Дифтерія! «Ціна питання» – людське життя!

    Про те, що в Україні можливий спалах дифтерії, лікарі попереджали давно. Причина – низький рівень вакцинації проти цього захворювання.
    Спалахи дифтерії характеризуються своєю циклічністю – 7-10 років. Під час останньої епідемії дифтерії в Україні (1991-1998 років) захворіло майже 20 тисяч людей, 696 з них померло. На спорадичному рівні дифтерія реєструється майже щорічно в різних регіонах. Проте, низький рівень охоплення щепленнями проти цієї інфекції, котрий сформувався в останні роки, може призвести до ускладнення епідемічної ситуації з дифтерії найближчим часом. Захворювання має високу смертність (до 50%) при відсутності щеплень у хворого та не введенні протидифтерійної сироватки на ранніх стадіях, через ураження токсином серця. Минулого року в країні було 10 хворих, цього року – 20, із них 18 – протягом жовтня 2019 року.
     Дифтерія – бактеріальна інфекція дихальних шляхів, котра уражує неімунних дітей та дорослих. Захворювання може протікати у вигляді спалахів та спорадичних випадків, це залежить від рівня колективного імунітету.
    Єдиним джерелом інфекції є хвора людина, або бактеріоносій. Носійство інфекції при дифтерії зустрічається частіше, ніж захворювання. Збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія), котра виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб. Саме цей токсин відіграє головну роль у розвитку хвороби, клінічних проявів та ускладнень. Дифтерійний екзотоксин по силі дії є другим після ботулотоксину.
     Збудник поширюється, в основному, через крапельний механізм (при розмові, чханні та кашлі). Додатковий механізм передачі – контактно-побутовий (через інфіковані іграшки, посуд, руки). Інкубаційний період (момент від початку зараження до перших клінічних проявів) становить від 3 до 10 днів. Заразний період у хворих на дифтерію починається з кінця інкубації і продовжується протягом клінічного періоду хвороби.
       Захворювання проявляється у вигляді ангіни, та може мати наступні прояви:
– біль у горлі,
– підвищена температура, лихоманка,
– набряк слизової оболонки ротоглотки,
– наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу,
– набряк шиї,
– збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.
  Дифтерійний токсин при потраплянні у кров викликає небезпечні ускладнення. Практично всі органи чутливі до дії токсину, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система. Для попередження розповсюдження захворювання потрібне раннє виявлення хворого, його ізоляція та лікування.
   Дифтерія – вакцинокерована інфекція, тому єдиним надійним захистом від неї є вакцинація. Відповідно до Національного календаря щеплень вакцинація проти дифтерії проводиться в 2, 4, 6 місяців, первинна ревакцинація – в 18 місяців. Наступні щеплення проводяться в 6, 16 років та в подальшому кожні 10 років без обмеження віку. Вакцинація, як і перенесене захворювання, вже через 1-1,5 років не гарантує захист від інфікування та захворювання, але захворювання у правильно щеплених буде протікати набагато легше, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому так важливо вчасно проводити як вакцинацію, так і ревакцинацію.
     Якісна та безпечна вакцина є м. Нетішині, і надається безоплатно як для дітей, так і для дорослих. Щеплення проводяться у кабінетах профілактичних щеплень.

Лікар-бактеріолог мікробіологічної лабораторії
Нетішинського міського лабораторного відділення                         З.В. Мострянська