Місяць: Вересень 2019

     Короста – одне з найбільш поширених інфекційних захворювань, яке викликається зовнішніми паразитами людини. У 2019 році на коросту захворіли 10 мешканців Чемеровецького району.
     В останні десятиліття короста почала розглядатися як соціальне лихо, пов’язане з бідністю, недотриманням належних заходів санітарії і гігієни, міграцією населення, зростанням кількості подорожей, та характеризується підвищеною сприятливістю людей до зараження цією хворобою.
    Короста – це паразитарна заразна хвороба, збудником якої є коростяний кліщ. Кліщ паразитує тільки на шкірі людини. Цикл розвитку коростяного кліща триває 14-20 днів. Його життєвий цикл складається з двох періодів – репродуктивного (від яйця до личинки) і метаморфічного (від личинки до молодого кліща). Ходи в роговому шарі шкіри хворого на коросту прокладають запліднені самки і личинки – німфи. Личинки виходять із ходів і занурюються у вічка волосяних фолікулів та під лусочки рогового шару епідермісу. Період розвитку кліща від личинки до дорослої особини відповідає появі на шкірі хворого дрібних фолікулярних папул (вузликів), поодиноких везикул, ледве помітних ходів. У день запліднена самка перебуває в ходах у спокої, а ввечері, переважно між 18 і 21-ю годинами, прогризає нові ходи. Посилення свербожу ввечері і вночі пояснюється добовим біоритмом життєдіяльності коростяного кліща.
      Короста з вираженими симптомами розвивається в середньому через 4 тижні після потрапляння на шкіру людини хоча б однієї заплідненої самки. У разі задавненої корости на шкірі хворої людини міститься від 3 до 30 живих самок. За межами організму людини коростяний кліщ живе 3-5 діб, цим пояснюється рідкість непрямого способу зараження.
        Фактори, що сприяють зараженню коростяним кліщем:
– перебування в неналежних санітарно-гігієнічних умовах;
– забруднені шкірні покриви;
– посилене потовиділення;
– хронічні хвороби астенізуючого типу: цукровий діабет, вегето-судинна дистонія, дефіцит маси тіла (гіпотрофія) або, навпаки, ожиріння, діенцефальні розлади та інші
    Основний шлях поширення хвороби – сімейно-побутовий. Це може відбутися у разі безпосереднього контакту з хворою людиною (сон в одному ліжку, статеві контакти тощо) або через речі, якими користувався хворий (постільна і натільна білизна, одяг, рушники, рукавички, іграшки, гроші тощо). Трапляються випадки зараження коростою в лазнях, душових, готелях, поїздах, на пляжах.
    Чинники, що сприяють поширенню корости: утримання дітей у колективах (дошкільні дитячі заклади, інтернати, школи), міграція населення (туризм, сезонні роботи, відрядження, під час масових міграцій населення та воєнних дій), нехтування правилами особистої гігієни, несвоєчасне звернення за медичною допомогою, нераціональне самолікування, діагностичні помилки лікарів, відсутність огляду і лікування контактних осіб тощо.
    Крім людської шкіри, сприятливим ґрунтом для проживання коростяних кліщів є натуральні тканини (шерсть, шовк, бавовна), дерев’яні предмети, де скупчився домашній пил; тому лікування корости супроводжується інсектицидною обробкою зручних місць проживання кліща.
    Локалізуються коростяні кліщі у складках між пальцями на руках, шкірі з боків пальців;
– внутрішній стороні променезап’ясткових суглобів в області згину;
– передпліччі і лікті в області розгинальних поверхонь;
– передній частині бічних поверхонь тіла;
– передній стінці пахвових ямок;
– довкола сосків грудних (молочних) залоз;
– в області живота, особливо вразлива навколопупкова зона;
– шкірних покривах гомілок, стегон, сідниць;
– у геніталіях у чоловіків .
       Вибір кліщами саме вищевказаних ділянок тіла пояснюється тим, що коростяні зудні воліють мешкати в місцях, де роговий шар епідермісу найбільш тонкий.
     Короста у дітей локалізується дещо по іншому, захоплюючи внутрішній край стопи, шкіри на підошвах ніг, сідниць і внутрішню поверхні кистей рук (долоні), область обличчя і шкіру на голові.
       Що потрібно знати хворим на коросту?
1. Короста ніколи не проходить сама по собі. Вона може тривати місяцями і роками, іноді перестаючи турбувати хворого, але рано чи пізно симптоми корости знову проявляться.
2. Для повного виліковування хвороби, необхідно всього лише знищити зуднів і відкладені яйця, що легко досягається місцевою терапією.
3. Загального лікування дане захворювання не вимагає.
4. Лікування призначає лікар – дерматолог.
5. Запущена короста з ускладненнями здатна стати причиною імпетиго, ектими, дерматиту, фолікуліту, фурункульозу, нефропатії, а також серцевого ревматизму.
     Всі особи, що знаходилися в осередку зараження разом з хворим на коросту, повинні проходити одночасне лікування, щоб уникнути повторної інвазії.
      Крім медичних засобів, які застосовуються для нанесення на шкіру за рекомендацією лікаря, велике значення має дотримання санітарно-гігієнічного режиму, щоденне миття, заміна натільної білизни, кип’ятіння та прасування натільної та постільної білизни, прання речей в машині при 90 градусах півтори години дозволяє убити кліщів. Верхній одяг необхідно почистити пилососом, особливо всередині, де знаходяться шви.
     Ці заходи обов’язкові для всіх членів родини. Слідкуйте за чистотою шкіри! Будьте здорові!

Помічник лікаря–епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                           В. Ковцун–Момот

     В вересні місяці 2019 року фахівцями Полонського районного лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України», вдруге в поточному році було проведено відвідування 6 приватних стоматологічних кабінетів згідно заключених договорів.
    Під час відвідувань було відібрано 65 змивів на наявність золотистого стафілокока, патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, також було проведено бактеріологічний контроль стерильності медичного інструментарію та перев’язувального матеріалу в кількості 90 зразків, досліджено 6 дезрозчинів на мікробну контамінацію. Не всі відібрані зразки змивів відповідали нормі.
   У закладах було проведено 20 замірів параметрів мікроклімату, що відповідають вимогам ДСанПін 5.5.2-008-01 «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу». Було проведено 10 замірів рівня штучної освітленості, всі відповідають нормі.
   По результатах досліджень та замірів, керівникам закладів надано відповідну інформацію та протоколи досліджень.

Завідувач Полонським районним лабораторним
відділенням ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                   В.В.Аврамчук

  В зв’язку із початком нового навчального року санітарно-гігієнічною та мікробіологічною лабораторіями Дунаєвецького міжрайонного відділу ДУ Хмельницький лабораторний центр МОЗ України» проводились дослідження питної води із шкіл та ДНЗ, що знаходяться на балансі об’єднаних територіальних громад.
    За серпень-вересень на санітарно-хімічні показники було досліджено 37 проб питної води із шкіл та 29 проб із ДНЗ. Питома вага проб,що не відповідають по санітарно-хімічним показникам ДСанПІН 2.2.4.-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної,призначеної для споживання людиною» по школах складає – 27%, по дошкільним закладам – 20,7%.   Відхилення фіксували по вмісту нітратів, солей амонію, загальної жорсткості.
      На санітарно-мікробіологічні показники досліджено 44 проби води із шкіл та 40 проб питної води із закладів дошкільної освіти. Питома вага відхилень досліджених проб по школах становить – 31,8 %, по дошкільних закладах – 27.5%.
   Результати лабораторних досліджень доведені до відома керівників навчально-виховних закладів та відділів освіти ОТГ.

Завідувач відділення організації санітарно-гігієнічних
досліджень Дунаєвецького міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                Л.П.Ярмоленко

 Протягом поточного періоду 2019року в районі зареєстровано 11 випадків сальмонельозу. Інтенсивний показник на 100тис. населення складає 23,2 випадки, що на рівні минулого року.
     Захворюваність реєструвалась в 4-х населених пунктах району: м.Городок – 2 випадки, с.Мудриголови – 3 випадки (1сімейне вогнище з 3-ма випадками), с.Жищенці – 3 випадки ( в тому числі 1сімейне вогнище з 2-ма випадками), по 1випадку в селах Бедриківці, Пісочна, Турчинці. Захворіли 9 дорослих, 2 дітей. Серед дітей – 1 – школяр у віковій категорії від 10-ти до 14-ти років та 1 учень коледжу (16 років), які захворіли перебуваючи на канікулах.
       У 8-ми випадках збудником інфекції стала S. еnteritidis, в інших 2-х S. typhimurium.
     Шляхи передачі інфекції встановлені у всіх випадках – харчовий. Факторами передачі захворювання стали в основному харчові продукти та страви приготовлені в домашніх умовах (салат, тушонка, борщ, курячі яйця), в 1-му випадку оселедець придбаний в торгівельній мережі, в 2-х випадках овочі з ринку.
  Фахівцями Городоцького районного лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» всі випадки захворюваності на сальмонельоз розслідувані. В 5-ти вогнищах проведена заключна дезінфекція, в 3-х – дано рекомендації про проведення заключної дезінфекції силами власників будинку.
      При проведенні розслідування у всіх вогнищах проведено бесіди з питань профілактики гострих кишкових інфекцій та сальмонельозу.

Лікар-епідеміолог Городоцького районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                    А.Мазурович

     Кашлюк вважається дитячою хворобою. У медичній практиці не існує випадків, коли цим недугом хворіли дорослі. Захворювання має класичні симптоми, проте останнім часом трапляються і стерті форми, це стосується переважно вакцинованих осіб. Симптоматика нагадує бронхіт з важким, нападоподібним, тривалим кашлем, який виникає переважно в нічний період. Кашлюк небезпечний ускладненнями: пневмонії, судоми, грижі. У зв’язку з катастрофічною ситуацією зі щепленнями, до лікарів все частіше звертаються батьки з дітьми, які мають прояви нападоподібного кашлю.
    В Ярмолинецькому районі за серпень – вересень поточного року зареєстровано 5 випадків кашлюку з них 2 дітей до 1 року. Всі захворілі діти від кашлюку не щеплені.
    За 2018 рік в Ярмолинецькому районі захворіло 2 дітей. Те, що кількість хворих на кашлюк буде щорічно зростати, можна було спрогнозувати, відмова від щеплень та відсутність вакцин призвели до відсутності імунітету в дітей.

Помічник лікаря-епідеміолога Ярмолинецького міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                Ковалик Г.М.

   З настанням осені кожен господар старається навести порядок у своїх домогосподарствах та присадибних ділянках. І спалювання побутового сміття вже стало невід’ємною складовою цього періоду. Міста та райони потерпають від надмірної задимленості. Не стала виключенням і ситуація в місті Шепетівці, де місцеві жителі традиційно змушені дихати їдким неприємним запахом диму. Однак мало хто знає, що такі дії заборонені чинним законодавством, оскільки наносять значну шкоду довкіллю.
     Відповідно до статті 35-1 Закону України «Про відходи», термічне оброблення (спалювання) побутових відходів дозволяється лише на спеціально призначених для цього підприємствах чи об’єктах. Спалювання дозволяється лише на енергетичні цілі з метою одержання теплової та/або електричної енергії.
       Відповідно до п. 2.5 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом МОЗ України від 17.03.2011 року № 145 забороняється спалювати побутові відходи на об’єктах благоустрою та на об’єктах поводження з відходами, не призначених для цього.
        Випалювання сухої рослинності та побутового сміття органічного походження має згубний вплив на стан навколишнього природного середовища, адже призводить до забруднення атмосферного повітря, руйнування екосистеми (знищення комах, тварин, рослин та мікроорганізмів), погіршення якості ґрунту, спричинення різноманітних захворювань. Крім того, при спалюванні виникає ще одна не менш важлива проблема світового масштабу – глобальне потепління, що тягне за собою зміну клімату та несе загрозу як здоров`ю, так і довкіллю планети.
        В значній мірі негативні наслідки зумовлені фізичними та хімічними процесами, які відбуваються за допомогою вогню.
     При дотриманні певних умов (висока температура, достатня кількість кисню), органічні речовини в результаті горіння утворюють не отруйні речовини: вуглекислий газ, водяну пару і в невеликій кількості оксиди азоту (за рахунок вмісту азоту в білках і нуклеїнових кислотах).
     Але якщо матеріал має навіть незначну вологість, температура полум’я знижується. Таку картину можна спостерігати, коли горять листя і трава, де тільки верхня частина купи отримує достатньо кисню, тоді як середні шари тліють і димлять, виділяючи токсичні і шкідливі для здоров’я і довкілля хімічні речовини.
     Люди, спалюючи такі речовини, не уявляють собі небезпеки від вдихання диму тліючого багаття, вважаючи, що якщо тривалість дії невелика, а концентрація шкідливих речовин низька, шкоди здоров’ю та довкіллю не наноситься.
        Які ж речовини містяться у диму? Головна його складова – монооксид вуглецю (СО) – чадний газ. Підраховано, що тонна тліючих рослинних залишків у середньому виділяє близько 30 кг чадного газу. Рівень забруднення біля тліючої купи листя такий же, як і на міській вулиці з інтенсивним рухом транспорту. Чадний газ – це потенційно смертельно-небезпечна речовина. Легко зв’язуючись з гемоглобіном крові, чадний газ блокує надходження кисню до тканин, унаслідок чого настає кисневе голодування і «задуха» клітин організму людини. Найбільш поширеним симптомом є головний біль. Також людина може відчувати запаморочення та втому, утруднене дихання, задишку, сухий кашель, нудоту та блювоту. Більш серйозні симптоми – втрата рівноваги, зору, порушення пам’яті або ж втрата свідомості. Крім того, в туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастки, що виділяються при неповному згоранні сміття, зв’язуються з водяною парою), шкідливий для організму людини та викликає алергічні реакції, подразнення слизової оболонки, приступи бронхіальної астми тощо.
       Також під час спалювання виділяються небезпечні канцерогени, що містяться в диму. За даними дослідників, концентрація канцерогенних бензапіренів в багатті при спалюванні приблизно в 350 разів вища, ніж у сигаретному димі.
      Крім пагубного впливу на здоров’я та екологію, спалювання сміття може суттєво «вдарити по кишені». Відповідальність за спалювання побутових відходів на присадибній ділянці підпадає під кваліфікацію трьох статей Кодексу про адміністративні правопорушення, які тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
      Враховуючи вищезазначені наслідки, органічне сміття (листя, бадилля, траву) краще не спалювати, а закомпостувати, забезпечивши ґрунт необхідними поживними речовинами, зробивши його родючішим, а все, що непридатне до вжитку в обійсті, варто утилізовувати на спеціально призначених для цього місцях..
      Дотримання даних вимог щодо поводження з побутовими відходами позитивно вплине на стан довкілля, а головне – не нашкодить здоров’ю людей.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                    І.А. Матвійчук

      Сальмонельоз – гостре інфекційне захворювання з групи зоонозів, де резервуаром та джерелом збудника є багато видів тварин, птиці, риб.
      Тварини можуть виділяти збудник з сечею, калом, слиною – забруднюючи зовнішнє середовище. Факторами розповсюдження сальмонельозу, як правило, є інфіковані продукти тваринного походження: курячі та качині яйця, м’ясо домашньої птиці та великої рогатої худоби, молоко. Людина може інфікуватися збудником сальмонельозу при догляді за хворими тваринами, в процесі обробки туш тварин та птиці, неправильному використанні яєць у кулінарних цілях, і як наслідок – забруднення страв в процесі їх приготування (через руки, інфікований інвентар, при неправильному зберіганні і транспортуванні сировини.
     Бактерії сальмонели можуть довго зберігати життєдіяльність у навколишньому середовищі. Приміром у відкритих водоймах збудник може виживати до 5 місяців. У ґрунті – до 18 місяців, у м’ясі та ковбасних виробах від 2 до 4 місяців, у замороженому м’ясі – біля 6 місяців у тушках птиці – більше року, у молоці – до 20 днів, у вершковому маслі – до 4 місяців, у сирах – до 1 року, у пиві – до 2 місяців. При кімнатній температурі бактерії активно розмножуються у харчових продуктах, особливо у м’ясних та молочних.
      Сальмонела не гине при консервуванні, якщо концентрація солі складає від 2 до 18%. Пагубною для сальмонели є висока температура, а кип’ятіння вбиває її миттєво. Підступність сальмонел в тому, що потрапивши у продукти харчування, смакові якості страв, їх запах і вигляд не змінюються. А наявність бактерій в них можна визначити лише під час лабораторних досліджень.
    Основними джерелами інфекції є: заражені сальмонелами продукти харчування, людина хвора на сальмонельоз або носій збудника. До основних продуктів харчування, через які збудник може потрапляти в людський організм належать сирі пташині яйця (в тому числі і перепелині), м’ясо птиці ссавців та риба, молоко та молочні продукти.
      У Волочиському районі за 8 місяців поточного року зареєстровано чотири випадки сальмонельозу з одним сімейним осередком, що становить 7,9 на 100000 тисяч населення. Захворюваність на сальмонельоз реєструвалась як серед дорослих, так і 2 випадки серед дітей. Перші ознаки сальмонельозу можуть з’явитися вже через кілька годин після зараження. Інкубаційний період захворювання може становити від 8 годин до 3-4 діб, а часом і більше. Після інкубаційного періоду в організмі людини з’являються перші симптоми ураження шлунково-кишкового тракту. У хворого з’являється сильний біль в животі, напади нудоти та блювоти, підвищення температури тіла до 38-39 градусів, протягом перших 3 днів захворювання характерна затяжна діарея. Маленькі діти, ще не можуть описати власне самопочуття, при появі у них перших ознак сальмонельозу стають примхливими, погано сплять та відмовляються від їжі. Тривалість захворювання від 2 до 10 днів. Захворювання сальмонельозом та іншими кишковими захворюваннями, можна попередити, якщо виконувати прості правила:
– мити руки з милом після відвідування вбиральні, перед приготуванням та вживанням їжі;
– не вживати продукти сумнівної якості, або з закінченим терміном споживання. Ретельно мити овочі та фрукти; – не допускати в приміщення, де готуються та зберігаються страви залітання мух. Саме мухи можуть бути розповсюджувачами збудників кишкових інфекцій;
– пташині яйця, м’ясо пернатих та ссавців перед споживанням піддавати ретельній термічній обробці;
– розділовий інвентар (нарізувальні дошки, ножі та ін.) використовувати суворо за призначенням. Після завершення обробки продуктів інвентар слід ретельно мити та дезінфікувати;
– не купувати на стихійних ринках молочні та м’ясні продукти. Також не слід брати харчі в магазинах та супермаркетах, що зберігаються без відповідного температурного режиму.
     Бережіть своє здоров’я та здоров’я близьких Вам людей! Пам’ятайте, що зберегти здоров’я Вам і Вашим рідним допоможуть дуже прості правила гігієни!!!

Помічник лікаря-епідеміолога Волочиського міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                   Гальомко Л.В.

    Хворо́ба Ла́йма (також відома як – бореліоз, Лайм-бореліоз, системний кліщовий бореліоз) – природно-осередкова інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів, яку спричинюють борелії комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato. Хворобу передають кліщі. Характеризується вона переважним ураженням шкіри у вигляді мігруючої еритеми, а також нервової системи, опорно-рухового апарату і серця.
     Хвороба передається трансмісивно, через присмоктування іксодових кліщів, які є переносниками збудників у природних ареалах. На місці укусу кліща виникає почервоніння. Загалом, її діаметр збільшується поступово, а в центрі бліднішає. Такий висип є патогномонічною ознакою хвороби Лайма. Тим не менш, він відсутній у 30 % хворих. Інші симптоми включають гарячку, кон’юнктивіт, головний біль, міальгії та артралгії. Якщо уражено центральну нервову систему (ЦНС), то часто хворобу називають нейробореліозом. Швидка і повноцінна терапія особливо важлива на цій стадії захворювання. Чим раніше розпочато лікування захворювання, тим легше запобігти хронізації.
      Найчастіше хворобу людині передає дорослий кліщ – імаго, рідше німфи та личинки. Кліщі живуть у лісових місцевостях, міських лісопосадках, висадженнях декоративних кущів.
        Інкубаційний період триває від 1-го до 45 днів (в середньому 7–14 днів).
      На виконання «Плану моніторингових досліджень об’єктів навколишнього середовища, лікувально-профілактичних закладів, загальноосвітніх та закладів дошкільної освіти на 2019 рік», працівниками Деражнянського районного лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» проводились моніторингові обстеження територій Деражнянського та Летичівського районів на наявність кліщі та в закладах дошкільної освіти.
     На території дитячих закладів та обстежених територій населених пунктів кліщів не виявлено.
     У зв’язку із зверненнями 4-х громадян Деражнянського району у лікувальні заклади зі скаргами на укуси кліщів, проведено їх видалення та відправлено на дослідження в лабораторію особливо-небезпечних інфекцій. У однієї дитини, яка звернулась у вересні 2019 року, у дослідженого кліща виявлено тіла поодиноких борелій. Дитину направлено на консультацію до лікаря.

Помічник лікаря епідеміолога Деражнянського районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                                           Мартинюк Г. В.

     Відповідно до розпорядження голови Хмельницької облдержадміністрації 25 вересня 2019 року в місті Нетішині були проведені командно-штабні навчання з органами управління, силами та засобами цивільного захисту. Перевірялися практичні дії органів управління, служб ЦЗ, керівників підприємств, установ, організацій та сил цивільного захисту міста у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та під час виконання з реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Працівники Нетішинського міськрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» приймали участь в даних командно-штабних навчаннях, а саме: в межах міста розгортали та організовували роботу 2 постів радіаційно-хімічного спостереження, на яких, згідно ввідної, проводили заміри атмосферного повітря на вміст хімічних речовин.
      За результатами проведеного навчання відбулося засідання комісії з ТЕБ і НС при виконкомі Нетішинської міської ради.

Завідувач Нетішинським міськрайонним
відділом ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                     Н.А. Кравчук

     Педикульоз – це паразитарне захворювання шкіри, волосяного покриву голови. На тілі людини паразитують три види вошей: платтяні, головні та лобкові. Ураження головними та платтяними вошами називають педикульозом.
     Платтяні та головні є перенощиком епідемічного висипного тифу, волинської гарячки та поворотного тифу.
     Збудник епідемічного висипного тифу-рикетсії Провачека потрапляють у шлунок воші разом з кров’ю хворого на висипний тиф. Рикетсії виділяються назовні разом з фекальними масами вошей кровосмоктання воші супроводжується зудом і людина під час розчісування шкіри активно втирає ріккетсії. Так відбувається зараження.
     Головні воші живуть та розмножуються у волоссі голови, в основному на скронях та потилиці. Їх розміри 2-4 мм, сприятлива температура для розвитку вошей 30-37° С, тривалість життя – 1 місяць. Воші досить рухливі, за хвилину долають 30-35см, за добу самка виділяє до 4-х яєць, за життя самиця відкладає на волоссі 150 яєць, з яких через 10 днів утворюються гниди до 0,8 мм. Через 2 тижні гниди стають зрілими вошами.
      Розселення вошей здійснюється при безпосередньому контакті, користування чужим гребінцем, головними уборами, через постільну білизну. З метою своєчасного виявлення педикульозу необхідно не рідше ніж один раз в тиждень ретельно оглядати голову дітей, митися гарячою водою з шампунем, змінювати натільні речі та постільну білизну.
    Слід регулярно оглядати дітей, що відвідують організовані колективи, спортивні, танцювальні та інші позашкільні заклади.
    З початку навчального року медичними працівниками навчально-виховних закладів міста Хмельницького в 36 дітей виявлені воші та гниди.
    Пропонуємо, в разі виявлення або підозри вошей чи гнид з питань консультації щодо санітарної обробки уражених педикульозом звертатись у відділення дезінфектології Хмельницького міськрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» за адресою: м.Хмельницький, вул.Грушевського, 90 тел. (0382)79-58-40, 096-566-13-82, 096-272-30-30.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                    Мартиненко Л.М.