Кір: спалах чи епідемія?

    В Україні третій рік триває епідемія кору, на Хмельниччині – другий. Процес розпочався у 2018 році з чергового періодичного підйому захворюваності (попередні підйоми були в 2006 та 2012 роках). Проте, він не закінчився в 2018 році, а навпаки набирає обертів.
       Якщо у 2017 році в Хмельницькій області було зареєстровано 11 випадків кору, то у 2018 – 1324, захворюваність зросла в 120 разів і поширилась по всіх регіонах області. А в січні поточного року вже захворіло 984 особи, що в 31,7 рази більше ніж за січень 2018 року. Сьогодні, фактично, мова йде про виникнення 35 нових випадків кору щоденно.
    Ця статистика свідчить про епідемію. Для наочності, дозволю собі нагадати стандартні визначення.
      Спалах – короткочасне раптове підвищення інфекційної захворюваності на обмеженій території, в обмеженій групі людей (колектив, населений пункт), коли випадки захворювань пов’язані між собою спільним джерелом збудника інфекції або чинником передачі в межах інкубаційного періоду з обмеженим поширенням у часі й на території.
Епідемія – наростання захворюваності населення на певне інфекційне захворювання, що прогресує в часі та просторі у межах конкретного регіону, зі значним (у 3-10 разів) перевищенням епідемічного порогу або рівня спорадичної захворюваності, з формуванням множинних епідемічних осередків.
     Зростання захворюваності на кір було прогнозованим, особливо в контексті низьких, таких, що не відповідають рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я (95-98%) обсягів виконання профілактичних щеплень в останні 5-7 років.

02-19-3

   Малюнок 1. Охоплення щепленнями проти кору, паротиту, краснухи за даними Укрвакцина (у відсотках)

02-19-4

    Малюнок 2. Охоплення щепленнями проти кору, паротиту та краснухи в Хмельницькій області (у відсотках)

    І це не факт, що всі підлягаючі щепленням зараховані до плану профілактичних щеплень. Так, у 2018 році було заплановано на ревакцинацію 6939 дітей, старше 6 років, а ревакциновано – 8045. Наведені факти свідчать, що в області, як і в України, на фоні низького рівня охоплення щепленнями, відбулось накопичення значного прошарку неімунних до збудників кору, що сформувало умови для виникнення епідемії.

Стан щеплюванностіВікова група
 до 1 року1-4 роки5-9 років10-14 років15-19 років20-29 років30 років і більшеВсього
0 доз7014111260123358486
1 доза31703214821176
2 дози237112713452407
Невідома кількість доз412105134255
Всього захворілих701722091631652802651324

     Таблиця 1. Віковий розподіл та щеплювальний анамнез захворілих на кір у 2018 році в області

   Табличні дані також підтверджують недоліки в проведенні планових щеплень. Так, у віці 1-4 роки захворіло 172 дитини; всі вони мали б отримати 1 дозу КПК, а вакциновано було лише 31 дитина. У віці 5-9 років на кір захворіло 209 дітей; майже всі вони повинні були отримати 2 дози вакцини, проте, фактично таких лише 23 дитини. У всіх старших вікових групах спостерігається аналогічна картина. Звертає на себе увагу той факт, що серед 1324 захворілих 583 особи були щеплені трьохкомпонентною вакциною, в тому числі 407 – дворазово.
    Чому хворіють щеплені? Це питання неоднозначне та потребує більш детального вивчення.
     Відомо, що є невелика кількість людей, яка при вакцинації не виробляє імунітет через особливості власного організму.
     У певній кількості осіб щеплення написані в медичній документації, але не зроблені.
  Сьогодні в структурі захворілих, питома вага дорослих перевищує захворюваність серед дітей. У дорослих, після останнього щеплення пройшло 10 і більше років, що призвело до зниження титрів антитіл в сироватці крові і не дало змогу повністю нейтралізувати вірус кору. Зазначеним можна частково пояснити випадки захворювань кором серед щеплених.
   До речі, можна визначити свій імунний статус; ці дослідження проводить вірусологічна лабораторія ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» (завідувачка Яворська Л.Д.; тел. 752386).
   Щеплювати потрібно якісними вакцинами. На якість вакцини впливають умови зберігання та транспортування. Зазвичай, акцентується увага на дотриманні «холодового ланцюгу» при вищезазначених операціях. Проте, треба пам’ятати, що вакцина проти кору чутлива до світла. Пряме сонячне випромінювання руйнує вірус за декілька хвилин (вірус кору полюбляє низькі температури та темряву).
    Існує 23 генотипи вірусу кору, які об’єднані в 8 груп: А,B,C,D,E,F,G,H. Етіологічним чинником епідемії 2006 року став вірус кору D6. На Хмельниччині у 2018 році від хворих був ізольований вірус кору B3 та D8. Для виробництва вакцини проти кору використовується вірус генотипу А (штам Edmonston), який вперше був створений у 1954 році.
     Враховуючи багаторічне використання для виробництва вакцини штамів генотипу А, а також збільшення випадків захворювань серед щеплених, питання створення перехресного імунітету, викликаного вірусами різних генотипів, потребує подальшого вивчення… Однак, це питання вже для науковців.
     Але, все ж таки, більше 60% усіх захворілих на кір не були щеплені. Тому, виявити усіх не щеплених і, при відсутності проти показів, терміново, до того як вони попадуть у вогнище, щепити їх – першочергове завдання, тим більше, що для проведення термінової вакцинації серед контактних не має в наявності ні протикорової моновакцини, ні навіть трьохкомпонентної.
    В подальшому, з метою недопущення ситуації, яка склалася, необхідна довга рутинна праця по підвищенню обсягів виконання профілактичних щеплень і доведення їх до показників, рекомендованих ВООЗ: 95-98%.

Лікар-епідеміолог ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                Л. Калінер
 

Участь в семінар-нараді з керівниками закладів освіти Теофіпольського району

02-19-2     В приміщенні Теофіпольської загальноосвітньої школи № 1 14 лютого 2019 року відбулася семінар-нарада з керівниками та медичними працівниками закладів освіти Теофіпольського району.
   У даному заході прийняли участь головний спеціаліст відділу освіти Теофіпольської райдержадміністрації Поліщук Н.В., помічник лікаря-епідеміолога Теофіпольського районного лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров»я України» Марценюк О.С., заступник начальника Теофіпольського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Грицик В.В., начальник відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Панасюк І.В., 62 керівники та 11 медичних працівників закладів освіти Теофіпольського району.
   Помічником лікаря-епідеміолога було ознайомлено всіх присутніх з слідуючими питаннями:
  – Епідситуація по захворюваності на кір в Україні, Хмельницькій області та Теофіпольському районі.
     – Кір. Клініка. Вакцинація – основний метод профілактики. Протиепідемічні заходи при випадку кору в організованих колективах.
     – Фіктивні щеплення – невидима небезпека при визначенні колективного імунітету.
  – Ознайомлення присутніх з можливістю визначення імунного статусу до кору (наявність в організмі антитіл IgG) в крові на базі вірусологічної лабораторії ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України».
   В кінці семінар-наради всі присутні одержали пам’ятки по профілактиці кору, з рекомендацією поширити їх в кожному навчальному закладі. Також директорам загальноосвітніх шкіл та завідуючим закладів дошкільної освіти було надано перелік протиепідемічних заходів при виникненні вогнища кору в організованому колективі.

Помічник лікаря-епідеміолога Теофіпольського районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                        Марценюк О.С.

Загроза захворювання людей на сказ актуальна

    Тоді як за 2018 рік на Кам’янеччині зареєстровано 2 лабораторно підтверджених випадки сказу у собаки с.Рогізна, та лисиці с.Супруньківці, то лише за січень 2019 року уже підтверджено захворювання на сказ у лисиці в с.Велике Залісся та кота у м. Кам’янець-Подільському.
  Проведений ретроспективний епідемічний аналіз за 2018 рік показує що в травматологічні пункти (згідно даних поданих лікувальною мережею) звернулися за антирабічною допомогою 226 жителів Кам’янеччини (172 міста Кам’янець-Подільського та 54 Кам’янець-Подільського району).
    Найбільше травмували покусами, подряпинами, ослиненням людей собаки – 173 (117 домашніх та 56 бродячих), 32 коти (28 власних та 4 бродячих) та 10 лисиць. Зверталися жителі також після травмування двома білками, 1 їжаком, трьома польовими мишами, 1 нутрією, 1 коровою.
       Не обійшлося навіть без того, коли за медичною допомогою звернувся поліціянт, якого покусала затримана ним особа. На щастя хуліган не був хворий на сказ (напевно там інший діагноз).
    Після надання медиками допомоги постраждалим в 75 випадках (32% від травмованих), призначено щеплення проти сказу.
    Збільшення популяції лисиць несе безпосередню загрозу як для домашніх тварин, так і для жителів сіл, селищ, міст, так як вони є природнім джерелом та переносниками сказу. Заходячи в населені пункти лисиці не бояться жителів та здійснюють напади на свійські тварини та людей.
   Органам виконавчої влади місцевого самоврядування необхідно прийняти відповідні діючі рішення для захисту населення від бродячих тварин з метою попередження захворюваності людей на сказ.
     А населенню залишається лише одне – бути обережними, а у випадку покусів своєчасно звертатися за допомогою до медичних працівників.

Лікар-епідеміолог Кам’янець-Подільського міськрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                                                О.Керничний

Інфекційна захворюваність з 11.02.2019р по 17.02.2019р. по Хмельницькій області

    Протягом минулого тижня інфекційна захворюваність в області зросла на 8,3%. Всього в період з 11 по 17 лютого 2019 року в лікувально-профілактичні з підозрою на інфекційну патологію звернулись 547 осіб, інтенсивний показник становить 42,7 на 100 тисяч населення. Вище за середньообласний показник захворюваність була в 6 регіонах області. Найбільш високі рівні – в Ярмолинецькому районі – 80,4 на 100 тисяч населення, Летичівському – 78,9, м.Хмельницькому – 67,4, Кам’янець-Подільському районі – 62,6 (див.мал.1).

02-19

   Малюнок 1. Рівень інфекційної захворюваності населення у містах та районах області в порівнянні з попереднім тижнем (в показниках на 100 тисяч населення)
   Захворюваність підвищилась серед усіх верств населення, але її інтенсивність була вищою серед дитячого.

02-19-1

   Малюнок 2. Рівень інфекційної захворюваності дорослого та дитячого населення області (в показниках на 100 тисяч населення)

      Як видно з графіку, вище за середній по області показник, захворюваність серед дитинства була в Летичівському, Старосинявському, Ярмолинецькому, Кам’янець-Подільському, Чемеровецькому, Полонському, Дунаєвецькому, Старокостянтинівському районах та м.Хмельницькому.
   Аналіз інфекційної патології по нозологіях показав, що зростання захворюваності відбулось за рахунок крапельної групи інфекцій і насамперед – кору.
  Фахівцями відділення організації епідеміологічних досліджень ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» розслідувано 500 випадків інфекційних захворювань, в тому числі кишкових інфекцій – 101, крапельних – 387.
   З метою встановлення джерела збудника інфекцій та локалізації вогнищ інфекційних захворювань обстежений 21 контактний, в тому числі 6 декретованих. В 81 вогнищі проведена заключна дезінфекція, в тому числі на 10 об’єктах.
    Спалахів та групових захворювань протягом тижня не було.

  Лікар-епідеміолог
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                   Л. Венгер