Харчова неофобія – що потрібно знати батькам?

    Напевно, кожен із нас у своєму житті стикався з ситуацією, коли діти раннього віку відмовляються від вживання їжі, особливо нової для себе. І при цьому всі старання дорослих марні, адже якщо дитина вибаглива до їжі, то ніякі вмовляння чи навіть погрози тут не допоможуть. Найчастіше це спостерігається при переході від вигодовування дитини грудним молоком або сумішшю, коли необхідно навчитися сприймати нові продукти, які пропонують їй батьки. Негативне ставлення дитини до нової незнайомої їжі характеризується терміном «неофобія». Існує думка, що неофобія є своєрідним захисним механізмом.
    Таким чином відмова дитини від невідомих продуктів у цей період може певною мірою знизити ризик алергічних реакцій та отруєнь. Однак неофобія стає істотною проблемою як для батьків, так і для педіатрів, оскільки часто це призводить до неможливості ввести в раціон харчування необхідні продукти, які є важливими джерелами основних нутрієнтів.
        Причинами дитячої неофобії є:
• відмова від наданої їжі, як спосіб самоствердження: у такий спосіб дитина хоче показати дорослим свій характер, що саме вона на даний момент головна;
• відмова від незнайомої їжі як спосіб «захисту» від чогось нового і незвіданого: дитина сама себе намагається убезпечити, тим самим ігноруючи всі спроби дорослих запропонувати їй смачне і збалансоване харчування;
• відмова від їжі через не надто апетитний вигляд страви: дитину навіть не намагається спробувати, демонстративно відштовхуючи тарілку;
• відмова від їжі через негативне висловлювання про приготовану їжу з боку батьків, яким дитина раннього віку беззаперечно довіряє;
• відмова через спогади про несприятливий досвід дегустації страви: негативні емоції, які відчувала дитина в минулому, спробувавши неприємну на смак їжу, залишаються в пам’яті надовго і діють, як захисний бар’єр;
• відсутність сприйняття «нормальної їжі»: нерозуміння дитини того, що їй дають. Таке відбувається найчастіше в несприятливих та асоціальних сім’ях, у яких діти не знають різноманітності в їжі, батьки мало уваги приділяють вихованню чада.
     Як допомогти дитині впоратися з проблемою? У всіх вище перерахованих випадках потрібно дуже делікатно підійти до проблеми. Дорослі повинні набратися сил і спільними зусиллями з’ясувати причину харчової неофобії, а вже після цього постаратися її подолати.
       Існує ряд корисних порад, які допоможуть подолати проблему:
• не перегинати палицю – не змушувати дитину їсти силою, не залякувати і не порівнювати її з іншими дітьми, які все з’їдають;
• урізноманітнити раціон малюка, розповідаючи при цьому про походження і корисні властивості того чи іншого продукту. Дитину дуже важливо зацікавити і, можливо, десь схитрувати, але при цьому досягти бажаного результату без шкоди для дитини;
• віддавайте перевагу сімейним трапезам, а не індивідуальному годуванню дитини – не загострюйте увагу саме на ній, поводьтеся невимушено й легко;
• спробуйте поділитися з дитиною власним досвідом (розповісти, як Ви теж у дитинстві не любили певний продукт, а зараз він один із найулюбленіших);
• намагайтеся пропонувати їжу дитині в один і той же час – дотримуйтеся режиму та постарайтеся обмежити сторонні відволікаючі предмети (гаджети, телевізор тощо).
  Причиною страху нової їжі також може бути генетична або вікова особливість дитини, у деяких випадках це проблеми з жуванням або шлунково-кишковим трактом. На формування смакових переваг певний вплив мають і національні традиції в харчуванні. Наприклад, традиційним для Скандинавських країн є вживання на сніданок риби, для Німеччини – сиру та м’ясних консервів, а для Японії – рису і морепродуктів.
    Не виключено, що діти з інших країн можуть із задоволенням їсти ці ж продукти на обід або вечерю, у той час як під час сніданку ставлення до них буде негативним. Просто будьте уважні, покладайтеся на свій розсуд і кулінарні навички, адже батьки знають краще будь-яких фахівців особливості своєї дитини. Харчова неофобія – це не вирок, а цілком нормальне явище, яке вимагає грамотних стратегічних дій.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар з загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                    Іван Матвійчук