Про підступність менінгококової інфекції

      Незважаючи що на протязі останніх 6 років захворювань на менінгококову інфекцію в районі не реєструвалось у січні 2019 року зареєстровано 1 випадок менінгококової інфекції у 11 місячного малюка із багатодітної сім’ї в селі Летава Чемеровецького району. Лікарями у дитини діагностовано важку блискавичну форму менінгококової інфекції, що через короткий час на жаль призвела до смерті дитини.
      У вогнищі інфекції проведено всі необхідні протиепідемічні заходи, включаючи обстеження всіх контактуючих осіб на наявність менінгококу.
Що потрібно знати про дану недугу?
   Менінгококова інфекція – це гостре інфекційне захворювання бактеріальної природи, яке викликає менінгокок.
   Джерелом інфекції є хвора на менінгококову інфекцію людина та здорові бактеріоносії. У епідеміологічному сенсі, найнебезпечнішими є хворі на менінгококовий назофарингіт, хворі з проявами ГРВІ. Здорове бактеріоносійство менінгококу може тривати 2-6 тижнів, після чого організм людини самостійно звільняється від збудника без лікування. Найчастіше таке носійство трапляється у осіб із хронічними захворюваннями носоглотки.
     Механізм передачі інфекції лише повітряно-крапельний при тісному контакті з хворим або бактеріоносієм менінгококу. Менінгокок дуже нестійкий в навколишньому середовищі, швидко гине при висиханні, під дією дезінфікуючих розчинів, пряме сонячне світло вбиває збудника протягом 2-8 годин, у розсіяному світлі він зберігається 5-6 днів, під дією ультрафіолетового випромінювання гине майже миттєво.
   Для даного захворювання характерна сезонність, максимум захворювань припадає на лютий – квітень, коли найбільша скупченість людей у приміщеннях та створюються умови для тривалого зберігання збудника у повітрі. Хворіють на менінгококову інфекцію люди різного віку, найчастіше діти до 10 років. Можуть спостерігатись як спорадичні випадки, так і епідемічні спалахи, що частіше виникають у дитячих колективах закритого типу, гуртожитках, казармах.
        Інкубаційний період від 2 до 10 днів, у середньому він складає 3-4 дні.
  Клінічні ознаки. Розрізняють локалізовані та генералізовані форми менінгококової інфекції. До локалізованих форм відноситься менінгококовий назофарингіт, до генералізованих – менінгококцемія (сепсис), менінгіт, менінгоенцефаліт.
    З клінічних форм найчастіше зустрічається менінгококовий назофарингіт. Початок гострий. Хворі скаржаться на головний біль, закладеність носа, нежить. Температура тіла може залишатися нормальною, але здебільшого підвищується до 38°С і вище. Гарячка триває лише 1-3 дні. Ніяких специфічних проявів менінгококовий назофарингіт не викликає. Хворі, як правило, почуваються задовільно і швидко одужують. Однак назофарингіт може бути продромом генералізованих форм хвороби.
     Причиною смерті при менінгококовому менінгіті найчастіше є набухання та набряк головного мозку. При цьому на фоні загальної інтоксикації і менінгіальних синдромів спостерігається втрата свідомості, різка задишка, багряно-синюшне обличчя, блювання, розлади дихання і серцево-судинної діяльності, корчі, збудження або депресія. Смерть настає від зупинки дихання.
   У багатьох випадках у хворих одночасно спостерігаються клінічні прояви гнійного менінгіту (головний біль, блювота, менінгеальні симптоми) та менінгококцемії (висока інтоксикація, геморагічний висип, розлади гемодинаміки).
     Профілактика. Своєчасне звернення за медичною допомогою хворих з явищами ГРВІ з метою раннього виявлення та встановлення діагнозу менінгококова інфекція, а також надання кваліфікованої медичної допомоги. Зменшити перебування у погано провітрюваних приміщеннях з великим скупченням людей, особливо, де є хворі з явищами ГРВІ. Вести здоровий спосіб життя, особливо у зимово-весняний період перебувати на свіжому повітрі не менше 2-3 годин та вживати у достатній кількості калорійну та вітамінізовану їжу. Користуватися індивідуальним посудом, серед молоді обмежити тісне спілкування.
   Відповідно до календаря профілактичних щеплень менінгококова інфекція відноситься до рекомендованих щеплень. Населення (діти та дорослі) за бажанням може щепитися від цієї інфекції за власні кошти.
   Протиепідемічні заходи. В епідемічному осередку виявляються особи, які спілкувалися з хворим протягом останніх 10 днів. Організовується їх огляд лікарем інфекціоністом та ЛОР-лікарем, з метою виявлення хворих на назофарингіт. За контактними особами встановлюється медичне спостереження протягом 10 днів (вимірювання температури тіла, огляд слизової носоглотки та шкіряних покривів тіла). Контактні особи обов’язково одноразово бактеріологічно обстежуються на менінгокок, для цього натще або через 2 години після їжі відбирається мазок із носоглотки.
   У приміщеннях перебування хворого проводиться провітрювання, кварцове опромінювання та ретельне вологе прибирання з використанням дезінфікуючих засобів, а також знезараження столового посуду. Обмежують участь контактних осіб у масових заходах. Заключну дезінфекцію в осередках не проводять.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                    В. Ковцун – Момот