На Шепетівщині щорічно реєструються випадки захворювання хворобою Лайма.
З настанням тепла збільшується ризик зараження Лайм-бореліозом, яким можна захворіти внаслідок укусу зараженими кліщами.
Найпоширенішими симптомами іксодового кліщового бореліозу є головний біль, жар і шкірний висип характерної форми, так звана мігруюча еритема. У ряді випадків інфекційний процес охоплює серцеву тканину, суглоби і нервову систему.
При своєчасному початку лікування хвороба може бути повністю вилікувана без ризику ускладнень і хронізаціі. Пізні ж стадії Лайм-бореліозу важко виліковні, часто закінчуються інвалідністю і навіть смертю людини.
Лайм-бореліоз є одним із найпоширеніших захворювань, які передаються людині через укус інфікованих кліщів.
Резервуар інфекції (носії бактерій) – це дикі і домашні тварини, переважно гризуни, ссавці – собаки, кози, вівці, які зовні виглядають здоровими, та й виявити у них бактеріоносійство досить складно. Кліщі (переносники бактерій) заражаються від хворих тварин.
Пік зараження випадає на весняно-літній період. Активність кліщів спостерігається із квітня по жовтень, але останнім часом почастішали випадки ранніх (березень) і пізніх (листопад-грудень) укусів членистоногих, що пов’язано із загальним кліматичним потеплінням і поступовим пристосуванням кліщів до жорсткіших умов перебування.
Факторами ризику зараження є часте відвідування лісів і лісопаркових зон, носіння відкритого одягу під час прогулянок, пікніки, шашлики в необладнаних «диких» місцях;
Доведено, що раннє зняття кліща, що присмоктався, в рази знижує ризик зараження людини. У той же час, навіть якщо кліща знімають, що плазує по тілу, не виключає ймовірність зараження Лайм-інфекцією.
Основний шлях передачі через укус кліща. – іксодові кліщі харчуються на хворих борреліозом тваринах і самі стають інфікованими. Заражений кліщ присмоктується до людини, бактерія потрапляє в ранку зі слиною і фекаліями членистоногого, а через неї — в кров людини.
Має місце також харчовий шлях передачі – передача боррелій через сире молоко інфікованих тварин, найчастіше кіз.
Заходи профілактики є неспецифічними і загально рекомендованими, полягають у попередженні укусу кліща, а також профілактиці аліментарного шляхи зараження:
– при відвідуванні лісів і парків одягати щільний одяг світлих тонів.
– одяг повинен щільно примикати до тіла в області шиї, зап’ясть і щиколоток.
– штани повинні бути заправлені в шкарпетки і чоботи,одягати головний убір.
– для відлякування членистоногих на шкіру або одяг слід наносити репеленти: Офф, Дета та ін.
– виключати контакт з високою травою, бур’яном, чагарником, заростями — такі місця варто обходити.
– через кожну годину шляху слід уважно оглядати один одного, особливо область шиї, пахв, грудей: як правило, кліщ присмоктується не відразу, а вибирає собі сприятливе місце.
– не виносити з лісу рослини, гілки, траву — в них може перебувати кліщ.
– обов’язково кип’ятити молоко з сумнівних і невідомих джерел.
Завідувач відділенням організації епідеміологічних
досліджень, лікар-епідеміолог Шепетівського
міськміжрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України» В.В.Костюк
