Короста – без прикрас

     Короста – одне з найбільш поширених інфекційних захворювань, яке викликається зовнішніми паразитами людини. У 2019 році на коросту захворіли 10 мешканців Чемеровецького району.
     В останні десятиліття короста почала розглядатися як соціальне лихо, пов’язане з бідністю, недотриманням належних заходів санітарії і гігієни, міграцією населення, зростанням кількості подорожей, та характеризується підвищеною сприятливістю людей до зараження цією хворобою.
    Короста – це паразитарна заразна хвороба, збудником якої є коростяний кліщ. Кліщ паразитує тільки на шкірі людини. Цикл розвитку коростяного кліща триває 14-20 днів. Його життєвий цикл складається з двох періодів – репродуктивного (від яйця до личинки) і метаморфічного (від личинки до молодого кліща). Ходи в роговому шарі шкіри хворого на коросту прокладають запліднені самки і личинки – німфи. Личинки виходять із ходів і занурюються у вічка волосяних фолікулів та під лусочки рогового шару епідермісу. Період розвитку кліща від личинки до дорослої особини відповідає появі на шкірі хворого дрібних фолікулярних папул (вузликів), поодиноких везикул, ледве помітних ходів. У день запліднена самка перебуває в ходах у спокої, а ввечері, переважно між 18 і 21-ю годинами, прогризає нові ходи. Посилення свербожу ввечері і вночі пояснюється добовим біоритмом життєдіяльності коростяного кліща.
      Короста з вираженими симптомами розвивається в середньому через 4 тижні після потрапляння на шкіру людини хоча б однієї заплідненої самки. У разі задавненої корости на шкірі хворої людини міститься від 3 до 30 живих самок. За межами організму людини коростяний кліщ живе 3-5 діб, цим пояснюється рідкість непрямого способу зараження.
        Фактори, що сприяють зараженню коростяним кліщем:
– перебування в неналежних санітарно-гігієнічних умовах;
– забруднені шкірні покриви;
– посилене потовиділення;
– хронічні хвороби астенізуючого типу: цукровий діабет, вегето-судинна дистонія, дефіцит маси тіла (гіпотрофія) або, навпаки, ожиріння, діенцефальні розлади та інші
    Основний шлях поширення хвороби – сімейно-побутовий. Це може відбутися у разі безпосереднього контакту з хворою людиною (сон в одному ліжку, статеві контакти тощо) або через речі, якими користувався хворий (постільна і натільна білизна, одяг, рушники, рукавички, іграшки, гроші тощо). Трапляються випадки зараження коростою в лазнях, душових, готелях, поїздах, на пляжах.
    Чинники, що сприяють поширенню корости: утримання дітей у колективах (дошкільні дитячі заклади, інтернати, школи), міграція населення (туризм, сезонні роботи, відрядження, під час масових міграцій населення та воєнних дій), нехтування правилами особистої гігієни, несвоєчасне звернення за медичною допомогою, нераціональне самолікування, діагностичні помилки лікарів, відсутність огляду і лікування контактних осіб тощо.
    Крім людської шкіри, сприятливим ґрунтом для проживання коростяних кліщів є натуральні тканини (шерсть, шовк, бавовна), дерев’яні предмети, де скупчився домашній пил; тому лікування корости супроводжується інсектицидною обробкою зручних місць проживання кліща.
    Локалізуються коростяні кліщі у складках між пальцями на руках, шкірі з боків пальців;
– внутрішній стороні променезап’ясткових суглобів в області згину;
– передпліччі і лікті в області розгинальних поверхонь;
– передній частині бічних поверхонь тіла;
– передній стінці пахвових ямок;
– довкола сосків грудних (молочних) залоз;
– в області живота, особливо вразлива навколопупкова зона;
– шкірних покривах гомілок, стегон, сідниць;
– у геніталіях у чоловіків .
       Вибір кліщами саме вищевказаних ділянок тіла пояснюється тим, що коростяні зудні воліють мешкати в місцях, де роговий шар епідермісу найбільш тонкий.
     Короста у дітей локалізується дещо по іншому, захоплюючи внутрішній край стопи, шкіри на підошвах ніг, сідниць і внутрішню поверхні кистей рук (долоні), область обличчя і шкіру на голові.
       Що потрібно знати хворим на коросту?
1. Короста ніколи не проходить сама по собі. Вона може тривати місяцями і роками, іноді перестаючи турбувати хворого, але рано чи пізно симптоми корости знову проявляться.
2. Для повного виліковування хвороби, необхідно всього лише знищити зуднів і відкладені яйця, що легко досягається місцевою терапією.
3. Загального лікування дане захворювання не вимагає.
4. Лікування призначає лікар – дерматолог.
5. Запущена короста з ускладненнями здатна стати причиною імпетиго, ектими, дерматиту, фолікуліту, фурункульозу, нефропатії, а також серцевого ревматизму.
     Всі особи, що знаходилися в осередку зараження разом з хворим на коросту, повинні проходити одночасне лікування, щоб уникнути повторної інвазії.
      Крім медичних засобів, які застосовуються для нанесення на шкіру за рекомендацією лікаря, велике значення має дотримання санітарно-гігієнічного режиму, щоденне миття, заміна натільної білизни, кип’ятіння та прасування натільної та постільної білизни, прання речей в машині при 90 градусах півтори години дозволяє убити кліщів. Верхній одяг необхідно почистити пилососом, особливо всередині, де знаходяться шви.
     Ці заходи обов’язкові для всіх членів родини. Слідкуйте за чистотою шкіри! Будьте здорові!

Помічник лікаря–епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                           В. Ковцун–Момот