День: 10.09.2019

    За 2016-2018 роки та 8 місяців 2019 року в Хмельницькій області зареєстровано 17 спалахів гострих кишкових інфекцій, в тому числі: в тому числі в 2016р. – 7, 2017р. – 3, 2018р. – 4, 2019р. – 3. Всі спалахи були розслідувані фахівцями лабораторного центру.
   Під час спалахів постраждало 415 осіб, з них дітей до 17 років – 264, дорослих – 151.
    Розподіл дорослих та дітей, які постраждали під час спалахів:

    Помісячно кількість спалахів розподілилась наступним чином:

    Найчастіше етіологічним чинником спалахів були сальмонели – 7 випадків, по 3 випадки припадає на ротавіруси та золотистий стафілокок, по 1 випадку – на шигели та вірус гепатиту А. В двох випадках етіологія спалахів не була встановлена внаслідок неповного обстеження хворих при поступленні в стаціонар.

    Розподіл спалахів кишкових інфекцій за етіологічним чинником:

  Відповідно встановленим етіологічним чинникам за нозологіями було зареєстровано: 7 спалахів сальмонельозу, 1 – шигельозу, 3 – ротавірусної інфекції, 3 – гострих гастроентероколітів (ГГЕК), викликаних золотистим стафілококом, 1 – вірусного гепатиту А (ВГА), 2 – ГЕК невизначеного ґенезу.

     Розподіл спалахів кишкових інфекцій по нозологіях:

    В 11 випадках із 17 спалахи були пов’язані з об’ектами епідризику, в тому числі з дошкільними закладами – 4, загальноосвітніми школами – 2, дитячою молочною кухнею – 1, закладами громадського харчування – 4; в 6 випадках – виникли у побуті.
    Розподіл спалахів кишкових інфекцій за місцем виникнення:

   Найчастіше виникнення спалахів сальмонельозу (7) було пов’язано із закладами громадського харчування та побутом – по 3 випадки, в 1 випадку – з дошкільним закладом. Спалахи ротавірусної інфекції (3) частіше виникали в дошкільних закладах – 2 випадки, в 1 випадку спалах був пов’язаний з дитячою молочною кухнею Хмельницької міської дитячої лікарні. Спалахи гастроентероколітів, викликаних золотистим стафілококом (3) в двох випадках виникли в загальноосвітніх школах та в 1 випадку – у побуті. Виникнення спалаху шигельозу було пов’язано з готельно-ресторанним комплексом. Спалах ВГА виник у побуті у родинному вогнищі. Спалахи ГЕК невизначеного ґенезу були по 1 випадку в дошкільному закладі та у побуті.
      Розподіл спалахів кишкових інфекцій за нозологіями по місцю виникнення:

     Серед факторів передачі, які стали причиною виникнення спалахів кишкових інфекцій, на предмети побуту, м’ясні вироби, вироби з м’яса птиці, кулінарні вироби та овочі припадає по 2 випадки, на молочні продукти – 1 випадок. Всього під час розслідування спалахів фактор передачі було встановлено в 11 випадках із 17, що дорівнює 65%.
     Фактори передачі встановлені під час розслідування спалахів:

   Розподіл факторів передачі за нозологіями:

    Всього протягом 2016-2018рр. та 8 місяців 2019 року етіологічний чинник було встановлено в 15 випадках із 17 спалахів, що виникли. Із 15 спалахів встановленої етіології виявлено по 1- ому компоненту розслідування спалаху (етіологічний чинник, тобто збудник, що викликав захворювання) в 2-х випадках; по 2 компоненти (етіологічний чинник і джерело збудника інфекції або етіологічний чинник і фактор передачі збудника інфекції) – в 5 випадках; всі 3 компоненти (етіологічний чинник, джерело і фактор передачі збудника інфекції) – у 8 випадках.
   Частка виявлених компонентів розслідування спалахів кишкових інфекцій

  Критерії оцінки якості епідеміологічного розслідування спалахів кишкових інфекцій в розрізі нозологій:

    На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що серед спалахів, які були зареєстровані на території нашої області протягом 2016-2018рр. та 8 місяців 2019 року, переважають спалахи, викликані сальмонелою. Найчастіше спалахи виникали в навчальних закладах та у побуті. Серед постраждалих під час спалахів 64% становлять діти до 17 років. Переважає харчовий шлях передачі збудника інфекції, який мав місце в 67 % спалахів. Основною причиною спалахів було порушення технології та санітарно-гігієнічних вимог приготування їжі.

Лікар-епідеміолог ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                     Л. Венгер
 

   Аналізуючи стан захворюваності населення Деражнянського району гострими кишковими інфекціями (ГКІ) за 8 місяців 2019року, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, слід відмітити, що захворюваність не підвищилась. В той же час, проаналізувавши захворюваність за липень-серпень 2018року, в порівняні з липнем-серпнем 2019 року, то ми спостерігаємо ріст на 42% вище минулорічного показника.
   Всі ці випадки захворювання пов’язані з вживанням кавунів, помідорів, інших овочів та фруктів, також, недотриманням правил особистої гігієни .
   Поряд з дорослими хворіють і діти. Захворюваність серед дитячого населення в серпні поточного року становить 57,8%, проти в минулому.
   Серед ГКІ переважають гастроентероколіти встановленої етіології – 57,8%. По етіологічній розшифровці ентеритів переважає клебсієлла – 45,4 %; рота віруси – 9,0%, ентеробактер – 27,2%, протей-9,0%.
  Спалахів та групових захворювань кишкових інфекцій, а також, випадків дизентерії та сальмонельозу в районі цього річ не зареєстровано.
  Про дотримання правил особистої гігієни, особливо в літній період, коли температура повітря за межею 30 градусів вище нуля, ми підготували бюлетень, який розповсюджений серед населення району.

Помічник лікаря-епідеміолога Деражнянського
районного лабораторного відділення ДУ»Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                          Г.Мартинюк

   За серпень місяць 2019 року в Красилівському районі зареєстровано 2 випадки захворювання кором. Захворіли – дорослий та дитина 9 років. Захворівші на кір були щеплені проти кору двічі, тому перебіг хвороби – легка форма.
  В порівнянні з липнем спостерігається значне зниження захворюваності з 16 випадків до 2, цьому сприяли проведення додаткових заходів щодо посиленої імунізації проти кору.
   За період з 1.01 по 31.08.2019р. на кір захворіло 445 осіб, інтенсивний показник — 847,4 на 100 тис. населення. Серед захворілих 163 дорослий та 282 дитина.
   Епідрозслідування проведено у всіх випадках. Визначено межі осередків та коло контактних осіб. Розгорнуто повний комплекс протиепідемічних заходів у домашніх осередках та організованих колективах. Робота в цих осередках триває, залишається 2 активно діючих осередки.

Лікар-епідеміолог Красилівського районного
лабораторного відділення ДУ “Хмельницький
обласний лабораторний центр Міністерства
охорони здоров’я України”                                                                  Качан С.П.

  У Віньковецькому та Ярмолинецькому районах, збільшується кількість випадків кишкових інфекцій. За серпень місяць зареєстровано 12 випадків гастроентероколітів в Ярмолинецькому та 16 випадків у Віньковецькому районах. Різко зросла захворюваність на сальмонельоз у Віньковецькому районі, за серпень зареєстровано 7 поодиноких випадків сальмонельозу. Всього від початку року зареєстровано 12 випадків сальмонельозу у Віньковецькому районі, в порівнянні з 2018 роком за аналогічний період було зареєстровано 5 випадків. Загалом заручниками цього захворювання по Віньковецькому та Ярмолинецькому районах від початку року, стали 17 осіб, з них 5 діти.
   Для профілактики сальмонельозу необхідно дотримуватись елементарних правил:
– мийте ретельно руки з милом після відвідування вбиральні, перед приготуванням та вживанні їжі;
– не споживайте продукти сумнівної якості та з закінченим терміном зберігання;
– не купуйте молочні, м’ясні продукти та інші, які в торгівельній мережі зберігаються без холодильника;
– не купуйте продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб, особливо вздовж автомагістралей;
– сирі овочі та фрукти мийте під проточною водою і кип’ятіть обов’язково фляжне молоко;
– яйця водоплаваючої птиці (качині, гусині і т.і.) вживайте тільки для приготування тіста, а також в страви, що підлягають достатній термічній обробці.

Помічник епідеміолога                                                                   Ковалик Г.М.
Ярмолинецького міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний Центр МОЗ України».

    За останні роки у Чемеровецькому районі випадків захворювань на епідемічний паротит не зареєстровано, однак насторога має бути.
  Епідемічний паротит («свинка») спричиняється фільтрованим вірусом, не стійким у зовнішньому середовищі, і тому заразитися свинкою можна лише при відносно тісному контакті з хворим або вірусоносієм, у слині або слизі якого міститься вірус. Особливо небезпечні щодо цього хворі з легкою або стертою формою, які переносять «свинку» на ногах, відвідуючи дитячий садок або школу. Тоді виникає вогнище інфекції, яке зберігається досить довгий час -2-3 місяці.
    Частіше хворіють діти віком від 5 до 15 років, але можливі епідемічні спалахи поміж дорослих людей. Дорослі переносять недугу значно важче. Після одужання вони мають стійкий імунітет і повторно не хворіють.
    Зростання захворюваності припадає на холодну пору року. Збудник паротиту передається повітряно-крапельним шляхом, але тому що хворий не кашляє і не чхає, вірус не виділяється у такій великій кількості, як, наприклад, вірус грипу, але вірус знаходиться в оточенні хворого і тому здорові діти, що були поблизу, інфікуються.
   Через слизову оболонку носа та рота збудник потрапляє в кров і вражає слинні залози, частіше привушні. Інкубаційний період триває від14 до 21 дня. Хвороба починається з головного болю, погіршення апетиту, підвищення температури до 38,5–39,50 С. З’являється припухлість спочатку однієї привушної слинної залози, потім ця припухлість сповзає на шию, через що мочка вуха відкопилюється, обличчя круглішає і набуває того вигляду, що надав хворобі назву «свинка». Обмацування слинних залоз дещо болісне, вони затверділі, але шкіра над ними не червоніє. Припиняється виділення слини.
   За типового перебігу хвороби температура знижується на 3-4 день, припухлість поступово спадає і повністю зникає на 8-10 день.
    Іноді хвороба може ускладнитися панкреатитом (запалення підшлункової залози).
    У деяких випадках вірус епідемічного паротиту впливає на мозкові оболонки, внаслідок чого виникає їхнє запалення – менінгіт. Частіше трапляється на 4-5 день захворювання
    Найчастіше епідемічний паротит минає без ускладнень, але в деяких випадках залишає наслідки на все життя. Це стосується хлопчиків, у яких «свинка» може спричинити запалення яєчок- орхіт. Яєчко припухає, червоніє, з’являється біль, що віддає у пахвину.
    Через кілька днів симптоми зникають. Іноді перенесений орхіт позначається на функції статевих залоз і може призвести до безпліддя. Профілактикою такого ускладнення є необхідність дотримуватися постільного режиму, не охолоджуватися. Не робити різких рухів. На яєчка – зігрівальний компрес, а також підтримуючу пов’язку.
  Лікування хворих на епідемічний паротит не потребує специфічних ліків, особливо важливий догляд. Необхідно дотримуватися постільного режиму. На уражену слинну залозу накласти зігрівальний компрес, а коли припухлість почне зменшуватись. На залозу накладають марлеву пов’язку з товстим шаром вати. Необхідно часто полоскати рот. У важких випадках лікар призначає антибіотики.
     Їжа має бути напіврідкою – каші, пюре, киселі , компоти.
    Основним методом специфічної профілактики епідемічного паротиту у дітей є щеплення живою вакциною ЖПВ, яке відбувається планово при досягненні дитиною однорічного віку. Потім виконується повторне щеплення в 6 років тривакциною від краснухи, кору і свинки. Щеплення дітей дозволяє значно зменшити захворюваність на епідемічний паротит та ризик появи ускладнень.
    Що стосується загальних методів профілактики, вони полягають в ізоляції дитини до повного одужання. При цьому ізоляція триває не менше 9 днів.
  При виявленні епідемічного паротиту в групі дітей карантинні заходи проводяться протягом 21 дня. При цьому нещеплені діти, що контактують з хворим, також підлягають вакцинації.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                  В. Ковцун-Момот

  Проведений аналіз інфекційної захворюваності по місту Кам’янець-Подільському та Кам’янець-Подільському району за 8 місяців 2019 року налаштовує до ілюзорного задоволення епідситуацією на даний час.
      А аналітика така: в місті Кам’янець-Подільському захворіло на сальмонельоз 9 осіб, на дизентерію в Кам’янець-Подільському районі – 2 особи. Певне занепокоєння викликає ситуація по захворюваності на гастроентероколіт, яка пов’язана з однією із причин – це підвищення температури в літні місяці поточного року. Тоді як за 6 місяців 2019 року в місті Кам’янець-Подільському було зареєстровано 100 випадків гастрентероколітів, а по Кам’янець-Подільському району – 41, то в літні місяці захворюваність на дану нозологію значно збільшилась. Так за червень-серпень в місті Кам’янець-Подільському зареєстровано 92 випадки захворювання на гастроентероколіти (із них 41% – це діти), в Кам’янець-Подільському районі зареєстровано 23 випадки гастроентероколітів.
     Чому я попередньо говорив про ілюзорність даної ситуації, а саме через те, що через безвідповідальну політику, анти агітацію імунопрофілактики – в цьому році ми отримали спалах кору.
   Всі ми пам’ятаємо спалах дифтерії у 90-х роках. Але як бачимо – ніхто не навчається на своїх помилках. Нещодавно був зареєстрований бактеріологічно підтверджений випадок захворювання на дифтерію в місті Хмельницькому. Це виклик до діючої системи охорони здоров’я. Які ж служби можуть на даний виклик реагувати?
    Враховуючи те, що після ліквідації (реорганізації) санепідслужби визначенням напруги колективного імунітету проти керованих засобами імунопрофілактики інфекцій ніхто не займається, хоча цим питанням завжди займалася держсанепідслужба.
    Тому ці проблеми крім нас та наших рідних на даний час нікого не хвилюють. Надіємось, що при перегляді пріоритетів при зміні законодавчих актів щодо захисту населення від інфекційних хвороб, епідемічне благополуччя стане реальне, а не ілюзорне.

Лікар-епідеміолог Кам’янець-Подільського міськрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                             О.Керничний

     За минулий тиждень (з 02 по 08 вересня) в лікувально-профілактичні заклади області з ознаками або підозрою на інфекційні захворювання звернулось 199 мешканців, що на рівні показників попереднього тижня. Інтенсивний показник по області становить 15,5 на 100 тисяч населення (на попередньому тижні – 15,6).

   Малюнок 1. Рівень інфекційної захворюваності населення в розрізі регіонів області в порівнянні з попереднім тижнем (в показниках на 100 тисяч населення)

     Як і в цілому по області рівень інфекційної захворюваності не змінився лише в двох районах – Волочиському та Чемеровецькому; в Білогірському, Кам’янець-Подільському, Славутському, Шепетівському, Ярмолинецькому районах та містах Кам’янець-Подільському і Нетішині відбулось підвищення показників захворюваності в 1,1-2,4 рази; на решті адміністративних територій спостерігалось зниження рівня захворюваності. Вище за середньообласний показник (15,5) захворюваність була в Білогірському, Деражнянському, Ізяславському, Летичівському, Ярмолинецькому районах та містах Нетішині, Кам’янець-Подільському, Хмельницькому (мал.1).
    Рівень інфекційної захворюваності серед дитячого населення підвищився на 8,9%, серед дорослого – знизився на 8,2%. Питома вага дітей до 17 років серед усіх захворілих становить 49% (попередній тиждень – 46,5%).
      Кількість хворих на кишкові інфекції зменшилась на 7 випадків, на крапельні – на 2 випадки.
  Фахівцями відділення організації епідеміологічних досліджень ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» розслідувано 128 випадків інфекційних захворювань, в тому числі кишкових інфекцій – 91, крапельних – 30.
   З метою встановлення джерела збудника інфекцій та локалізації вогнищ інфекційних захворювань обстежено 6 осіб з числа контактних, в тому числі 2 декретованих. В 39 вогнищах проведена заключна дезінфекція.

 Лікар-епідеміолог
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                   Л. Венгер