Спалювання побутового сміття та його наслідки

   З настанням осені кожен господар старається навести порядок у своїх домогосподарствах та присадибних ділянках. І спалювання побутового сміття вже стало невід’ємною складовою цього періоду. Міста та райони потерпають від надмірної задимленості. Не стала виключенням і ситуація в місті Шепетівці, де місцеві жителі традиційно змушені дихати їдким неприємним запахом диму. Однак мало хто знає, що такі дії заборонені чинним законодавством, оскільки наносять значну шкоду довкіллю.
     Відповідно до статті 35-1 Закону України «Про відходи», термічне оброблення (спалювання) побутових відходів дозволяється лише на спеціально призначених для цього підприємствах чи об’єктах. Спалювання дозволяється лише на енергетичні цілі з метою одержання теплової та/або електричної енергії.
       Відповідно до п. 2.5 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом МОЗ України від 17.03.2011 року № 145 забороняється спалювати побутові відходи на об’єктах благоустрою та на об’єктах поводження з відходами, не призначених для цього.
        Випалювання сухої рослинності та побутового сміття органічного походження має згубний вплив на стан навколишнього природного середовища, адже призводить до забруднення атмосферного повітря, руйнування екосистеми (знищення комах, тварин, рослин та мікроорганізмів), погіршення якості ґрунту, спричинення різноманітних захворювань. Крім того, при спалюванні виникає ще одна не менш важлива проблема світового масштабу – глобальне потепління, що тягне за собою зміну клімату та несе загрозу як здоров`ю, так і довкіллю планети.
        В значній мірі негативні наслідки зумовлені фізичними та хімічними процесами, які відбуваються за допомогою вогню.
     При дотриманні певних умов (висока температура, достатня кількість кисню), органічні речовини в результаті горіння утворюють не отруйні речовини: вуглекислий газ, водяну пару і в невеликій кількості оксиди азоту (за рахунок вмісту азоту в білках і нуклеїнових кислотах).
     Але якщо матеріал має навіть незначну вологість, температура полум’я знижується. Таку картину можна спостерігати, коли горять листя і трава, де тільки верхня частина купи отримує достатньо кисню, тоді як середні шари тліють і димлять, виділяючи токсичні і шкідливі для здоров’я і довкілля хімічні речовини.
     Люди, спалюючи такі речовини, не уявляють собі небезпеки від вдихання диму тліючого багаття, вважаючи, що якщо тривалість дії невелика, а концентрація шкідливих речовин низька, шкоди здоров’ю та довкіллю не наноситься.
        Які ж речовини містяться у диму? Головна його складова – монооксид вуглецю (СО) – чадний газ. Підраховано, що тонна тліючих рослинних залишків у середньому виділяє близько 30 кг чадного газу. Рівень забруднення біля тліючої купи листя такий же, як і на міській вулиці з інтенсивним рухом транспорту. Чадний газ – це потенційно смертельно-небезпечна речовина. Легко зв’язуючись з гемоглобіном крові, чадний газ блокує надходження кисню до тканин, унаслідок чого настає кисневе голодування і «задуха» клітин організму людини. Найбільш поширеним симптомом є головний біль. Також людина може відчувати запаморочення та втому, утруднене дихання, задишку, сухий кашель, нудоту та блювоту. Більш серйозні симптоми – втрата рівноваги, зору, порушення пам’яті або ж втрата свідомості. Крім того, в туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастки, що виділяються при неповному згоранні сміття, зв’язуються з водяною парою), шкідливий для організму людини та викликає алергічні реакції, подразнення слизової оболонки, приступи бронхіальної астми тощо.
       Також під час спалювання виділяються небезпечні канцерогени, що містяться в диму. За даними дослідників, концентрація канцерогенних бензапіренів в багатті при спалюванні приблизно в 350 разів вища, ніж у сигаретному димі.
      Крім пагубного впливу на здоров’я та екологію, спалювання сміття може суттєво «вдарити по кишені». Відповідальність за спалювання побутових відходів на присадибній ділянці підпадає під кваліфікацію трьох статей Кодексу про адміністративні правопорушення, які тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
      Враховуючи вищезазначені наслідки, органічне сміття (листя, бадилля, траву) краще не спалювати, а закомпостувати, забезпечивши ґрунт необхідними поживними речовинами, зробивши його родючішим, а все, що непридатне до вжитку в обійсті, варто утилізовувати на спеціально призначених для цього місцях..
      Дотримання даних вимог щодо поводження з побутовими відходами позитивно вплине на стан довкілля, а головне – не нашкодить здоров’ю людей.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                    І.А. Матвійчук