День: 02.08.2019

       Хвороба була виявлена у 21-річної хмельничанки. 
    У Хмельницькому зафіксовано і лабораторно підтверджено перший випадок захворювання на дифтерію.
   «28 липня медики каретою швидкої допомоги доправили до інфекційної лікарні 21-річну хмельничанку, яка скаржилася на біль в горлі та високу температуру. Їй, під знаком питання, спочатку було поставлено попередній діагноз дифтерія.    

    Після бактеріологічного обстеження, сама бактерія хвороби не виявилася. Однак, після лабораторного дослідження, яке було проведене у Києві, був виявлений фрагмент збудника дифтерії. Сьогодні, 1 серпня, інфекціоністи поставили для пацієнтки кінцевий діагноз – дифтерія», – розповіла завідувачка відділення організації епідеміологічних досліджень ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» Тетяна Федак.

Посилання на джерело

    У 2019 році (станом на 01.08.2019) у Хмельницькій області зареєстровано 4404 випадків кору, а також 2 летальних випадки (Городоцький та Деражнянський райони), в тому числі померла одна дитина віком три тижні.

По регіонах області захворюваність розподілилась наступним чином:

Лікар-епідеміолог                                    Л.Калінер

  Гаря́чка За́хідного Ні́лу (ГЗН)— гостра зоонозна арбовірусна хвороба з трансмісивним механізмом передачі інфекції.
  Інфікування людини частіше за все відбувається внаслідок укусів інфікованих комарів. Кровососи заражаються під час живлення кров’ю інфікованої птиці. Вірус також може передаватись при контакті з іншими інфікованими тваринами, їх кров’ю або тканинами. Зафіксовані випадки інфікування при трансплантації органів, переливанні крові, грудному годуванні.        Також зафіксований випадок трансплацентарної передачі вірусу.
   Інкубаційний період складає від 3 до 14 днів. Прояви хвороби включають лихоманку, головний біль, втому, нудоту, больові симптоми всього тіла, іноді шкірні висипи, збільшеня лімфовузлів. Симптоми важкої форми хвороби проявляються у вигляді енцефаліту, менінгіту, поліомієліту (головний біль, лихоманка, запаморочення, дезорієнтація, кома, тремор м’язів, судоми і параліч). Тяжка форма хвороби може виникати у людей різного віку, але люди старше 50 років, з послабленим імунітетом мають більший ризик.
   В червні поточного року в Полтавській області зареєстрований випадок гарячки Західного Нілу. Впродовж 2018 року в Україні було зафіксовано 8 випадків цієї гарячки.
    Для попередження виникнення даного захворювання проводять комплексні заходи, направлені на зниження чисельності комарів (осушення боліт, дератизаційні, дезінсекційні заходи). Для індивідуальної профілактики застосовують захисний одяг, сітки на вікнах, репеленти. У зв’язку з тим, що випадкам захворювання людей передують спалахи гарячки Західного Нілу серед птахів, необхідно проводити активний епіднагляд для попередження такого процесу. Велике значення має систематичне проведення санітарно-освітньої роботи. Вакцина для запобігання захворювання гарячкою Західного Нілу людей не розроблена.

Завідувач Нетішинським міськрайонним
відділом ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                   Н.А. Кравчук

    За 7 місяців 2019 року в Славутському районі зареєстровано 142 випадки захворювання на кір (по 36 випадків у січні та лютому, 28 у березні, 5 у квітні, 9 у травні та 27 випадків у червні, 1 випадок в липні).
      Серед захворілих 82 дорослих та 60 дітей вікової категорії: 0-1 рік – 10; 1-4 роки -13; 5-9 років-12; 10–14 років – 14; 15-17 років-11. Серед захворілих дітей 38 відвідують організовані колективи (м. Славута ЗОШ № 6 – 17 випадків, ЗОШ №4- 2, ЗОШ№ 3 – 5, с. Хоровець НВК – 2 випадки, НВК «СЗОШ ліцей «Успіх», ЗОШ №5, обласний спеціалізований ліцей-інтернат, с. Миньківці НВК, с. Крупець НВК, с.Гориця ДНЗ, с.Манятин ДНЗ, с.М.Правутин НВК, с М.Скнит НВК; троє дітей відвідують організовані колективи, які знаходяться за межами Славутського району).
       Хворіли мешканці: м. Славута – 88 випадків; сільської місцевості -54(сс. Гута – 14 випадків, Красностав- 5, Печиводи та Довжки – 4 випадки, Улашанівка – 3, Ганнопіль, Берездів, М.Скнит, Крупець, Бачманівка – по 2 та по одному випадку в селах Манятин, Перемишель, Яблунівка, Хвощівка, Пашуки, Киликиїв, Варварівка, Колом’є, Ставичани, Губельці, Клепачі, Дяків, Цвітоха, Гориця).
Питома вага щеплених серед захворілих складає 38,1 %.
     У вогнищах проводиться комплекс протиепідемічних заходів. За епідпоказами за 2019 року щеплено 557 осіб, 299 особам введено імуноглобулін.

Завідувач Славутського районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України»                 Т. Музалевська

    Протягом липня 2019 року в Городоцькому районі зареєстровано 2 випадки кору. Захворюваність знаходилась на рівні 2-х попередніх місяців. В травні та червні 2019 року на кір захворіли також по 2 особи, що в 8 разів менше ніж в квітні 2019 р. Інтенсивний показник за липень становить 4,2 випадки на 100 тисяч населення. Серед захворілих 1 дорослий та 1 дитина (5-ти річного віку).
    Дитина 5-ти річного віку щеплена проти кору згідно календаря щеплень, в дорослого відомості про щеплення відсутні.
Хворі проходили стаціонарне лікування в інфекційному відділенні ЦРЛ. Випадки підтверджені лабораторно.
      В епідпроцес залучено 2 населених пункти району: м.Городок та с.Скіпче.
 Працівниками Городоцького районного лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» по кожному випадку захворювання проводились епідрозслідування.

Завідувач Городоцького районного
лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                          О.Л.Попович

   Лептоспіроз небезпечне інфекційне захворювання, спричинене бактерією Leptospira, належить захворювання до природно-осередкових зоонозних інфекцій. Носіями хвороби є домашні та дикі тварини (щурі, собаки, велика рогата худоба, коні, вівці, кози, свині).
    Людина інфікуються при прямому контактуванні з зараженою сечею або м’ясом тварин, а також інфікованою водою та грунтом. Шкіра з садинами та відкриті слизові оболонки (коньюктивальна, носова, ротова порожнини) являються звичайними шляхами інфікування. Лептоспіроз може бути професійним захворюванням в працівників ферм, працівників каналізаційних систем і забійних цехів. Але більшість хворих інфікуються випадково лептоспірозом, а саме під час активного відпочинку, наприклад в забрудненій прісній воді. Найчастіше це стається після сильних дощів та повеней, що актуально в цьому році на території країни. Найчастіше зараження проявляються літом та восени. Інкубаційний період від 2 до 20 днів.
     Перші симптоми лептоспірозу: різка головна біль, біль у м’язах, трясучий озноб, гарячка 39-40º С і вище, виражені симптоми інтоксикації – загальна слабкість, нудота, блювота, запаморочення, в тяжких випадках можлива втрата свідомості, марення, збільшення лімфатичних вузлів і при цьому відбувається ураження нирок, печінки та значні зміни з боку серцево-судинної, нервової, легеневої системи.
  Для профілактики інфікування лептоспірозом необхідно проводити дератизаційні заходи, охороняти джерела водопостачання і харчові продукти від забруднення виділеннями гризунів. Забороняється вживання води відкритих водойм. А купатися слід в водоймах та пляжах спеціально облаштованих на яких є санітарні паспорти. При перших ознаках захворювання слід звертатися в лікувальний заклад.

Помічник лікаря -епідеміолога                                    Єрмакова Т.О.
Ярмолинецького міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницьлий обласний
лабораторний центр МОЗ України»

    За липень місяць 2019 року в Полонському районі зареєстровано 3 випадки захворювання на кір, серед захворілих 1 дорослий і 2 дітей (1 рік і 11 років). Діти госпіталізовані, лікування дорослого – амбулаторно. Дитина 1 року не щеплена, 11 років має 2 щеплення, дорослий 1 щеплення.
     Станом з 01.01.2019р. по 01.08.2019р. в Полонському районі зареєстровано 108 випадків захворювання на кір. Інтенсивний показник захворюваності становить 256,17 на 100 тис.населення.
      Серед захворілих 63 дорослих і 45 дітей таких вікових категорій: до року – 3; 1-4р. – 10 дітей, 5-9р. – 10, 10-14р. – 7; 15-17р. – 15. Лабораторно підтверджених – 26 випадків кору, що становить 24,0%, клінічно кір встановлено в 82 випадках, що становить 75,9%. 76 хворих лікувалися в інфекційному стаціонарі, 32 – амбулаторно. Серед захворілих на кір 57,4% були щеплені проти кору; 27,7% не щеплені проти кору і 14,8% захворілих мали одне щеплення.
    За цей період року було зареєстровано 18 випадків захворювання на кір в організованих колективах, із них спалах кору в Полонській ЗОШ І-ІІІст.№ 2 (4 учні).
     У вогнищах кору проведений необхідний комплекс лікувально-профілактичних та протиепідемічних заходів згідно плану по локалізації та ліквідації вогнищ кору по Полонському району.

Лікар-епідеміолог Полонського районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                  О.В.Мельник

   За 7 місяців поточного року в Теофіпольському районі зареєстровано 15 випадків вітряної віспи (55,8 на 100 тис.нас.), в тому числі 6 серед дитячого населення. Три сімейних вогнища з двома випадками. Серед організованих колективів випадки захворювання на вітряну віспу реєструвалися в Святецькій ЗОШ – 3 випадки, Кунчанській ЗОШ, Кунчанському ЗДО та Гаврилівському ЗДО – по 1вип.
     Зареєстровано 4 випадки скарлатини (14,9 на 100 тис. населення). Всі випадки серед дитячого населення у вікових категоріях від 1-4 та 5-9 років. Лисогірська ЗОШ – 1випадок.
  Захворюваність інфекційним мононуклеозом, краснухою, епідпаротитом, менінгококовою інфекцією, дифтерією та кашлюком в поточному році не реєструвалась.
    Станом на 1 серпня 2019 року в Теофіпольському районі зареєстровано 59 випадків захворювання на кір (інтенсивний показник 220,07 на 100 тис.нас.). Захворюваність серед дитячого населення становить 28 випадків (47,5%): до року – 5 випадків, 1-4 роки – 4, 5-9 років – 4, 10-14 років-4, 15-17 років – 11 випадків. Епідпроцесом в поточному році задіяні 22 населених пункти району. Зареєстровано 9 сімейних вогнищ (одне з трьома випадками та вісім з двома). На кір захворіли 5 школярів, 17 студентів та 4 особи серед декретованого населення. Питома вага щеплених становить 52,5%.
      Захворюваність ГРВІ становить 1529 вип (5657,3 на 100 тис.нас.), в тому числі 846 випадків серед дитячого населення. Зареєстровано 11 випадків грипу, з них 6 серед дітей.
   Захворюваність крапельними інфекціями в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року зросла на 123,9%. Ріст відбувся за рахунок збільшення захворювання на кір в І та ІІ кварталах поточного року. Та завдяки проведенню масової імунізації нещеплених дітей, а також завершенню навчання в організованих колективах, в червні по району зареєстровано лише 1 випадок кору, а в липні – випадки кору не реєструвалися.

Помічник лікаря-епідеміолога Теофіпольського районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                     Марценюк О.С.

     Половина літа 2019 залишилась позаду та відпочиваючих на пляжі м.Ізяслав в гарну погоду завжди багато. Тому актуальними залишаються моніторингові дослідження зразків води, які регулярно проводять фахівці Ізяславського міжрайонного відділу протягом всього купального сезону, щоб оцінити безпечність відпочинку громадян.
    Зокрема, у липні 2019 року на міському пляжі було відібрано та досліджено 5 проб води річкової, 2 проби води з питного фонтанчика на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники та 2 проби піску на мікробіологічні та паразитологічні показники.
     Результати лабораторних досліджень показали, що досліджувані проби піску відповідають вимогам додатку № 11 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів затверджених МОЗ України 19.06.1996 за №173 по мікробіологічних та санітарно-хімічних показниках; обидві проби води з питного фонтанчику відповідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-2010 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”. Щодо води річкової, то одна з досліджуваних проб не відповідала вимогам нормативних документів за мікробіологічними показниками (індекс ЛКП перевищував норму). Проте, при повторному дослідженні води річкової, відхилень виявлено не було, тобто на даний час вода є безпечною для купання.
     Результати та протоколи лабораторних досліджень постійно надаються КП «Житлосервіс» та Ізяславській міській раді.

Завідувач Ізяславського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                             Дишкант І.М.

     Захворювання на дифтерію зустрічається у всьому світі. Під час спалаху дифтерії в Україні з 1991 по 1998 рік, спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, захворіли близько 20 тисяч людей, 696 з них померли. За останні роки в Україні реєструвалися поодинокі випадки захворювання на дифтерію без летальних випадків.
   Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання, яке характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем.
     Збудником інфекції є дифтерійна паличка (коринебактерія), яка стійка до дії різних чинників (низької температури та висушування), у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб. Токсин, який виділяє паличка, нестійкий і в зовнішньому середовищі руйнується під дією ультрафіолетового випромінювання та при нагріванні (+60 С та вище).
     Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Джерело інфекції – хвора людина або носій Corynebacterium diphtheriaе, який виділяє токсигенні штами збудника.
    Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки). При потраплянні у дихальну систему дифтерійна паличка виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, в результати чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям.
   Захворювання проявляється у вигляді: ангіни, біль у горлі, підвищення температури тіла до 38-40°С, головний біль, слабкість, сонливість. На другу добу хвороби на слизових оболонках горла з’являються так звані дифтерійні плівки світло-сірого кольору з чіткими краями, гладенькі на вигляд. Вони важко знімаються, після видалення утворюється кровоточива ранка, на якій згодом з являється нова плівка. Відзначається збільшення лімфатичних вузлів в області шиї.
     Дифтерійний токсин також може потрапити у кров. Практично всі органи чутливі до дії токсину, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система. В результаті дії токсину порушується синтез білка клітинами, що приводить до гибелі клітини.
       Тому, всі хворі на ангіну обов’язково обстежуються бактеріологічно.
      Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень і ревакцинація дорослих (кожні 10 років).
      Вакцинація, як і перенесене захворювання , вже через 1-1,5 років не гарантує захист від інфікування та захворювання, але у правильно щеплених захворювання буде протікати набагато легше, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому так важливо вчасно проводити як вакцинацію, так і ревакцинацію.

Помічник лікаря-епідеміолога
Волочиського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                                   Корман Л.О.