Обережно – сказ!

    За 11 місяців 2019 року в м.Старокостянтинів та Старокостянтинівському районі зареєстровано 56 звернень за антирабічною допомогою, що на 24 випадки менше ніж за аналогічний період 2018 року. У 23 випадках пошкодження нанесли безпритульні тварини, у 4 випадках – дикі тварини (лиси), у 29 випадках – домашні тварини. Зареєстровано 4 лабораторно підтверджених випадків сказу тварин, серед них 2 лиси, 1 кіт, 1 телиця. Від покусів та контакту з хворими на сказ тваринами постраждало 8 осіб. Безумовний курс антирабічних щеплень призначений 40 потерпілим від покусів та контакту з тваринами.
      В Старосинявському районі в 2019 році епідситуація зі сказу погіршилась. Так, за 11 місяців 2019 року в Старосинявському районі зареєстровано 76 звернень за антирабічною допомогою, що на 28 випадків більше ніж за аналогічний період 2018 року. У 17 випадках пошкодження нанесли безпритульні тварини, в 1 випадку – лис, у 58 випадках – домашні тварини. Зареєстровано 8 лабораторно підтверджених випадків сказу тварин, серед них 2 собаки, 6 ВРХ. Від покусів та контакту з хворими на сказ тваринами постраждала 21 особа. Умовний та безумовний курс антирабічних щеплень призначений 66 потерпілим від покусів та контакту з тваринами.
     Враховуючи неблагополучну епідемічну та епізоотичну ситуацію зі сказу, варто ще раз нагадати про дане захворювання.
     Сказ – це гостре інфекційне захворювання, за якого уражається центральна нервова система і яке завжди закінчується смертю.
     Збудник сказу – вірус, який зумовлює хворобу у диких тварин – вовків, лисиць, гризунів та інших. Дикі тварини в подальшому поширюють сказ у природі та заражають домашніх тварин, серед котрих на сказ найчастіше хворіють собаки, коти, велика рогата худоба (ВРХ), коні, вівці, кози, свині. Людина заражається під час покусів хворими тваринами або коли їх слина потрапляє на пошкоджену шкіру, наприклад, через подряпини. Вірус з рани по нервовим закінченням рухається до центральної нервової системи, де розмножується у клітинах головного та спинного мозку.
   Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання: початкова стадія (триває до п’яти днів) – наявні сліди від укусів, гризуть місце укусу, ласкаві, примхливі, насторожені одночасно, слабкий апетит, їдять неїстівне, слинотеча, блювота; збуджена стадія (2–3 дні) – агресивні, збуджені, нападають, намагаються утекти, гризуть землю, конвульсії, частковий параліч, косоокість; паралітична стадія (2–4 дні) – виснаження, повний параліч, смерть. Тому за будь-якої зміни поведінки тварину необхідно показати ветеринарному лікареві.
     У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів: місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом); кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих). Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження.
    Є дві форми цього захворювання: активний і паралітичний сказ. Для людей з активним сказом характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та інколи аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря). Смерть настає за кілька днів у результаті кардіореспіраторної зупинки серця і дихання. Паралітична форма сказу триває довше за попередню. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини, повільно розвивається кома, і настає смерть.
   Профілактичні заходи поділяються на два напрями: боротьба з носіями збудника сказу і недопущення розвитку захворювання у людини, яку покусала чи обслинила скажена тварина.
     Для профілактики сказу необхідно: регулярно вакцинувати свійських тварин; уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами; не торкатися диких чи безпритульних тварин; не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти); остерігатися безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти.
   Якщо вас вкусила чи обслинила тварина (особливо дика чи безпритульна) – негайно зверніться до лікаря! Якщо тварина домашня, попросіть власника надати докуме-нти, що підтверджують її щеплення. Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв. мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70% спиртом або 5% розчи-ном йоду), що нейтралізують вірус. Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.
    Тривалий інкубаційний період дає змогу запобігти хворобі. Якщо людині, яку покусала скажена тварина, відразу ввести вакцину проти сказу, то імунітет буде вироблено раніше, ніж вірус уразить головний і спинний мозок, хвороба не розвинеться і людина залишиться живою і здоровою. На сучасному етапі застосовуються препарати, які здатні лише попередити захворювання. Коли ж захворювання розвинулось, медицина безсила! Тому бережіть своє життя та у випадках покусів своєчасно звертайтесь до лікаря.

Помічник лікаря-епідеміолога
Старокостянтинівського районного
лабораторного відділення                                                   О.П. Броншвагер