День: 16.08.2019

     Незважаючи на те, що на сьогоднішній день Хмельницька область серед лідерів по захворюваності кором в Україні, втім на Кам’янеччині вже другий місяць поспіль реєструються поодинокі випадки хвороби.
  Якщо ще у червні по місту було зареєстровано 12 випадків кору (6 серед дорослих та 6 випадків у дітей), у Кам’янець-Подільському районі захворіло 13 осіб (5 дорослих та 8 дітей), то спекотний липень зменшив захворюваність до 5 та 4 випадків відповідно. За 2 тижні серпня захворіло лише по одному жителю міста та району.
   Чи то спека вплинула на властивості віруса кору, що циркулює на нашій території, чи то період літніх канікул та відпусток втрутився у ситуацію, чи кам’янчани усвідомили серйозність епідемічної небезпеки та активно долучились до імунізації проти кору – в будь-якому разі ефект є.
     Невідомо, як вірус поведе себе восени. Можливо похолодання та дощі, початок навчального року у школярів та студентів знову створять умови для інтенсивнішої передачі вірусу, аніж влітку, але підвищений рівень колективного імунітету проти кору протягом попередніх місяців дає надію на те, що хворіти кором буде все менше та менше людей, що з часом зупинить епідемію в державі.
Отож, хто ще не встиг вакцинуватись проти кору дотепер – поспішіть до поліклінік зробити щеплення, адже «на носі» 1 вересня !!!

Завідуюча відділенням епідеміологічних досліджень
Кам’янець-Подільського міськрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                     А.Грицай

  На території Славутського району випадки туляремії серед людей не зареєстровані, але в районі є 11 сіл Берездівської та Красноставської дільниць ензоотичних з туляремії (території, на яких є відповідні клімато-географічні умови та можливість циркуляції збудника серед диких тварин).
Туляремія – важке гостре інфекційне природно-осередкове зооантропонозне захворювання, яке характеризується затяжним перебігом. Розпочинається захворювання, як правило, гостро із загальних симптомів: лихоманка (температура досягає 38-40ᵒC), сильні головні болі та болі у м’язах ніг та попереку, може бути блювота, кон’юнктивіт, поліморфний висип.
    Захворювання може протікати в слідуючих формах:
– бубонна форма – процес протікає в лімфатичних вузлах, при цьому вони збі-льшуються до розміру грецького горіха чи курячого яйця, утворюючи бубон;
– виразково-бубонна форма – на місці вторгнення збудника утворюється ви-разка та збільшуються регіональні лімфатичні вузли;
– ангінозно-бубонна – вражаються мигдалики та збільшуються лімфатичні ву-зли;
– кон’юнктивітом – протікає з ураженням очей;
– абдомінальна – у хворого спостерігаються сильні болі в животі;
– легенева – захворювання протікає по типу бронхопневмонії;
– тифоїдна – протікає по типу сепсису з лихоманкою та симптомами загальної інтоксикації.
    Джерелом збудника інфекції для людини є в основному гризуни (миші, щурі, хом’яки, водяні щурі, ондатри) та зайці. Свійські тварини можуть виділяти збудника з сечею і випорожненнями.
    Туляремійний мікроб може проникати в організм людини через шкіру, слизові оболонки, стравохід, при вживанні забрудненої води та харчових продуктів, органи дихання, через укуси кровосисних комах та кліщів.
   Запобігти захворюванню можна шляхом проведення масових щеплень людям віком від 14 років і старшим, що проживають на заражених, ензоотичних територіях, але на жаль в останні роки такі щеплення не проводяться через відсутність вакцини. Тому основним засобом боротьби з цим тяжким захворюванням є проведення дератизаційних та дезінсекційних заходів, тобто знищення гризунів та комах. Особливо ефективним є метод суцільної дератизації, коли знищення гризунів проводиться одночасно на території всіх населених пунктів.
   З метою особистої профілактики, слід пам’ятати, що в зимовий період гризуни масово заселяють скирти соломи, тому під час виконання робіт необхідно користуватися респіраторами, рукавицями та окулярами -консервами. Не можна вживати сиру воду з відкритих водойм та купатися у невпорядкованих водоймах. Продукти харчування необхідно ретельно оберігати від гризунів. При перебуванні на природі необхідно захищати себе від укусів кровосисних комах шляхом одя-гання одягу із щільної тканини, використання захисних засобів. Мисливцям та заготівельникам хутра при знятті шкірок з убитих тварин слід користуватися гумовими рукавицями.
    А при появі симптомів захворювання необхідно негайно звернутися до лікаря.

Завідувач Славутським районним
лабораторним відділенням
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                             Т.О. Музалевська

    Імунітет проти деяких захворювань не зберігається протягом усього життя, тому періодично необхідне повторне введення вакцин — ревакцинація. До таких захворювань відносяться дифтерія і правець. Вчасно зроблене щеплення допоможе сформувати імунітет та захистити від цих смертельно небезпечних захворювань.
    Діти отримують щеплення проти дифтерії та правцю в 2, 4, 6, 18 місяців, 6 років і 16 років, а дорослі – кожні 10 років. Такий інтервал у дорослому віці зумовлений тим, що імунітет проти цих хвороб після щеплення зберігається близько 10 років.
  Тож першу планову ревакцинацію дорослих, які раніше були щеплені, проводять вакциною АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення.
    Якщо в дитинстві не вакцинувалися, або невідомо, вакциновані чи ні, необхідно отримати як мінімум три дози вакцини АДП-М: спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя.
  В усіх медичних закладах (амбулаторії та ФАПи) Городоцького району є безоплатна і якісна вакцина для профілактики дифтерії та правця із зменшеним вмістом антигена, яку застосовують для дорослих. Такі щеплення в комунальних закладах охорони здоров’я проводять безоплатно.
   Для отримання щеплення необхідно звернутись до вашого сімейного лікаря. Саме він визначить чи підійшов термін для чергового щеплення, проведе медичний огляд та призначить щеплення.

Лікар-епідеміолог Городоцького районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                       А.Мазурович

   Ця стаття має на меті попередити людину про небезпеку контакту з безпритульними та дикими тваринами, які нерідко є носіями страшної інфекції. Що необхідно знати про сказ і як захиститися населенню від нього.
    Сказ – особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини як свійські, так і дикі. Особливо небезпечні лисиці.
   Джерелом збудника сказу є хворі тварини, які виділяють вірус зі слиною. Збудник сказу знаходиться в слині і в мозку хворої тварини або клінічно здорової за 10 днів до появи ознак хвороби, тобто, на перший погляд, цілком здорової тварини. Зараження сказом відбувається в основному через покуси внаслідок потрапляння слини хворої тварини на свіже поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок.
   Як розпізнати хвору на сказ тварину? Головна ознака хворих тварин зміна поведінки. У перебігу хвороби розрізняють 3 стадії: передвісників, збудження і паралічів. У першій стадії, яка триває 1-3 дні, у місці укусу з’являються неприємні відчуття: біль, печіння, заніміння, свербіння, почервоніння і набряк. Провідним у цей час є симптомокомплекс неспокою, страху, занепокоєння. Хвора тварина пригнічена, відмовляється від їжі, погано спить, уникає людей. Стадія збудження характеризується розвитком нападів гідрофобії (водобоязнь) – дуже болючих спазмів глотки і гортані з шумним диханням і навіть його зупинкою. Також виникають судоми у відповідь на посилений рух повітря (аерофобія), боязнь яскравого світла (фотофобія), голосного звуку. Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів м’язів кінцівок, язика, глотки.
   Щоб уникнути небезпеки та вберегти себе та своїх хатніх улюбленців дотримуйтесь певних правил.
      Правила утримання домашніх тварин:
– охороняйте їх від укусів інших тварин;
– регулярно робіть щеплення проти сказу домашнім собакам і котам. В тому числі сторожовим та мисливським собакам;
– виводьте собак на прогулянку в намордниках та на повідку.
  У випадку зміни поведінки тварини негайно звертайтесь до найближчої ветеринарної установи. При виявленні трупів диких тварин не знімайте з них шкіру.
      Якщо вас вкусила або ослинила підозріла тварина потрібно:
– негайно промити мильною водою місце укусу чи ослинення;
– обробити ділянку навколо рани йодом;
– якщо рана кровоточить, але кровотеча не загрожує життю, не слід відразу зупиняти її, бо з нею частково усувається збудник сказу;
– звернутися до медичного закладу для отримання допомоги та повідомити у ветеринарну установу;
– тварину ізолювати і спостерігати за нею протягом 10 днів.
  Постраждалому від укусу тварини проводиться повний курс щеплень антирабічною вакциною.
   Пам’ятайте, що сказ – хвороба невиліковна. Уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо дикими та незнайомими, повинно бути головним правилом для людини.

Помічник лікаря-епідеміолога Волочиського міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                      Корман Л.О.

     Незважаючи на те, що «грибна проблема» регулярно висвітлюється в засобах масової інформації, ситуація з отруєннями людей грибами залишається тривожною і сумна статистика минулих років нагадує про небезпеку.
   Аналіз випадків отруєнь грибами в Україні свідчить, що більшість отруєнь обумовлені вживанням пластинчатих отруйних грибів (насамперед, блідої поганки), які помилково сприймаються за їстівні печериці та сироїжки. Отрута одного плодового тіла блідої поганки настільки небезпечна, що може привести до отруєння зі смертельними наслідками кількох людей.
 Аби уникнути випадків отруєнь грибами дотримуйтесь основних профілактичних заходів при збиранні та приготуванні грибів:
– збирайте в лісі тільки ті гриби, про які ви точно знаєте, що вони їстівні;
– відбраковуйте в лісі зіпсовані, поточені хробаками, старі, трухляві, зів’ялі, висохлі, перерослі гриби;
– не збирайте навіть їстівні гриби у міських парках, поблизу автошляхів, промислових підприємств, сміттєзвалищ; гриби як губка всмоктують токсичні речовини, які містяться у викидних газах автомашин, смітті, повітрі;
– зібрані гриби промийте не менше трьох разів аби відмити весь бруд;
– суворо дотримуйтесь термічної обробки, яка необхідна при приготуванні тої чи іншої страви з грибів; готові страви з грибів зберігайте в холодильнику в емальованому чи керамічному посуді не більше доби;
– ніколи не застосовуйте „домашніх” методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок – вони помилкові: від дії амінокислот, які є й у їстівних і в отруйних грибах срібло може темніти, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту, який також міститься в усіх грибах;
– не купуйте гриби в містах стихійної торгівлі та гриби, які вам невідомі;
    Пам’ятайте! Гриби особливо небезпечні для дітей! У дітей ще не сформована ферментна система, а гриби містять хітин, який важко перетравлюється. Маленький організм ще не може чинити опір отруті і дитина перед нею зовсім беззахисна. Тому, давати дикорослі гриби дітям – злочин з боку батьків.
   У випадку, якщо ж вам не вдалося уникнути отруєння, то після перших клінічних проявів: нудота, блювота, болі в шлунку, пронос, запаморочення – не займайтеся самолікуванням, а негайно зверніться за кваліфікованою медичною допомогою. Алкоголь вживати категорично протипоказано, адже він сприяє всмоктуванню в організм грибної отрути. До прибуття бригади, хворого не можна залишати без догляду.
    Заборонити ходити в ліс – нереально. Але всі медики категорично радять відмовитися від збирання пластинчатих грибів. В усьому світі немає ефективних ліків від токсину блідої поганки. Єдина вакцина від грибної епідемії – здоровий глузд і переконання, що гриби – не хліб, отож без них можна прожити.
   Нехай збирання грибів приносить Вам лише почуття радості спілкування з природою. Доброго Вам здоров’я!

Завідувач відділення організації санітарно–гігієнічних
досліджень Нетішинського міськрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                      О.М.Ігнатеску

    Під час літніх канікул активно проходить підготовка шкіл до нового навчального року. В школах кипить робота: фарбується, ремонтується, миється, поповнюється обновками.
   Одним з найважливіших аспектів підготовки шкіл є забезпечення школярів питною водою гарантованої якості, яка б відповідала вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 „Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”.
    Вода є фактором передачі багатьох інфекцій бактеріального та вірусного походження. Також, небезпеку для здоров’я становлять ще й різноманітні хімічні сполуки, що можуть бути у питній воді, якщо їх вміст перевищує гранично допустимі норми.
     Старокостянтинівській міськміжрайонний відділ ДУ „Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України” постійно співпрацює з органами місцевого самоврядування району та з відділом освіти Старокостянинівської районної державної адміністрації і проводить лабораторні дослідження води питної централізованого водопостачання в населених пунктах, від яких водою користуються ЗНЗ, а також води питної з локальних водогонів навчальних закладів Старокостянтинівського району.
     Станом на 10.08.2019р. за санітарно-хімічними показниками досліджено 11 проб води питної з джерел централізованого та локального водопостачання (артсвердловини, бурові колодязі) загальноосвітніх закладів Старокостянтинівського району, з яких 9 (81,8%) проб не відповідали вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 „Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”. У досліджених пробах води виявлені перевищення нормативних показників по каламутності, загальній жорсткості, амонію, залізу, вмісту нітратів. Відхилення реєструвались в Пашковецькому НВК, Радковецькому НВК, Веснянській ЗОШ І-ІІІст., Бутовецькій ЗОШ І-ІІІ ст., Немиринецькій ЗОШ І-ІІІст., Григорівській ЗОШ І-ІІІст., Сахновецькій ЗОШ І-ІІІст., Воронковецькій ЗОШ І-ІІІст., Малочернятинській ЗОШ І-ІІст.
    За мікробіологічними показниками досліджено 11 проб води питної водопровідної, з яких 2 (18,2%) проби (Пашковецький НВК, Малочернятинська ЗОШ І-ІІст. – локальні водогони) не відповідали нормативам.
    Результати досліджень доведені до відома керівників НВК, ЗОШ, а також керівника відділу освіти, молоді і спорту Старокостянтинівської райдержадміністрації.

Фельдшер санітарний Старокостянтинівського
міськміжрайонного відділу ДУ „Хмельницький
обласний лабораторний центрМОЗ України”              Л.А. Леник

    Одним з найулюбленіших літніх фруктів є кавун. Він не просто освіжає у спеку, а й містить багато корисних речовин. Зокрема, фолієва кислота, якою багата ця ягода (вітамін В9), бере участь у кровотворенні, підтримує імунну систему, сприяє звільненню застійної жовчі. Також кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину, є навіть медична норма його споживання – 32 кілограми на рік.
  Проте сьогодні існує небезпека отруєння навіть цією насолодою, яка була вирощена в період природніх термінів їх повного дозрівання.
     Отож, щоб уникнути отруєнь кавуном, надаємо наступні рекомендації:
– купуйте баштанні в спеціалізованих точках, на ринках і ні в якому разі не на узбіччі придорожніх трас;
– при покупці кавуна та дині уважно слідкуйте за їх зовнішнім виглядом: наявність тріщин чи інших пошкоджень може свідчити про мікробне забруднення;
– запитуйте у продавця щодо наявності документу, в якому вказано цифрові показники вмісту нітратів в кожній конкретній партії (допустима норма до 60 мг/кг);
– ні в якому разі не купуйте розрізані кавуни та дині, навіть, якщо продавець схоче продемонструвати достатній ступінь дозрівання;
– ретельно промивайте ягоди, щоб позбавитися непомітних оку забруднень;
– не доїдайте кавун до шкірки, залишайте декілька сантиметрів м’якоті, бо саме у ній сконцентрований найбільший вміст нітратів;
– зберігайте розрізаний кавун тільки у холодильнику не більше доби;
– не споживайте надмірну кількість баштанних культур, особливо якщо вживаєте їх вперше, а особливо діти.
    Дотримуючись вищезгаданих пропозицій, ви не лише посмакуєте баштанними, а й отримаєте багато користі!

Фельдшер санітарний Новоушицького районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                        Л.Ріпак

    Бактеріоносійство – варіант інфекції, що характеризується знаходженням збудника в організмі людини, його виділенням у зовнішнє середовище, але відсутністю клінічних проявів, притаманних цій інфекції.
  Бактеріоносійство спостерігається як після перенесеного захворювання, наприклад, на черевний тиф, так і у здорових людей, які мали контакт із хворими, наприклад, на скарлатину, дифтерію.
 Людина може бути носієм збудників черевного тифу, паратифів, сальмонельозу, бактеріальної дизентерії, ешерихіозу, дифтерії, холери, носієм стрептококів, стафілококів тощо.
    Тривалість бактеріоносійства може бути від кількох днів до багатьох років. Після деяких інфекційних хвороб носійство перехворілих стає хронічним і триває 3-4 місяці (при дифтерії) і навіть 10 років і більше (при черевному тифі).
   Небезпека бактеріоносійства залежить від санітарно-побутової ситуації, санітарної культури носіїв та характеру їх праці. Особливо небезпечно таке носійство серед медичних працівників, оскільки вони можуть стати джерелом внутрішньо-лікарняних інфекцій, серед робітників закладів громадського харчування, дитячих закладів, оскільки при попаданні мікробів на їжу вони можуть бути причиною харчових токсикоінфекцій.
  У боротьбі з бактеріоносійством основне значення має своєчасна госпіталізація при інфекційних захворюваннях та підозрі на них, раціональне лікування, облік і періодичне обстеження осіб, що перенесли інфекційні захворювання, та тих, що були в контакті з ними.
  В цілях профілактики масового поширення інфекції бактеріоносіями працівників підприємств громадського харчування, торгівельної мережі, водопостачання, дитячих закладів систематично обстежують на можливе бактеріоносійство.
    В даний час застосування антибіотиків та бактеріофагів дозволяє у багатьох випадках звільняти людей від носійства бактерій.
         Захистіть себе! Бактеріоносійству легше запобігти, ніж його лікувати!
     Обстеження на носійство збудників інфекцій проводиться в мікробіологічній лабораторії Ізяславського міжрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України».

Бактеріолог мікробіологічної лабораторії
Ізяславського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                    Мартинова І.М.

  За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я, кожен четвертий мешканець Землі ризикує захворіти на йододефіцитні захворювання.
600 мільйонів людей мають збільшену щитовидну залозу.
   40 мільйонів страждають від вираженої розумової відсталості внаслідок йододефіциту.
  Хвороби, що виникають внаслідок постійної нестачі йоду в організмі, називаються йододефіцитними. До них відносяться:
– розумова відсталість, особливо у дитячому та підлітковому віці;
– народження дітей, хворих кретинізмом у матерів, які страждають від вираженої недостачі йоду в організмі;
– часті викидні, народження мертвого плоду;
– збільшення щитовидної залози.
Розумова відсталість у дітей проявляється такими ознаками:
– вони гірше встигають в школі;
– швидко втомлюються;
– не можуть повністю реалізувати свої здібності.
       Прояви йодної недостатності в організмі людини:
 Емоційні: дратівливість, пригнічений настрій, сонливість, в’ялість, забудькуватість, погіршення пам`яті та уваги, зниження інтелекту, поява частих головних болів.
   Кардіологічні: атеросклероз, аритмія, підвищення діастолічного (нижнього) тиску внаслідок набряку стінок судин.
      Анемічні: зниження рівня гемоглобіну крові.
  Імунодефіцитні: часті інфекційні та простудні захворювання, зниження імунітету.
   Остеохондрозні: слабкість та м`язеві болі в руках, грудні та поперекові радикуліти.
       Набрякові: набряки навколо очей та загальні набряки.
   Бронхо-легеневі: набряки дихальних шляхів, що призводять до хронічних бронхітів і гострих респіраторних захворювань.
   Гінекологічні: порушення менструальної функції, дисменорея, аменорея, безпліддя, мастопатія, тріщини сосків.
         Навіщо організму людини потрібен йод?
    Йод входить до складу молекули щитовидної залози, розташованої біля гортані на передній поверхні шиї. Щитовидна залоза та її гормони вкрай необхідні для нормальної діяльності організму людини, але більш за все їх роль проявляється в перші роки життя дитини. Саме гормони щитовидної залози сприяють нормальному та гармонійному зростанню та розвитку організму. Брак йоду, «будівельного матеріалу» для гормонів щитовидної залози, призводить до порушення функції залози з наступним зниженням продукції нею гормонів. Наслідки цих порушень для організму дитини можуть бути непоправні. Страждає мозок, слух, пам’ять та мова дитини, щитовидна залоза різко збільшується у розмірах.
          Як усунути дефіцит йоду?
     Проблема нестачі йоду хвилює 153 країни світу. Дефіцит йоду в організмі відчуває на собі понад 1,5 млрд. жителів планети. В нашій державі, в тому числі на Хмельниччині, більше 35% населення страждає від йододефіциту.
      Для усунення йододефіциту краще використовувати препарати, що містять йод, який входить в склад білкових з`єднань. Лише такий йод знаходиться в крові людини.
    Джерелом органічного йоду є морська капуста (ламінарія). Щоб отримати добову дозу йоду, її потрібно з`їсти 100-200 грам на добу, що реально для жителів Японії.
    Розповсюджені також йодні препарати, виготовлені із ламінарії та продукти харчування, які містять йод: йодоване молоко, хліб, яйця. В більшості випадків вміст йоду в таких харчових продуктах точно не визначено.
   Для вирішення проблеми йододефіциту розроблений препарат йод-актив – біологічна добавка до їжі, рекомендована як джерело йоду.
    Йод-актив – органічне з`єднання йоду, вбудоване в молекулу молочного білка. Це аналог природного з`єднання йоду, який ми отримуємо з перших днів життя з материнським молоком.
   Унікальність даного препарату заключається в тому, що при дефіциті йоду він активно засвоюється, а при надлишку – виводиться з організму, не поступаючи в щитовидну залозу.
  В останні роки почав широко використовуватися медичний препарат йодомарин.
       Скільки йоду повинна споживати людина?
   Йод відноситься до мікроелементів харчування. Протягом життя людина споживає близько 5-6 грамів йоду (лише одну чайну ложку). Однак важливо, щоб ця невелика кількість була рівномірно розподілена протягом всього життя. Добова потреба йоду складає лише 0,1-0,2 мкг (соту частину грама).
   У звичайних продуктах харчування йод міститься в незначній кількості. Найбільше його в морській капусті. Однак це не той продукт харчування, який ми їмо кожен день. Відносно багато йоду в морській рибі. Проте щоб забезпечити добову потребу, необхідно щоденно з`їдати близько 500 грамів морської риби, що в наших умовах не зовсім реально. А от у м`ясі, річковій рибі, молочних продуктах, а тим більше у хлібі, овочах і фруктах йоду міститься мізерно мало. За даними досліджень українських вчених, в їжі, яку ми вживаємо протягом дня, в середньому міститься 50% йоду, необхідного для організму.
    Тому для забезпечення нормального вмісту йоду деякі продукти харчування спеціально збагачуються йодовими добавками. Найбільш поширеним з таких збагачених продуктів харчування є йодована сіль.
    Крім того, необхідно зауважити, що в зернятках одного яблука міститься добова норма йоду, тому бажано їсти яблука разом з зернятками.
      Чому саме сіль є найоптимальнішим продуктом для збагачення йодом?
   Сіль – один із небагатьох компонентів раціону людини, який вживається практично скрізь і практично кожним, незалежно від місця проживання, віку, статі та фінансового стану. Окрім того, людина вживає сіль протягом всього року приблизно в однаковій кількості. Сіль – один з небагатьох продуктів харчування, виробництво яких досить жорстко прив’язане до природніх копалин, яких в Україні не дуже багато. Якби, наприклад, в масовому порядку прийняли рішення йодувати воду, то змушені були б монтувати необхідне обладнання в кожній артезіанській свердловині чи колодязі. Більше того, під час йодування солі йод не вступає з нею в хімічну реакцію, а просто рівномірно перемішується. Таким чином, в кожній пачці солі буде присутній йод.
       Чи відрізняється йодована сіль від звичайної за запахом, кольором чи смаком?
     Йодована сіль не відрізняється від звичайної за запахом, смаком та кольором. Для йодування солі використовують не сам йод, а його безпечні хімічні з`єднання. Зараз в Україні вся сіль йодується йодатом калію, який не впливає на забарвлення, смак чи запах солі. Крім того, цей препарат більш стабільний при зберіганні і не випаровується з солі під час приготування їжі. Однак для кращого збереження йоду рекомендовано солити гарячі страви йодованою сіллю за десять хвилин до кінця приготування.
        Чи можна використовувати йодовану сіль для домашнього консервування?
   Йодат калію не впливає на смак і колір продуктів тому сіль з таким доповненням можна використовувати для домашнього консервування продуктів. Оскільки йодат калію стійкий до термічної обробки, він буде зберігатися в герметично упакованих продуктах домашнього консервування.
        Як довго зберігається йод в солі?
       Це залежить від умов зберігання (температури, вологості) та чистоти солі. Термін зберігання і реалізації солі з додаванням йодату калію в середньому складає 9-12 місяців. В домашніх умовах йодована сіль не потребує особливих умов зберігання, її необхідно тримати в сухому посуді за звичайної кімнатної температури. Однак краще не робити великих запасів йодованої солі, а регулярно купувати її в магазині.
       Чи можна отримати надмірну кількість йоду, вживаючи йодовану сіль?
     Доросла людина вживає близько 6-10 грамів солі на день. При цьому необхідно зауважити, що приблизно половина цієї кількості вживається в прихованому вигляді (з хлібом, ковбасою та іншими готовими продуктами харчування). Вміст йоду в солі розраховано таким чином, щоб повністю забезпечити організм необхідною кількістю йоду. Передозувати йод, споживаючи йодовану сіль, неможливо.
     Чи потрібно нам їсти більше йодованої солі тому, що вона йодована?
    Ні. Йодовану сіль слід вживати замість звичайної солі, а не додатково до неї. Простіше мати дома тільки один вид солі – йодовану.
    Звідси висновок – за здоров`ям потрібно слідкувати, йому потрібна допомога, про нього треба піклуватися, привчаючи до цього своїх дітей з раннього дитинства, тому що профілактика завжди була і буде дешевшою, ніж лікування.

Завідувач Шепетівського міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                         В.В. Мазаєв

В облдержадміністрації розповіли про хід посиленої імунізації жителів області 

Про це під час засідання обласної комісії ТЕБ і НС Хмельницької облдержадміністрації повідомив директор Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Яків Цуглевич, передає Depo.Хмельницький.Посилання на джерело