Небезпека, яку може спричинити укус кліща

    Щороку на території Ізяславського району реєструються випадки захворювання кліщовим бореліозом: так, у 2017 році захворіло 4 особи; у 2018 році – 11 осіб. Не став винятком і 2019 рік, станом на 01.05 вже зареєстровано два випадки цього захворювання серед дорослого сільського населення. Отже, можна стверджувати про існування природних осередків хвороби Лайма на території нашого району.
     Збудником захворювання кліщового бореліозу є спірохети, а переносниками – іксодові кліщі. Захворювання характеризується поліморфізмом клінічних проявів, серед яких найбільш характерними є ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця. Це може бути кліщова кільцевидна еритема, акродерматит, хронічний атрофічний акродерматит, лімфоденоз шкіри, радикулоневрит, серозний менінгіт, хронічний артрит, лімфоцитарний менінгорадикулоневрит Баннварта та інші – тобто клінічні прояви можуть бути різноманітні. Захворювання може перебігати як гостро, так і латентно, тобто ніяк себе не проявляючи, при цьому рецидиви і хронічний перебіг буває досить часто. В зв’язку з несвоєчасною діагностикою, а отже і неадекватним лікуванням, до 10,6 % захворілих мають хронічні прояви, що приводить до довготривалої непрацездатності, інвалідизацїї, а подекуди – і до летальних випадків. Згідно літературних даних встановлено, що збудник хвороби Лайма є причиною виникнення етіологічно недіагностованих у 16,7% неврологічних та 20,7% ревматологічних випадків захворювання. І хворі люди лікуються роками в лікаря-невропатолога, хірурга, терапевта, не підозрюючи, що причиною захворювання є – 10 років тому присмоктування інфікованого кліща.
    Основний шлях інфікування людини – трансмісивний, здійснюється при укусі та присмоктуванні інфікованого кліща. Від людини до людини захворювання не передається. Перенесене захворювання не дає прижиттєвого імунітету, трапляються і випадки повторного інфікування та захворювання.
    Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час, після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Існує ризик нападу кліщів в електричці, в автобусі, якщо поряд є супутники, які повертаються з лісу. Крім того, кліщі можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.
     Причепившись до одягу людини, кліщі переповзають на тіло і присмоктуються до місць з найбільш тонкою шкірою: за вухами, на шиї, під пахвами, в паховій ділянці. Тому, повернувшись додому, обов’язково огляньте себе на наявність кліщів.
    Важливою і необхідною частиною комплексу профілактичних заходів є індивідуальний захист людей від нападу та укусів кліщів. Слід використовувати захисний одяг і засоби, які відлякують членистоногих (репеленти, акарацидні та інсектицидно – репелентні препарати). Можна зібрати кліщі на шматок тканини, протягнувши її по землі та прибережних кущах, перед тим як розташовуватися на відпочинок.
    Індивідуальний захист – це також самоогляд одягу і відкритих частин тіла під час перебування на природі. Працівники, що працюють в лісі повинні бути забезпечені спецодягом та взуттям; одяг та взуття має оброблятися акарацидними препаратами.
Виявивши, що до вас присмоктався кліщ, не варто панікувати, необхідно якнайшвидше видалити кліща, звернувшись до лікувально – профілактичного закладу за місцем проживання або видалити його самостійно. Видалити кліща, що присмоктався нескладно, потрібно лише перекрити доступ повітря до кліща та через певний час видалити шляхом викручування проти годинникової стрілки пінцетом або за допомогою нитки з петлею, а потім обов’язково звернутися до лікаря-інфекціоніста.
    Провести дослідження видаленого кліща на наявність риккетсій можна в лабораторії особливо-небезпечних інфекцій ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» за адресою: м.Хмельницький, вул. Храновського, 12, тел. 67-29-70. І якщо результат дослідження на наявність риккетсій кліща – негативний, то і проводити профілактику антибіотиком немає потреби, а якщо позитивний – то необхідно провести обстеження постраждалої особи методом імуноферментного аналізу.
    Давно відома істина – захворювання легше попередити, ніж потім його лікувати. То ж будьте обачні!

Завідувач відділення організації
епідеміологічних досліджень
Ізяславського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                              Т. Заморська