День: 20.05.2019

    Цілий травень ми з надією зранку виглядаємо у вікно: яка ж сьогодні погода? Чи тепло? Чи сонячно? І спостерігаючи за потоками дощу за вікном, думаємо, скоро – літо, пляж, відпочинок.
    В місті Ізяславі щороку функціонує офіційний міський пляж, який знаходиться в центрі міста на березі мальовничої річки Горинь. Це невелика затишна територія, обладнана всім необхідним для нормальної роботи.
 Щороку у травні проходить підготовка пляжу до відкриття: укомплектовується персонал для обслуговування пляжу, упорядковується територія, ремонтуються лавочки, роздягальні, перевіряється робота санітарно-технічного обладнання.
     Обов’язковим є і відбір проб річкової води на відповідність вимогам Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів 173-1996.
  Оскільки, не існує єдиного показника, який визначав би весь комплекс характеристики води, оцінювання якості води проводиться на основі системи показників. Ці показники поділяються на фізичні, мікробіологічні та хімічні.
     До основних фізичних показників якості води належать: температура, запах, прозорість, кольоровість, вміст зважених речовин.
   Мікробіологічні показники характеризують забрудненість води збудниками інфекційних захворювань. До найважливіших бактеріологічних показників відносять: індекс ЛКП – кількість кишкових паличок у літрі води; кількість колі-фагів, які вказують на забруднення води вірусами та наявність у воді патогенних мікроорганізмів (шигел, сальмонел та інших), наявності яєць геогельмінтів (глистів) та цист найпростіших.
    Хімічні показники можуть бути загальними та специфічними. До загальних хімічних показників якості води належать: вміст розчиненого кисню, хімічне та біохімічне споживання кисню; водневий показник; вміст азоту і фосфору та мінеральний склад.
   Ізяславським міжрайонним відділом проведено дослідження води річкової, відібраної 13.05.2019 року у місці масового відпочинку населення на міському пляжі за адресою: м.Ізяслав, вул.Грушевського,2 А.
   За результати лабораторних досліджень встановлено, що досліджувана проба води річкової відповідає вимогам Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів 173-1996 по мікробіологічних та санітарно-хімічних показниках, тобто придатна для купання.
    Залишилося дочекатися гарного теплого сонячного дня для того, щоб відкрити купальний сезон 2019 року.

Завідувач Ізяславського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                  Дишкант І.М.

    Літній період насичений різними несподіванками. Поряд з приємними – яскраве сонечко, тепле повітря, зелень навкруг, позитивні відчуття, свіжі овочі і фрукти, нас оточують явища, які можуть нести і негатив. А саме, ряд збудників інфекційних і паразитарних захворювань, що можуть призвести до проблем зі здоров’ям дітей і дорослих. Для того, щоб приємні відчуття залишились надовго і не положили на лікарняне ліжко жодного деражнянця, чи його гостей, питання профілактики повинні бути обов’язковими для кожного.
    15 травня 2019 року на засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Деражнянської райдержадміністрації слухались питання, зокрема – про небезпеку виникнення хвороби Лайма в літній період серед населення Деражнянського району; а також, про стан забезпечення населення якісною питною водою влітку з метою убезпечення виникнення гострих кишкових інфекційних захворювань, вірусного гепатиту «А».
    В рішенні комісії з приводу виникнення хвороби Лайма йшлося про активізацію санітарно-освітньої роботи медичними працівниками серед різних верств і категорій населення, незалежно від віку, професійної діяльності; про необхідність настороги до вкрай небезпечного своїми наслідками захворювання, з максимальним залученням всіх засобів масової інформації, бесід, розповсюджень пам’яток. Ставився акцент про готовність індивідуальних консультацій лікаря епідеміолога і помічника Деражнянського РЛВ з пацієнтами, які звернулись з приводу видалення кліща, для подальшого дослідження «зловмисника» на носійство борелій в лабораторії ОНІ ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України». Говорилось і про те, що обов’язкова увага до домашніх тварин, правильний догляд за ними, огляд після перебування на вулиці на предмет «доставки» комах, кліщів до хати, стане запорукою спокою і здоров’я, як хазяїна, так і улюбленця.
    За результатами обговорення наступного питання, районна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій вирішила звернутись до голів Лозівської селищної, сільських, Вовковинецької ОТГ, міста Деражня про вжиття заходів щодо забезпечення утримання джерел централізованого водопостачання, водогонів та колодязів громадського користування, відповідно до вимог діючого санітарного законодавства, та проведенням лабораторного контролю якості питної води з метою профілактики кишкових інфекційних хвороб, вірусного гепатиту «А» у жителів деражнянщини, нітратної метгемоглобінемії, особливо серед дитячого населення.

Завідувач Деражнянського районного лабораторного
відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                    Н. Є. Ткачук

   За квітень місяць в Красилівському районі зареєстровано 100 випадків захворювання кором. Серед захворілих 31 дорослий та 69 дітей, в тому числі по вікових категоріях:
0- 1 рік – 5;
1-4 роки – 14;
5-9 років – 20;
10-14років–24;
15-17років–6.
     За 15 днів травня вже зареєстровано 100 випадків захворювання кором, серед захворілих 17 дорослих та 83 дітей, в тому числі по вікових категоріях:
0- 1 рік – 8;
1-4 роки – 12;
5-9 років – 28;
10-14років–27;
15-17років–8.
     Серед захворілих на кір 35% були щеплені проти кору двічі; 15% отримали одне щеплення; 41% не щеплені проти кору і 9% захворілих дорослих немає даних за щеплення.
   Красилівський район є одним з лідерів по поширенню кору, так минулого тижня було зареєстровано два спалахи кору, захворіло близько 40 осіб, один спалах це сім’я ромів, а другий спалах це з трьох багатодітних родин, які відноситься до релігійної общини і за релігійними переконаннями брали участь у масових заходах. Незважаючи на проведену в вогнищі санітарно-освітню роботу щодо вакцинації контактних, від щеплень та від обстежень категорично відмовились.
   З 13.05.19р. розпочато проведення додаткових заходів щодо посиленої імунізації проти кору. Створені мобільні бригади для проведення щеплень проти кору в закладах освіти. Так станом на 16.05.19р. щеплено 220 дітей та 81 вчитель. Ця робота буде тривати до кінця навчального року.

Лікар-епідеміолог Красилівського районного
лабораторного відділення ДУ “Хмельницький
обласний лабораторний центр Міністерства
охорони здоров’я України”                                                  Качан С.П.

    Гострі кишкові інфекції донині займають одне з провідних місць в інфекційній патології, особливо в дитячому віці, поступаючись по захворюваності лише грипу та ГРВІ.
  За даними ВООЗ, щорічно в світі реєструються до 1-1,2 млрд. діарейних захворювань, близько 5 млн. дітей щорічно помирають від кишкових інфекцій та їх ускладнень.
   Гострі кишкові інфекції – це велика група інфекційних захворювань людини, викликаних патогенними та умовно-патогенними бактеріями, вірусами та найпростішими. Збудники гострої кишкової інфекції локалізуються переважними чином в кишківнику.
   Збудником інфекції є людина або тварина. Провідними шляхами передачі інфекції у дітей раннього віку є контактно-побутовий, у дітей старшого віку та дорослих – харчовий та водний. Повітряно-крапельним шляхом кишкові інфекції не передаються.
   Подібні інфекційні захворювання зустрічаються як у поодиноких випадках, так і у вигляді епідемічних спалахів або групових захворювань внаслідок вживання інфікованих харчових продуктів або води. Для кишкових інфекцій бактеріальної етіології (дизентерія та ін.) характерний літньо-осінній період зростання рівня захворюваності, для вірусних (рото вірусні інфекції та ін.) – осінньо-зимовий період. Захворювання проявляється через декілька годин після прийому інфікованого продукту.
     Симптоми хвороби виникають раптово і швидко посилюються. З’являються мерзлякуватість, блювання, переймистий біль у животі, частіше в епігастрії і в області пупка. Спостерігається багаторазове блювання. Випорожнення рідкі або водянисті, смердючі, до 10 разів на добу і частіше, можуть бути з прожилками крові та слизу. Температура тіла піднімається від 37°C до 40°C. Шкіра бліда, інколи з ціанозом, суха. Пульс частий, артеріальний тиск низький. Тривалість хвороби від 1 до 7 днів.
   Лікування має бути комплексним починатися негайно. В Ярмолинецькому районі за чотири місяці зареєстровано18 випадків гострих кишкових захворювань, що в 6 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. В тому числі 9 гастроентероколітів (проти двох в минулому році) та 9 дизентерій (проти одної за аналогічний період).
    Профілактика гострих кишкових інфекцій передбачає дотримання санітарно-гігієнічних правил на підприємствах харчової промисловості і громадського харчування, а також норм зберігання продуктів, що швидко псуються.
    З метою попередження зараження на гострі кишкові інфекції рекомендовано вживати у їжу м’ясні, рибні та інші продукти після термічної обробки, уникати вживання продуктів, які довго зберігались – пиріжки, холодці, тістечка, ковбаси тощо і ретельно мити фрукти та овочі перед вживанням, дотримуватися чистоти обіднього посуду та рук.

Помічник лікаря-епідеміолога Ярмолинецького міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                            Ковалик Г.М.

    За минулий тиждень (13-19 травня) в лікувально-профілактичні установи області з підозрою на інфекційну патологію звернулось 423 особи, що в півтори рази менше ніж на попередньому тижні. Інтенсивний показник по області становить 33,0 на 100 тисяч населення (на попередньому тижні – 49,9).

      Малюнок 1. Рівень інфекційної захворюваності населення у містах та районах області в порівнянні з середньобласним показником (в показниках на 100 тисяч населення)
     Зниження відбулось практично на всій території області, крім Ізяславського, Кам’янець-Подільського, Славутського та Шепетівського районів, де рівень захворюваності навпаки підвищився в 1,1-1,6 рази. Найбільш інтенсивно епідпроцес поширювався в Старокостянтинівському – 156,5 випадків на 100 тисяч населення та Красилівському – 127,9 районах (мал.1).

  Малюнок 2. Рівень інфекційної захворюваності дитячого та дорослого населення (в показниках на 100 тисяч дитячого та дорослого населення)

      Інфекційна захворюваність знизилась серед усіх верств населення: дитячого – в півтори рази, дорослого – 1,6 рази.
     Питома вага дітей до 17 років серед усіх захворілих збільшилась і становить 71,2% (попередній тиждень – 69,2%). Найбільш високі рівні захворюваності серед дитячого населення спостерігались в Старокостянтинівському районі – 754,0 випадків на 100 тисяч дитячого населення, Красилівському – 333,3, що відповідно в 6,0-2,6 рази вище за середній по області показник.
      Серед дорослого населення найвищі показники були в Красилівському районі – 50,4 випадків на 100 тисяч дорослого населення, Білогірському – 27,9, Кам’янець-Подільському – 20,6, показники вище за обласний відповідно в 4,3-1,8 рази (мал.2).
Кількість хворих на крапельні інфекції, в порівнянні з попереднім тижнем, зменшилась з 328 до 188 випадків (за рахунок кору та вітряної віспи); кишкові – з 156 до 93 випадків (за рахунок гастроентероколітів).
  Фахівцями відділення організації епідеміологічних досліджень ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» розслідувано 290 випадків інфекційних захворювань, в тому числі кишкових інфекцій – 93, крапельних – 188.
       З метою встановлення джерела збудника інфекцій та локалізації вогнищ інфекційних захворювань обстежено 26 осіб з числа контактних, в тому числі 5 декретованих. В 69 вогнищах проведена заключна дезінфекція, в тому числі на 9 об’єктах.

  Лікар-епідеміолог
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                   Л. Венгер