Кишкова інфекція – ієрсиніоз!

   Щорічно серед населення України реєструється випадки ієрсиніозу. Це небезпечне кишкове інфекційне захворювання має виражений сезонний характер з піком захворюваності у листопаді та переважно вражає шлунково-кишковий тракт людини. Бактерії, які викликають це захворювання – ієрсинії, вільно переносять вплив на них низьких температур. Більш того, при температурі 4-6 градусів, актуальною для холодильників, вони не тільки зберігаються, але й не втрачають можливості до розмноження. Враховуючи цю особливість, ієрсиніоз часто визначають ще й як «хвороба холодильників». Крім цього, бактерії добре переносять заморожування з наступним відтаванням.
   В якості резервуара інфекції, як, власне, і джерела ієрсиніозу, виступають переважною мірою тварини. До них зокрема належать різного типу гризуни, собаки і худоба (як правило, свині). Поширення захворювання можливо і через людей, проте передача інфекції від людини до людини – явище вкрай рідкісне.
    В умовах міста поширення інфекції здійснюється за рахунок гризунів, скупчення яких призводять до формування епідемічних інфекційних вогнищ. В цілому ж, передача ієрсиніозу здійснюється через харчові продукти (м’ясо, молоко, овочі, фрукти) та воду.
   Зараження населення виникає під час вживання готових салатів, які містять капусту, моркву, цибулю, яблука тощо. Занесення збудника ієрсиніозу з овочами (зимовими і літніми) в харчоблоки закладів та установ супроводжується швидким інфікуванням інвентарю та обладнання, яке використовується для первинної обробки овочів, забруднюється також кухонний та столовий посуд; це призводить до обсіменіння різних готових страв, в першу чергу овочевих, в яких при відносно тривалому зберіганні відбувається накопичення не тільки збудників, але й продуктів їх метаболізму.
     Профілактика захворювання на ієрсиніоз – це комплекс заходів, в які входять особиста гігієна, гігієна харчування, правильне зберігання овочів, фруктів та інших харчових продуктів. Однією з профілактичних мір є боротьба з гризунами.
   Схема бактеріологічного дослідження включає накопичення досліджуваного матеріалу при низькій температурі, використання диференційно-діагностичних середовищ для виділення та ідентифікації культур. Зазвичай позитивні результати бувають не раніше 14-21 дня. При низькій температурі (4-5 градусів) хоча і маємо ефект пригнічення якоїсь кількості кишкової флори, але при довготривалому зберіганні матеріалу в даних умовах починає розмножуватися присхрофільна флора, яка також заважає виділенню ієрсиній.
   Максимальне забруднення ієрсиніями садово-городньої сировини припадає на лютий-березень. Тому саме в цей період бажано відбирати зразки на бактеріологічні дослідження.
   Відповідно до Плану моніторингових досліджень об’єктів навколишнього середовища, лікувально–профілактичних закладів, професійно-технічних навчальних закладів, закладів соціального забезпечення на 2019 рік, затвердженого в. о. директора ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» Балашовим О. В. та погодженого міським головою, фахівцями Нетішинського міськрайонного відділу у лютому були відібрані 20 змивів з овочів та фруктів на ієрсинії на овочевому складі міста, позитивних знахідок не виявлено.

Завідувач мікробіологічної лабораторії
Нетішинського міськрайооного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                           О.М. Огаркова