Великодні свята наближаються

     Великдень – найдавніше і найважливіше християнське свято, наближа-ються дати світлого Воскресіння Христового для православних українців. Всі ретельно готуються духовно, але не забувають про стародавні традиції щодо приготування основних святкових страв – паски, крашанок та різноманітних м’ясних та інших кулінарних витворів за святковими рецептами.
   Великдень 2019 року перетвориться на справжні канікули і вихідні три-ватимуть 5 днів. Об’єднання багатьох людей буде відбуватися в бажанні віта-ти один одного та бути поруч і за рясно накритим столом.
    Слід пам’ятати і про правила виходу з суворого посту щодо початку вжи-вання в їжу різноманітних страв недієтичного складу і про необхідність до-тримання правил профілактики хвороб, насамперед, інфекційного ґенезу.
   Згадаємо про профілактику гострих кишкових інфекцій, які можуть вини-кати при порушеннях технології зберігання, транспортування, приготування харчових продуктів і мати прикрі наслідки поодиноких та масових випадків захворювань.
     Щоб забезпечити всім гарні святкові та післясвяткові настрої слід дотри-муватися нескладних правил:
– окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м’ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо);
– для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, розділкові дошки тощо);
– добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і рибу;
– дотримуватися відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів;
– використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел;
– мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;
– запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються продукти харчування;
– не вживати продукти, термін придатності яких закінчився, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти;
– не купувати продукти харчування у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;
– дотримуватися правил особистої гігієни;
– ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;
– при появі перших ознак захворювання (нудота, блювання, пронос) терміново звертайтесь до лікаря і ні в якому разі не займайтесь самолікуванням.
Нехай світле свято дарує всім благодать! Будьте здорові!

Завідувач Славутським районним лабораторним

відділенням ДУ «Хмельницький обласний

лабораторний центр МОЗ України»                           Т.О. Музалевська

Довіра до вакцинації – запорука здоров’я нації

     Україна входить до 9-ти країн світу, де довіра до вакцинації найнижча: Росія, Україна, Вірменія, Греція, Боснія та Герцеговина, Франція, Словенія, Японія та Монголія. Згідно із даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у різних країнах зростає кількість батьків, які занепокоєні безпекою та ефективністю вакцин для їхніх дітей. Зниження довіри до вакцинації може бути спричинене змінами політики, побічними ефектами після вакцинації, міфами, які побутують в суспільстві, поширенням дезінформації та псевдонауковими дослідженнями.
    В часи Радянського Союзу вакцинація була примусово-добровільною для всіх. Антирелігійна політика та суворий контроль за вакцинальною кампанією, обмеження прав невакцинованих дітей відвідувати дитячі колективи, навчатись у ВУЗах тощо – все це не давало людям права вибору. З розпадом Радянського Союзу та здобуттям незалежності України у 1991 році, українці отримали свободи про які мріяли – свободу слова, релігію, демократію. Але катастрофічне зубожіння людей, розквіт рекетирства та бандитизму у лихі 90-ті, хабарництво, корупція, кругова порука у владі, втрата надії на краще життя та справедливість після Помаранчевої революції та корумпована система влади дотепер – все це нарощувало у суспільстві тотальну недовіру до влади, до уряду, зокрема і до системи охорони здоров’я. Ця недовіра людей до української медицини потягла за собою і недовіру до вакцинопрофілактики. У ЗМІ постійно висвітлювались сюжети у загрозливому ракурсі про ті чи інші випадки ускладнень та побічних дій після введення вакцин, про якісь темні закупівлі неякісних вакцин, перебої у постачанні вакцин та інше. Налякані та недовірливі українські батьки почали відмовлятись від вакцинації дітей згідно календаря щеплень. Із двох ризиків – ризик інфекційної хвороби та ризик вакцинації – люди часто обирали не вакцинуватись, надіючись, що хвороба їх омине. Як наслідок рівень колективного імунітету від різних інфекцій поступово знижувався, і вже у 1998 році на Україні люди масово почали хворіти на дифтерію, а з 2017 року в Україні спалахнула епідемія кору. Проблеми довіри до вакцинації та до системи охорони здоров‘я і досі залишаються актуальною темою.
      На сьогоднішній день Україна має дуже низький рівень вакцинації, нижчий, ніж у багатьох менш розвинених країнах. У своїй попередній формі система охорони здоров‘я в Україні сприяла кризі вакцинації, створивши ринок, в якому простіше було купувати довідки про імунізацію, ніж отримати високоякісну вакцинопрофілактику. Наразі в Україні продовжує відбуватись реформа медицини, оплата праці медичних працівників напряму залежатиме від авторитету лікаря та медичного закладу. А відтак і від кількості пацієнтів, яких він обслуговує. А це наближує пацієнта до якіснішої медичної допомоги, що сприяє і підвищенню довіри до лікаря. Можливо разом з цим і повернеться довіра до вакцинопрофілактики. Адже медичні працівники відіграють чи не найважливішу роль щодо належного інформування і побудови довіри серед громадян. І можливо з часом свідомість українців зміниться так, що щеплення в Україні стануть не обов’язковими, а добровільними, як наприклад у Швеції, при цьому рівень колективного імунітету перевищить 90%.
    Народ України постійно бореться за свою незалежність, державність, самостійність, процвітання та добробут громадян. Тож за допомогою вакцинації не дамо шансу епідеміям та смертельним інфекційним недугам підкосити українську націю!

Завідуюча відділення організації епідеміологічних досліджень
Кам’янець-Подільського міськрайонного відділу ДУ «Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України»                                  А. Грицай

Чим небезпечні ранні овочі?

    З настанням весни в торгівельній мережі з’являється все більше апетитних ранніх овочів. Але необхідно знати, що ранні, особливо тепличні овочі, містять в 2-3 рази більше таких шкідливих речовин, як нітрати, ніж вирощених в звичайний для них період.
   Чим небезпечні нітрати? Нітрати – це сполуки азотної кислоти, які застосовують в якості добрива. Вони забезпечують ріст рослин, але завелика їх кількість, внесена в грунт, накопичується в овочах, а потім потрапляє в організм людини,шкодить здоров’ю.
       Якщо нітрати з харчовими продуктами вжити у великій кількості, то може виникнути гостре отруєння, для якого характерні: пронос, блювання, зниження артеріального тиску, загальна слабкість. Також з‘являються запаморочення, головний біль, похолодання кінцівок.
   До негативного впливу нітратів найбільш чутливі немовлята, які перебувають грудному вигодовуванні (нітрати передаються разом з молоком ма-тері, діти до 1 року та особи похилого віку, а також хворі на анемію, хворі, які страждають від розладів серцево-судинної та дихальної системи.
   Рівень накопичення нітратів в овочах коливається в широких межах і залежить від виду, сорту, умов вирощування рослин, дози внесення азотних добрив. Проте, основний чинник – внесення азотних добрив. Найбільше накопичення нітратів відбувається в буряках, моркві, картоплі, капусті, редисі, листовому салаті, щавлі, ревені, кропі, зеленій петрушці.
      Маємо звернути на це особливу увагу і зменшувати до мінімуму споживання ранніх овочів. Крім того, радимо споживачам купувати продукти харчування лише в офіційній торгівельній мережі (ринки, магазини), де створені належні умови для реалізації продукції та вимагати у продавців якісні посвідчення, висновки санітарно-ветеринарної експертизи, які гарантують безпеку та якість продукції.
    А як правильно готувати та вживати та вживати овочі? Не можна, наприклад, вживати корінь, шкірку та поверхневі шари овочів і фруктів (там накопичується найбільша кількість нітратів). До цього списку також належать: стебла петрушки, кропу, селери (нітратів там на 50%-60% більше ніж в листі), шкірка огірків, баклажанів, кабачків.
– під час варіння, бланшування, консервування, засолення, очищення рі-вень нітратів в овочах значно знижується;
– якщо довго (протягом 2 годин) вимочувати листові овочі, з них вими-ваються 15-20% нітратів, вимочування овочів в 1% розчині аскорбінової кис-лоти зменшує в них вміст нітратів на 36-58%, вимочування овочів в 1%-му розчині столової солі та аскорбінової кислоти протягом доби знизить в них вміст нітратів майже на 90%;
– варто також зазначити, що при вимочуванні із овочів разом з нітрата-ми переходять у воду також вітаміни;
– салати необхідно готувати безпосередньо перед вживанням та з’їдати відразу;
– ранні овочі необхідно зберігати в холодильнику та не більше 1 доби.

Лікар з гігієни харчування, відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень ДУ «Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України»                         Надточей Н.М.

До Європейського тижня імунізації

   В Україні за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров»я (ВООЗ) Європейський тиждень імунізації проводиться щорічно, починаючи з 2005 року та припадає на останній тиждень квітня. Головною метою кампанії цього року є підвищення обізнаності населення про важливість повноцінної імунізації протягом усього життя, а також про необхідність усунення прогалин у вакцинації.
   У ВООЗ підрахували: щорічно вакцинація попереджає до трьох мільйонів смертей від дифтерії, правця, кашлюку та кору.
    В Україні діє Календар профілактичних щеплень, за яким проводиться планова імунізація людей проти гематиту В, туберкульозу, дифтерії, правцю, кашлюку, гемофільної інфекції, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту та краснухи.
   У попередні роки рівень вакцинації в Україні впав до неприйнятно низького рівня як через відсутність достатньої кількості вакцин протягом останніх 7 років, так і через поширення небезпечних міфів та антинаукових припущень, що вакцинація, начебто, непотрібна або шкідлива.
    Як наслідок – на сьогодні в Україні триває спалах захворюваності на кір. З початку року на кір захворіло 41 640 людей: 19 271 дорослих і 22 369 дитини. Від ускладнень кору померло 15 людей. В Хмельницькій області захворюваність на кір з початку поточного року становить 3305 осіб (1723 дорослих та 1582 дитини), при 271 випадку за даний період минулого року. Аналогічна ситуація по Теофіпольському району, де станом на 20 квітня 2019року зареєстровано 43 випадки кору (22 дорослих та 21 дитина), та 2 випадки за аналогічний період 2018 року.
    13 квітня відбулося засідання комісії з ТЕБ та НС при Хмельницькій ОДА, де було схвалено план проведення додаткових заходів з вакцинації проти кору дітей області в рамках спецоперації з імунізації, ініційованої Міністерством охорони здоров’я України. Мета — підвищити рівень охоплення щепленнями, щоби захистити жителів області від кору.
    Для надійного захисту від хвороби усі діти мають вчасно отримати як першу, так і другу дозу вакцини проти кору. Міністерство охорони здоров’я закликає всіх дотримуватися календаря щеплень і якомога швидше надолужити щеплення, якщо пропустили планову вакцинацію.
   Вакцинуватися за Календарем і надолужити пропущені щеплення можуть безоплатно усі діти до 18 років (навіть ті, які мають фальшиву довідку про щеплення, але насправді і не були вакциновані), а також дорослі з груп ризику — військові, учасники ООС, студенти, освітяни й медики.
  Крім особистого захисту від смертельно небезпечних хвороб, вакцинація забезпечує захист для людей, які не можуть отримати щеплення через постійні або тимчасові протипоказання, – завдяки колективному імунітету (коли щонайменше 95% населення вакциновано).
    Необхідно завжди пам‘ятати, що при проведенні щеплень виникає мінімальний ризик розвитку післявакцинальної реакції або ускладнення, в порівнянні з тяжким перебігом інфекційної хвороби та ризиком виникнення ускладнень.

Помічник лікаря-епідеміолога
Теофіпольського районного
лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                               Марценюк О.С.

ЗАХИСТІТЬ СВОЮ ДИТИНУ ВІД СМЕРТЕЛЬНИХ ХВОРОБ

       В Україні проходить «Європейський тиждень імунізації 2019».
     Про щеплення сьогодні багато дискутують: варто чи не варто їх робити, чого вони приносять більше – користі, чи шкоди, чи усім дітям потрібні? Звісно, про їхню користь говорити не доводиться: що там не кажи, а вони таки потрібні, адже це стовідсоткова гарантія того, що дитина не загине (хоч страшно звучить, але це саме так) від, приміром, дифтерії чи кашлюку. Але як їх зробити з найменшою шкодою для дитини? У які терміни потрібно робити? Яких ускладнень чекати? Чи можна відмовитись від щеплень? Ці та інші питання цікавлять молодих мам.
      Комплекс проведення перших щеплень припадає якраз на перший рік життя. Чому? Суть щеплення – дати можливість імунній системі підготуватись до зустрічі з «дикими вірусами» чи бактеріями. Імунітет новонародженого не уміє боротися з туберкульозом, краснухою, правцем, поліомієлітом, дифтерією. Тому, зіткнувшись з ними в перші роки життя, дитина може перенести хвороби дуже важко, отримати серйозні ускладнення. А от після введення щеплення – активізуються клітини – захисними, які виробляють інтерферон, підвищується загальна опірність організму. Через два тижні імунітет починає виробляти клітини пам’яті. Імунна система проходить своєрідне тренування, і коли їй доводиться зустрітися з вірусом, вона виробляє антитіла, і ризик захворіти зводиться до мінімуму. Крім того, у більшості випадків при планових вакцинаціях виробляється по життєвий імунітет до захворювань, тому робити щеплення дітям до року лікарі вважають просто необхідним.
      Що таке вакцинація? Вакцинація – це найефективніший засіб захисту проти інфекційних хвороб. Основним принципом вакцинації є те, що людині вводиться послаблений чи вбитий мікроорганізм, щоб стимулювати вироблення антитіл для боротьби зі збудником хвороби.
      Вакцинація буває як однократною (кір, паротит, краснуха, туберкульоз) так і багатократною (поліомієліт, дифтерія, кашлюк, правець). Кратність говорить про те, скільки дитина має отримати вакцини для вироблення імунітету. Небезпечно переривати почату схему вакцинації, особливо проти дифтерії, оскільки недостатня кількість вакцини може призвести не до вироблення імунітету, а до неадекватної реакції при зустрічі зі збудником, що небезпечніше, ніж прості захворювання. Тому, якщо почали робити щеплення, то зробіть їх повністю.
    Ревакцинація – захід, спрямований на підтримання імунітету, виробленого попередніми вакцинаціями. Зазвичай проводяться через декілька років після вакцинації.
     Кожна мама повинна знати про можливі негативні наслідки вакцинації для її дитини й обов’язково проконсультуватись з цього приводу із спеціалістом.
     Щоб вакцинація відбулась успішно, батькам потрібно:
– насамперед відвідати сімейного лікаря, аби впевнитись, що малюк повністю здоровий.
– для повноти інформації мамі потрібно спостерігати за дитиною декілька днів до щеплення, звернути увагу на її сон, настрій, апетит, стілець, температуру тіла тощо. Наприклад, якщо протягом цього часу батьки відмічатимуть неспокійний сон, поганий апетит, зміни у випорожненнях свого немовляти, то щеплення слід трохи відстрочити.
– в день запланованої вакцинації не слід вводити нові продукти харчування, а якщо дитина на грудному вигодовуванні, матері потрібно відмовитись від прийому «нових» продуктів.
– потрібно намагатись обмежити контакт з хворими дітьми, аби запобігти захворюванню на респіраторні інфекції.
     Більшість батьків, відмовляючись від щеплень, мотивують свої дії страхом перед ускладненням вакцинації. Але ми забуваємо, що небезпечними можуть бути будь-які медикаменти, але ця небезпека є мінімальною, особливо в порівнянні з небезпекою самого захворювання. Робіть щеплення собі та своїм дітям, бо тільки так ви можете захиститись від інфекційних захворювань. Пам’ятайте, що використовуються для щеплень тільки безпечні та ефективні вакцини. Сьогодні із впевненістю можна говорити, що вакцинопрофілактика є не тільки ефективним методом попередження низки інфекційних захворювань, але й надійним засобом активного довголіття.

Помічник лікаря-епідеміолога
Полонського районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                               Король Наталія Борисівна

Щеплення – запорука здоров’я!

   Щорічно Європейське бюро ВООЗ відзначає Європейський тиждень імунізації для сприяння вакцинації, яка життєво необхідна для профілактики небезпечних захворювань та захисту життя. Цього року тиждень імунізації відзначається 24-30 квітня 2019 року. Метою цьогорічної кампанії є підвищення обізнаності про переваги вакцинації. Вона – сприяє захисту життя, попереджає захворювання, є міцним фундаментом для здоров’я і благополуччя протягом життя людей.
   Коли ми говорим про вакцинацію, ми повинні розуміти, що вона повинна забезпечити колективний імунітет населення на певній адміністративній території. В цьому році МОЗ активно почало впроваджувати на територіях областей України імунізацію дитячого населення та груп ризику проти кору там, де рівень захворюваності надзвичайно високий. Про захист населення від кору ми можемо говорити, коли колективний імунітет буде сягати не менше 95%, тобто коли 95% українців будуть щеплені. Рівень захворювання високий за рахунок тих, хто щеплення пропустив, чи не зробив в силу певних об’єктивних і суб’єктивних обставин. В Деражнянському районі в 2019 році захворіло 129 осіб на кір, серед них 67 дітей і 62 дорослих. Проаналізувавши скільки з них мали захист від цієї недуги, тобто було щеплених, картина наступна: 70 хворих або 54,2% були щеплені (1, чи 2 рази). З 67 дітей, які захворіли не отримували жодного щеплення 9 чоловік. З 62 дорослих зовсім не щеплені – 32!
   В Україні щеплення проводять, згідно календаря щеплень в дитячому віці проти туберкульозу, поліомієліту, гепатиту «В», паротиту, краснухи, дифтерії, правцю, кору, кашлюку, ХІБ – інфекції. А проти дифтерії і правцю проводять кожні 10 років впродовж всього життя.
  На сьогоднішній день можна вакцинуватись безоплатно вакцинами, закупленими за державні кошти, навіть у приватних клініках, лікарів – підприємців, пологових будинках. Тепер вакцини закуповують не для закладів, а для пацієнтів: запит формується на основі статистичних демографічних даних і планується на кілька років наперед. Тобто буквально, вакцини ходять за принципом «за дитиною», а не «за закладом».

З повагою, лікар-епідеміолог,
завідувач Деражнянського районного
лабораторного відділення
ДУ «Хмельницького ОЛЦ МОЗ України»                             Н. Є. Ткачук