День: 25.02.2019

       Відповідно до «Плану моніторингових досліджень об’єктів навколишнього середовища, лікувально-профілактичних закладів, загальноосвітніх та закладів дошкільної освіти на 2019 рік», у лютому місяці фахівцями Теофіпольського районного лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України», проведено моніторингові відвідування Ординецької та Михиринецької загальноосвітніх шкіл, Ординецького та Михиринецького закладів дошкільної освіти, Колковецького навчально-виховного комплексу.
    В ході відвідувань відібрано 5 зразків води питної на відповідність вимогам ДСанПін 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». В закладах дошкільної освіти відібрано 30 змивів та 3 проби води питної на яйця глистів та кишкові найпростіші.
  Обстежено 9 працівників харчоблоків на групу кишкових інфекцій та носійство патстафілококу.
    В загальноосвітніх закладах було проведено 54 заміри, та закладах дошкільної освіти 36 замірів параметрів мікроклімату на відповідність вимогам ДСанПін 5.5.2-008-01 «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу», наказ “Про затвердження Державних санітарних норм і правил влаштування, утримання, обладнання та організації роботи закладів, які надають послуги з комп’ютерної ігрової діяльності дітям”. Також було проведено 48 замірів в загальноосвітніх закладах та 12 замірів рівня штучної освітленості в закладах дошкільної освіти.
    Протоколи (результати) лабораторно-інструментальних досліджень направлені керівникам загальноосвітніх закладів та закладів дошкільної освіти.

Фельдшер санітарний Теофіпольського районного
Лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                              Григорчук Іванна

       19 лютого 2019 року фахівцями Красилівського районного лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» та лікарем-інфекціоністом Красилівської ЦРЛ проведено семінар із сімейними лікарями Красилівського центру первинної медико-санітарної допомоги, на тему «Епідемічна ситуація з кору в Красилівському районі, клініка, діагностика, профілактичні заходи у вогнищах кору, грипу, ГРВІ, дифтерії».
        На семінарі обговорено неблагополучну епідемічну ситуацію щодо захворюваності на кір в Європі, Україні, Хмельницькій області та Красилівському районі в 2018 році та станом на 18 лютого 2019 року, а також актуальні проблеми щодо клініки, діагностики, профілактики кору, дифтерії та ГРВІ.
    Висвітлені пріоритетні питання імунопрофілактики, протиепідемічних заходів у вогнищах кору, ознайомлено присутніх з можливістю визначення імунного статусу до кору (наявність в організмі антитіл IgG) в крові на базі вірусологічної лабораторії ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України».
       На завершення семінару всім лікарям роздано Пам’ятки стосовно профілактики кору, дифтерії та ГРВІ.

Лікар-епідеміолог Красилівського районного
лабораторного відділення ДУ “Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України”                                              Качан С.П.

   У відповідності до плану моніторингових досліджень об’єктів навколишнього середовища на 2019 рік, 18-19 лютого фахівцями Славутського районного лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» було проведено моніторингові відвідування ДНЗ (дитячий садок) №1 «Оленка» та ЗОШ І-ІІІ ст. №3 м. Славути.
     Загалом, проведено 18 замірів параметрів мікроклімату (температура та відносна вологість повітря) та 27 замірів рівнів штучної освітленості на відповідність вимогам ДСанПін 5.5.2-008-01 «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» та Наказу №234 від 24.03.16 року «Про затвердження санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів». За мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками було досліджено воду питну водопровідну на відповідність ДСанПіНу 2.2.4.171-2010 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».       Також, обстежено 10 працівників на кишкову групу інфекцій та носійство патогенної мікрофлори (стафілокок).
        Про результати досліджень проінформовано керівників закладів освіти.

Біолог Славутського районного
лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                 Г. Власюк

       Якщо протягом 2018 року у Чемеровецькому районі зареєстровано лише один випадок захворювання на кашлюк (під питанням), але діагноз не підтвердився, то за січень-лютий 2019 року вже зареєстровано 7 підозр захворювань на кашлюк серед дитячого населення по таких вікових групах: до 1 року – 3 дітей; 1-4 роки – 2 дітей; 5-9 років -2 дітей; 2 дітей – неорганізоване дитинство; 2 – відвідують ДНЗ; 1 дитина – учень 2 класу ЗОШ.
    Кашлюк це вкрай заразне захворювання дихальних шляхів, викликається аеробною бактерією Bordetella pertussis, яку також називають кашлюкова паличка . Кашлюк легко поширюється від людини до людини, головним чином повітряно-крапельним шляхом при кашлі чи чханні і просто розмові. Багато дітей, які заразилися кашлюком, страждають від нападів кашлю протягом 4-8 тижнів. Найбільш небезпечне це захворювання для немовлят.
    Першими ознаками кашлюку є помірний жар, нежить, кашель, який, як правило, переходить у судомний кашель. У немовлят це може супроводжуватися періодами тимчасового припинення дихальних рухів (апное). Пневмонія є відносно поширеним ускладненням від кашлюку, рідше виникають конвульсії і ураження головного мозку (енцефалопатія).
       Симптоми, зазвичай, з’являються через 7-10 днів після інфікування. Захворювання має класичні симптоми, проте останнім часом трапляються і стерті форму кашлюку, це стосується переважно вакцинованих осіб. Перебіг захворювання має стадійний характер. Симптоматика кашлюку нагадує бронхіт з важким нападоподібним, тривалим кашлем, який виникає переважно в нічний період. Частота нападів кашлю залежить від важкості захворювання і може складати від 15 до 50 епізодів за добу. При важкій формі, напад кашлю зазвичай закінчуватися блюванням. Перебіг захворювання триває від 5 до 12 тижнів, проте може затягуватись на довший період.
     Кашлюк небезпечний своїми ускладненнями, які найбільш часто з’являються у немовлят та невакцинованих дітей. Можуть мати наступні прояви:
• виникнення пневмонії, коли приєднується вторинна бактеріальна інфекція; ателектазів; пневмотораксу;
• з боку нервової системи: виникнення судом, набряку мозку, внутрішньочерепних крововиливів, гіпоксичної енцефалопатії, вогнищевих та генералізованих судом;
• грижі, нетримання сечі, випадіння прямої кишки, субкон’юнктивальні крововиливи.
    Після перенесеного кашлюку формується стійкий імунітет. Основним методом запобіння захворюванню є специфічна профілактика. Активна імунізація від кашлюку розпочалась ще в 1959 році та значно вплинула на зменшення поширеності захворювання та смертності від його ускладнень.
     З метою імунізації застосовують кашлюкову вакцину, яка входить до складу вакцини -АКДП, разом з дифтерійним і правцевим анатоксинами. Вакцинація проводиться дітям відповідно до календаря щеплень.
   Батькам важливо розуміти, що кашлюк досить небезпечна і важка хвороба. Аби уникнути цієї недуги необхідно робити вакцинацію та своєчасно звертатися за фаховою консультацією до медичних працівників.

Помічник лікаря–епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                     В. Ковцун–Момот

 Cтан здоров’я населення є одним із основних критеріїв якості навколишнього середовища. Хімічні елементи, які потрапляють до організму людини з водою та продуктами харчування, відіграють неабияку фізіологічну та біологічну цінність. Недостатнє або надмірне їх надходження в організм, як правило, призводить до фізіологічних порушень, а в окремих випадках є першопричиною формування патологічних станів.
      Одним із таких мікроелементів є фтор. В організмі людини фтор (разом з кальцієм та фосфором) виконує ряд надзвичайно важливих функцій: забезпечує міцність і твердість кісткової тканини, правильний ріст скелету, волосся та нігтів, формування дентину та зубної емалі, приймає участь у кровотворенні, сприяє засвоєнню заліза, виведенню з організму солей і радіонуклідів тощо.
   Недостатнє надходження фтору до організму людини спричинює розвиток таких захворювань, як карієс зубів, остеомієліт щелепних кісток, різні захворювання травної системи через погіршення розжовування їжі та сповільнення її евакуації зі шлунка. Карієс зубів – це ендемічне захворювання, яке вражає населення територій, у поверхневих шарах грунту яких природний вміст фтору низький, тому його концентрація у воді поверхневих водойм не перевищує 0,7 мг/л. За цих умов надходження фтору в організм з питною водою є недостатнім для формування фторапатитів, що зміцнюють кристалічні решітки гідрооксиапатитів, з яких майже на 97% сформована емаль зуба. Міцність емалі знижується. Вона стає проникною для молочної кислоти, що утворюється в ротовій порожнині з вуглеводів їжі. Це призводить до активізації процесу вимивання кальцію з емалі. Емаль стає ще більш проникною не тільки для молочної кислоти, але й для протеолітичних ферментів та мікроорганізмів ротової порожнини. Починається руйнування органічної частини емалі, а згодом і дентину, розвивається їх деструктивне ураження, що й отримало назву карієсу.
       Крім корисної дії на організм людини, бувають випадки токсичного впливу фтору. Найскладнішим проявом негативної дії фтору є флюороз. Флюороз – ендемічне захворювання, на яке страждає населення певних територіальних районів, вода і грунт яких містять підвищену кількість фтору. Надмірне надходження фтору призводить до інактивації ферментних систем одонтобластів – клітин, які відповідають за процеси ремінералізації (насичення емалі необхідними мікроелементами) зубів. На початку флюорозу спостерігаються фарфоро- або крейдоподібні плями на симетричних різцях, які згодом пігментуються, забарвлюються в жовто-коричневий колір. Надалі з’являються ерозії емалі, руйнується коронка зуба. Фтор здатний спричинити остеохондроз, огрубіння суглобів і зниження їх рухливості, кісткові нарости. Людині стає важко пересуватися. Великі дози фтору витягують магній з лімфи і крові, мобілізують кальцій з кісток, що часто призводить до його відкладення у нирках, легенях, м’язах. За даними різних авторів, при фтористій інтоксикації простежується ураження шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, нервової та ендокринної систем, порушення статевої функції, неспецифічної резистентності організму.
    Добова потреба фтору для різних людей індивідуальна. Так, наприклад, для дорослої людини фтору потрібно 1,5 мг на добу, дітям – 1 мг, вагітним жінкам 1,5-2 мг. Загалом потрібна на добу потреба фтору залежить від віку, маси тіла і діяльності людини. Згідно вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”, оптимальною для здоров’я населення концентрацією фтору у питній воді є 0,7-1,5 мг/л. Варто зазначити, що 80% фтору надходить до організму людини саме з питною водою.
       Фтор особливо необхідний дітям в період інтенсивного фізичного розвитку. До 17 років у дітей формується і мінералізується кісткова тканина і зуби. Тому в добу мінімум 0,5 мг фтору має обов’язково надходити. Найкраще фтор засвоюється з питної води. Якщо його вміст у воді недостатній, тоді слід приймати спеціальні фторвмісні препарати. Тільки це треба робити з обережністю і не допускати передозування. Наприклад, в деяких країнах зубну пасту, мінеральні комплекси, напої з підвищеним вмістом фтору заборонили для вільного продажу, і придбати їх можна лише за рецептом лікаря, коли діагностовано нестачу фтору.
      Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що фтор дуже важливий для здоров’я людини. Однак як дефіцит, так і його передозування несуть небезпеку для людського організму та можуть призвести до важких наслідків для здоров’я.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                      І.А. Матвійчук

   За даними провідних українських наукових закладів, в останні роки в Україні спостерігається значне підвищення захворювань щитовидної залози та інших хвороб, пов’язаних з недостатністю йоду в раціоні харчування людей. Якщо ви скаржитесь на сонливість і млявість, працездатність у вас знизилася, стало важко концентрувати увагу і запам’ятовувати нову інформацію, то можливо, причиною всьому – нестача йоду в організмі. На жаль, цю проблему, здебільшого, не сприймають серйозно. А даремно! Йод необхідний для нормального росту і розвитку людини, підтримання його життєдіяльності. Ознаками нестачі йоду в організмі можуть бути загальна стомлюваність, депресія, занепад сил та підвищена дратівливість. Ще можуть бути скарги на озноб, часті серцебиття, головні болі, поганий тривожний сон, знижений тиск, набір ваги. Помітні зовнішні зміни, такі як поява хрипоти в голосі, зниження сексуального потягу, збої в менструальному циклі, збільшення щитовидної залози, ламкість волосся і нігтів, різко знижується опірність організму інфекціям.. Якщо проявляються ознаки, що характерні при недостачі йоду, слід звернутися до лікаря та обстежитися.
     Особливу тривогу у медиків викликає дефіцит йоду в організмі вагітних жінок, що є причиною такого захворювання, як кретинізм, народження дітей з низькою масою тіла, нейросенсорною глухотою, спастичними паралічами, а також мертвонародження або викидні.
   Добова рекомендована норма споживання йоду для людини починаючи з 12 років становить 150 мкг, дітям до року-50 мкг, дітям дошкільного віку – 90мкг, дітям 9-12 року-120мкг. Поповнити нестачу йоду в організмі можна вживаючи продукти харчування, що його містять.
     Найоптимальнішим продуктом харчування, що містить йод є йодована сіль, адже сіль – невід’ємний компонент раціону людини, який вживається практично кожним – незалежно від місця проживання, віку та фінансового стану. Сіль йодується йодатом калію, який не впливає на забарвлення та смак солі та її властивості. Вживати йодовану сіль потрібно в такій самій кількості, як і звичайну. Доросла людина за добу має споживати не більше 5- 6 грамів солі. Слід пам’ятати, що йод швидко випаровується, а тому і термін придатності йодованої солі лише до 6 місяців. Тому зберігатися йодована сіль має в непрозорому поліетиленовому закритому пакеті чи фользі. Іншим джерелом поступлення йоду є всі морепродукти; не можна ігнорувати також і риб’ячий жир. Крім цього, йод міститься в волоських горіхах, яловичині, молоці, гречці, чорній смородині, хурмі, цитрусових, винограді та персиках. Хочеться відмітити, що не лише нестача йоду, а і його надлишок можуть бути небезпечними. Проте, вживаючи продукти харчування, які містять і мікроелемент йод, надлишку йоду в організмі не відбувається, а це може відбуватися при вживанні медичних препаратів. Тому, не слід приймати медпрепарати, а також бади, що містять йод, без призначення лікаря.
      То ж, будьте здорові!

Завідувач відділення організації епідеміологічних
досліджень Ізяславського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр
МОЗ України», лікар-епідеміолог                                                Т. Заморська