За даними ВООЗ більше 4 млрд. чоловік на Землі страждають від паразитів. Така масова зараженість пояснюється недооціненості проблеми, недостатньою обізнаністю населення, неефективною діагностикою та лікуванням хворих. Внаслідок глистної інвазії організм втрачає здатність до повноцінного функціонування, знижується опірність імунної системи інфекційним захворюванням. Одним з найбільш небезпечних для людини гельмінтозів є ехінококоз.
Ехінокок – тяжке, хронічне паразитарне захворювання, за якого у печінці, легенях та інших органах утворюється кісти. Збудником захворювання є личинкова стадія стьожкового гельмінта – ціп’яка ехінокока. Людина, як і свійські тварини (вівці, свині, корови), є проміжним господарем ехінокока, а кінцевим – домашні або хижі тварини (собака, лисиця, вовк, шакал).
Як відбувається зараження?
Основну роль у зараженні ехінококозом людини відіграє її близьке побутове спілкування з інвазованою собакою – яйця ехінокока можуть потрапити в організм людини при облизуванні собакою рук хазяїна, обличчя, посуду.
Ураження собаки відбувається при поїданні нею вибракуваних при забої худоби органів з ехінококовими міхурами, на бойнях, забійних майданчиках, м’ясопереробних підприємствах, фермах, при подвірному забої худоби. Нерідко собаки заражаються ехінококами при поїданні трупів загиблих тварин і м’ясних конфіскатів.
У чому полягає небезпека та які прояви захворювання?
Важливими загальними симптомами ехінококозу у людини є періодичний розвиток алергічної реакції (кропив’янка, свербіння тощо). Для ехінококозу, втім, і для інших глистяних захворювань, характерна еозинофілія, що досягає 10-25%. Попадання у кров значної кількості вмісту ехінококовового міхура може призвести до анафілактичного шоку.
Ехінокок у людини частіше локалізується у печінці (45-85%) і легенях (10%). При ехінококозі печінки хворий скаржиться на тиснення і біль у в правому підребер’ї або надчеревній ділянці. Клінічні прояви виникають, коли ехінококові пухирі вже досягають значних розмірів. Дуже небезпечні ускладнення при розриві пухиря або його нагноєння: відбувається обсіменіння черевної порожнини і розвитку в ній множинних ехінококових пухирів та перитоніту. При ехінококозі легень є відчуття здавлювання в грудях, сухий і тривалий кашель, кровохаркання, задишка. Пізніше спостерігається випинання відповідної половини грудної клітки, зміщення сусідніх органів.
Як можна попередити захворювання?
З метою попередження зараження людини слід мити руки після контакту з собаками, а також іншими тваринами, не допускати їх до їжі та посуду людини.
Важливим елементом в системі заходів з профілактики ехінококозу є дегельмінтизація собак. Собак дегельмінтизують з грудня по квітень через кожні 45 днів, з травня по листопад – через 30 діб.
В місті Хмельницькому за 2019 рік серед людей зареєстровано 2 випадки ехінококозу печінки у дорослих, в 2018 році – 1 випадок. В Хмельницькому районі випадків ехінококозу не реєструвалось.
У всіх захворілих ехінококозом мали місце клінічні ознаки, згідно яких вони були обстежені. На УЗД печінки були виявлені кісти.
Щоб встановити, що це кісти паразитарної етіології, проведені серологічні дослідження крові на наявність антитіл до ехінококу, результати виявились позитивними.
На підставі лабораторних досліджень та клінічних ознак хворі прооперовані, були видалені ехінококові кісти із печінки.
Згідно даних епідеміологічного розслідування встановлені факти зараження ехінококозом від домашніх тварин (собак) в результаті недотримання правил особистої гігієни, несвоєчасного проведення дегельмінтизації домашніх тварин.
Лікар-епідеміолог Хмельницького міськрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України» Мартиненко Л.М.
