День: 01.04.2019

    З початку 2019 року в Городоцькому районі зареєстровано 2859 випадків ГРВІ та 47 – грипу. Захворіло 1369 дітей віком до 17 років, що складає 47,8% від усіх захворівших. Найвища захворюваність у віковій категорії 0-4років – 1998,2 на 100тис.
   За березень було зареєстровано 622 випадки ГРВІ (1330 на 100тис.) і жодного випадку грипу – це найнижчі показники від початку року. На 13 тижні рівень захворюваності нижче порогового на 13,4%. Інтенсивний показник на 100тис. населення склав 3271,6 при розрахунковому епідпорозі 312,4 на 100т.н.
    Всього за березень було госпіталізовано 35 хворих ГРВІ в тому числі 20 дітей до 17 років, що становить — 57,1% від всіх госпіталізованих.
   В поточному 2019 році в Городоцькому районі лабораторно підтверджених випадків грипу не було. Летальних випадків не зареєстровано.

Лікар-епідеміолог Городоцького районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                 А.Мазурович

   В Славутському районі з 15.03.19р. по 21.03.19р. на гострі респіраторні інфекції захворіло 269 осіб (у т.ч. 242 дитини віком до 17 років ), захворюваність знизилась на 1,1 % в порівнянні з минулим тижнем.
   Інтенсивний показник складає 428,84 на 100 тис. населення, що нижче епідемічного порогу на 0,07 %.
    Госпіталізовано 21 хворого з гострими респіраторними інфекціями, з них 20 дітей.
   Вакцинацію проти грипу отримали 176 осіб, дорослих – 151, в т.ч. медичних працівників – 57; дітей віком до 17 років – 25 осіб.

Помічник лікаря-епідеміолога Славутського районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                          О.Постолан

    Відповідно до Плану моніторингових досліджень об’єктів навколишнього середовища, лікувально–профілактичних закладів, професійно-технічних навчальних закладів, закладів соціального забезпечення на 2019 рік, затвердженого в. о. директора ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» Балашовим О. В. та погодженого міським головою фахівцями Нетішинського міськрайонного відділу в березні 2019 року були проведені лабораторні дослідження в відділеннях стаціонару хірургічного профілю (акушерсько–гінекологічне, хірургічне, реанімаційне відділення, відділення трансфузіології, операційний блок, офтальмологічний кабінет) Комунального неприбуткового підприємства Нетішинської міської ради «СМСЧ м. Нетішин», а саме:
– відібрано 70 змивів на умовно-патогенні та патогенні мікроорганізми;
– 7 проб повітря на загальне мікробне число та стафілокок;
– відібрано 15 штук хірургічного інструментарію та перев’язувального матеріалу на стерильність;
– обстежено 27 осіб персоналу оперблоку, хірургічного та акушерсько-пологового відділень на носійство патогенної мікрофлори;
– відібрано 7 проб дезінфікуючих розчинів на дослідження ступеню мікробної контамінації.
    Про результати досліджень письмово повідомлений керівник лікувального закладу з наданням протоколів досліджень для усунення виявлених відхилень і вжиття відповідних заходів. Також до відому направлений відповідний лист міському голові.

Завідувач відділення організації санітарно-гігієнічних
досліджень Нетішинського міськрайонного відділу            О.М. Ігнатеску

    У людини руки – це своєрідне «тимчасове житло» величезного числа небезпечних для людського здоров’я мікроорганізмів, які можуть викликати різноманітні захворювання.
Вірусні інфекції (кір, ГРВІ, грип, краснуха, дифтерія, вітрянка) зазвичай «подорожують» по повітрю. Але мікроби, що потрапляють на руки або на інші поверхні при кашлі або чханні, потім можуть потрапити до здорової людини через рукостискання або зіткнення з «зараженими» предметами. А звідти ж і в рот, і в середину організму.
   Кишкові інфекції (холера, дизентерія, вірусний гепатит «А», черевний тиф, лямбліоз, сальмонельоз) також потрапляють в організм через руки,після дотику до забруднених предметів довкілля, а також вживання інфікованого м’яса тварин, продуктів і т. п.
   Гельмінтози досить поширені, оскільки яйця глистів можуть чекати «жертву» як на фруктах, так і на предметах довкілля. Яйця гельмінтів можуть передаватися навіть через грошові купюри. Оселившись на руках, без ретельного миття, їх яйця потраплять прямо в людський кишечник, де вже почнуть розмножуватись.
   Кон’юнктивіти також легко потраплять від однієї людини до іншої без дотримання звичайних правил особистої гігієни.
  Гігієна рук, безсумнівно, обов’язкова, адже своєчасне якісне миття рук з хорошим антибактеріальним милом вважається дуже ефективним способом знищення небезпечних мікробів, що захистить кожного з нас від різних інфекцій.
    Обов’язково слід вимити руки:
    Після візиту в туалет;
    Після контакту з тваринами, і з різними забрудненими поверхнями;
    Після походу в магазин, лікарню тощо;
    Після прогулянки по вулиці;
    Після тримання в руках грошей;
    Після спілкування з хворими, після рукостискань;
    Після оброблення сирого м’яса;
    Перед приготуванням, а також перед вживанням їжі.
    Мити руки потрібно не менше півхвилини, а краще намилити і змити руки кілька разів. Наприкінці слід завжди витирати руки насухо.
     Пам’ятайте, чисті руки – запорука здоров’я вас і вашої сім’ї.

Помічник лікаря-епідеміолога Дунаєвецького міжрайонного
Відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                                         В.В.Біскопчук

    Відповідно до «Плану моніторингових досліджень об’єктів навколишнього середовища, лікувально-профілактичних закладів, загальноосвітніх та дитячих навчальних закладів на 2019 рік», 14 березня 2019 року фахівцями Полонського районного лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України», було проведено моніторингові відвідування ЗДО №2 «Веселка», Полонська ЗОШ І-ІІІ ст. №3.
   Під час відвідувань було відібрано 5 зразків води питної, один відібраний зразок не відповідає вимогам ДСанПін 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» по хімічним та бактеріологічним показникам.
   У закладах було проведено 12 замірів параметрів мікроклімату, що відповідають вимогам ДСанПін 5.5.2-008-01 «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу». Було проведено 12 замірів рівня штучної освітленості, 2 з яких не відповідають нормі.
   При відвідуванні закладів було обстежено 8 працівників харчоблоку на патогенну мікрофлору.
   По результатам моніторингових досліджень та замірів, керівникам закладів надано відповідну інформацію та протоколи досліджень.

В.о. Завідувача Полонським районним лабораторним
Відділенням ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                       Н.В.Войтюк

    За поточний період 2019р в Деражнянському районі вже зареєстровано 120 випадків захворювань на кір, з них 55-дорослих, 65-дітей.
   За березень 2019 року зареєстровано 50 випадки кору, в тому числі 27 у дітей, віком: до 1р. –4; 1-4р. – 6; 5-9р. – 10; 10-14р. – 3; 15-17р. – 4; та 23 – дорослих.
   За цей період 2018 року було зареєстровано 21 випадків.
   Кір зареєстровано в населених пунктах району: м. Деражня – 37, с. Пилипи-1, с.Н.Майдан-2,с.М.Чернелівецький-6,с.Маниківці-6, с.Копачівка-1, с.Божиківці-13, с.Степівка-12, с.Новосілка-1, с.Іванківці-3, смт.Вовковинці-4, с.Бомково-1, смт.Лозове-2, с.Кориченці-7, с.Гатна-7, с.Шарки-2. с. Нижнє – 4, с. Згарок – 1, с. Богданівці – 2, с. Яськівці – 2, с. Теперівка – 2, с. Загінці – 2, с. Зяньківці – 1, с. Красносілка -1.

       Із 120 хворих госпіталізовано 95, з них – 42 дорослий і 53 дітей.
      Питома вага щеплених серед захворілих складає 52,6%.
      Інтенсивний показник дорівнює 387,1 на 100 тис.населення.
    У вогнищах проведено необхідний комплекс протиепідемічних заходів. Щеплено проти кору в березні місяці 86, із них по епідпоказах 32.
     В Летичівському районі за березень 2019 року захворіло 7 осіб, діти до 17років – 1, дорослі – 6.
   За поточний період 2019р в Летичівському районі зареєстровано 31 випадок захворюваності на кір, з них 17-дорослих, 14-дітей віком: до 1р. –0; 1-4р. – 1; 5-9р. – 3; 10-14р. – 8; 15-17р. – 2.
     Кір зареєстровано в населених пунктах району: с. Н. Констянтинівка – 9, с. Куденка – 2, с. Суслівці – 7, смт. Меджибіж – 3, с. Требухівці – 1, с. Голосків – 1, с. Грушківці – 1, с. Вербка – 1, с. Голенищево – 1, с. Варенка – 1, смт. Летичів – 4.

      Захворюваність за березень 2018р не реєструвалась.
      Питома вага щеплених серед захворілих складає 58,06%.
     Інтенсивний показник дорівнює 112,6 на 100 тис.населення.
  У вогнищі проведено необхідний комплекс протиепідемічних заходів, щеплено по епідпоказах за березень місяць – 17 осіб.

    Помічник лікаря-епідеміолога Деражнянського районного
  лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
  лабораторний центр МОЗ України»                                                   Г. В. Мартинюк

  Єрсиніоз кишковий – гостре інфекційне захворювання, яке спричинює Yersinia enterocolitica, характеризується фекально-оральним механізмом передачі, симптомами інтоксикації, ураженням шлунково-кишкового тракту, печінки, суглобів, інших органів і систем. До хвороб,які спричинюють інші види єрсиній відносять, чуму і псевдотуберкульоз. Перші захворювання людей, які були зумовлені Yersinia enterocolitica зареєстровані у 1962-1966 роках. Кишковий єрсиніоз реєструється повсюдно, найбільш часто він зустрічається в країнах Західної і Північної Європи,Англії,Японії. В Україні реєструються спорадичні випадки цього захворювання, іноді спалахи в організованих колективах.
    Кишковий єрсиніоз можна віднести до сапронозних інфекційних хвороб. Для існування збудника як виду необхідна паразитична фаза в організмі тварин. Основний резервуар в природі – грунт. Вторинні резервуари інфекції – гризуни та свині, собаки, коти, корови, вівці, кози, птахи. Зрідка джерелом зараження може стати хвора людина, в якої збудник здатен виділятися з випорожненнями до 90 діб, або бактеріоносій.
   Кишковий єрсиніоз передається – фекально-оральним механізмом, шляхи передачі -харчовий, водний або побутовий. Виділяючи збудника з сечею і фекаліями, хворі тварини, або гризуни заражають об’єкти навколишнього середовища, в тому числі і харчові продукти. Люди можуть заразитись і від хворих тварин. Як варіант можливе вживання продуктів тваринництва – молока, м’яса, яєць, овочів, фруктів, які контаміновані збудником. Рідше зустрічається водний шлях передачі, при вживанні забрудненої води з колодязів, води відкритих водойм, в окремих випадках – водопровідної. В організованих колективах можливий побутовий шлях передачі.
   Клінічні ознаки кишкового єрсиніозу поліморфні. Захворюванню притаманні гострий початок, явища інтоксикації, катаральний синдром, ураження шлунково-кишкового тракту, і суглобів, екзантема, збільшення печінки і лімфатичних вузлів. Інкубаційний період триває від 15 годин до 7 діб (в середньому 2-3дні). Часто-густо єрсиніоз надто подібний до шигельозу, гострого апендициту, ревматизму, інфекційно-алергічного артриту, при генералізованому перебігу – менінгококової інфекції, сепсису, колагенозів.
  Профілактичні заходи потрібно проводити, діючи на всі ланки епідпроцесу. Обов’язковий постійний санітарний контроль за джерелами водопостачання, проведення санітарно-гігієнічних міроприємств на об’єктах операторів ринку харчових продуктів; дотримання правил транспортування, зберігання, приготування та реалізації готових страв; захист продуктових складів, овочесховищ від гризунів,систематичне проведення комплексу дератизаційних заходів; ветеринарний контроль за тваринами; санітарно-просвітня робота серед населення.
    З метою попередження виникнення кишкових єрсиніозів, згідно «Плану моніторингових досліджень об’єктів навколишнього середовища, лікувально-профілактичних закладів, загальноосвітніх навчальних закладів та закладів дошкільної освіти на 2019 рік», що проводяться Деражнянським районним лабораторним відділенням ДУ “Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України” на території Деражнянського та Летичівського районів Хмельницької області були проведені лабораторні дослідження овочів (капуста, картопля, морква, цибуля, буряк) в закладах освіти Деражнянського та Летичівського районів, а саме: Летичівському НВК №1, Летичівському НВК №2, Летичівському ЦРД №1 «Калинонька»; Деражнянській ЗОШ №1, Деражнянській ЗОШ №2, Деражнянському ДНЗ №1. З 20 зразків овочів в двох пробах – капусті та моркві висіяно Yersinia enterocolitica.
  Директорам закладів були надані пропозиції щодо проведення комплексу профілактичних заходів з метою попередження виникнення захворювання в організованих колективах.

Завідувач Деражнянського
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                           Н. Є. Ткачук