЛ:
– у свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра;
– у кабінетах “Довіра”, кабінеті інфекційних захворювань за місцем проживання, в центрах СНІДу, в представництвах громадських організацій, що займаються боротьбою з ВІЛ/СНІДом.
Процедура тестування – безоплатна і швидка. Результат швидкого тесту на ВІЛ готовий уже за 15 хвилин: до 5 хвилин – підготовка і забір крові з пальця, 10 – очікування результату. Перед тестуванням ви зможете поставити питання та отримати інформацію про ВІЛ-інфекцію, шляхи її передачі, оцінити з фахівцем свій ризик інфікування ВІЛ та розглянути можливості його зниження, отримати інформацію про організації, де можна отримати іншу допомогу, тощо.
Незважаючи не те, що в побуті заразитися хворобою неможливо, ставлення до ВІЛ-інфікованих людей в Україні доволі негативне.
Проте, наразі у подоланні хвороби найважливіше – виявити й привести на лікування всіх, хто живе з ВІЛ. Не дай СНІДу жодного шансу!!!