День: 28.01.2019

     З 21 по 27 січня поточного року за медичною допомогою з ознаками або з підозрою на інфекційні хвороби звернулось 405 мешканців області проти 490 на попередньому тижні. Серед захворілих питома вага дітей становить 45 відсотків. Як видно з графіку, на минулому тижні вище за середньообласний показник (31,6) захворюваність була в 10 регіонах області. Найбільш високі рівні спостерігались в Деражнянському районі – 59,4 на 100 тисяч населення, Дунаєвецькому – 49,8, Кам’янець-Подільському – 47,3 та м.Нетішин – 48,8.

      Малюнок 1. Рівень інфекційної захворюваності населення у містах та районах області в порівнянні з попереднім тижнем та середньообласним показником (в показниках на 100 тисяч населення)
    Зниження захворюваності відбулось серед усіх верств населення, але найбільш інтенсивно серед дитячого – на 25,3%.
      Аналіз інфекційної патології по нозологіях показав, що зниження відбулось за рахунок крапельної групи інфекцій, рівень яких зменшився в 1,2 рази. Захворюваність на кишкові інфекції залишилась на попередньому рівні.
  Фахівцями відділення організації епідеміологічних досліджень ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» розслідувано 351 випадок інфекційних захворювань, в тому числі кишкових інфекцій – 84, крапельних – 237.
     З метою встановлення джерела збудника інфекцій та локалізації вогнищ інфекційних захворювань обстежено 26 контактних, в тому числі 6 декретованих. Під час проведення епідеміологічного розслідування у вогнищах активно виявлено 6 хворих. В 58 вогнищах проведена заключна дезінфекція, в тому числі на 8 об’єктах.
    24.01.2019 року в одному з дошкільних навчальних закладів міста Нетішин зареєстровано спалах кишкової інфекції. Захворіло 8 осіб. Всі захворілі – діти віком 4-5 років, які відвідують одну групу. Попередній діагноз «Харчова токсикоінфекція?». Фахівцями лабораторного центру проводиться епідеміологічне розслідування.

 Лікар-епідеміолог
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                   Л. Венгер

       На 5-му тижні 2019 року (28.01-03.02) показник захворюваності на грип та ГРІ в області склав 598,2 на 100 тис. населення, що на 11,2% вище порогового рівня.
Епідемічні пороги перевищені у Славутському – на 66,9%; у Дунаєвецькому – на 3,5%; у Ізяславському районі – на 3,1%.
Порівняно з минулим тижнем захворюваність серед дітей збільшилася на 11,2%, а у віковій групі 5-14 років – на 15,2%.
Захворюваність серед дорослих зменшилась на 6,0%.
Питома вага дітей серед усіх захворілих складає 64,7%%. Госпіталізовано 3,1% від загальної кількості захворілих. Летальних випадків не зареєстровано.
В Україні спостерігається низька інтенсивність епідеміологічної активності грипу та ГРІ: рівень захворюваності дорівнює пороговому рівню.
Епідемічні пороги перевищені на території 8 областей від 0,3% до 31,8%.
З початку епідсезону в Україні зареєстровано 28 летальних випадків від грипу, з них 4 – діти.
В усіх країнах, що межують із Україною, спостерігається зростання інтенсивності активності грипу з циркуляцією вірусу грипу типу А (Н1) на відміну від України, де домінує вірус А (Н3).

    Лікар-епідеміолог                                 Л.Калінер

   Епідемічна ситуація в Красилівському районі щодо лептоспірозу розцінюється як стійка, оскільки, протягом останніх 10-ти років рівень захворюваності населення району не перевищує середній багаторічний показник.
   Періодично реєструються поодинокі випадки захворювання серед людей.
  В 2015 та 2018 рр зареєстровано 2 випадки лептоспірозу (це 3,8 та 3,9 вип. на 100 тис. населення), а в 2016-2017рр захворюваність не реєструвалась.
 За результатами оцінки багаторічної динаміки захворюваності, прослідковується характерна літньо-осіння сезонність, пік якої припадає на серпень-вересень, що пов’язано з реалізацією водного (купання у відкритих водоймах, ловля риби, раків) шляху передачі в природних осередках лептоспірозу.
    Питома вага лабораторно підтверджених випадків лептоспірозу становить 100%.
  При проведенні епідрозслідувань випадків зареєстрованих в 2018 році встановлено, що в одному випадку джерелом зараження могли бути гризуни в домогосподарстві, в іншого хворого – причиною захворювання могло стати купання в відкритих водоймах. Серед захворілих переважають чоловіки, жителі села.
     Що ж таке лептоспіроз? Лептоспіроз – небезпечне інфекційне захворювання, спричинене бактерією Leptospira.
   Без лікування лептоспіроз може призвести до ураження нирок, ураження печінки, менінгіту (запалення мембрани навколо головного і спинного мозку) чи навіть смерті.
  Бактерія, що спричиняє лептоспіроз у людей, потрапляє у воду із сечею інфікованих тварин, найчастіше – гризунів.
   Захворіти на лептоспіроз можна під час купання у заражених водоймах, при контакті із інфікованими тваринами. У тіло людини бактерія лептоспірозу потрапляє через тріщини, порізи чи рани на шкірі чи слизові оболонки (очі, ніс, рот). Вживання зараженої їжі також може спричинити захворювання.
  Людина може захворіти у період від двох днів до чотирьох тижнів після зараження. Симптоми варіюються від легких (головний біль, гарячка, біль у м’язах, почервоніння очей, діарея, висипання) до серйозних (ураження нирок, ураження печінки, менінгіт) і навіть смерті.
   Лептоспіроз часто складно діагностувати, адже симптоми схожі на прояви інших захворювань – наприклад, можуть нагадувати грип, який більш характерний восени і взимку. До того ж, часом захворювання може протікати безсимптомно.
   Лептоспіроз лікують антибіотиками. Якщо у вас є симптоми захворювання, і ви нещодавно контактували із потенційно зараженою водою – зверніться до лікаря. При підозрі на лептоспіроз лікування необхідно розпочати якнайшвидше.
  Ризики захворіти на лептоспіроз суттєво зменшуються, якщо ви уникаєте перебування у потенційно зараженій воді і контактів із інфікованими тваринами.

Лікар-епідеміолог Красилівського районного
лабораторного відділення ДУ “Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України”                                    Качан С.П.

    За останні роки захворюваність на токсокароз стала серйозною медико-соціальною проблемою для багатьох країн світу, включаючи і Україну. В Городоцькому районі також протягом останніх років ця інвазія зустрічається все частіше. В 2017році було зареєстровано 7 випадків токсокарозу, в 2018 році – 24, протягом січня 2019 року уже зареєстровано 3 інвазованих токсокарами. Актуальність цього питання обумовлена тим, що джерелом інвазії є хворі на токсокароз собаки та коти, а кількість цих домашніх улюбленців, зокрема безпритульних, постійно збільшується.
     Токсокароз – це зоонозна гельмінтна інвазія, що спричиняється зараженням нематодами Toxocara canis і Toxocara cati, які паразитують відповідно у собак і котів. Інвазовані тварини забруднюють грунт яйцями токсокар, що виділяються з фекаліями. Яйця, які потрапили в грунт і дозріли в ньому протягом 1—3 тижні, можуть забруднювати овочі, городню зелень, взуття, одяг, інвентар і предмети вжитку. А далі з забрудненими харчовими продуктами та руками потрапляють до рота людини.
    Як тільки яйце токсокари потрапило до кишечника людини, воно позбувається оболонок, випускаючи інвазійних личинок. Личинки швидко проникають у стінку кишечника і мігрують через судини в печінку, легені, м’язи, а іноді в очі й мозок. Токсокароз не має специфічних, притаманних тільки цій хворобі, клінічних ознак. Тяжкість та клінічна картина захворювання залежить від кількості личинок, та які саме органи уражені ними. При пошкодженні печінки відзначають збільшення розмірів печінки, підвищення температури тіла, біль у животі. При ураженні легень з’являються легеневі симптоми (задишка, кашель, стиснення у грудях). Очний токсокароз може спричиняти зниження гостроти зору. Якщо є пошкодження центральної нервової системи, мають місце неврологічні прояви, в тому числі, напади, що нагадують напади епілепсії.
    Профілактика токсокарозу полягає в регулярній дегельмінтизаціі собак, котів та захисті ігрових дитячих майданчиків, парків, скверів від фекального забруднення тваринами. При споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною проточною водою і облити окропом. Важливе значення має використання захисних рукавиць при роботі на городі, миття рук після роботи з грунтом, прогулянки і перед їдою. Виконння цих нескладних рекомендацій дозволить знизити ризик зараження не тільки токсокарозом, але й іншими інфекційними та паразитарними хворобами.

Лікар-епідеміолог
Городоцького районного
лабораторного відділення
ДУ «ХОЛЦ МОЗ України»                                      А.Мазурович