Небезпечна «Синегнійка»

     Цікава і непередбачувана робота у бактеріологів. Всі знають, що бактерії і віруси це наслідок бруду, недотримання правил особистої гігієни. А тут, відкриваєш термостат, і, вже стоїть стійкий приємний запах суничного мила. Запах дуже приємний, однак несе він за собою багато неприємностей, бо це запах небезпечної синегнійної палички (Pseudomonas aeruginosa). Коли місяцями, та навіть роками, не загоюються післяопераційні рани, коли не приживаються біосітки чи матеріали для пластики тканин – це зачасту «синегнійка». Відноситься вона до грамнегативнх неферментуючих бактерій (НФБ) і є в цей час одними із провідних збудників внутрішньо лікарняних інфекцій, загальними клінічними властивостями яких є природна стійкість до широкого кола антибактеріальних засобів і дезінфектантів.
   Найважливішою властивістю цих мікроорганізмів є здатність до формування біоплівки, структура й фізіологічні властивості якої забезпечують підвищення стійкості до антибіотиків і дезінфектантів. Ця властивість є однією із причин головного болю басейників і не тільки, так як здатна колонізувати кахельну поверхню, забиваючись у шви, створює захисну біоплівку, яку трудно розрушити дезінфектантам. «Синегнійка» широко поширена в природі. Зустрічається в ґрунті, воді, на рослинах, в шлунково-кишковому тракті людини і тварин (особливо птиці, що є і проблемою ветеринарії), може бути в зразках води з природних джерел. Здатна не тільки тривалий час зберігатись у навколишньому середовищі, особливо у вологому, але й інтенсивно розмножуватись. Одна з найбільш рухливих мікроорганізмів. Тому наявність синегнійної палички нормується у мінеральних водах, воді з кулерів та ін.. «Синегнійка» ніколи не вражає неушкоджені тканини, однак у разі порізів в т.ч. післяопераційних, опіків, може оселитись надовго. Часто є причиною урологічних інфекцій, особливо після катеризації, інфекцій очей, вух (частіше у дітей з довготривалими отитами), тяжких пневмоній. У 4% випадків викликає летальну бактеремію, сепсис. У позалікарняних умовах, в останні роки, збільшується ризик розвитку синьогнійних ускладнень у постійно зростаючого числа ВІЛ-інфікованих. В умовах стаціонару інфекція може переноситись з їжею, водою, через санвузли, раковини, крани для води, вологі предмети та навіть рушники і стати причиною госпітальної інфекції.
    Мікробіологічна лабораторія Шепетівського міжміськрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» на протязі багатьох років проводить стеження за циркуляцією збудників інфекційних захворювань та їх антибіотикорезистентністю при проведенні моніто-рингових досліджень в закладах охорони здоров’я (останні відвідування з 09.04.2019 по 16.04.2019р.). При попередніх відвідуваннях висівалась синегнійна поличка з крану води, та з дистилятора. Адміністрація лікувального закладу терміново прийняла міри по заміні кранів та вилучення з роботи дистилятора. Таким чином, наша лабораторія долучається до попередження виникнення та розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій.
      Останні роки підвищена увага МОЗ України до нозокоміальних хвороб (Наказ МОЗ України № 26 від 01.09.2004.) Але не дивлячись на це, на місцевих рівнях не завжди приділяється належна увага цим гострим питанням. Ще з радянських часів, фахівці лікувальної мережі не бажали оприлюднювати проблему вегетації, накопичення, розповсюджування шпитальних штамів псевдомоніозів. Слабкий інфекційний контроль в Україні підтверджується офіційними даними (звіт МОЗ України ф.2 «Звіт про окремі інфекції та паразитарні захворювання). Внутрішньо-лікарняні інфекції навіть при післяопераційних ускладненнях, складають лише 0,03-0,05%, тоді як в самих розвинених країнах Європи аналогічні показники в межах 9-20%. Безсумнівно, проблема боротьби з псевдомоніозами, самим тісним чином пов’язана з проблемами інфектології:
  1. На сьогодні не сформовано самого перспективного напрямку щодо ефективного лікування хворих на синегнійну інфекцію.
    2. Не приділяється належна увага попереджувальним заходам, активній і пасивній специфічній профілактиці псевдомоніозів.
  3. Не дивлячись на те, що проблема синегнійної інфекції в гуманній і ветеринарній медицині стоїть перед людством більше століття, помітних успіхів у розробці засобів попередження та лікування їх вченими та практиками досягнути не вдалось.
    На сьогодні ефективних і цілком надійних засобів профілактики псевдомоніозів в світі не існує, тому насторога до цієї інфекції не повинна зменшуватись.

Завідувач мікробіологічної лабораторії Шепетівського
міжміськрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України», лікар-бактеріолог               Рибачук Т.В.