Незабаром  новорічні та різдвяні свята і якось важко їх уявити без головного атрибуту святкувань – новорічної ялинки. Значна частина населення досі використовує живі дерева, але з кожним роком все більше людей віддають перевагу штучним.
    Та далеко не кожен знає, як правильно вибрати штучне дерево, щоб мінімізувати шкідливий вплив на здоров’я своїх близьких. Зараз ми з вами спробуємо розібратися.
    Як Ви могли помітити, на ринках та в магазинах є великий асортимент штучних, або так званих синтетичних ялинок. Вони різні за розмірами, відтінком кольору хвої. Проте вони, окрім високої вартості, також мають інші, менш помітні на перший погляд, але суттєві недоліки. Основним компонентом, з якого складається новорічне дерево, є полівінілхлорид (ПВХ). Цей матеріал сам по собі несе певну небезпеку для здоров’я, оскільки в теплому приміщенні виділяє вкрай шкідливі леткі речовини.
    До речі, ПВХ добре горить, але для попередження займання до його складу додають барій, олово і свинець, формальдегід, фенол та інші речовини, які є досить токсичними для людини. Деякі з них належить до дуже небезпечних, адже, потрапляючи в організм, викликають незворотні зміни у внутрішніх органах. Пари полівінілхлориду подразнюють органи зору та дихання, особливо у людей, схильних до алергії. Проте її прояви зазвичай зникають відразу після того, як штучну ялинку приберуть з приміщення. Також дослідниками було встановлено, що внаслідок використання такої багатокомпонентної суміші шкідливих речовин можуть виділятися у повітря фталати – леткі сполуки, здатні пригнічувати вироблення тестостерону, що загрожує чоловічим безпліддям.
    Варто відзначити, що Ви ніколи не знайдете на штучній ялинці інформацію про її хімічний склад. Та хто стане про них говорити, коли попит на ялинки (як справжні, так і штучні) перед Новорічними святами завжди перевищує пропозицію?
    Ще одним суттєвим недоліком штучного дерева є те, що тривале зберігання сприяє нагромадженню пилу і, як наслідок, можливі алергічні реакції, особливо у дітей.
    Також при купівлі штучної ялинки не соромтеся поцікавитися у продавця про наявність сертифікату якості (посвідчення якості, гігієнічного висновку тощо) – документів, які підтверджують, що штучне дерево пройшло спеціальну перевірку і є абсолютно безпечним для використання в домашніх умовах. Тоді вона не матиме запаху і не загориться при попаданні під відкритий вогонь (у складі повинні міститися антипірени).
    Щодо недоліків живої ялинки, то можна виділити такі основні:
– голки, які обсипаються з дерева, можуть потрапити в дихальні шляхи дитини;
– комахи можуть зимувати між голок дерева, прокинувшись вже в теплому приміщенні;
– на дереві може бути пилок і спори цвілі, що викликають алергічні реакції;
– недобросовісні продавці можуть обробляти дерева різними хімікатами.
    Плюси живої ялинки знає кожен. Її вигляд та неповторний аромат хвої створюють новорічну атмосферу, проте рано чи пізно, уже не зелену красуню, доведеться викидати на смітник. Звучить не надто екологічно, чи не так? Але існує альтернатива, адже зараз можна придбати живу ялинку в горщику, яку після свят можна буде висадити у грунт. Ціна такого дерева на перший погляд може здатися високою, але Ваш внесок у покращення екологічної ситуації буде безцінним.
    Прихильники штучних ялинок стверджують, що, відмовляючись від купівлі зрубаних ялинок, вони зберігають природу. Щороку напередодні зимових свят на цю тему спалахують справжні суперечки, але екологи і захисники навколишнього середовища, у тому числі і представники організації «Green Peace», закликають відмовитися від покупок штучних пластикових дерев. Це пов’язано з тим, що штучні дерева після закінчення терміну експлуатації викидаються у смітники та можуть виділяти токсини протягом декількох століть.
    Але все-таки перед тим, як зробити вибір в сторону штучної чи живої ялинки, проаналізуйте всі вищезазначені деталі з урахуванням вікових особливостей членів вашої родини, їх алергічними схильностями, можливістю встановлення ялинки у вашому домі. Нехай новорічна зелена красуня приносить у ваш дім тільки радість і казковий настрій, і аж ніяк не розлади здоров’я близьких.

   З давнини наші предки шанували, поважали і любили березу. Листя, бруньки, гілки та сік цього дерева використовували в народній медицині як сильні ліки.
  Та й донині береза залишається надзвичайно цінною для медицини сировиною. Мало кому відомо, що з її деревини роблять активоване вугілля, дьоготь та ксиліт (замінник цукру). Але найбільш відомим компонентом, яке дає нам це дерево, є сік. Сік берези являє собою прозору рідину, яка на початку весни рухається по стволу, пробуджуючи спляче дерево до активного життя. Він є потужним ліками, що використовуються для лікування від багатьох недуг. Офіційна медицина вважає сік берези одним з кращих натуральних дієтичних продуктів, який завдяки своєму біохімічному складу позитивно впливає на організм.
    До складу соку входять вітаміни: С, В6 і В12, є й інші, але їх вміст незначний. За кількістю та набором мікро- і макроелементів березовий сік можна назвати своєрідним лідером серед подібних природніх рідин – в ньому присутні безліч в елементів з таблиці Менделєєва: мінеральні солі барію, алюмінію, заліза, кальцію, магнію, титану, нікелю, цирконію, натрію, марганцю, кремнію та ін., які позитивно впливають на організм. Крім того, до складу березового соку входять більше десятка органічних кислот, сапоніни, фітонциди та ефірні масла.
   Регулярне вживання соку сприяє очищенню крові, виведенню з клітин токсинів, шлаків і продуктів розпаду, підвищенню рівня гемоглобіну. Березовий сік позитивно впливає на загоєння ран і пошкоджень шкіри, під його впливом швидше рубцюються навіть застарілі і гнійні виразки. Відомо, що він стимулює функції нирок, що дуже важливо при таких захворюваннях, як сечокам’яна хвороба і пієлонефрит, але в даному випадку потрібно споживати з обережністю, оскільки сік володіє сечогінною дією. Також покращує обмін речовин, що сприяє схудненню. Недарма в народі порівнюють стрункість з березою, а сік використовують як один із засобів лікування ожиріння. Він приводить в тонус нервову систему, що допомагає впоратися з такими проблемами, як хронічна втома та депресія. Народні цілителі рекомендували пити сік для нормалізації кислотності в шлунку і кишкової мікрофлори, а також для підтримки організму в комплексному лікуванні онкологічних захворювань. Сік дають пити людям, які страждають на подагру, артрити, запалення легенів або туберкульоз. Протизапальні властивості забезпечує набір фітонцидів, які знищують бактерії, активують імунітет і сприяють зростанню опірності до різних інфекцій. Він корисний у разі вітамінної недостатності і цинзі, успішно відновлює сили, підвищує імунітет і виводить токсини.
   Не оминули увагою сік і косметологи. Вони стверджують, що косметичні засоби на його основі тонізують шкіру, позбавляють її від пігментації і усувають зайву жирність та укріплюють волосся.
    Окрім користі березовий сік здатний у деяких випадках шкодити людському організму. Це перш за все люди, у яких індивідуальна непереносимість та алергія на пилок берези. За умови алергії цей сік пити не рекомендується, оскільки реакція організму може бути непередбачуваною та мати неприємні наслідки.
    Велике значення має також і місце, де був зібраний напій. Дерева, що ростуть у безпосередній близькості від магістралей і завантажених автомобільних трас, даватимуть сік, який “багатий” важкими металами. Засмічувати свій організм подібними елементами просто небезпечно для будь-якої людини, тому, перш ніж купувати березовий сік, бажано поцікавитися, в яких районах він був зібраний.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар із загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                        Іван Матвійчук

     В даний час світова спільнота настільки занепокоєна поширенням коронавірусу серед населення, що інші, не менш небезпечні захворювання, відійшли на другий план.
    Внаслідок аномально теплої та м’якої зими вже почали просинатися кліщі. Останнім часом вони стали справжнім лихом, яке не дозволяє розслабитися ні в лісі, ні в міському парку. Найуразливіші для них традиційно є діти і домашні улюбленці. І з появою першим неприродно теплих весняних днів більшість населення хоче вибратися десь на природу на пікнік, пожарити шашлик тощо. Найбільшою небезпекою, яку можна отримати від кліща, є бореліоз (хвороба Лайма). Це бактеріальна інфекція, яка передається виключно через укуси кліщів.
   Тому щоб знизити ризик присмоктування кліща варто дотримуватися наступних порад:
– Покривайте голову головним убором і одягайте світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла – аби легше було помітити кліщів.
– Кожні 2 години прогулянки оглядайте себе і своїх супутників, аби виявити кліщів. Повторіть огляд вдома. Особливо ретельно обстежте ділянки тіла, покриті волоссям.
– Місце для привалів на природі звільніть від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі кількох метрів.
– Повернувшись додому, відразу змініть і ретельно огляньте одяг. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а й згодом, перемістившись із одягу.
– Використовуйте для захисту від кліщів спеціальні ефективні засоби – аерозолі, які відлякують кліщів (препарати, що містять репеленти ДЕТА або акреп, випускаються в аерозольній упаковці).
   Дехто використовує для відлякування кліщів засоби від комарів. Робити це в жодному разі не можна! Кліщ, який потрапив в зону дії такого препарату, занадто збуджується і вже не повзає по тілу, обираючи містечко трохи краще (зазвичай на це у нього йде 2-3 години, і за цей час його встигають або зняти, або струсити), а всмоктується в будь-яке місце.

  Якщо Ви все-таки не вбереглися і виявили на тілі кліща, варто дотримуватися наступного алгоритму дій:
1. Негайно зверніться в медичний заклад.
2. Якщо такої можливості немає, кліща необхідно якнайшвидше видалити. Поширеною помилкою є спроба «задушити» кліща олією, вазеліном, лаком або бензином. Також не можна стискати кліща, розчавлювати чи проколювати його, оскільки борелії та інші збудники хвороби можуть перебувати в усіх біологічних рідинах переносника. Видаляти кліща потрібно пінцетом або спеціальним інструментом. Найкраще це робити в рукавичках, захопивши кліща якомога ближче до шкіри. Після цього рівними вертикально спрямованими рухами треба повільно витягнути кліща зі шкіри. Якщо під руками немає пінцета чи спеціального інструменту, можна використовувати просту нитку, однак це збільшує шанси, що частина тіла комахи відірветься.
3. Якщо при видаленні кліща у шкірі залишилися частини його ротової порожнини, це не становитиме великої небезпеки, оскільки ця частина тіла комахи не є інфекційною. Потрібно звернутися до лікаря або просто дати місцю укусу зажити.
4. Після видалення кліща треба обробити відповідне місце антисептиком або промити водою з милом; людина, що видалила кліща, також повинна помити руки. Видаленого кліща (при умові, що він живий) рекомендовано відправити в лабораторію особливо-небезпечних інфекцій Державної установи «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України» за адресою: м. Хмельницький, вул. Храновського, 12 для подальшого дослідження на вміст борелій.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар із загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                 І.А. Матвійчук

     В продовж 2019 року активно проводились заходи щодо впливу на епідемічну ситуацію з туберкульозу в районі. Так прийнято районну програму протидії захворюванню на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію/СНІД на 2019-2021 роки, заслухано виконання заходів інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах району.
   Щомісячно ведеться моніторинг епідемічних показників туберкульозу. Виконання заходів протидії туберкульозу заслуховувалось на медичній раді ЦРЛ. Інформація з епідемічної ситуації по туберкульозу регулярно висвітлюється в місцевих друкованих засобах.
      Однак не дивлячись на проведення планових організаційних заходів, епідемічна ситуація захворювання туберкульозом в районі як і в минулому році поступово ускладнюється. Основні епідеміологічні показники туберкульозу в порівнянні з 2018 роком зросли в середньому на 2,3 — 30,5 відсотків, а відносно до обласних чинників то вони значно їх перевищують.
      В 2019 році виявлено всього 54 хворих з туберкульозом, що становить 71,3 випадки на 100 тис. в 2018 році відповідно 53 і 69,7, по області 45,9 на 100тис. Захворюваність в порівнянні з минулим роком збільшилась на 2,3%, а відносно обласного чинника то на 55,3%. Виявлено туберкульоз легень у 53 хворих, що становить 70.0 на 100тис. по області_42,0 на 100тис.
    Серед вперше виявлених хворих у 39 бацилярний туберкульоз, що становить 51,5 на 100тис. по області_ 28,7 на 100тис. В порівнянні з 2018 роком, він збільшився на 18,6%. В 23 хворих КСП знайдені за допомогою прямої мікроскопії мазка. У 8 за допомогою молекулярно-генетичного тесту, і у 8 культурально. У 10 хворих виявлено МБТ в яких були обмежені форми(без деструкції) туберкульозу, що свідчить про якісне дослідження в тому числі і в лабораторії І рівня.
    Деструктивний туберкульоз легень виявлено у 35 хворих, що становить 46,2 на 100тис., в 2018 році відповідно 32 і 42,1, по області 19,3 на 100тис.. Показник зріс на 9,7%. Питома вага деструктивного туберкульозу рівняється 66,0%, в 2018 р. 65,0%, він виріс на 1,5% по області 45,8%. Даний чинник вказує на несвоєчасність виявлення туберкульозу. Основна причина криється в тому, що пацієнти тривало перебувають дома із признаками хвороби, а в медичний заклад тривало не звертаються, а процес набуває прогресуючого характеру.
    Так серед хворих з деструктивним туберкульозом у 18(51,4%) процес мав розповсюджені форми (у двох і більше часток), у 15 спостерігалось бактеріовиділення.
   Серед форм легеневого туберкульозу переважають інфільтративні форми 44 (83,0%), дисемінований 8 (15,0%, інші 2,0%.)
  В продовж року не було виявлено дітей та підлітків з активними формами туберкульозу, що не зустрічалось в продовж останніх років . по області захворюваність відповідно 5,0 та 14,4 на 100тис.
     За соціальним статусом:
непрацюючі працездатного віку 33 хворий – 61,1%
пенсіонери 12 хворих – 22,2%
ОБПМП 2 хворих – 3,7%
Соціальна група становить – 87,0%. по області 71,8%
   Можна зауважити, що частина хворих (4 хворих, або 7,4 відсотка) зловживають алкоголем. Виявлено ТБ серед чоловіків 38 хворих або 70,4%, серед жінок 16 (29,6%).
    Загальна захворюваність туберкульозом зросла по місту на 3,4 відсотка, а по селу на 86,5%.
   По місту в 2019 році виявлено 31 хворих в тому числі 22 з бактеріовиділенням та 18 з деструктивними формами легень. Захворюваність становить 74,8 на 100тис. проти 48,3 в 2018р. Захворюваність виросла на 54,8 відсотків.
    По 10 випадків активного туберкульозу виявлено на 1 та 5 АЗПСМ, 5 хворих на 3 АЗПСМ, 4 хворих на 4 АЗПСМ та 2 хворих на 2 АЗПСМ.
    На сільських дільницях виявлено туберкульоз у 23 хворого, що становить 67,0 випадки на 100тис. в 2018 році відповідно 31 і 102,3. Захворюваність знизилась на 34,5%.
  Найвища захворюваність спостерігається на Чотирбоцькій АЗПСМ- 182,8 на 100тис.(2 хворих), Плесенській 139,0 (3 хворих), Мокіївській 116,5 (2 хворих), Кірчинській 103,3 (2 хворих). Перевищують районний чинник Городищенська АЗПСМ – 81,4 (2 хворих). Грицівська АЗПСМ -72,9 випадка на 100тис.(6 хворих).
   Не спостерігалось випадків туберкульозу на Хролінській, Ленківській, Сульжинській, В.Решнівській АЗПСМ.
     Серед вперше захворівших на туберкульоз в 2019 році у 13 пацієнтів, що становить 20,1% встановлено хіміорезистентний туберкульоз, в тому числі у 12 (22,2%) мультирезистентна форма. В порівнянні з попереднім роком він зріс на 62,5% це вказує на вкрай негативну, можна сказати небезпечну епідемічну ситуацію в регіоні з приводу резистентного туберкульозу.
   Серед вперше захворівших в поточному році було виявлено 5 хворих з асоційованим туберкульозом (туберкульоз поєднаний з ВІЛ-інфекцією), що становить 6,6 випадка на 100тис. Три випадка виявлено одночасно ТБ та ВІЛ, а в двох уже ВІЛ – інфікованих було виявлено туберкульоз.
    Слід зауважити що в 2019 році було виявлено 3 випадка сімейного туберкульозу ( Б.О.В.. см.Шепетівка, Ш.В.М. м.Шепетівка,, К.Ю.П. с. Кліментовичі). Це свідчить про недостатню проведену дезінфекційну роботу в туберкульозних вогнищах як з боку протитуберкульозного закладу так і первинної ланки.
   При аналізі захворюваності серед вперше виявлених хворих з’ясовано, що від перших проявів хвороби до звернення хворого в медичний заклад проходить значний термін в середньому через 26,4 дня, в 2018 році через 18,9 дня. Термін збільшився на 7,5 дня. (39,7%). Стандарт звернення 3 – 6 днів. Так звернулось в медичний заклад на протязі:
до 3 днів – 22,2% (12 хворих)
до 7 днів — 16,6% ( 9 хворих)
до 14 днів – 12,9% (7 хворих)
до 21 дня – 11,1% (6 хворих)
до 30 днів – 11,1% (6 хворих)
більше місяця – 16,6%( 9 хворих)
   Хворі туберкульозом розділились в основному на дві групи. Більшість хворих до двох тижнів 51,8% (28 хворих) і тривало не звертались за медичною допомогою 39,0% (21 хворих). Але слід зауважити, що в першій групі значно менший відсоток хворих з бацилярними та деструктивними формами туберкульозу по 50,0 відсотків. Серед другої групи бацилярні та деструктивні форми становлять по 80,9%. Це наглядно показує, що хворі з признаками туберкульозу тривало не звертаються в медичний заклад, стають небезпечним джерелом грізної інфекції.

Завідувач відділенням організації епідеміологічних досліджень,
лікар-епідеміолог Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України»                 В.В.Костюк

    Свинець є хімічним елементом з групи важких металів, який, потрапляючи в організм, негативно впливає на низку органів та систем. Свинець потрапляє до організму людини через дихальний апарат (пил і леткі сполуки, що перебувають у повітрі, особливо велика їх кількість утворюється при спалюванні бензину), а також разом із продуктами харчування та водою. Водний шлях накопичення в організмі можливий при користуванні старими водопостачальними системами, зробленими з свинцю.
   Свинець впливає на кровотворну і нервову системи, шлунково-кишковий тракт і нирки. Спричиняє анемію (оскільки включається до ланцюгу біосинтезу гема і скорочує період життя еритроцитів), а також енцефалопатію, зниження розумових властивостей, викликає шлунково-кишкові розлади, диспепсію, коліки, нефропатію.
    Як і більшість подібних сполук, свинець може спричинити гостре та хронічне отруєння. Симптомами гострого отруєння є: розлади травного каналу (збільшене слиновиділення, присмак металу в роті, нудота, блювання, свинцеві кольки в животі, діарея), зниження температури тіла і кров’яного тиску, брадикардія або тахікардія, холодний піт, порушення дихання, колапс. Потрапляння до організму 250 мг найбільш токсичної сполуки тетраетилсвинцю (С2Н5)4Pb закінчується смертю. У тих осіб, які з огляду на особливості своєї професії змушені контактувати зі сполуками свинцю або перебувають у забрудненому середовищі, спостерігаються хронічні отруєння. Хронічне отруєння виявляється у вигляді анемії, яка є наслідком блокування ензимних систем, що ведуть до синтезу гемоглобіну; ушкодженнями як центральної, так і периферійної нервової системи. Симптомами таких ушкоджень є погіршення розумової діяльності (у дітей, які відстають у розвитку, встановлено вищий рівень свинцю у крові), надмірна рухливість, агресивність, порушення сну, порушення функцій нирок. Також свинець надзвичайно небезпечний для вагітних жінок, оскільки має здатність проникати через плаценту та призводить до важких необоротних неврологічних порушень у плода.
     Варто зауважити, що токсичний вплив свинцю є сильнішим в присутності кадмію, який для нього є синергетиком (посилює негативний вплив). У свою чергу присутність цинку, який є антагоністом свинцю, послаблює його токсичність.
     Існує навіть гіпотеза, що одним із факторів, що призвів до падіння Римської імперії, є свинець. Згідно з цією версією, головним джерелом свинцевого отруєння були водопровідні труби, які, як відомо, були свинцеві. Також широко використовувалася косметика на основі свинцю, яку втирали в шкіру. А свинцеві білила застосовувалися для фарбування приміщень. А ще вино, яке підсолоджували сиропом, пропареним в свинцевому посуді. Оскільки тільки багаті римляни могли собі дозволити пити підсолоджене вино, свинцеве отруєння було «соціально виборчим». Еліта важко страждала від хронічних отруєнь.
   ВООЗ назвала свинець однією з 10 хімічних речовин, що викликають основну стурбованість у сфері охорони здоров’я і закликають міжнародну спільноту вживати певні дії для того, щоб захистити здоров’я працівників, дітей та жінок дітородного віку. Це, в першу чергу, відмова від свинцевмісних фарб, проведення механізації і герметизації виробничого процесу, раціональне обладнання вентиляції й очищення забрудненого випарами і пилом свинцю повітря перед викидом його в атмосферу.
    Важливим заходом профілактики свинцевих інтоксикацій є заміна свинцю на менш токсичні речовини. Робітники, які працюють із свинцем, повинні користуватися респіраторами, дотримуватись правил особистої гігієни, повноцінно харчуватися. Цінним лікувально-профілактичним заходом є періодична вітамінізація їжі.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар з загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                                     Іван Матвійчук

     В Україні в 2020 році захворіло на грип типу А, В та вірусні інфекції більше 3 млн. чоловік, з яких 22 померло.
  На Шепетівщині в лютому поточного року загострилась епідситуація щодо захворюваності на ГРВІ та грип. Щотижнево збільшується кількість захворівших. Так за шостий тиждень поточного року захворіло 702 особи, з них діти склали 499 випадків, що становить 71%, в т.ч. від 0 до 4 років – 128 випадків, від 5-14 років – 293 випадки, від 5–17 років – 78 випадків.
     В поточному році зареєстровано по первинних терміновим повідомленнях 18 випадків грипу в основному серед дорослого населення та учнів шкіл.
    Інтенсивний показник захворюваності простудними інфекціями за 6 тиждень 2020 року склав 927 на 100 тис. населення, а це поки що нижче епідемічного порогу на 2,2%.
     За останню неділю госпіталізовано 22 особи, з яких 15 випадків – діти.
  В зв’язку з ростом захворюваності грипом та ГРВІ серед учнів шкіл м.Шепетівки тимчасово з 30.01.2020р призупинявся навчальний процес в всіх ЗОШ міста, в 7 школах Судилківської ОТГ, в Грицівському ліцеї Грицівської ОТГ, ДНЗ і ЗОШ с.Михайлючка, НВК с.Городнявка, 2 ЗОШ Ленковецької ОТГ до зниження та стабілізації епідеміологічного процесу.

Завідувач відділення організації епідемічних
досліджень Шепетівського міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                          Костюк В.В.

    Напевно, кожен із нас у своєму житті стикався з ситуацією, коли діти раннього віку відмовляються від вживання їжі, особливо нової для себе. І при цьому всі старання дорослих марні, адже якщо дитина вибаглива до їжі, то ніякі вмовляння чи навіть погрози тут не допоможуть. Найчастіше це спостерігається при переході від вигодовування дитини грудним молоком або сумішшю, коли необхідно навчитися сприймати нові продукти, які пропонують їй батьки. Негативне ставлення дитини до нової незнайомої їжі характеризується терміном «неофобія». Існує думка, що неофобія є своєрідним захисним механізмом.
    Таким чином відмова дитини від невідомих продуктів у цей період може певною мірою знизити ризик алергічних реакцій та отруєнь. Однак неофобія стає істотною проблемою як для батьків, так і для педіатрів, оскільки часто це призводить до неможливості ввести в раціон харчування необхідні продукти, які є важливими джерелами основних нутрієнтів.
        Причинами дитячої неофобії є:
• відмова від наданої їжі, як спосіб самоствердження: у такий спосіб дитина хоче показати дорослим свій характер, що саме вона на даний момент головна;
• відмова від незнайомої їжі як спосіб «захисту» від чогось нового і незвіданого: дитина сама себе намагається убезпечити, тим самим ігноруючи всі спроби дорослих запропонувати їй смачне і збалансоване харчування;
• відмова від їжі через не надто апетитний вигляд страви: дитину навіть не намагається спробувати, демонстративно відштовхуючи тарілку;
• відмова від їжі через негативне висловлювання про приготовану їжу з боку батьків, яким дитина раннього віку беззаперечно довіряє;
• відмова через спогади про несприятливий досвід дегустації страви: негативні емоції, які відчувала дитина в минулому, спробувавши неприємну на смак їжу, залишаються в пам’яті надовго і діють, як захисний бар’єр;
• відсутність сприйняття «нормальної їжі»: нерозуміння дитини того, що їй дають. Таке відбувається найчастіше в несприятливих та асоціальних сім’ях, у яких діти не знають різноманітності в їжі, батьки мало уваги приділяють вихованню чада.
     Як допомогти дитині впоратися з проблемою? У всіх вище перерахованих випадках потрібно дуже делікатно підійти до проблеми. Дорослі повинні набратися сил і спільними зусиллями з’ясувати причину харчової неофобії, а вже після цього постаратися її подолати.
       Існує ряд корисних порад, які допоможуть подолати проблему:
• не перегинати палицю – не змушувати дитину їсти силою, не залякувати і не порівнювати її з іншими дітьми, які все з’їдають;
• урізноманітнити раціон малюка, розповідаючи при цьому про походження і корисні властивості того чи іншого продукту. Дитину дуже важливо зацікавити і, можливо, десь схитрувати, але при цьому досягти бажаного результату без шкоди для дитини;
• віддавайте перевагу сімейним трапезам, а не індивідуальному годуванню дитини – не загострюйте увагу саме на ній, поводьтеся невимушено й легко;
• спробуйте поділитися з дитиною власним досвідом (розповісти, як Ви теж у дитинстві не любили певний продукт, а зараз він один із найулюбленіших);
• намагайтеся пропонувати їжу дитині в один і той же час – дотримуйтеся режиму та постарайтеся обмежити сторонні відволікаючі предмети (гаджети, телевізор тощо).
  Причиною страху нової їжі також може бути генетична або вікова особливість дитини, у деяких випадках це проблеми з жуванням або шлунково-кишковим трактом. На формування смакових переваг певний вплив мають і національні традиції в харчуванні. Наприклад, традиційним для Скандинавських країн є вживання на сніданок риби, для Німеччини – сиру та м’ясних консервів, а для Японії – рису і морепродуктів.
    Не виключено, що діти з інших країн можуть із задоволенням їсти ці ж продукти на обід або вечерю, у той час як під час сніданку ставлення до них буде негативним. Просто будьте уважні, покладайтеся на свій розсуд і кулінарні навички, адже батьки знають краще будь-яких фахівців особливості своєї дитини. Харчова неофобія – це не вирок, а цілком нормальне явище, яке вимагає грамотних стратегічних дій.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар з загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                    Іван Матвійчук

    В Україні в 2020 році захворіло на грип типу А, В та вірусні інфекції 2,5 млн. чоловік, з яких 14 померло.
  На Шепетівщині в січні поточного року загострилась епідситуація щодо захворюваності на ГРВІ та грип. Щотижнево збільшується кількість захворівших.
    Так за перший тиждень поточного року зареєстровано 199 випадків, за другий тиждень – 204 випадків, 3 тиждень – 351 випадок, 4 тиждень – 564 випадки.
   Із 564 що захворіли за останній тиждень діти склали 75%, в т.ч. від 0 до 4 років – 132 випадки, від 5-14 років – 241 випадок, від 5–17 років – 46 випадків.
 Вперше в поточному році зареєстровано по первинних терміновим повідомленнях 8 випадків грипу в основному серед учнів шкіл.
    Інтенсивний показник захворюваності простудними інфекціями за 4 тиждень 2020 року склав 744 на 100 тис. населення, а це поки що нижче епідемічного порогу на 4,5%.
    За останню неділю госпіталізовано 6 осіб, з яких всі діти.
 В зв’язку з ростом захворюваності грипом та ГРВІ серед учнів шкіл м. Шепетівки тимчасово з 30.01.2020р призупинено навчальний процес в 8 із 10 ЗОШ до зниження та стабілізації епідеміологічного процесу.

Завідувач відділення організації епідемічних
досліджень Шепетівського міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                        Костюк В.В.

  В Україні склалась неблагополучна епідеміологічна ситуація по захворюваності на грип. З початку епідсезону зареєстровано 5 летальних випадків. Останні смертельні випадки від ускладнень грипу штаму H1N1 зареєстровано в Житомирській області та м. Запоріжжя. Є велика ймовірність виникнення захворюваності цим смертельно небезпечним штамом грипу і на Хмельниччині.
   Разом з тим, поки що епідситуація по захворюваності на грип та ГРВІ на Шепетівщині продовжує лишатися благополучною. Так за 2 тиждень 2020 року по Шепетівському району зареєстровано 204 випадки захворювань на ГРВІ, інтенсивний показник становить 272 на 100 тис. населення. Серед захворілих ГРВІ – 148 дітей віком до 17 років, що складає 72,5%.це на рівні показників попереднього тижня, коли захворіло 199чоловік з яких діти склали -143 випадки. Слід відмітити, що рівень захворюваності поки що нижче порогового рівня на 20%.
   Протягом 2 тижня було госпіталізовано 4 хворих на ГРВІ, що становить – 1,9% від усіх захворілих; серед госпіталізованих дітей в віці до 17 років -3 особи.
  Випадків захворювання на грип за поточний тиждень не зареєстровано. З початку епідемічного сезону проти грипу вакциновано 50 медичних працівників.
   Рахую за доцільне ще раз нагадати про першочергові заходи по профілактиці простудних захворювань, в т.ч. грипу:
– вести здоровий спосіб життя, виконувати ранкову гімнастику;
– не обмежувати себе в прогулянках на свіжому повітрі;
– виконувати контрастні обливання водою;
– здійснювати провітрювання і вологе прибирання приміщень;
– дотримуватися раціонального харчування з великою кількістю свіжих овочів та фруктів;
– застосовувати неспецифічні модулятори імунітету, а саме: настойку ехінацеї, елеутерококу, вітамінні препарати, зокрема вітамін С, аскорутин, змащувати перед прогулянками слизову оболонку носа оксоліновою маззю. Вживати часник, цибулю, відвар шипшини;
– підбирати одяг відповідно до сезону, проводити часте миття рук;
– одягати марлеву пов’язку під час епідемії в місцях скупчення людей чи при контакті із хворим;
– уникайте частого контакту з хворими людьми;
– уникайте торкання руками очей, носа чи рота, саме так поширюється вірус грипу.
   На сьогодні одним з найефективніших специфічних методів профілактики грипу залишається вакцинація населення протигрипозною вакциною, до складу якої обов’язково входять штами вірусів, які циркулюватимуть на території України та можуть стати можливою причиною захворювань.

Завідувач відділення організації епідеміологічних
досліджень Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ«Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                      Костюк В.В.

   Щорічно 19 січня православні та греко-католицькі християни відзначають свято Хрещення Господнього – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Однією з основних традицій цього свята є купання в ополонках. Віруючі люди вважають, що вода в цей день набуває цілющих властивостей, тому, занурившись в неї тричі подібно до Христа, людина вбереже себе від недуг на весь наступний рік.
  Але варто зазначити, що купання в ополонці взимку, без попередньої підготовки, може бути небезпечним для людей похилого віку, дітей, осіб, які страждають на гострі та хронічні захворювання. Зимове плавання – найвища форма загартовування холодом. Воно викликає максимальне напруження всіх фізіологічних механізмів терморегуляції і впливає на організм людини, викликаючи значні зміни в діяльності практично всіх систем і органів.
  Здійснення даного обряду, як і багатьох інших, має як позитивні, так і негативні наслідки для здоров’я. Серед позитивних можна виділити такі:
– Омолодження – вважається, що купання в ополонці допомагає тонізувати гладку мускулатуру судин, що призводить до зникнення головного болю.
– Імунітет – існує думка, що короткочасний вплив холодом “лякає” організм, який починає виробляти більше антитіл, а отже, зміцнюється імунітет.
– Обмін речовин – під час купання в крижаній воді прискорюється потік крові, всі органи починають працювати в більш активному режимі.
– Сила волі – подолавши невпевненість та своєрідний страх перед моторошним холодом, людина починає поважати себе, з’являється впевненість у своїх силах і майбутньому успіху.
Якщо розбиратися, які негативні наслідки можуть бути для організму, то необхідно виділити такі:
– Стрес для організму – перебування на морозі у лише взутті та купальному костюмі – відчуття не з приємних, а крижана вода і зовсім може викликати справжній шок для організму. Тим більше низькі температури не сприяють до “звикання” до водички, як це відбувається влітку.
– Зупинка серця – людям з проблемами серця рекомендують відмовитися від купання у ополонці через небезпеку зупинки серцевого м’яза. Медики стверджують, що “запустити” серце заново у такій ситуації надзвичайно важко, і смертність в таких випадках досить висока.
– Безпліддя – після купання у крижаній воді можна стати безплідним. Причому ця проблема може торкнутися обох статей. Вчені довели, що різкий температурний перепад може вплинути на організм як чоловіка, так і жінки далеко не кращим чином.
    Зимове плавання протипоказане людям при таких гострих і хронічних (у стадії загострення) станах, як запальні захворювання носоглотки, придаткових порожнин носа, отити; серцево-судинної системи (уроджені та набуті вади клапанів серця, ішемічна хвороба серця з нападами стенокардії; перенесений інфаркт міокарда, гіпертонічна хвороба II і III стадій); центральної нервової системи (епілепсія, наслідки важких травм черепа; склероз судин головного мозку у вираженій стадії, енцефаліт, арахноїдит); периферичної нервової системи (неврити, поліневрити); ендокринної системи (цукровий діабет, тиреотоксикоз); органів зору (глаукома, кон’юнктивіт); органів дихання (туберкульоз легень, запалення легенів, при бронхіальній астмі); сечостатевої системи (нефрит, цистит, запалення придатків, запалення передміхурової залози); шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунка, ентероколіт, холецистит, гепатит); при шкірно-венеричних захворюваннях. Також не можна купатися і вагітним. Перепад температур запросто може викликати передчасні перейми і навіть викидень.
     Якщо ж ви вирішили спробувати покупатися в ополонці, спочатку порадьтесь з лікарем і дотримуйтеся наступних правил:
– Обов’язково купайтеся у знайомому місці або місці, що пристосоване для зимового купання з облаштованим заходом у воду.
– Приходьте на ополонку з супроводжуючим. Беріть із собою ковдру або щось інше, щоб постелити під ноги при роздяганні та одяганні.
– Купання треба проводити швидко. Якщо ви новачок – тільки пірнути у крижану воду та зразу виходити.
– Одяг повинен бути зручним для одягання, не тісним і з найменшою кількістю ґудзиків.
– Ніколи не вживайте алкоголь та не паліть перед купанням.
– Не купайтеся на голодний шлунок та відразу після прийняття їжі. Найоптимальніше буде добре поїсти хоча б за годину до пірнання.
– Не перебувайте в ополонці більше 30 секунд, щоб уникнути загального переохолодження організму.
– Після купання розітріть себе махровим рушником і одягніть сухий одяг. Однак пам’ятайте, що активне розтирання на морозі може призвести до пошкодження крихких капілярів шкіри.
– І на завершення з метою попередження переохолодження непогано було б випити гарячого чаю, краще всього з ягід чи фруктів із заздалегідь принесеного з собою термоса.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар з загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                               І.А. Матвійчук

      СКАЗ – особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, яке може вражати всіх теплокровних тварин. Захворювання характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується смертю.
       Джерелом збудника сказу є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через покуси, ослюнення, подряпини, вражаючи здорових тварин та людей.
      На Шепетівщині щорічно реєструються випадки захворювання на сказ тварин. Так, в минулому 2019 році зареєстровано 4 випадки – три собаки та одна лисиця. Захворюваність реєструвалася в селах Хутір, Білокриниччя, Коськів та м.Шепетівка.
     За медичною допомогою з приводу покусів, ослюнення, подряпин тваринами звернулось за минулий рік 70 чоловік, в т.ч. 30 дітей до 17 років. В 16-ти випадках назначались антирабічні щеплення.
   Враховуючи те, що на Шепетівщині має місце велика кількість бродячих собак та котів, є реальна загроза виникнення цього смертельно-небезпечного захворювання, яким є сказ.
      Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:
– дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому повідку та у намордниках, щорічно робити профілактичні щеплення;
– уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;
– вживати заходи з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;
– мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині;
       Що ж робити, коли вас покусала тварина?
– рану необхідно ретельно промити мильним розчином, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;
– своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень (щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження); перш за все, звернутись до сімейного лікаря за місцем проживання, а при тяжкому випадку викликати негайно швидку допомогу за номером 103;
– під час курсу антирабічних щеплень – не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;
– тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб (при зверненні потерпілого за медичною допомогою лікувальний заклад інформує територіальні установи).
     Пам’ятайте, сказ вилікувати не можна, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!

Завідувач відділенням організації епідеміологічних
досліджень Шепетівського міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                  Костюк В.В.

   В Шепетівському районі склалася неблагополучна епідситуація щодо інфекційної захворюваності. За 11 місяців 2019 року зареєстровано 46 випадків сальмонельозної інфекції, що складає 60,7 на 100 тис. населення при середньо обласному показнику 23,3 на 100 тис. населення. Шепетівський район займає перше місце серед усіх районів області по захворюваності на сальмонельоз. Випадки реєструвалися як серед міського населення (29 випадків), так і серед жителів сільської місцевості (Судилків – 4 випадки; Городище, Ленківці – по 3 випадки, Гриців – 2 випадки; Р. Нова, Сульжин, Плесна, Кліментовичі, Хутір, Білопіль, Пиляї – по 1 випадку). Серед організованих дитячих колективів випадки захворювання сальмонельозом реєструвалися в таких закладах: ЗОШ с. Судилків, ЗОШ с. Хутір, ЗОШ №4.
    Захворюваність на бактеріальну дизентерію становить 2,6 на 100 тис. населення (зареєстровано 2 випадки).
     Традиційно високі рівні захворюваності гострими кишковими інфекціями серед населення Шепетівщини. За 11 місяців поточного року зареєстровано 171 випадок захворювання та становить 225,5 на 100 тис. населення при середньо обласному показнику 193,8 на 100 тис. Серед сільського населення зафіксовано 67 випадків (Судилків – 12 випадків; Пліщин, Гриців – 6 випадків; Михайлючка – 5 випадків; Городище, Красносілка – по 3 випадки; Білокриниччя, Вербівці, Ч.Цвіт, Ленківці, Лозичне, Новичі, В.Медведівка – по 2 випадки; Серединці, К.Решнівка, Рилівка, Білопіль, Березна, Поляни, Хутір, Хролін, Коськів, Пашуки, Городнявка, Сульжин, Вовківці, Плесна, Травлин, Мокіївці – по 1 випадку) та 104 випадків гострих кишкових інфекцій серед містян. Серед організованих дитячих колективів випадки захворювання реєструвалися в таких закладах: ДНЗ №9, ДНЗ №12, ЗОШ №3, НВК №3, ДНЗ №11, ЗОШ с. Судилків, ЗОШ с. Новичі, ЗОШ Гриців, ЗОШ Пліщин, ЗОШ Ч,Цвіт, ЗОШ Плесна, ЗОШ Городнявка, ЗОШ Травлин, ДНЗ Гриців, ДНЗ Лозичне.
       Захворюваність на вірусні гепатити (всього 10 випадків) становить 13,2 на 100 тис..
     Також Шепетівський район знаходиться на 3 місці в області по кількості захворівших на туберкульоз органів дихання – 48 випадків, що становить 63,3 при середньо обласному показнику 40,3 на 100 тис. населення. Зареєстровано в 23 жителів міста та в 25 сільських жителів (Пліщин, Судилків, Гриців, Городище – по 3 випадки; Плесна, Травлин, Мокіївці – по 2 випадки; Дубіївка, Курганівка, Онишківці, Михайлючка, Білопіль, Цмівка, Заморочення – по 1 випадку).
       Уже важко когось здивувати високими цифрами щодо захворюваності кором, адже в Україні з 2017 року триває спалах цієї підступної хвороби, під час якого захворіло понад 115000 чоловік, з них 41 людина померла. Що стосується Шепетівки та району, то за 11 місяців з початку року зафіксовано 218 випадків захворювання кором (для порівняння: за весь 2018 рік захворіло 52 місцеві жителі). На щастя, на території Шепетівського району летальних випадків не було. Найбільше випадків захворювання було в таких населених пунктах: м. Шепетівка (113 випадків), смт. Гриців (19); с. Судилків (26); Поляни, Городище – по 7 випадків; Вербівці (5); Травлин, Брикуля, Старі Бейзими – по 4 випадки; Хролін, Коськів, Чотирбоки, Білокриниччя – по 3 випадки.
    Серед відвідувачів освітніх закладів досі залишається велика кількість не щеплених проти кору через відмову, що свідчить про недостатню роботу медичних працівників та адміністрації закладів з даного питання. Станом на сьогодні, навчальні заклади міста та району відвідують багато не щеплених проти кору, що суперечить вимогам ст.15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
     В Шепетівській центральній районній лікарні протягом кількох років відсутня протибутуліністична, протиправцева та протидифтерійна сироватки, що, у разі виникнення даних захворювань, може призвести до летальних випадків.
         Не менш важливою проблемою на сьогодні є велика популяція бродячих собак та котів у місті (особливо на території центрального ринку), що призводить до збільшення кількості нападів тварин на населення, тому існує реальна загроза виникнення смертельно-небезпечного захворювання – сказу. Незважаючи на значний світовий досвід і прогрес у вивченні цієї інфекції, на сьогодні сказ зареєстровано у 150 країнах світу, через який щороку гине понад 50 тисяч людей, і кожен випадок захворювання, як правило, закінчується летально. За 11 місяців поточного року за медичною допомогою внаслідок укусів тварин звернулося 70 чоловік (48 житель міста та 22 мешканців Шепетівського району – Хутір, Чотирбоки, Кліментовичі, Коськів, Поляни Вербівці по 2 випадки, Жилинці, Серединці, Судилків, Сошки, Онишківці, Хролін, Городище, Купино, Білокриниччя, Городнявка). В переважній більшості укуси були нанесені бродячими тваринами. В чотирьох випадках лабораторно підтверджено сказ – 3 випадки в собак (с. Хутір, Коськів, м. Шепетівка) та 1 випадок в лисиці (Білокриниччя).
       Також в Шепетівському районі викликає насторогу стан води питної. За 11 місяців 2019 року санітарно-гігієнічною лабораторією проведено дослідження на відповідність ДержСанПіН 2. 2 . 4. 171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» 136 проб води криничної (з них не відповідають вимогам 78 проб, 57,3 %, в т.ч. по вмісту нітратів 69 проб, 50,7%); води водопровідної 127 проб (з них не відповідають 49 проби, 41,18%). Мікробіологічною лабораторією досліджено 153 проб води криничної (з них не відповідають вимогам 96 проб, 62,7 %); води водопровідної 197 проба (з них не відповідають вимогам 42 проб, 21,3%). Основними мікробіологічними забруднювачами питної води традиційно є патогенна та умовно-патогенна флора, хімічними – перевищення вмісту нітратів, заліза та загальної жорсткості, що може стати причиною виникнення соматичної та інфекційної захворюваності. На Грицівському КП «Аква» постійно реєструється підвищений вміст заліза в воді водопровідній. Тому необхідно терміново вирішити питання облаштування станції знезалізнення води з метою забезпечення населення якісною питною водою.
     Високі рівні захворюваності кишковими інфекціями пов’язані з тим, що працівники діючої торгівельної мережі, громадського харчування, побутового обслуговування з 2012-13 років не проходять медичні огляди, в особових медичних книжках працівників відсутній допуск до роботи (в деяких взагалі не ведуться).
На центральному та привокзальному ринках міста проводиться торгівля в антисанітарних умовах швидкопсуючими товарами (ковбасні вироби, фарш, оселедці тощо) – не дотримується температурний режим реалізації продукції, відсутнє холодильне обладнання, торгівля з землі, відсутні сертифікати якості продукції та ін..
     Відкриваються нові торгівельні заклади, тимчасові споруди, в яких працівники не мають медичних книжок. Водії автобусів, таксі, продавці м`яса, овочів, риби на місцевих ринках не проходять обстеження на сифіліс, гонорею, бактеріоносійство та ніші дослідження, які передбачені Наказом МОЗ України № 280 від 23.07.2012 р.
       Захворюваність гепатитами можна пов`язати з наданням косметичних процедур та медичних послуг. Не всі перукарні та салони краси міста добросовісно відносяться до своєї роботи при наданні своїх послуг населенню. Лише 20 із 38 регулярно проводять лабораторні дослідження стерильності робочого інструментарію, змивів на патогенну та умовно-патогенну мікрофлору, води на показники епідемічної безпеки тощо Особливу насторогу викликають проведення так званих манікюрних процедур «на дому», де навіть не може йти мова про дотримання навіть елементарних протиепідемічних заходів – багаторазове використання інструментарію, повна відсутність стерилізації тощо. Але вони приваблюють відвідувачів через свою дешевизну. А самі відвідувачі, в свою чергу, не можуть об’єктивно оцінити можливі наслідки для життя та здоров’я через низький рівень санітарно-гігієнічних знань.

Завідувач Шепетівським міськміжрайонним
відділом ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                                                           В.В. Мазаєв

    За 49 тиждень 2019 року по Шепетівському району зареєстровано 397 випадків захворювань на ГРВІ, інтенсивний показник становить 517 на 100 тис. населення. Серед захворілих ГРВІ – 298 дітей віком до 17 років, що складає 75%. В порівнянні з попереднім тижнем захворюваність на ГРВІ знизилась на 3% за рахунок зменшення захворілих серед дорослого населення. Слід відмітити, що рівень захворюваності поки що нижче порогового рівня на 6%. .
   Протягом 49 тижня було госпіталізовано 4 хворих ГРВІ, що становить – 1,0% від усіх захворілих; серед госпіталізованих дітей в віці до 17 років -1 особа.
  Випадків захворювання на грип за поточний тиждень не зареєстровано. З початку епідемічного сезону проти грипу вакциновано 49 медичних працівників.
     Щоб не захворіти на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції необхідно:
– вести здоровий спосіб життя, виконувати ранкову гімнастику;
– не обмежувати себе в прогулянках на свіжому повітрі;
– виконувати контрастні обливання водою;
– здійснювати провітрювання і вологе прибирання приміщень;
– дотримуватися раціонального харчування з великою кількістю свіжих овочів та фруктів;
– застосовувати неспецифічні модулятори імунітету, а саме: настойку ехінацеї, елеутерококу, вітамінні препарати, зокрема вітамін С, аскорутин, змащувати перед прогулянками слизову оболонку носа оксоліновою маззю. Вживати часник, цибулю, відвар шипшини.
– підбирати одяг відповідно до сезону, проводити часте миття рук;
– одягати марлеву пов’язку під час епідемії в місцях скупчення людей чи при контакті із хворим.
– уникайте частого контакту з хворими людьми;
– уникайте торкання руками очей, носа чи рота, саме так поширюється вірус грипу.
    На сьогодні одним з найефективніших специфічних методів профілактики грипу залишається вакцинація населення протигрипозною вакциною, до складу якої обов’язково входять штами вірусів, які циркулюватимуть на території України та можуть стати можливою причиною захворювань.

Завідувач відділення організації епідеміологічних
досліджень Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                               Костюк В.В.

    СНІД… У більшості населення це асоціюється з чимось страшним, незвіданим. У 1988 році, за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик приділити увагу до розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД. Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно 1 грудня. Головна мета цього заходу – звернути увагу суспільства на цю проблему.
     На жаль, низька інформованість населення щодо цього захворювання створює багато проблем хворим на ВІЛ/СНІД, особливо соціального характеру. Дуже добре пам`ятаю зі своїх студентських років, як 1 грудня щороку на території університету проводилися заходи щодо підвищення інформованості населення щодо СНІДу як соціально-медичної проблеми – роздача буклетів та засобів контрацепції, анонімне проведення експрес-тестів на ВІЛ/СНІД тощо. І якщо у великих містах періодично проводяться певні просвітницькі заходи, то на рівні районів населення не настільки інформоване з приводу цього питання.
     Що ж ми знаємо про це підступне захворювання? СНІД, або синдром набутого імунодефіциту (англ. AIDS) – сукупна назва уражень, що проявляються на III—IV клінічних стадіях, яку спричинює вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Загальноприйнятою назвою хвороби на сьогодні є ВІЛ-інфекція. ВІЛ уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму різним захворюванням. ВІЛ руйнує Т-лімфоцити, що призводить до втрати організмом захисних реакцій, унаслідок чого активізується так звана умовно-патогенна флора організму й різко підвищується ймовірність смертельних запалень, уражень нервової системи, розвитку онкологічних захворювань. Джерелом інфекції є безпосередній носій вірусу. Зараження можливе у таких випадках:
– при статевому контакті з інфікованим незалежно від статевої орієнтації;
– при кровообміні з інфікованою людиною (переливанні інфікованої крові, ін’єкційному вживанні наркотиків, трансплантації органів від інфікованої людини);
– при вигодовуванні грудним молоком інфікованою матір’ю малюка;
– внутрішньоутробно (передача вірусу від хворої матері до дитини).
    Ризик передачі інфекції від матері до майбутньої дитини значно зменшується, якщо вона під час вагітності та пологів жінка приймає антиретровірусні препарати, а її дитина отримує цей препарат протягом перших шести тижнів життя. При вживанні відповідних препаратів ризик передачі вірусу від матері до дитини знижується до 6 відсотків.
    Але кожному потрібно пам’ятати, що повністю уникати спілкування з ВІЛ-інфікованими не варто, адже вірус ніколи не передається у таких випадках:
– через обійми або поцілунок (проте ВІЛ може передатися, якщо в слині є домішки крові, а у обох партнерів є відкрита рана в ротовій порожнині);
– через рукостискання;
– через кашель та чхання;
– при проживанні в одній квартирі; використанні спільної ванни або туалету, спільного посуду для їжі; користуванні спільним басейном;
– через піт або сльози, якщо в них немає домішок крові.
   Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним захистом є уникнення ситуацій, що несуть високий ризик зараження. Мова йде про спільне використання голок та шприців (особливо ін’єкційними наркоманами), незахищені статеві зв’язки.
   Багато людей, інфікованих вірусом імунодефіциту, не мають симптомів захворювання. Тому неможливо знати напевно, що статевий партнер здоровий, якщо немає результатів аналізів, що це підтверджують. Але їм можна довіряти, якщо від моменту останнього обстеження людина не вступала у потенційно небезпечний статевий контакт.
   Профілактичні заходи є основою захисту, але за умови, що Ви будете дотримуватися елементарних засобів захисту:
1. Статеві контакти – найбільш розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти зараженню – уникнення випадкових статевих контактів без використання презервативу.
2. Вживання ін’єкційних наркотиків не тільки шкідливо для здоров’я, але і значно підвищує можливість зараження вірусом. Як правило, ті, хто вводять внутрішньовенні наркотики, використовують спільні голки і шприци.
3. Використання будь-якого інструментарію (шприци, системи для переливання крові) у медичних установах і побуті при різних маніпуляціях (манікюр, педикюр, татуювання, гоління тощо), що супроводжуються виділенням крові, потребує його стерилізації. Вірус СНІДу гине при кип’ятінні миттєво, при 56 оС протягом 10 хвилин. Можуть бути використані і спеціальні дезінфікуючі розчини, але спирт не знищує вірусу імунодефіциту.
4. Правильне виховання дітей і лекції для дорослих з питань захисту й запобігання передачі вірусу.
   Але низька інформованість населення щодо можливості зараження чи не зараження ВІЛ-інфекцією створює неабиякі проблеми хворим на ВІЛ, роблячи їх «білою вороною» в соціумі. Тому нам, працівникам профілактичної ланки медицини, хочеться донести до населення, що елементарні норми поведінки дозволять Вам запобігти зараженню, продовжувати спілкування з найдорожчими Вам людьми, попри особливий статус.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар з загальної гігієни Шепетівського
міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                       І.А. Матвійчук

   За 10 місяців поточного року на Шепетівщині зареєстровано 43 випадки сальмонельозної інфекції, що складає 56,7 на 100 тис. населення при середньо обласному показнику 22,1, це найвищий показник в Хмельницькій області. Захворюваність реєструвалася серед міського населення – 24 вип, так сільського населення – 19вип.
   Із 43 захворівших в 39 хворих бактеріологічно виявлено сальмонелу ентерітідіс біовар єна, що складає 90,6 відсотків .В 4 хворих виявлено – 2 вип. тіфі муріум бівовар А, ньюпорт, інфантіс.
   Завдяки своєчасному проведенню протиепідемічних, профілактичних міроприємств в першу чергу фахівцями Шепетівського міськміжрайонного відділу, в вогнищах захворюваність сальмонельозом носила спорадичний характер, не пов’язана між собою загальним джерелом та фактором передачі заразного початку. Разом з тим при проведенні епідрозслідування встановлено, що найвірогіднішим фактором передачі заразного початку в більшості були м’ясо куряче, придбане на ринку, та яйця домашніх курей.
       Отож рахую не зайвим нагадати про цю кишкову інфекцію.
       Сальмонельоз – гостре інфекційне кишкове захворювання, збудниками якого є різні види бактерій роду Salmonella. Медицині відомо близько 2 000 різновидів сальмонел, із них у нашій країні тільки 500 видів провокують кишкові захворювання у людини.
     Збудники сальмонельозу надзвичайно стійкі до впливу низьких температур, а також інших проявів зовнішнього середовища.
     Основним джерелом інфекції вважаються сільськогосподарські тварини – велика рогата худоба, свині, коні, вівці, а також дикі водоплавні птахи, у яких сальмонельоз протікає безсимптомно. Ці тварини роками здатні виділяти збудник з сечею, фекаліями, молоком, слиною і бути джерелом зараження для людини, яка доглядає за ними. Зараження може відбутися також при транспортуванні, обробці та зберіганні туш. Останнім часом несприятливі санітарні умови утримання курей призвели до частих випадків зараження людей на сальмонельоз через курячі яйця.
     Джерелом інфекції для людини є хвора на сальмонельоз людина або бактеріоносій, у якого ознак захворювання немає. При зараженні від людини до людини механізм передачі переважно фекально-оральний, тобто через брудні руки і тільки в рідкісних випадках контактно-побутовий – при догляді за хворими, в тісному колективі. Великий відсоток випадків зараження людини відбувається через продукти харчування – яйця, м’ясо птахів, тварин, риби, а також готові продукти, що не підлягають термічній обробці – салати, фрукти, кондитерська продукція, пиво. Особливо небезпечне зараження для дітей до року, оскільки, воно може призвести до важких генералізованих форм сальмонельозу, лікування якого у малюків представляє серйозні труднощі. Будь-які кишкові інфекції мають сезонні коливання, тому в теплу пору року найчастіше спостерігаються епідеміологічні спалахи.
Інкубаційний період при цій хворобі становить, в середньому, від 6 до 48 годин. Клінічні ознаки сальмонельозу залежать від форм захворювання.
    Найпоширеніша – гастроінтестинальна форма, яка починається гостро, з симптомами інтоксикації, такими як: слабкість, запаморочення, головний біль, підвищення температури тіла до 38-39°С, озноб. Ознаки порушення роботи шлунково-кишкового тракту швидко наростають – спочатку з’являються болі у шлунку, біля пупка, потім блювота з неперевареними залишками їжі, яка згодом стає водянистою, з домішками жовчі, після чого настає діарея з пінистим, водянистим, зеленуватим калом зі слизом.
     Щоб не захворіти на сальмонельоз, треба обов’язково ретельно мити руки з милом перед приготуванням їжі та перед її вживанням. Це найважливіше правило, знайоме з дитинства, для профілактики сальмонельозу та інших кишкових інфекцій є найдієвішим. Готуючи страви, треба мати окремий ніж для сирого м’яса та риби – це стосується і обробної дошки, яку разом з ножем після використанням слід ретельно мити і споліскувати окропом. Не можна їсти недостатньо просмажене чи проварене м’ясо або пити сирі яйця, варити їх необхідно 10 хвилин. Пити тільки кип’ячене молоко. Продукцію, що швидко псується треба зберігати лише в холодильнику. Не можна купувати продукти на стихійних ринках (м’ясо, ковбаса, кондитерські вироби, сир, сметана). При покупці харчових продуктів необхідно звертати увагу на кінцевий термін придатності та умови зберігання, за необхідності – вимагати супровідну документацію, яка засвідчує якість та походження продуктів (якісне посвідчення, сертифікат якості, декларація виробника). Споживати страви необхідно одразу після приготування, при повторному вживанні – піддавати їх термічній обробці. Перед споживанням овочі та ягоди треба обов’язково добре промити питною водою чи ошпарити кип’ятком.
   При дотриманні таких простих правил Ви захистите себе та своїх близьких від сальмонельозної інфекції.

Завідувач відділення організації                                                   Костюк В.В.
епідеміологічних досліджень
Шепетівського міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»

    Тема паразитозів традиційно не є найприємнішою для обговорення. Гельмінтози – найбільш поширені захворювання людини. За даними ВООЗ, у світі тільки аскаридозом щорічно уражується 1,2 млрд осіб. В Європі гельмінтозами уражений кожен третій житель. Територія України має сприятливі умови навколишнього середовища для широкого поширення захворювань цієї групи, свідченням чого є 2 млн захворювань гельмінтозами, що реєструються щорічно. І ці цифри не остаточні, оскільки симптоми ураження глистами часто не є очевидними і маскуються під інші захворювання або тимчасове погіршення стану здоров’я. Швидка втомлюваність, блідість шкіри або алергічні висипання, темні кола під очима і розлад шлунка… Хто запідозрить, що ці симптоми можуть вказувати на наявність глистів? Але сьогодні в світі відомо понад 350 видів гельмінтів, які можуть викликати захворювання у людини. В Україні з них виявлено близько 30 видів.
    Зазвичай зараження гельмінтами чи кишковими найпростішими відбувається через забруднений випорожненнями грунт. Наприклад, якщо не мити руки і не чистити нігті після роботи із землею, їсти брудні овочі, фрукти та ягоди. Крім того, не останню роль в зараженні цими паразитами грають мухи. Вони на своїх лапках і хоботку переносять яйця глистів та цисти найпростіших на продукти харчування. Також зараження ними можливо і при випадковому ковтанні води при купанні у водоймах. Діти нерідко заражаються паразитами від домашніх тварин (собак, кішок), які проживають з власниками в приватних будинках та квартирах.
     Крім того, велику насторогу викликає відсутність спеціалізованих майданчиків для вигулу домашніх улюбленців, що призводить до забруднення дитячих майданчиків, пісочниць, прибудинкових територій, парків збудниками паразитозів.
      Ознаки паразитарного захворювання залежать від виду та кількості паразитів, а також від індивідуальної реакції організму на глисти або найпростіші. Перші симптоми зараження паразитами: погіршується апетит, з’являється блювота, нудота або слинотеча, болі та відчуття руху у животі. Запори чергуються з проносами, розвивається швидка стомлюваність і слабкість, порушується сон. Наприклад, при зараженні гостриками, хворих турбує свербіж в області заднього проходу і промежини. Посилюється він вночі і в стані спокою. Іноді він настільки сильний, що хворий прокидається.
       При запорах, різких болях, відчутті руху в животі і його здуття, слід негайно звертатися до лікаря. Такі симптоми можуть свідчити про виниклу кишкову непрохідність. При важких гельмінтозах і протозоозах розвиваються порушення з боку нервової системи: тривалі головні болі, запаморочення, нервові тіки. При аскаридозі, токсокарозі через особливості міграції паразита в організмі може виникнути такий симптом наявності глистів як нападоподібний сильний кашель. Часто ознаками глистів та простіших у людини є шкірні зміни у вигляді різних висипів.
       При будь-якій підозрі на глистяну чи протозоозну інвазію слід обов’язково звернутися до лікаря, а не займатися самолікуванням. Діагноз підтверджується звичайним аналізом калу на яйця глистів і цисти кишкових найпростіших. Якщо при першому аналізі калу яйця або цисти паразитів у людини не виявлені, але ймовірність зараження висока, аналізи повторюють кілька разів поспіль.
    Найпоширенішими симптомами глистяної інвазії є запори, проноси, підвищення газоутворення та здуття, анемія, алергічні реакції, болі в м`язах та суглобах, хронічна втома, порушення сну та апетиту та багато інших.
    Профілактика гельмінтозів включає не тільки дотримання санітарно-гігієнічних норм. Необхідно регулярно обстежувати домашніх тварин на наявність гельмінтів, а також проводити їх дегельмінтизацію. Вкрай важливим є раннє виявлення хворих і своєчасне їх лікування.
         Рекомендуємо дотримуватися таких нескладних правил особистої безпеки:
1. Мийте руки перед їжею.
2. Намагайтеся обдавати окропом зелень, що подається до столу в сирому вигляді.
3. Не пийте сиру воду, особливо з відкритих водойм.
4. Пам’ятайте, що хороша риба, наприклад, в’ялена чи копчена – це сильно просолена риба, а хороша ікра лише та, яка виготовлена на ліцензованому підприємстві.
5. Не вживайте в їжу не прожарене м’ясо (той самий улюблений наш шашлик, і домашнє сало з прожилками м’яса) – це становить 95% всіх заражень на трихінельоз.
6. Не купайтеся в невідомих водоймах.
7. Застосовуйте репеленти з метою відлякування комарів і мошок. Кровососні комахи є переносниками ряду гельмінтів, наприклад, такого як дірофіляріоз.
8. І ще пам’ятайте: необхідно завжди думати про інших людей. Проведіть дегельмінтизацію своєї собаки. Навіть якщо у Вас немає маленьких дітей, що грають в пісочниці, не удобрюйте квіти фекаліями собак і кішок, не дозволяйте їм пакостити в громадських водоймах. Припиняйте, по можливості, подібні дії інших любителів тварин.
9. Регулярно проводіть дегельмінтизацію себе і своєї сім’ї, включаючи тварин, з метою профілактики розвитку ускладнень. Заразитися можна скрізь і всюди.    Не треба цього боятися. Треба вчасно застосовувати адекватні, безпечні і надійні способи дегельмінтизації.
     Але не займайтеся самолікуванням! Часто чую від знайомих, що такі суб’єктивні симптоми, як погіршення апетиту, скрегіт зубами тощо спонукають проводити дітям дегельмінтизацію. Однак мало хто знає, що деякі з препаратів надзвичайно токсичні для дітей, особливо раннього віку. Тому при виявленні в вашої дитини якихось із вищевказаних симптомів, зверніться до лікаря, який призначить адекватне та безпечне лікування вашим близьким.

Завідувач відділення організації санітарно-гігієнічних
досліджень, лікар із загальної гігієни Шепетівського
міськміжрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                  І.А. Матвійчук

    Після спалаху кору Україна стоїть на порозі ще одної небезпечної хвороби – дифтерії. У жовтні поточного року випадки захворювання на дифтерію виявили на Закарпатті, Тернопільській області, та в містах Київ, Харків, Хмельницький – всього більше 20 випадків. Ця інфекція небезпечніше від кору, адже смертність складає 50%.
   Епідеміологічна ситуація на Шепетівщині по захворюваності на дифтерію останні 20 років залишається благополучною. Разом з тим, при наявності певної кількості не щеплених проти дифтерії серед дитячого та дорослого населення є ймовірність виникнення цього смертельно небезпечного захворювання.
   Отож, рахую за доцільне нагадати, що таке дифтерія та основні методи профілактики при цьому захворюванні.
  Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання, що характеризується запаленням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і носоглотки, а також, в окремих випадках, шкіри в місцях пошкоджень. Дане захворювання може призвести до летального випадку.
   Основний прояв – поява фібринозних плівок сіруватого кольору на поверхні мигдалин і слизових оболонках ротоглотки.
   Для дифтерії у дітей, як і для багатьох інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів, характерна переважно зимова сезонність.
     Джерело інфекції при дифтерії – хворі або безсимптомні носії.
  Основний шлях передачі збудника – повітряно-крапельний. У рідкісних випадках інфекція передається контактно-побутовим шляхом.
   Інкубаційний період коливається від 2 до 7 днів (в середньому 3 дні). Особи, які не імунізовані проти інфекції, можуть захворіти в будь-якому віці.
  Основні причини дифтерії у дітей полягають у відсутності вакцинації за віком.
   Симптоми дифтерії у дітей дуже різноманітні і залежать від локалізації інфекційного процесу.
     Ознаки дифтерії носа
   При виникненні даної форми відбувається ураження носових ходів. З них виділяється кров’янисте відокремлюване. При детальному обстеженні, на крилах носа з’являються ділянки тонкої скоринки. Перші ознаки дифтерії носа з’являються швидко.
     Симптоми дифтерії ротоглотки
   Дифтерія ротоглотки – найчастіша форма захворювання. Характеризується появою щільних фібринозних плівок на мигдалинах, які дуже складно знімаються шпателем. Для захворювання даної форми також характерні такі симптоми дифтерії, як поява запального процесу ротоглотки, підвищення температури тіла до 38.3-38.9°C, тахікардія, загальна слабкість.
    Ознаки дифтерії гортані
  Дифтерія гортані є однією з найнебезпечніших форм дифтерії по виникненню ускладнень. У пацієнтів з’являються наступні ознаки дифтерії – висока температура тіла (39.4-40°C), загальна слабкість, сильний кашель, осиплість і втрата голосу, дихальні розлади.
   Дифтерія шкіри у дітей
  В основному характерна для осіб, які не дотримуються правил особистої гігієни. Практично будь-яка ділянка шкіри може бути інфікована дифтерійною паличкою. У місці зараження відбувається запалення дерми з утворенням сіруватого нальоту, виразок, рани не загоюються.
  В даний час імунізація населення – це найефективніший спосіб запобігти виникненню дифтерії. Імунізація проводиться введенням вакцини проти дифтерії, коклюшу, правця (АКДП) в 3 етапи:
– перша вакцинація в 2 міс;
– друга вакцинація в 4. міс;
– третя вакцинація в 6 міс.
   Далі проводиться ревакцинація населення вакциною АКДП, АДП та АДП-М:
– перша – в 18 міс;
– друга – в 6 років;
– третя – в 16 років.
    Дорослому населенню щеплення проводяться через кожні 10 років. Вакцинами проти дифтерії лікувально-профілактичні заклади Шепетівщини забезпечені.
Пацієнти, хворі на дифтерію, повинні бути ізольовані. Враховуючи те, що дифтерія має дуже короткий інкубаційний період, проводиться виявлення і спостереження за особами, які контактували з хворим. З метою профілактики дифтерії можливе призначення семиденного курсу антибактеріальної терапії.

Завідувач відділення організації епідеміологічних досліджень
Шепетівського міськміжрайонного відділу ДУ «Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України»                                  Костюк В.В.

    За 9 місяців 2019 року на Шепетівщині виявлено 41 хворих туберкульозом, що становить 54,1 випадки на 100 тис. в 2018 році відповідно 34 і 44,8. Це один із найвищих показників в області. По Хмельницькій області захворюваність за 9 місяців поточного року склала 34,3 на 100 тис.
   Серед вперше виявлених хворих у 30 бацилярний туберкульоз, що становить 39,4 на 100 тис. по області – 24,1 на 100 тис. В порівнянні з 2018 роком, він збільшився 3 25 до 30 випадків. Збільшилась кількість захворювань деструктивним туберкульозом і склала 28 випадків – 37,0 на 100 тис.населення проти 20 випадків – 26,4 на 100 тис.нас. за 9 місяців минулого року .Обласний показник за 9 місяців поточного року – 15,6 на 100тис.нас.
  При даній ситуації не зайвим буде нагадати як вберегтися від цього смертельно небезпечного захворювання.
   1. Якщо ви більше 2 тижнів почуваєтеся погано, вас турбує кашель, маєте знижений апетит, підвищену температуру, пітливість, особливо вночі, задуху, кровохаркання НЕГАЙНО зверніться до свого дільничного лікаря-терапевта. Головне – вчасно звернутися за допомогою.
    2. Чим раніше виявлений хворий на туберкульоз, тим більше шансів у хворого на повне вилікування.
    3. Своєчасно виявлений хворий, що одержує повноцінне лікування, через 6-8 тижнів не є джерелом інфекції. Вчасно розпочате лікування є запорукою повного вилікування. Категорично забороняється переривати лікування! При порушенні режиму лікування хвороба переходить у хронічну форму, яку вилікувати дуже важко.
  4. Навіть коли людина почуває себе добре, варто один раз на два роки пройти флюорографічне обстеження. Один раз на рік флюорографічно обстежуються особи з так званої «групи ризику» щодо туберкульозу (хворі на часті пневмонії, цукровий діабет, виразкову хворобу шлунку та 12-палої кишки, ВІЛ-інфіковані та інші).
     5. Щоб не захворіти на туберкульоз в умовах епідемії необхідно повноцінно харчуватись, не мати шкідливих звичок, займатись спортом і загартовуватись, проводити більше часу на свіжому повітрі, утримувати квартиру в чистоті, частіше провітрювати.
  6. Провокують захворювання надмірне захоплення вегетаріанством, зловживання різними дієтами.
  7. Уникайте покупок продуктів тваринництва, які не пройшли ветеринарного обстеження (особливо на стихійних ринках). Строго дотримуйтесь правил особистої гігієни при використанні молока і м’яса, надійно піддавайте їх термічній обробці. Не купляйте молочні продукти, фасовані у нестерильний, раніше вживаний пластиковий посуд.
       8. Профілактичні щеплення є надійним захистом проти туберкульозу.

Завідувач відділення організації епідеміологічних
досліджень, лікар-епідеміолог Шепетівського
міськміжрайонного відділу ДУ «Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України»                                                   Костюк В.В.

    Харчові отруєння – гострі захворювання, що виникають під час вживання їжі, яка містить отруйні для організму речовини мікробної чи немікробної природи. На відміну від харчових інфекцій харчові отруєння тривають кілька днів, але інколи можуть набувати тяжкої форми і закінчуватися летально.
  Харчові отруєння не передаються від однієї людини до іншої. Цим вони відрізняються від харчових інфекцій. Особливо чутливі до харчових отруєнь діти, люди похилого віку й особи з хворобами шлунково-кишкового каналу.
  Харчові отруєння завдають великих збитків здоров’ю населення України, основну їх масу становлять побутові харчові отруєння і передусім ботулізм.
  Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) розробила такий перелік харчових продуктів за ступенем забруднення мікроорганізмами і частотою випадків харчових отруєнь.
     Категорія 1 – харчові продукти або їхні компоненти, які найчастіше є прямим джерелом харчових отруєнь.
    Категорія 2 – харчові продукти або їхні компоненти, які є джерелом харчових отруєнь людини під час порушення технології виробництва, зберігання і транспортування.
  Категорія 3 – харчові продукти або їхні компоненти, які можуть бути причиною харчових отруєнь за недотримання санітарних вимог під час переробки.
   Категорія 4 – харчові продукти або їхні компоненти, які зрідка є причиною харчових отруєнь.
  Категорія 5 – харчові продукти або їхні компоненти, що підлягають термічному обробленню, яке гарантує їхню безпеку.
      Категорія 6 – харчові добавки, що забруднюють основний продукт.
    З урахуванням наведеної класифікації мікробіологічний контроль продовольчої сировини і харчових продуктів обов’язковий.
  Харчові отруєння мікробного походження поділяються на 2 групи: бактеріальні токсикоінфекції та бактеріальні інтоксикації.
    Загальні заходи щодо запобігання виникненню харчових отруєнь мікробного походження:
– здійснення санітарного та санітарно-ветеринарного нагляду і контролю за процесами забою тварин, виловлювання й оброблення великої риби, виробництва ковбасних виробів;
– контроль за виготовленням кондитерських і хлібобулочних виробів;
– контроль за виготовленням, зберіганням і реалізацією готових страв у їдальнях, харчоблоках дитячих установ, буфетах і закладах громадського харчування;
– запобігання забрудненню харчових продуктів і сировини мікроорганізмами;
– забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов, які виключають можливість розмноження мікроорганізмів в їжі й утворення токсинів;
– дотримання поточності технологічного процесу, що виключає контакт сировини та сирої продукції з готовими виробами на всіх етапах виробництва;
– максимальна автоматизація і механізація виробничих процесів на харчових підприємствах;
– забезпечення виробництва справним холодильним обладнанням;
– використання лабораторних методів контролю за якістю харчової продукції і теплового оброблення;
– дотримання санітарно-гігієнічних правил та умов отримання, зберігання і транспортування молока, якості оброблення молочного посуду, обладнання та інвентарю, режиму пастеризації, технології виготовлення молочної продукції;
– ефективне проведення планових дератизаційних заходів;
– бактеріологічний контроль щодо харчових продуктів, дотримання санітарно-гігієнічного режиму й особистої гігієни персоналом;
– дотримання умов зберігання та термінів реалізації харчових продуктів, встановлених режимів теплового оброблення їжі, особливо із субпродуктів, фаршу, яєць, виготовлення холодцю, котлет, ліверних і кров’яних ковбас, салатів, тістечок.

Лікар-бактеріолог Нетішинського міського
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                  З.В. Мострянська