Дія шуму на організм людини

     Життя людини оточено звуками і шумом. Звук є одним із факторів впливу навколишнього середовища на людину. Спів птахів і крики тварин, шум вітру, грозові розкоти грому, шурхіт листя дерев завжди супроводжували людину. Звуки – це механічні коливання повітря, що сприймаються слуховим апаратом людини від 16 до 20 тис. коливань у секунду. Коливання понад 20 тис. називають ультразвуковим, менше 16 тис. – інфразвуком.
   Звуки і шуми великої потужності уражають слуховий апарат, нервову систему, можуть викликати болючі відчуття. І навпаки, звуки, приємні людині: тихий ласкавий шепіт, неголосна мелодійна музика, пташине щебетання заспокоюють людину, знімають стрес, що з успіхом використовується у лікувальних цілях.
        Рівень шуму вимірюється в одиницях, що виражають ступінь тиску звуку на барабанну перетинку вуха, –децибелах (Дб). Природний шумовий фон – 20-30 Дб практично нешкідливий для людини. Припустима межа гучності – 80 Дб. Шум у 130 Дб викликає у людини болючі відчуття, у 150 Дб – стає нестерпним, а у 160 Дб – може викликати смерть. Тривалий шум негативно впливає на орган слуху, знижуючи чутливість до звуку, викликаючи глухоту, розлад діяльності серця, печінки, приводить до виснаження нервових клітин. Ослаблена нервова система не може чітко координувати роботу різних систем організму. Виникають порушення їхньої діяльності, знижується працездатність. Шуми викликають розлади в серцево-судинній системі; впливають на зоровий і вестибулярний апарат, знижують рефлекторну діяльність, що часто стає причиною нещасних випадків і травм.
     Науковими дослідженнями встановлено, що нечутні звуки також можуть шкідливо впливати на здоров’я людини. Так, інфразвуки особливо впливають на психічну сферу людини: уражаються всі види інтелектуальної діяльності, погіршується настрій, виникає відчуття розгубленості, тривоги, переляку, страху, а при високій інтенсивності – почуття слабкості, як після сильного нервового потрясіння. Ультразвуки, що займають значне місце серед виробничих шумів також небезпечні. Особливо сильно їхньому негативному впливу піддаються нервові клітини.
    Проблема шумового забруднення особливо актуальна в містах, оскільки, переважно викликається засобами транспорту – міського, залізничного, дорожнього, авіаційного. Уже зараз на головних магістралях великих міст рівні шумів перевищують 90 Дб і мають тенденцію до посилення щорічно на 0,5 Дб, що є найбільшою небезпекою для навколишнього середовища в районах транспортних магістралей.
     Боротьба із шумом у центральних районах міст ускладнюється щільністю забудови, через яку неможливе будівництво шумозахисних екранів, розширення магістралей і висадження дерев, що знижують рівень шуму на дорогах.
   Фахівцями Ізяславського міжрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» щоквартально проводяться моніторингові дослідження шумового навантаження в житловій забудові в зоні впливу залізничного та автотранспорту у визначених стаціонарних точках м.Ізяслава та смт.Білогір’я. Результати досліджень з відповідними рекомендаціями направляються до органів місцевого самоврядування.

Фельдшер санітарний відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень
Ізяславського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                             Дейкун В.О.