Середні рівні гамма-фону в пунктах постійного радіаційного контролю та інших районах області за період з 16 по 22 серпня 2019р.

Середні рівні гамма-фону
в пунктах постійного радіаційного контролю
та інших районах області за період з 16 по 22 серпня 2019р:

      № п/пНайменування контрольного пунктуГамма – фон,
мікрорентген за годину
1.              м.Хмельницький11 – 13
2.              м.К-Подільський11 – 12
3.              м.Шепетівка    14 – 18
4.              м.Нетішин     13 – 14
5.              м.Ізяслав12 – 14
6.              м.Славута11 – 13
7.              м.Волочиськ10 – 11
8.              м.Городок15– 16
9.              м.Деражня    14 – 16
10.              м.Дунаївці    8 – 10
11.              м.Красилів10 – 12
12.              смт.Нова Ушиця12 – 13
13.              м.Полонне13– 15
14.              м.Старокостянтинів    11 – 12
15.              смт.Теофіполь    10 – 12
16.              смт.Чемерівці11 – 14
17.              м.Ярмолинці14 – 15

Короста – ризик захворіти існує постійно!

   За поточний період 2019 року у Славутському районі зареєстровано 12 випадків захворювання на коросту, у порівнянні з 11 випадками за аналогічний період 2018 року. Хворіли здебільшого дорослі (8 випадків), які проживають в сільській місцевості району. Серед захворілих дітей – 3 школярі, які виявлені під час літніх канікул.
    08-23Короста – це паразитарна заразна хвороба, збудником якої є коростяний кліщ, який паразитує тільки на шкірі людини.
   Джерело зараження – хвора на коросту людина. Основний шлях розповсюдження хвороби – контактний. Здебільшого це сімейно-побутові контакти. Зараження відбувається при переносі личинок кліща (безсимптомний період триває приблизно 2 тижні) або, у переважній більшості, запліднених самок на шкіру здорової людини (у цьому випадку самки починають відразу прогризати ходи у роговому шарі шкіри, і через 3-7 днів з’являються свербіж та характерний висип). Інфікування може відбутись при безпосередньому контакті із хворою людиною або через речі, якими користувався хворий (постільна і натільна білизна, одяг, рушники, рукавички, іграшки тощо). Бувають випадки зараження в лазнях, душових, готелях, громадському транспорті.
     Чинниками, що сприяють поширенню корости, є:
– міграція населення (туризм, сезонні роботи, відрядження, відпустки);
перебування дітей у колективах (дошкільні дитячі заклади, школи, інтернати);
– несвоєчасне звернення за медичною допомогою;
– нераціональне самолікування;
– діагностичні помилки лікарів;
– відсутність огляду і лікування контактних осіб тощо.
    Характерними клінічними симптомами корости є свербіж, що посилюється ввечері і вночі, поява везикул, папуло-везикул, розчухів, кірочок, які часто розміщені попарно або ланцюжком, наявність коростяних ходів на шкірі (білуваті або бурого кольору лінії, які злегка підвищуються над рівнем шкіри, прямі або звивисті довжиною до 0,5-1,0 см).
   Здебільшого коростяна висипка розташована на кистях (міжпальцеві складки, бокові поверхні пальців), у ділянках променево-зап’ясних суглобів, особливо на згинальних та бокових поверхнях; на передніх поверхнях пахвових ямок, животі, стегнах, поперековій ділянці, сідницях.
   Часто дерматологами виявляється так звана «сучасна» форма корости, що може мати стертий перебіг, без вираженого свербежу та характерного висипу.
   При виявленні у себе або близьких таких ознак – не займайтеся самоліку-ванням, оскільки одна хвора людина ризикує заразити всю сім’ю, включаючи маленьких дітей. Всі особи з осередку підлягають лікуванню з профілактичною метою. Лікування хворих, що живуть разом, потрібно розпочинати одночасно. Діти і школярі відстороняються від відвідування дитячих колективів та шкіл на період лікування.
    Не відкладайте візит до лікаря! На даний час існують ефективні засоби, що дозволяють в короткі терміни позбавитися від корости. Необхідно чітко дотримуватися схеми лікування призначеної дерматологом, оскільки недбала обробка шкірних покривів та недотримання правил особистої гігієни під час лікування призведе до затяжного перебігу та подальшого поширення захворювання!

Бактеріолог Славутського районного
лабораторного відділення                                 О. В. Поліщук

Про стан захворюваності на кашлюк в м. Хмельницькому та Хмельницькому районі

    В м.Хмельницькому за 7 місяців 2019 року зареєстровано 14 випадків кашлюку проти 8 випадків за аналогічний період минулого року. Хворіють в основному діти. Згідно вікової структури захворюваності:
до 1 року – 3 випадки
1-4 рр. – 6 випадків
5-9 рр. – 2 випадки
10-14 рр. -2 випадки
1 дорослий 1998 р.н- не працюючий.
   Серед захворівших всі діти та дорослий не щеплені проти кашлюку. Бактеріологічно підтверджений діагноз кашлюк у 12 випадках, у 2-х випадках діагноз кашлюк встановлений клінічно.
    В Хмельницькому районі також зросла захворюваність кашлюком. Так, за 7 місяців 2019 року захворіло 8 дітей, а за аналогічний період 2018 року був лише 1 випадок кашлюка.
     По віковій структурі:
до 1 року – 6 дітей
1-4 рр. – 2 дітей
    Захворівші діти не щеплені.
  Основним клінічним симптомом кашлюка є кашель, який триває довше 14 днів. Джерелом інфекції може бути хворий в активній або у стертій формі. Передається кашлюк повітряно-крапельним шляхом. Хворі виділяють коклюшну паличку до 28-30 днів від початку захворювання. Найбільш заразні хворі у катаральному періоді захворювання та в 1-й тиждень спазматичного кашлю. При несвоєчасному зверненні за медичною допомогою кашлюк може призвести до таких ускладнень як бронхіт, пневмонія, енцефалопатія.
   Необхідно пам’ятати, що єдиним та надійним засобом профілактики кашлюка є вакцинація, яка проводиться дітям починаючи з 2-х місячного віку – перше щеплення, у 4 місяці – друге щеплення, у 6 місяців – третє щеплення та ревакцинація – у 18 місяців та 6 років згідно календаря щеплень.
      Отож бережіть здоров’я своїх дітей та своєчасно проводьте щеплення.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                          Л.І.Петерчук

Епідемічна безпека води в місцях масового відпочинку кам’янчан

    Кам’янець-Подільський міськрайонний відділ ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» продовжує моніторингові дослідження води водоймищ з місць масового відпочинку населення міста та району: з пляжів вілли «Дві ріки» с.Велика Слобідка (річка Мукша), готельного комплексу Дністровська Рів’єра (річка Дністер), табору Бакота (р.Дністер Бакотська затока) та бази відпочинку Смотрич с.Устя (р.Смотрич).
  За результатами санітарно-мікробіологічних досліджень збудники інфекційних захворювань в зразках річкової води усіх пляжів не виявлені, кількість лактозо-позитивних кишкових паличок (індекс ЛКП), колі-фаги в межах норми, що за епідемічними показниками безпеки відповідає вимогам додатку №11 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 року №173.
    Згідно наказів МОЗ України від 30.05.1997 року №167 «Про удосконалення протихолерних заходів в Україні» та від 17.05.2001 року №188 «Про зміни обсягу досліджень на холеру» з 1 червня до кінця вересня поточного року Кам’янець-Подільський міськрайонний відділ згідно «Плану моніторингових досліджень об’єктів навколишнього середовища… на 2019 рік» двічі на місяць проводить дослідження зразків води у семи паспортизованих точках забору. Стічні води відбираються в інфекційних відділеннях міської лікарні та ЦРЛ, а також на міських очисних спорудах. Поверхневі води відбираються у 4-х точках:
– річка Дністер с.Устя Кам’янець-Подільського району 1 км вище господарсько-питного водозабору міста Кам’янця-Подільського;
– річка Смотрич Смотрицький каньйон м. Кам’янець-Подільський;
– річка Дністер с.Велика Слобідка Кам’янець-Подільського району;
– річка Смотрич с.Устя Кам’янець-Подільського району.
    У відібраних зразках води станом на 20 серпня поточного року збудник холери (холерний вібріон О1) не виділений.

Завідуюча Кам’янець-Подільським міськрайонним
відділом ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                     Ю.Магдюк

Болять литки? Це може бути небезпечно

   Якщо серед літа у вас раптово піднялася температура і сильно болять литки – це може бути далеко не застуда чи грип. Так проявляє себе підступна хвороба – лептоспіроз.
    Лептоспіроз – це гостре інфекційне захворювання, яке характеризується лихоманкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, нервової системи.
   Основним джерелом збудників лептоспірозу у природі є мишоподібні гризуни – миші та щурі, від яких інфікуються люди і свійські тварини (велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, собаки). Лептоспіри паразитують в нирках гризунів і з сечею виділяються у зовнішнє середовище.
    Причиною зараження людей може бути вживання сирої води з випадкових водоймищ, купання в стоячих водоймах, робота на вологих територіях без спецодягу (гумові чоботи, рукавиці), вживання харчових продуктів, забруднених виділеннями гризунів, догляд за домашніми тваринами, хворими на лептоспіроз. Зараження від хворої людини не спостерігається.
   Хвороба починається раптово, хворі часто називають точний час, коли занедужали. Різко підвищується температура тіла до 39 -40°С, з’являється загальна слабкість, головний біль, біль в попереку, суглобах і особливо характерно для лептоспірозу біль в литкових м’язах. Часто буває кон’юктивіт (запалення слизової оболонки очей), біль в правому підребер’ї.
   В залежності від тяжкості перебігу хвороби до вказаних вище симптомів приєднується нудота, блювання, марення, безсоння, жовтяниця шкіри, а також крововиливи у шкіру і слизові оболонки.
    Щоб уникнути захворювань на лептоспіроз, перш за все необхідно дотримуватись простих правил: не вживати у їжу немиті овочі та фрукти, продукти зберігати недоступними для гризунів, діючі колодязі надійно герметизувати, уникати вживання води з випадкових джерел. Найважливіше значення в профілактиці лептоспірозу має знищення гризунів, оскільки саме вони найчастіше переносять хворобу.
     З появою будь-яких ознак лептоспірозу, необхідно терміново звернутись до лікаря, тільки вчасно надана медична допомога рятує життя.

Лікар-епідеміолог Городоцького районного лабораторного
відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                         А.Мазурович

Захворюваність на шигельоз в Ярмолинецькому районі

     Порівняно з аналогічним періодом минулого року в Ярмолинецькому районі за 7 місяців 2019 р на шигельоз захворіло 10 людей, що в 10 разів перевищує захворюваність в 2018 році.
    Всі випадки шигельозу викликані ShіgeIIa Flexneri. Серед захворівших одна дитина (1-4роки). Захворювання на 100тис. населення становить 35,48. Всі випадки захворювання в побуті. З 10 випадків захворювання на шигельоз 9 випадків припадає на смт. Ярмолинці.
   Працівниками Ярмолинецького міжрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» по кожному випадку захворювання проведено епідеміологічне обстеження, відібрано та досліджено зразки води та змивів, обстежено контактних. Джерела інфекції не встановлені.

Помічник лікаря-епідеміолога Ярмолинецького
міжрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                        Єрмакова Т. О.

Небезпечний правець

    Правець зустрічається в усіх частинах земної кулі. У світі щорічно від правця гине понад 160000 людей. Навіть у разі застосування найсучасніших методів лікування у розвинених країнах помирає 30-60% госпіталізованих хворих. Натомість у регіонах де відсутня в необхідній кількості протиправцева сироватка смертність сягає 80%. Смертність серед новонароджених дітей становить близько 95%.
    Активна імунізація населення України проти правцю, яка здійснюється з 1960 року, забезпечила зниження захворюваності загалом у 8,5 разів. З 1993 року у зв’язку з напруженою епідемічною ситуацією в Україні з дифтерією значно активізувалася масова імунізація населення проти дифтерії та правця, що зумовило відчутне зниження захворюваності на правець – до 41 випадку (0,08 на 100000) у 1998 році, причому на вікову групу до 14 років прийшовся лише один випадок захворювання. У середньому в Україні за останні 5 років зросла захворюваність та летальність від правця, яка перевищує 60%.
  Правець – це гостре інфекційне захворювання, що вражає нервову систему і проявляється сильними судомами. Збудник правця дуже стійкий: витримує нагрівання до 80 градусів протягом однієї години, у висушеному вигляді без доступу світла зберігається до 10 років, а спори його навіть при кип’ятінні протягом 30-60 хвилин гинуть не в 100% випадків. Правцева паличка може розвиватися тільки за умов відсутності кисню. Зараження нею буває в наступних випадках:
– колоті та глибокі рани – особливо небезпечні;
– мікротравми (поранення, уколи гострими предметами , і навіть занозами);
– опіки та обмороження;
– при деяких запальних захворюваннях, коли осередок запалення контактує із навколишнім середовищем (гангрена, абсцеси, виразки, пролежні);
– укуси тварин, отруйних комах та павуків.
      Клінічні прояви хвороби.
   Потрапляючи в рану бактерія виробляє надпотужний токсин, що уражає нервову систему. Це приводить до судом скелетних м’язових волокон, що викликає спазми м’язів обличчя, судоми м’язів спини, раптові судоми усього тіла, спазми голосової щілини асфіксію (зупинку дихання) та смерть.
   Такі клінічні прояви у невакцинованих людей. У вакцинованих спостерігається у місці проникнення збудника лише посмикування м’язів.
    Що робити, якщо все ж таки отримав поранення.
   Якщо з вами трапився один із можливих видів ураження, по-перше негайно промийте рану з милом та обов’язково зверніться до найближчого травмпункту.
    Без госпіталізації та інтенсивного лікування правця – 100% смерть!
  Виходячи з вище наведених даних стає ясним, що найголовніший метод запобігання розвитку правцю є профілактичне своєчасне щеплення.

Помічник лікаря-епідеміолога Волочиського міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                               Корман Л.О.

Чи безпечна питна вода в навчальних закладах смт.Понінка?

    Згідно звернення керівництва Понінківської селищної Ради в серпні місяці поточного року Полонським районним лабораторним відділенням ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» були проведенні лабораторні дослідження води питної в усіх навчальних закладах Понінківської селищної Ради.
   Проведено дослідження 8 зразків води на відповідність вимогам ДСанПіН 2.2.4.171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Згідно результатів дослідження по мікробіологічних та санітарно-хімічних показниках вода відповідає нормам вищевказаного нормативного документа. Інформацію з протоколами результатів досліджень направлено в селищну Раду та керівникам навчальних закладів.
   На підставі вищевказаного можна зробити висновок, що в навчальних закладах Понінківської селищної Ради питна вода безпечна в епідемічному відношенні та за хімічним складом.

Завідувач Полонського районного лабораторного
відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                 В.В.Аврамчук.

ПРОФІЛАКТИКА ОТРУЄНЬ ГРИБАМИ

      Гриби – смачний та поживний продукт харчування, за своїм хімічним складом вони наближаються до продуктів тваринного походження, за калорійністю подібні до овочів, містять білки, вітаміни, мінерали, екстрактивні та ароматні сполуки. Крім того, збирання їх – захоплююче заняття. Та іноді воно приносить горе. Головна причина відрізнити їстивний гриб від отруйного.
    До тяжкого отруєння можуть призвести різні види грибів. Насамперед це бліда поганка. Вона має тонку ніжку під шляпою і цибулиноподібним потовщенням біля основи. На розломі залишається білою, на відміну від шампіньона, з яким її часто плутають. Плутають поганку також із сироїжкою, але і тієї ніжка рівна, гладенька без комірця й потовщення.
     Шляпка червоного мухомору з білими – лусочками знайома кожному. Однак часті зливи інколи змивають ці характерні плями. Тоді мухомор і приймають за підберезник. Але треба пам”ятати, що у мухомора, крім білих плям на шляпці, є потовщення ніжки вниз, а в верхній її частині – кільце.
      Дуже часто неїстивні несправжні опеньки збирають замість їстивних. На щастя, вони не такі отруйні, як бліді поганки. У справжнього опенька шапка коричневого кольору в центрі покрита лусочками. У несправжнього – шапка жовто-сіра, в центрі їржавого кольору, без лусочок. Пластини у справжнього опенька майже білі (у старих грибів буроваті), у несправжнього – жовто- зелені.
    Тим, хто погано знається на грибах найкраще збирати гриби трубчасті (білі, червоноголовці, моховики), а пластинчаті (опеньки, шампіньйони, сироїжки) новачкам слід збирати з досвідченими грибниками. Сушіння, соління, маринування, теплова обробка не руйнують грибну отруту. Єдиний засіб, що може зменшити токсичність – варіння і зціджування відвару. Тому, для більшої безпечності рекомендовано гриби попередньо варити й відкидати на друшляк.
       Отруйна дія грибів на організм людини не зменшується при вживані спиртних напоів, гарячої кави, тощо. Навпаки, алкоголь сприяє всмоктуванню отруйних речовин, посилює їхню дію.
    Багато проблем пов’язано з вживанням консервованих грибів. Збудник ботулізму, потрапляючи в герметично закриті банки, швидко розмножується в умовах відсутності кисню і при цьому виділяє сильну отруту. Тому, при консервувані грибів треба додавати лимонну кислоту й оцет, а пастерилізацію проводити в автоклавах під тиском та при температурі 100 градусів.
     Ознаки отруєння грибами проявляються через 6-12 годин. При цьому виникає сильний біль у животі, нудота, блювота, загальна слабкість тощо. Пізніше можуть початися судоми, людина непритомніє. При виникненні даних симптомів необхідно негайно звернутись до лікаря! До приїзду лікаря потрібно випити 3-4 склянки розчину соди або марганцево-кислотного калію щоб викликати блювоту. Так повторити кілька разів до появи чистих промивних вод. Потім випити міцний чай або підсолену воду та забезпечити хворому спокій.

Фельдшер санітарний Ізяславського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                                          Булавінцева О.С.

Кількість покушених осіб в місті Нетішині.

       За 7 місяців поточного року в м. Нетішині зареєстровано 62 випадки укусів, із них 12 у дітей. У 32 випадках перехожих покусали саме безпритульні тварини, покусаним особам була проведена специфічна профілактика антирабічною вакциною. За аналогічний період минулого року було зареєстровано 37 укусів, в т. ч. 13 у дітей. Невідомими тваринами було покусано 26 осіб, яким також була проведена специфічна профілактика. В порівнянні з минулим роком кількість покушених осіб зросла на 67,6%.
  В липні 2019 року за повідомленнями управління ветеринарної медицини в Славутському районі в місті Нетішині були виявлені лабораторно підтверджені 2 випадки сказу серед тварин (лисиці та домашнього кота). З цими тварини мали контакт з 5 осіб, яким був призначений курс специфічної профілактики антирабічною вакциною.
   Силами місцевої влади проводяться заходи з відлову та розміщення найбільш агресивних собак в тимчасові споруди для їх утримання. Загалом, з початку року було виловлено 40 тварин і відправлено в тимчасовий притулок.

Завідувач Нетішинським міськрайонним
відділом ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                          Н.А.Кравчук