Шепетівський міськміжрайонний відділ


    Свинець є хімічним елементом з групи важких металів, який, потрапляючи в організм, негативно впливає на низку органів та систем. Свинець потрапляє до організму людини через дихальний апарат (пил і леткі сполуки, що перебувають у повітрі, особливо велика їх кількість утворюється при спалюванні бензину), а також разом із продуктами харчування та водою. Водний шлях накопичення в організмі можливий при користуванні старими водопостачальними системами, зробленими з свинцю.
   Свинець впливає на кровотворну і нервову системи, шлунково-кишковий тракт і нирки. Спричиняє анемію (оскільки включається до ланцюгу біосинтезу гема і скорочує період життя еритроцитів), а також енцефалопатію, зниження розумових властивостей, викликає шлунково-кишкові розлади, диспепсію, коліки, нефропатію.
    Як і більшість подібних сполук, свинець може спричинити гостре та хронічне отруєння. Симптомами гострого отруєння є: розлади травного каналу (збільшене слиновиділення, присмак металу в роті, нудота, блювання, свинцеві кольки в животі, діарея), зниження температури тіла і кров’яного тиску, брадикардія або тахікардія, холодний піт, порушення дихання, колапс. Потрапляння до організму 250 мг найбільш токсичної сполуки тетраетилсвинцю (С2Н5)4Pb закінчується смертю. У тих осіб, які з огляду на особливості своєї професії змушені контактувати зі сполуками свинцю або перебувають у забрудненому середовищі, спостерігаються хронічні отруєння. Хронічне отруєння виявляється у вигляді анемії, яка є наслідком блокування ензимних систем, що ведуть до синтезу гемоглобіну; ушкодженнями як центральної, так і периферійної нервової системи. Симптомами таких ушкоджень є погіршення розумової діяльності (у дітей, які відстають у розвитку, встановлено вищий рівень свинцю у крові), надмірна рухливість, агресивність, порушення сну, порушення функцій нирок. Також свинець надзвичайно небезпечний для вагітних жінок, оскільки має здатність проникати через плаценту та призводить до важких необоротних неврологічних порушень у плода.
     Варто зауважити, що токсичний вплив свинцю є сильнішим в присутності кадмію, який для нього є синергетиком (посилює негативний вплив). У свою чергу присутність цинку, який є антагоністом свинцю, послаблює його токсичність.
     Існує навіть гіпотеза, що одним із факторів, що призвів до падіння Римської імперії, є свинець. Згідно з цією версією, головним джерелом свинцевого отруєння були водопровідні труби, які, як відомо, були свинцеві. Також широко використовувалася косметика на основі свинцю, яку втирали в шкіру. А свинцеві білила застосовувалися для фарбування приміщень. А ще вино, яке підсолоджували сиропом, пропареним в свинцевому посуді. Оскільки тільки багаті римляни могли собі дозволити пити підсолоджене вино, свинцеве отруєння було «соціально виборчим». Еліта важко страждала від хронічних отруєнь.
   ВООЗ назвала свинець однією з 10 хімічних речовин, що викликають основну стурбованість у сфері охорони здоров’я і закликають міжнародну спільноту вживати певні дії для того, щоб захистити здоров’я працівників, дітей та жінок дітородного віку. Це, в першу чергу, відмова від свинцевмісних фарб, проведення механізації і герметизації виробничого процесу, раціональне обладнання вентиляції й очищення забрудненого випарами і пилом свинцю повітря перед викидом його в атмосферу.
    Важливим заходом профілактики свинцевих інтоксикацій є заміна свинцю на менш токсичні речовини. Робітники, які працюють із свинцем, повинні користуватися респіраторами, дотримуватись правил особистої гігієни, повноцінно харчуватися. Цінним лікувально-профілактичним заходом є періодична вітамінізація їжі.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар з загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                                     Іван Матвійчук

     В Україні в 2020 році захворіло на грип типу А, В та вірусні інфекції більше 3 млн. чоловік, з яких 22 померло.
  На Шепетівщині в лютому поточного року загострилась епідситуація щодо захворюваності на ГРВІ та грип. Щотижнево збільшується кількість захворівших. Так за шостий тиждень поточного року захворіло 702 особи, з них діти склали 499 випадків, що становить 71%, в т.ч. від 0 до 4 років – 128 випадків, від 5-14 років – 293 випадки, від 5–17 років – 78 випадків.
     В поточному році зареєстровано по первинних терміновим повідомленнях 18 випадків грипу в основному серед дорослого населення та учнів шкіл.
    Інтенсивний показник захворюваності простудними інфекціями за 6 тиждень 2020 року склав 927 на 100 тис. населення, а це поки що нижче епідемічного порогу на 2,2%.
     За останню неділю госпіталізовано 22 особи, з яких 15 випадків – діти.
  В зв’язку з ростом захворюваності грипом та ГРВІ серед учнів шкіл м.Шепетівки тимчасово з 30.01.2020р призупинявся навчальний процес в всіх ЗОШ міста, в 7 школах Судилківської ОТГ, в Грицівському ліцеї Грицівської ОТГ, ДНЗ і ЗОШ с.Михайлючка, НВК с.Городнявка, 2 ЗОШ Ленковецької ОТГ до зниження та стабілізації епідеміологічного процесу.

Завідувач відділення організації епідемічних
досліджень Шепетівського міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                          Костюк В.В.

    Напевно, кожен із нас у своєму житті стикався з ситуацією, коли діти раннього віку відмовляються від вживання їжі, особливо нової для себе. І при цьому всі старання дорослих марні, адже якщо дитина вибаглива до їжі, то ніякі вмовляння чи навіть погрози тут не допоможуть. Найчастіше це спостерігається при переході від вигодовування дитини грудним молоком або сумішшю, коли необхідно навчитися сприймати нові продукти, які пропонують їй батьки. Негативне ставлення дитини до нової незнайомої їжі характеризується терміном «неофобія». Існує думка, що неофобія є своєрідним захисним механізмом.
    Таким чином відмова дитини від невідомих продуктів у цей період може певною мірою знизити ризик алергічних реакцій та отруєнь. Однак неофобія стає істотною проблемою як для батьків, так і для педіатрів, оскільки часто це призводить до неможливості ввести в раціон харчування необхідні продукти, які є важливими джерелами основних нутрієнтів.
        Причинами дитячої неофобії є:
• відмова від наданої їжі, як спосіб самоствердження: у такий спосіб дитина хоче показати дорослим свій характер, що саме вона на даний момент головна;
• відмова від незнайомої їжі як спосіб «захисту» від чогось нового і незвіданого: дитина сама себе намагається убезпечити, тим самим ігноруючи всі спроби дорослих запропонувати їй смачне і збалансоване харчування;
• відмова від їжі через не надто апетитний вигляд страви: дитину навіть не намагається спробувати, демонстративно відштовхуючи тарілку;
• відмова від їжі через негативне висловлювання про приготовану їжу з боку батьків, яким дитина раннього віку беззаперечно довіряє;
• відмова через спогади про несприятливий досвід дегустації страви: негативні емоції, які відчувала дитина в минулому, спробувавши неприємну на смак їжу, залишаються в пам’яті надовго і діють, як захисний бар’єр;
• відсутність сприйняття «нормальної їжі»: нерозуміння дитини того, що їй дають. Таке відбувається найчастіше в несприятливих та асоціальних сім’ях, у яких діти не знають різноманітності в їжі, батьки мало уваги приділяють вихованню чада.
     Як допомогти дитині впоратися з проблемою? У всіх вище перерахованих випадках потрібно дуже делікатно підійти до проблеми. Дорослі повинні набратися сил і спільними зусиллями з’ясувати причину харчової неофобії, а вже після цього постаратися її подолати.
       Існує ряд корисних порад, які допоможуть подолати проблему:
• не перегинати палицю – не змушувати дитину їсти силою, не залякувати і не порівнювати її з іншими дітьми, які все з’їдають;
• урізноманітнити раціон малюка, розповідаючи при цьому про походження і корисні властивості того чи іншого продукту. Дитину дуже важливо зацікавити і, можливо, десь схитрувати, але при цьому досягти бажаного результату без шкоди для дитини;
• віддавайте перевагу сімейним трапезам, а не індивідуальному годуванню дитини – не загострюйте увагу саме на ній, поводьтеся невимушено й легко;
• спробуйте поділитися з дитиною власним досвідом (розповісти, як Ви теж у дитинстві не любили певний продукт, а зараз він один із найулюбленіших);
• намагайтеся пропонувати їжу дитині в один і той же час – дотримуйтеся режиму та постарайтеся обмежити сторонні відволікаючі предмети (гаджети, телевізор тощо).
  Причиною страху нової їжі також може бути генетична або вікова особливість дитини, у деяких випадках це проблеми з жуванням або шлунково-кишковим трактом. На формування смакових переваг певний вплив мають і національні традиції в харчуванні. Наприклад, традиційним для Скандинавських країн є вживання на сніданок риби, для Німеччини – сиру та м’ясних консервів, а для Японії – рису і морепродуктів.
    Не виключено, що діти з інших країн можуть із задоволенням їсти ці ж продукти на обід або вечерю, у той час як під час сніданку ставлення до них буде негативним. Просто будьте уважні, покладайтеся на свій розсуд і кулінарні навички, адже батьки знають краще будь-яких фахівців особливості своєї дитини. Харчова неофобія – це не вирок, а цілком нормальне явище, яке вимагає грамотних стратегічних дій.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар з загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                    Іван Матвійчук

    В Україні в 2020 році захворіло на грип типу А, В та вірусні інфекції 2,5 млн. чоловік, з яких 14 померло.
  На Шепетівщині в січні поточного року загострилась епідситуація щодо захворюваності на ГРВІ та грип. Щотижнево збільшується кількість захворівших.
    Так за перший тиждень поточного року зареєстровано 199 випадків, за другий тиждень – 204 випадків, 3 тиждень – 351 випадок, 4 тиждень – 564 випадки.
   Із 564 що захворіли за останній тиждень діти склали 75%, в т.ч. від 0 до 4 років – 132 випадки, від 5-14 років – 241 випадок, від 5–17 років – 46 випадків.
 Вперше в поточному році зареєстровано по первинних терміновим повідомленнях 8 випадків грипу в основному серед учнів шкіл.
    Інтенсивний показник захворюваності простудними інфекціями за 4 тиждень 2020 року склав 744 на 100 тис. населення, а це поки що нижче епідемічного порогу на 4,5%.
    За останню неділю госпіталізовано 6 осіб, з яких всі діти.
 В зв’язку з ростом захворюваності грипом та ГРВІ серед учнів шкіл м. Шепетівки тимчасово з 30.01.2020р призупинено навчальний процес в 8 із 10 ЗОШ до зниження та стабілізації епідеміологічного процесу.

Завідувач відділення організації епідемічних
досліджень Шепетівського міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                        Костюк В.В.

  В Україні склалась неблагополучна епідеміологічна ситуація по захворюваності на грип. З початку епідсезону зареєстровано 5 летальних випадків. Останні смертельні випадки від ускладнень грипу штаму H1N1 зареєстровано в Житомирській області та м. Запоріжжя. Є велика ймовірність виникнення захворюваності цим смертельно небезпечним штамом грипу і на Хмельниччині.
   Разом з тим, поки що епідситуація по захворюваності на грип та ГРВІ на Шепетівщині продовжує лишатися благополучною. Так за 2 тиждень 2020 року по Шепетівському району зареєстровано 204 випадки захворювань на ГРВІ, інтенсивний показник становить 272 на 100 тис. населення. Серед захворілих ГРВІ – 148 дітей віком до 17 років, що складає 72,5%.це на рівні показників попереднього тижня, коли захворіло 199чоловік з яких діти склали -143 випадки. Слід відмітити, що рівень захворюваності поки що нижче порогового рівня на 20%.
   Протягом 2 тижня було госпіталізовано 4 хворих на ГРВІ, що становить – 1,9% від усіх захворілих; серед госпіталізованих дітей в віці до 17 років -3 особи.
  Випадків захворювання на грип за поточний тиждень не зареєстровано. З початку епідемічного сезону проти грипу вакциновано 50 медичних працівників.
   Рахую за доцільне ще раз нагадати про першочергові заходи по профілактиці простудних захворювань, в т.ч. грипу:
– вести здоровий спосіб життя, виконувати ранкову гімнастику;
– не обмежувати себе в прогулянках на свіжому повітрі;
– виконувати контрастні обливання водою;
– здійснювати провітрювання і вологе прибирання приміщень;
– дотримуватися раціонального харчування з великою кількістю свіжих овочів та фруктів;
– застосовувати неспецифічні модулятори імунітету, а саме: настойку ехінацеї, елеутерококу, вітамінні препарати, зокрема вітамін С, аскорутин, змащувати перед прогулянками слизову оболонку носа оксоліновою маззю. Вживати часник, цибулю, відвар шипшини;
– підбирати одяг відповідно до сезону, проводити часте миття рук;
– одягати марлеву пов’язку під час епідемії в місцях скупчення людей чи при контакті із хворим;
– уникайте частого контакту з хворими людьми;
– уникайте торкання руками очей, носа чи рота, саме так поширюється вірус грипу.
   На сьогодні одним з найефективніших специфічних методів профілактики грипу залишається вакцинація населення протигрипозною вакциною, до складу якої обов’язково входять штами вірусів, які циркулюватимуть на території України та можуть стати можливою причиною захворювань.

Завідувач відділення організації епідеміологічних
досліджень Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ«Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                      Костюк В.В.

   Щорічно 19 січня православні та греко-католицькі християни відзначають свято Хрещення Господнього – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Однією з основних традицій цього свята є купання в ополонках. Віруючі люди вважають, що вода в цей день набуває цілющих властивостей, тому, занурившись в неї тричі подібно до Христа, людина вбереже себе від недуг на весь наступний рік.
  Але варто зазначити, що купання в ополонці взимку, без попередньої підготовки, може бути небезпечним для людей похилого віку, дітей, осіб, які страждають на гострі та хронічні захворювання. Зимове плавання – найвища форма загартовування холодом. Воно викликає максимальне напруження всіх фізіологічних механізмів терморегуляції і впливає на організм людини, викликаючи значні зміни в діяльності практично всіх систем і органів.
  Здійснення даного обряду, як і багатьох інших, має як позитивні, так і негативні наслідки для здоров’я. Серед позитивних можна виділити такі:
– Омолодження – вважається, що купання в ополонці допомагає тонізувати гладку мускулатуру судин, що призводить до зникнення головного болю.
– Імунітет – існує думка, що короткочасний вплив холодом “лякає” організм, який починає виробляти більше антитіл, а отже, зміцнюється імунітет.
– Обмін речовин – під час купання в крижаній воді прискорюється потік крові, всі органи починають працювати в більш активному режимі.
– Сила волі – подолавши невпевненість та своєрідний страх перед моторошним холодом, людина починає поважати себе, з’являється впевненість у своїх силах і майбутньому успіху.
Якщо розбиратися, які негативні наслідки можуть бути для організму, то необхідно виділити такі:
– Стрес для організму – перебування на морозі у лише взутті та купальному костюмі – відчуття не з приємних, а крижана вода і зовсім може викликати справжній шок для організму. Тим більше низькі температури не сприяють до “звикання” до водички, як це відбувається влітку.
– Зупинка серця – людям з проблемами серця рекомендують відмовитися від купання у ополонці через небезпеку зупинки серцевого м’яза. Медики стверджують, що “запустити” серце заново у такій ситуації надзвичайно важко, і смертність в таких випадках досить висока.
– Безпліддя – після купання у крижаній воді можна стати безплідним. Причому ця проблема може торкнутися обох статей. Вчені довели, що різкий температурний перепад може вплинути на організм як чоловіка, так і жінки далеко не кращим чином.
    Зимове плавання протипоказане людям при таких гострих і хронічних (у стадії загострення) станах, як запальні захворювання носоглотки, придаткових порожнин носа, отити; серцево-судинної системи (уроджені та набуті вади клапанів серця, ішемічна хвороба серця з нападами стенокардії; перенесений інфаркт міокарда, гіпертонічна хвороба II і III стадій); центральної нервової системи (епілепсія, наслідки важких травм черепа; склероз судин головного мозку у вираженій стадії, енцефаліт, арахноїдит); периферичної нервової системи (неврити, поліневрити); ендокринної системи (цукровий діабет, тиреотоксикоз); органів зору (глаукома, кон’юнктивіт); органів дихання (туберкульоз легень, запалення легенів, при бронхіальній астмі); сечостатевої системи (нефрит, цистит, запалення придатків, запалення передміхурової залози); шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунка, ентероколіт, холецистит, гепатит); при шкірно-венеричних захворюваннях. Також не можна купатися і вагітним. Перепад температур запросто може викликати передчасні перейми і навіть викидень.
     Якщо ж ви вирішили спробувати покупатися в ополонці, спочатку порадьтесь з лікарем і дотримуйтеся наступних правил:
– Обов’язково купайтеся у знайомому місці або місці, що пристосоване для зимового купання з облаштованим заходом у воду.
– Приходьте на ополонку з супроводжуючим. Беріть із собою ковдру або щось інше, щоб постелити під ноги при роздяганні та одяганні.
– Купання треба проводити швидко. Якщо ви новачок – тільки пірнути у крижану воду та зразу виходити.
– Одяг повинен бути зручним для одягання, не тісним і з найменшою кількістю ґудзиків.
– Ніколи не вживайте алкоголь та не паліть перед купанням.
– Не купайтеся на голодний шлунок та відразу після прийняття їжі. Найоптимальніше буде добре поїсти хоча б за годину до пірнання.
– Не перебувайте в ополонці більше 30 секунд, щоб уникнути загального переохолодження організму.
– Після купання розітріть себе махровим рушником і одягніть сухий одяг. Однак пам’ятайте, що активне розтирання на морозі може призвести до пошкодження крихких капілярів шкіри.
– І на завершення з метою попередження переохолодження непогано було б випити гарячого чаю, краще всього з ягід чи фруктів із заздалегідь принесеного з собою термоса.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар з загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                               І.А. Матвійчук

      СКАЗ – особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, яке може вражати всіх теплокровних тварин. Захворювання характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується смертю.
       Джерелом збудника сказу є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через покуси, ослюнення, подряпини, вражаючи здорових тварин та людей.
      На Шепетівщині щорічно реєструються випадки захворювання на сказ тварин. Так, в минулому 2019 році зареєстровано 4 випадки – три собаки та одна лисиця. Захворюваність реєструвалася в селах Хутір, Білокриниччя, Коськів та м.Шепетівка.
     За медичною допомогою з приводу покусів, ослюнення, подряпин тваринами звернулось за минулий рік 70 чоловік, в т.ч. 30 дітей до 17 років. В 16-ти випадках назначались антирабічні щеплення.
   Враховуючи те, що на Шепетівщині має місце велика кількість бродячих собак та котів, є реальна загроза виникнення цього смертельно-небезпечного захворювання, яким є сказ.
      Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:
– дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому повідку та у намордниках, щорічно робити профілактичні щеплення;
– уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;
– вживати заходи з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;
– мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині;
       Що ж робити, коли вас покусала тварина?
– рану необхідно ретельно промити мильним розчином, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;
– своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень (щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження); перш за все, звернутись до сімейного лікаря за місцем проживання, а при тяжкому випадку викликати негайно швидку допомогу за номером 103;
– під час курсу антирабічних щеплень – не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;
– тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб (при зверненні потерпілого за медичною допомогою лікувальний заклад інформує територіальні установи).
     Пам’ятайте, сказ вилікувати не можна, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!

Завідувач відділенням організації епідеміологічних
досліджень Шепетівського міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                  Костюк В.В.

   В Шепетівському районі склалася неблагополучна епідситуація щодо інфекційної захворюваності. За 11 місяців 2019 року зареєстровано 46 випадків сальмонельозної інфекції, що складає 60,7 на 100 тис. населення при середньо обласному показнику 23,3 на 100 тис. населення. Шепетівський район займає перше місце серед усіх районів області по захворюваності на сальмонельоз. Випадки реєструвалися як серед міського населення (29 випадків), так і серед жителів сільської місцевості (Судилків – 4 випадки; Городище, Ленківці – по 3 випадки, Гриців – 2 випадки; Р. Нова, Сульжин, Плесна, Кліментовичі, Хутір, Білопіль, Пиляї – по 1 випадку). Серед організованих дитячих колективів випадки захворювання сальмонельозом реєструвалися в таких закладах: ЗОШ с. Судилків, ЗОШ с. Хутір, ЗОШ №4.
    Захворюваність на бактеріальну дизентерію становить 2,6 на 100 тис. населення (зареєстровано 2 випадки).
     Традиційно високі рівні захворюваності гострими кишковими інфекціями серед населення Шепетівщини. За 11 місяців поточного року зареєстровано 171 випадок захворювання та становить 225,5 на 100 тис. населення при середньо обласному показнику 193,8 на 100 тис. Серед сільського населення зафіксовано 67 випадків (Судилків – 12 випадків; Пліщин, Гриців – 6 випадків; Михайлючка – 5 випадків; Городище, Красносілка – по 3 випадки; Білокриниччя, Вербівці, Ч.Цвіт, Ленківці, Лозичне, Новичі, В.Медведівка – по 2 випадки; Серединці, К.Решнівка, Рилівка, Білопіль, Березна, Поляни, Хутір, Хролін, Коськів, Пашуки, Городнявка, Сульжин, Вовківці, Плесна, Травлин, Мокіївці – по 1 випадку) та 104 випадків гострих кишкових інфекцій серед містян. Серед організованих дитячих колективів випадки захворювання реєструвалися в таких закладах: ДНЗ №9, ДНЗ №12, ЗОШ №3, НВК №3, ДНЗ №11, ЗОШ с. Судилків, ЗОШ с. Новичі, ЗОШ Гриців, ЗОШ Пліщин, ЗОШ Ч,Цвіт, ЗОШ Плесна, ЗОШ Городнявка, ЗОШ Травлин, ДНЗ Гриців, ДНЗ Лозичне.
       Захворюваність на вірусні гепатити (всього 10 випадків) становить 13,2 на 100 тис..
     Також Шепетівський район знаходиться на 3 місці в області по кількості захворівших на туберкульоз органів дихання – 48 випадків, що становить 63,3 при середньо обласному показнику 40,3 на 100 тис. населення. Зареєстровано в 23 жителів міста та в 25 сільських жителів (Пліщин, Судилків, Гриців, Городище – по 3 випадки; Плесна, Травлин, Мокіївці – по 2 випадки; Дубіївка, Курганівка, Онишківці, Михайлючка, Білопіль, Цмівка, Заморочення – по 1 випадку).
       Уже важко когось здивувати високими цифрами щодо захворюваності кором, адже в Україні з 2017 року триває спалах цієї підступної хвороби, під час якого захворіло понад 115000 чоловік, з них 41 людина померла. Що стосується Шепетівки та району, то за 11 місяців з початку року зафіксовано 218 випадків захворювання кором (для порівняння: за весь 2018 рік захворіло 52 місцеві жителі). На щастя, на території Шепетівського району летальних випадків не було. Найбільше випадків захворювання було в таких населених пунктах: м. Шепетівка (113 випадків), смт. Гриців (19); с. Судилків (26); Поляни, Городище – по 7 випадків; Вербівці (5); Травлин, Брикуля, Старі Бейзими – по 4 випадки; Хролін, Коськів, Чотирбоки, Білокриниччя – по 3 випадки.
    Серед відвідувачів освітніх закладів досі залишається велика кількість не щеплених проти кору через відмову, що свідчить про недостатню роботу медичних працівників та адміністрації закладів з даного питання. Станом на сьогодні, навчальні заклади міста та району відвідують багато не щеплених проти кору, що суперечить вимогам ст.15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
     В Шепетівській центральній районній лікарні протягом кількох років відсутня протибутуліністична, протиправцева та протидифтерійна сироватки, що, у разі виникнення даних захворювань, може призвести до летальних випадків.
         Не менш важливою проблемою на сьогодні є велика популяція бродячих собак та котів у місті (особливо на території центрального ринку), що призводить до збільшення кількості нападів тварин на населення, тому існує реальна загроза виникнення смертельно-небезпечного захворювання – сказу. Незважаючи на значний світовий досвід і прогрес у вивченні цієї інфекції, на сьогодні сказ зареєстровано у 150 країнах світу, через який щороку гине понад 50 тисяч людей, і кожен випадок захворювання, як правило, закінчується летально. За 11 місяців поточного року за медичною допомогою внаслідок укусів тварин звернулося 70 чоловік (48 житель міста та 22 мешканців Шепетівського району – Хутір, Чотирбоки, Кліментовичі, Коськів, Поляни Вербівці по 2 випадки, Жилинці, Серединці, Судилків, Сошки, Онишківці, Хролін, Городище, Купино, Білокриниччя, Городнявка). В переважній більшості укуси були нанесені бродячими тваринами. В чотирьох випадках лабораторно підтверджено сказ – 3 випадки в собак (с. Хутір, Коськів, м. Шепетівка) та 1 випадок в лисиці (Білокриниччя).
       Також в Шепетівському районі викликає насторогу стан води питної. За 11 місяців 2019 року санітарно-гігієнічною лабораторією проведено дослідження на відповідність ДержСанПіН 2. 2 . 4. 171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» 136 проб води криничної (з них не відповідають вимогам 78 проб, 57,3 %, в т.ч. по вмісту нітратів 69 проб, 50,7%); води водопровідної 127 проб (з них не відповідають 49 проби, 41,18%). Мікробіологічною лабораторією досліджено 153 проб води криничної (з них не відповідають вимогам 96 проб, 62,7 %); води водопровідної 197 проба (з них не відповідають вимогам 42 проб, 21,3%). Основними мікробіологічними забруднювачами питної води традиційно є патогенна та умовно-патогенна флора, хімічними – перевищення вмісту нітратів, заліза та загальної жорсткості, що може стати причиною виникнення соматичної та інфекційної захворюваності. На Грицівському КП «Аква» постійно реєструється підвищений вміст заліза в воді водопровідній. Тому необхідно терміново вирішити питання облаштування станції знезалізнення води з метою забезпечення населення якісною питною водою.
     Високі рівні захворюваності кишковими інфекціями пов’язані з тим, що працівники діючої торгівельної мережі, громадського харчування, побутового обслуговування з 2012-13 років не проходять медичні огляди, в особових медичних книжках працівників відсутній допуск до роботи (в деяких взагалі не ведуться).
На центральному та привокзальному ринках міста проводиться торгівля в антисанітарних умовах швидкопсуючими товарами (ковбасні вироби, фарш, оселедці тощо) – не дотримується температурний режим реалізації продукції, відсутнє холодильне обладнання, торгівля з землі, відсутні сертифікати якості продукції та ін..
     Відкриваються нові торгівельні заклади, тимчасові споруди, в яких працівники не мають медичних книжок. Водії автобусів, таксі, продавці м`яса, овочів, риби на місцевих ринках не проходять обстеження на сифіліс, гонорею, бактеріоносійство та ніші дослідження, які передбачені Наказом МОЗ України № 280 від 23.07.2012 р.
       Захворюваність гепатитами можна пов`язати з наданням косметичних процедур та медичних послуг. Не всі перукарні та салони краси міста добросовісно відносяться до своєї роботи при наданні своїх послуг населенню. Лише 20 із 38 регулярно проводять лабораторні дослідження стерильності робочого інструментарію, змивів на патогенну та умовно-патогенну мікрофлору, води на показники епідемічної безпеки тощо Особливу насторогу викликають проведення так званих манікюрних процедур «на дому», де навіть не може йти мова про дотримання навіть елементарних протиепідемічних заходів – багаторазове використання інструментарію, повна відсутність стерилізації тощо. Але вони приваблюють відвідувачів через свою дешевизну. А самі відвідувачі, в свою чергу, не можуть об’єктивно оцінити можливі наслідки для життя та здоров’я через низький рівень санітарно-гігієнічних знань.

Завідувач Шепетівським міськміжрайонним
відділом ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                                                           В.В. Мазаєв

    За 49 тиждень 2019 року по Шепетівському району зареєстровано 397 випадків захворювань на ГРВІ, інтенсивний показник становить 517 на 100 тис. населення. Серед захворілих ГРВІ – 298 дітей віком до 17 років, що складає 75%. В порівнянні з попереднім тижнем захворюваність на ГРВІ знизилась на 3% за рахунок зменшення захворілих серед дорослого населення. Слід відмітити, що рівень захворюваності поки що нижче порогового рівня на 6%. .
   Протягом 49 тижня було госпіталізовано 4 хворих ГРВІ, що становить – 1,0% від усіх захворілих; серед госпіталізованих дітей в віці до 17 років -1 особа.
  Випадків захворювання на грип за поточний тиждень не зареєстровано. З початку епідемічного сезону проти грипу вакциновано 49 медичних працівників.
     Щоб не захворіти на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції необхідно:
– вести здоровий спосіб життя, виконувати ранкову гімнастику;
– не обмежувати себе в прогулянках на свіжому повітрі;
– виконувати контрастні обливання водою;
– здійснювати провітрювання і вологе прибирання приміщень;
– дотримуватися раціонального харчування з великою кількістю свіжих овочів та фруктів;
– застосовувати неспецифічні модулятори імунітету, а саме: настойку ехінацеї, елеутерококу, вітамінні препарати, зокрема вітамін С, аскорутин, змащувати перед прогулянками слизову оболонку носа оксоліновою маззю. Вживати часник, цибулю, відвар шипшини.
– підбирати одяг відповідно до сезону, проводити часте миття рук;
– одягати марлеву пов’язку під час епідемії в місцях скупчення людей чи при контакті із хворим.
– уникайте частого контакту з хворими людьми;
– уникайте торкання руками очей, носа чи рота, саме так поширюється вірус грипу.
    На сьогодні одним з найефективніших специфічних методів профілактики грипу залишається вакцинація населення протигрипозною вакциною, до складу якої обов’язково входять штами вірусів, які циркулюватимуть на території України та можуть стати можливою причиною захворювань.

Завідувач відділення організації епідеміологічних
досліджень Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                               Костюк В.В.

    СНІД… У більшості населення це асоціюється з чимось страшним, незвіданим. У 1988 році, за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик приділити увагу до розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД. Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно 1 грудня. Головна мета цього заходу – звернути увагу суспільства на цю проблему.
     На жаль, низька інформованість населення щодо цього захворювання створює багато проблем хворим на ВІЛ/СНІД, особливо соціального характеру. Дуже добре пам`ятаю зі своїх студентських років, як 1 грудня щороку на території університету проводилися заходи щодо підвищення інформованості населення щодо СНІДу як соціально-медичної проблеми – роздача буклетів та засобів контрацепції, анонімне проведення експрес-тестів на ВІЛ/СНІД тощо. І якщо у великих містах періодично проводяться певні просвітницькі заходи, то на рівні районів населення не настільки інформоване з приводу цього питання.
     Що ж ми знаємо про це підступне захворювання? СНІД, або синдром набутого імунодефіциту (англ. AIDS) – сукупна назва уражень, що проявляються на III—IV клінічних стадіях, яку спричинює вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Загальноприйнятою назвою хвороби на сьогодні є ВІЛ-інфекція. ВІЛ уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму різним захворюванням. ВІЛ руйнує Т-лімфоцити, що призводить до втрати організмом захисних реакцій, унаслідок чого активізується так звана умовно-патогенна флора організму й різко підвищується ймовірність смертельних запалень, уражень нервової системи, розвитку онкологічних захворювань. Джерелом інфекції є безпосередній носій вірусу. Зараження можливе у таких випадках:
– при статевому контакті з інфікованим незалежно від статевої орієнтації;
– при кровообміні з інфікованою людиною (переливанні інфікованої крові, ін’єкційному вживанні наркотиків, трансплантації органів від інфікованої людини);
– при вигодовуванні грудним молоком інфікованою матір’ю малюка;
– внутрішньоутробно (передача вірусу від хворої матері до дитини).
    Ризик передачі інфекції від матері до майбутньої дитини значно зменшується, якщо вона під час вагітності та пологів жінка приймає антиретровірусні препарати, а її дитина отримує цей препарат протягом перших шести тижнів життя. При вживанні відповідних препаратів ризик передачі вірусу від матері до дитини знижується до 6 відсотків.
    Але кожному потрібно пам’ятати, що повністю уникати спілкування з ВІЛ-інфікованими не варто, адже вірус ніколи не передається у таких випадках:
– через обійми або поцілунок (проте ВІЛ може передатися, якщо в слині є домішки крові, а у обох партнерів є відкрита рана в ротовій порожнині);
– через рукостискання;
– через кашель та чхання;
– при проживанні в одній квартирі; використанні спільної ванни або туалету, спільного посуду для їжі; користуванні спільним басейном;
– через піт або сльози, якщо в них немає домішок крові.
   Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним захистом є уникнення ситуацій, що несуть високий ризик зараження. Мова йде про спільне використання голок та шприців (особливо ін’єкційними наркоманами), незахищені статеві зв’язки.
   Багато людей, інфікованих вірусом імунодефіциту, не мають симптомів захворювання. Тому неможливо знати напевно, що статевий партнер здоровий, якщо немає результатів аналізів, що це підтверджують. Але їм можна довіряти, якщо від моменту останнього обстеження людина не вступала у потенційно небезпечний статевий контакт.
   Профілактичні заходи є основою захисту, але за умови, що Ви будете дотримуватися елементарних засобів захисту:
1. Статеві контакти – найбільш розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти зараженню – уникнення випадкових статевих контактів без використання презервативу.
2. Вживання ін’єкційних наркотиків не тільки шкідливо для здоров’я, але і значно підвищує можливість зараження вірусом. Як правило, ті, хто вводять внутрішньовенні наркотики, використовують спільні голки і шприци.
3. Використання будь-якого інструментарію (шприци, системи для переливання крові) у медичних установах і побуті при різних маніпуляціях (манікюр, педикюр, татуювання, гоління тощо), що супроводжуються виділенням крові, потребує його стерилізації. Вірус СНІДу гине при кип’ятінні миттєво, при 56 оС протягом 10 хвилин. Можуть бути використані і спеціальні дезінфікуючі розчини, але спирт не знищує вірусу імунодефіциту.
4. Правильне виховання дітей і лекції для дорослих з питань захисту й запобігання передачі вірусу.
   Але низька інформованість населення щодо можливості зараження чи не зараження ВІЛ-інфекцією створює неабиякі проблеми хворим на ВІЛ, роблячи їх «білою вороною» в соціумі. Тому нам, працівникам профілактичної ланки медицини, хочеться донести до населення, що елементарні норми поведінки дозволять Вам запобігти зараженню, продовжувати спілкування з найдорожчими Вам людьми, попри особливий статус.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар з загальної гігієни Шепетівського
міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                       І.А. Матвійчук

   За 10 місяців поточного року на Шепетівщині зареєстровано 43 випадки сальмонельозної інфекції, що складає 56,7 на 100 тис. населення при середньо обласному показнику 22,1, це найвищий показник в Хмельницькій області. Захворюваність реєструвалася серед міського населення – 24 вип, так сільського населення – 19вип.
   Із 43 захворівших в 39 хворих бактеріологічно виявлено сальмонелу ентерітідіс біовар єна, що складає 90,6 відсотків .В 4 хворих виявлено – 2 вип. тіфі муріум бівовар А, ньюпорт, інфантіс.
   Завдяки своєчасному проведенню протиепідемічних, профілактичних міроприємств в першу чергу фахівцями Шепетівського міськміжрайонного відділу, в вогнищах захворюваність сальмонельозом носила спорадичний характер, не пов’язана між собою загальним джерелом та фактором передачі заразного початку. Разом з тим при проведенні епідрозслідування встановлено, що найвірогіднішим фактором передачі заразного початку в більшості були м’ясо куряче, придбане на ринку, та яйця домашніх курей.
       Отож рахую не зайвим нагадати про цю кишкову інфекцію.
       Сальмонельоз – гостре інфекційне кишкове захворювання, збудниками якого є різні види бактерій роду Salmonella. Медицині відомо близько 2 000 різновидів сальмонел, із них у нашій країні тільки 500 видів провокують кишкові захворювання у людини.
     Збудники сальмонельозу надзвичайно стійкі до впливу низьких температур, а також інших проявів зовнішнього середовища.
     Основним джерелом інфекції вважаються сільськогосподарські тварини – велика рогата худоба, свині, коні, вівці, а також дикі водоплавні птахи, у яких сальмонельоз протікає безсимптомно. Ці тварини роками здатні виділяти збудник з сечею, фекаліями, молоком, слиною і бути джерелом зараження для людини, яка доглядає за ними. Зараження може відбутися також при транспортуванні, обробці та зберіганні туш. Останнім часом несприятливі санітарні умови утримання курей призвели до частих випадків зараження людей на сальмонельоз через курячі яйця.
     Джерелом інфекції для людини є хвора на сальмонельоз людина або бактеріоносій, у якого ознак захворювання немає. При зараженні від людини до людини механізм передачі переважно фекально-оральний, тобто через брудні руки і тільки в рідкісних випадках контактно-побутовий – при догляді за хворими, в тісному колективі. Великий відсоток випадків зараження людини відбувається через продукти харчування – яйця, м’ясо птахів, тварин, риби, а також готові продукти, що не підлягають термічній обробці – салати, фрукти, кондитерська продукція, пиво. Особливо небезпечне зараження для дітей до року, оскільки, воно може призвести до важких генералізованих форм сальмонельозу, лікування якого у малюків представляє серйозні труднощі. Будь-які кишкові інфекції мають сезонні коливання, тому в теплу пору року найчастіше спостерігаються епідеміологічні спалахи.
Інкубаційний період при цій хворобі становить, в середньому, від 6 до 48 годин. Клінічні ознаки сальмонельозу залежать від форм захворювання.
    Найпоширеніша – гастроінтестинальна форма, яка починається гостро, з симптомами інтоксикації, такими як: слабкість, запаморочення, головний біль, підвищення температури тіла до 38-39°С, озноб. Ознаки порушення роботи шлунково-кишкового тракту швидко наростають – спочатку з’являються болі у шлунку, біля пупка, потім блювота з неперевареними залишками їжі, яка згодом стає водянистою, з домішками жовчі, після чого настає діарея з пінистим, водянистим, зеленуватим калом зі слизом.
     Щоб не захворіти на сальмонельоз, треба обов’язково ретельно мити руки з милом перед приготуванням їжі та перед її вживанням. Це найважливіше правило, знайоме з дитинства, для профілактики сальмонельозу та інших кишкових інфекцій є найдієвішим. Готуючи страви, треба мати окремий ніж для сирого м’яса та риби – це стосується і обробної дошки, яку разом з ножем після використанням слід ретельно мити і споліскувати окропом. Не можна їсти недостатньо просмажене чи проварене м’ясо або пити сирі яйця, варити їх необхідно 10 хвилин. Пити тільки кип’ячене молоко. Продукцію, що швидко псується треба зберігати лише в холодильнику. Не можна купувати продукти на стихійних ринках (м’ясо, ковбаса, кондитерські вироби, сир, сметана). При покупці харчових продуктів необхідно звертати увагу на кінцевий термін придатності та умови зберігання, за необхідності – вимагати супровідну документацію, яка засвідчує якість та походження продуктів (якісне посвідчення, сертифікат якості, декларація виробника). Споживати страви необхідно одразу після приготування, при повторному вживанні – піддавати їх термічній обробці. Перед споживанням овочі та ягоди треба обов’язково добре промити питною водою чи ошпарити кип’ятком.
   При дотриманні таких простих правил Ви захистите себе та своїх близьких від сальмонельозної інфекції.

Завідувач відділення організації                                                   Костюк В.В.
епідеміологічних досліджень
Шепетівського міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»

    Тема паразитозів традиційно не є найприємнішою для обговорення. Гельмінтози – найбільш поширені захворювання людини. За даними ВООЗ, у світі тільки аскаридозом щорічно уражується 1,2 млрд осіб. В Європі гельмінтозами уражений кожен третій житель. Територія України має сприятливі умови навколишнього середовища для широкого поширення захворювань цієї групи, свідченням чого є 2 млн захворювань гельмінтозами, що реєструються щорічно. І ці цифри не остаточні, оскільки симптоми ураження глистами часто не є очевидними і маскуються під інші захворювання або тимчасове погіршення стану здоров’я. Швидка втомлюваність, блідість шкіри або алергічні висипання, темні кола під очима і розлад шлунка… Хто запідозрить, що ці симптоми можуть вказувати на наявність глистів? Але сьогодні в світі відомо понад 350 видів гельмінтів, які можуть викликати захворювання у людини. В Україні з них виявлено близько 30 видів.
    Зазвичай зараження гельмінтами чи кишковими найпростішими відбувається через забруднений випорожненнями грунт. Наприклад, якщо не мити руки і не чистити нігті після роботи із землею, їсти брудні овочі, фрукти та ягоди. Крім того, не останню роль в зараженні цими паразитами грають мухи. Вони на своїх лапках і хоботку переносять яйця глистів та цисти найпростіших на продукти харчування. Також зараження ними можливо і при випадковому ковтанні води при купанні у водоймах. Діти нерідко заражаються паразитами від домашніх тварин (собак, кішок), які проживають з власниками в приватних будинках та квартирах.
     Крім того, велику насторогу викликає відсутність спеціалізованих майданчиків для вигулу домашніх улюбленців, що призводить до забруднення дитячих майданчиків, пісочниць, прибудинкових територій, парків збудниками паразитозів.
      Ознаки паразитарного захворювання залежать від виду та кількості паразитів, а також від індивідуальної реакції організму на глисти або найпростіші. Перші симптоми зараження паразитами: погіршується апетит, з’являється блювота, нудота або слинотеча, болі та відчуття руху у животі. Запори чергуються з проносами, розвивається швидка стомлюваність і слабкість, порушується сон. Наприклад, при зараженні гостриками, хворих турбує свербіж в області заднього проходу і промежини. Посилюється він вночі і в стані спокою. Іноді він настільки сильний, що хворий прокидається.
       При запорах, різких болях, відчутті руху в животі і його здуття, слід негайно звертатися до лікаря. Такі симптоми можуть свідчити про виниклу кишкову непрохідність. При важких гельмінтозах і протозоозах розвиваються порушення з боку нервової системи: тривалі головні болі, запаморочення, нервові тіки. При аскаридозі, токсокарозі через особливості міграції паразита в організмі може виникнути такий симптом наявності глистів як нападоподібний сильний кашель. Часто ознаками глистів та простіших у людини є шкірні зміни у вигляді різних висипів.
       При будь-якій підозрі на глистяну чи протозоозну інвазію слід обов’язково звернутися до лікаря, а не займатися самолікуванням. Діагноз підтверджується звичайним аналізом калу на яйця глистів і цисти кишкових найпростіших. Якщо при першому аналізі калу яйця або цисти паразитів у людини не виявлені, але ймовірність зараження висока, аналізи повторюють кілька разів поспіль.
    Найпоширенішими симптомами глистяної інвазії є запори, проноси, підвищення газоутворення та здуття, анемія, алергічні реакції, болі в м`язах та суглобах, хронічна втома, порушення сну та апетиту та багато інших.
    Профілактика гельмінтозів включає не тільки дотримання санітарно-гігієнічних норм. Необхідно регулярно обстежувати домашніх тварин на наявність гельмінтів, а також проводити їх дегельмінтизацію. Вкрай важливим є раннє виявлення хворих і своєчасне їх лікування.
         Рекомендуємо дотримуватися таких нескладних правил особистої безпеки:
1. Мийте руки перед їжею.
2. Намагайтеся обдавати окропом зелень, що подається до столу в сирому вигляді.
3. Не пийте сиру воду, особливо з відкритих водойм.
4. Пам’ятайте, що хороша риба, наприклад, в’ялена чи копчена – це сильно просолена риба, а хороша ікра лише та, яка виготовлена на ліцензованому підприємстві.
5. Не вживайте в їжу не прожарене м’ясо (той самий улюблений наш шашлик, і домашнє сало з прожилками м’яса) – це становить 95% всіх заражень на трихінельоз.
6. Не купайтеся в невідомих водоймах.
7. Застосовуйте репеленти з метою відлякування комарів і мошок. Кровососні комахи є переносниками ряду гельмінтів, наприклад, такого як дірофіляріоз.
8. І ще пам’ятайте: необхідно завжди думати про інших людей. Проведіть дегельмінтизацію своєї собаки. Навіть якщо у Вас немає маленьких дітей, що грають в пісочниці, не удобрюйте квіти фекаліями собак і кішок, не дозволяйте їм пакостити в громадських водоймах. Припиняйте, по можливості, подібні дії інших любителів тварин.
9. Регулярно проводіть дегельмінтизацію себе і своєї сім’ї, включаючи тварин, з метою профілактики розвитку ускладнень. Заразитися можна скрізь і всюди.    Не треба цього боятися. Треба вчасно застосовувати адекватні, безпечні і надійні способи дегельмінтизації.
     Але не займайтеся самолікуванням! Часто чую від знайомих, що такі суб’єктивні симптоми, як погіршення апетиту, скрегіт зубами тощо спонукають проводити дітям дегельмінтизацію. Однак мало хто знає, що деякі з препаратів надзвичайно токсичні для дітей, особливо раннього віку. Тому при виявленні в вашої дитини якихось із вищевказаних симптомів, зверніться до лікаря, який призначить адекватне та безпечне лікування вашим близьким.

Завідувач відділення організації санітарно-гігієнічних
досліджень, лікар із загальної гігієни Шепетівського
міськміжрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                  І.А. Матвійчук

    Після спалаху кору Україна стоїть на порозі ще одної небезпечної хвороби – дифтерії. У жовтні поточного року випадки захворювання на дифтерію виявили на Закарпатті, Тернопільській області, та в містах Київ, Харків, Хмельницький – всього більше 20 випадків. Ця інфекція небезпечніше від кору, адже смертність складає 50%.
   Епідеміологічна ситуація на Шепетівщині по захворюваності на дифтерію останні 20 років залишається благополучною. Разом з тим, при наявності певної кількості не щеплених проти дифтерії серед дитячого та дорослого населення є ймовірність виникнення цього смертельно небезпечного захворювання.
   Отож, рахую за доцільне нагадати, що таке дифтерія та основні методи профілактики при цьому захворюванні.
  Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання, що характеризується запаленням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і носоглотки, а також, в окремих випадках, шкіри в місцях пошкоджень. Дане захворювання може призвести до летального випадку.
   Основний прояв – поява фібринозних плівок сіруватого кольору на поверхні мигдалин і слизових оболонках ротоглотки.
   Для дифтерії у дітей, як і для багатьох інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів, характерна переважно зимова сезонність.
     Джерело інфекції при дифтерії – хворі або безсимптомні носії.
  Основний шлях передачі збудника – повітряно-крапельний. У рідкісних випадках інфекція передається контактно-побутовим шляхом.
   Інкубаційний період коливається від 2 до 7 днів (в середньому 3 дні). Особи, які не імунізовані проти інфекції, можуть захворіти в будь-якому віці.
  Основні причини дифтерії у дітей полягають у відсутності вакцинації за віком.
   Симптоми дифтерії у дітей дуже різноманітні і залежать від локалізації інфекційного процесу.
     Ознаки дифтерії носа
   При виникненні даної форми відбувається ураження носових ходів. З них виділяється кров’янисте відокремлюване. При детальному обстеженні, на крилах носа з’являються ділянки тонкої скоринки. Перші ознаки дифтерії носа з’являються швидко.
     Симптоми дифтерії ротоглотки
   Дифтерія ротоглотки – найчастіша форма захворювання. Характеризується появою щільних фібринозних плівок на мигдалинах, які дуже складно знімаються шпателем. Для захворювання даної форми також характерні такі симптоми дифтерії, як поява запального процесу ротоглотки, підвищення температури тіла до 38.3-38.9°C, тахікардія, загальна слабкість.
    Ознаки дифтерії гортані
  Дифтерія гортані є однією з найнебезпечніших форм дифтерії по виникненню ускладнень. У пацієнтів з’являються наступні ознаки дифтерії – висока температура тіла (39.4-40°C), загальна слабкість, сильний кашель, осиплість і втрата голосу, дихальні розлади.
   Дифтерія шкіри у дітей
  В основному характерна для осіб, які не дотримуються правил особистої гігієни. Практично будь-яка ділянка шкіри може бути інфікована дифтерійною паличкою. У місці зараження відбувається запалення дерми з утворенням сіруватого нальоту, виразок, рани не загоюються.
  В даний час імунізація населення – це найефективніший спосіб запобігти виникненню дифтерії. Імунізація проводиться введенням вакцини проти дифтерії, коклюшу, правця (АКДП) в 3 етапи:
– перша вакцинація в 2 міс;
– друга вакцинація в 4. міс;
– третя вакцинація в 6 міс.
   Далі проводиться ревакцинація населення вакциною АКДП, АДП та АДП-М:
– перша – в 18 міс;
– друга – в 6 років;
– третя – в 16 років.
    Дорослому населенню щеплення проводяться через кожні 10 років. Вакцинами проти дифтерії лікувально-профілактичні заклади Шепетівщини забезпечені.
Пацієнти, хворі на дифтерію, повинні бути ізольовані. Враховуючи те, що дифтерія має дуже короткий інкубаційний період, проводиться виявлення і спостереження за особами, які контактували з хворим. З метою профілактики дифтерії можливе призначення семиденного курсу антибактеріальної терапії.

Завідувач відділення організації епідеміологічних досліджень
Шепетівського міськміжрайонного відділу ДУ «Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України»                                  Костюк В.В.

    За 9 місяців 2019 року на Шепетівщині виявлено 41 хворих туберкульозом, що становить 54,1 випадки на 100 тис. в 2018 році відповідно 34 і 44,8. Це один із найвищих показників в області. По Хмельницькій області захворюваність за 9 місяців поточного року склала 34,3 на 100 тис.
   Серед вперше виявлених хворих у 30 бацилярний туберкульоз, що становить 39,4 на 100 тис. по області – 24,1 на 100 тис. В порівнянні з 2018 роком, він збільшився 3 25 до 30 випадків. Збільшилась кількість захворювань деструктивним туберкульозом і склала 28 випадків – 37,0 на 100 тис.населення проти 20 випадків – 26,4 на 100 тис.нас. за 9 місяців минулого року .Обласний показник за 9 місяців поточного року – 15,6 на 100тис.нас.
  При даній ситуації не зайвим буде нагадати як вберегтися від цього смертельно небезпечного захворювання.
   1. Якщо ви більше 2 тижнів почуваєтеся погано, вас турбує кашель, маєте знижений апетит, підвищену температуру, пітливість, особливо вночі, задуху, кровохаркання НЕГАЙНО зверніться до свого дільничного лікаря-терапевта. Головне – вчасно звернутися за допомогою.
    2. Чим раніше виявлений хворий на туберкульоз, тим більше шансів у хворого на повне вилікування.
    3. Своєчасно виявлений хворий, що одержує повноцінне лікування, через 6-8 тижнів не є джерелом інфекції. Вчасно розпочате лікування є запорукою повного вилікування. Категорично забороняється переривати лікування! При порушенні режиму лікування хвороба переходить у хронічну форму, яку вилікувати дуже важко.
  4. Навіть коли людина почуває себе добре, варто один раз на два роки пройти флюорографічне обстеження. Один раз на рік флюорографічно обстежуються особи з так званої «групи ризику» щодо туберкульозу (хворі на часті пневмонії, цукровий діабет, виразкову хворобу шлунку та 12-палої кишки, ВІЛ-інфіковані та інші).
     5. Щоб не захворіти на туберкульоз в умовах епідемії необхідно повноцінно харчуватись, не мати шкідливих звичок, займатись спортом і загартовуватись, проводити більше часу на свіжому повітрі, утримувати квартиру в чистоті, частіше провітрювати.
  6. Провокують захворювання надмірне захоплення вегетаріанством, зловживання різними дієтами.
  7. Уникайте покупок продуктів тваринництва, які не пройшли ветеринарного обстеження (особливо на стихійних ринках). Строго дотримуйтесь правил особистої гігієни при використанні молока і м’яса, надійно піддавайте їх термічній обробці. Не купляйте молочні продукти, фасовані у нестерильний, раніше вживаний пластиковий посуд.
       8. Профілактичні щеплення є надійним захистом проти туберкульозу.

Завідувач відділення організації епідеміологічних
досліджень, лікар-епідеміолог Шепетівського
міськміжрайонного відділу ДУ «Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України»                                                   Костюк В.В.

    Харчові отруєння – гострі захворювання, що виникають під час вживання їжі, яка містить отруйні для організму речовини мікробної чи немікробної природи. На відміну від харчових інфекцій харчові отруєння тривають кілька днів, але інколи можуть набувати тяжкої форми і закінчуватися летально.
  Харчові отруєння не передаються від однієї людини до іншої. Цим вони відрізняються від харчових інфекцій. Особливо чутливі до харчових отруєнь діти, люди похилого віку й особи з хворобами шлунково-кишкового каналу.
  Харчові отруєння завдають великих збитків здоров’ю населення України, основну їх масу становлять побутові харчові отруєння і передусім ботулізм.
  Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) розробила такий перелік харчових продуктів за ступенем забруднення мікроорганізмами і частотою випадків харчових отруєнь.
     Категорія 1 – харчові продукти або їхні компоненти, які найчастіше є прямим джерелом харчових отруєнь.
    Категорія 2 – харчові продукти або їхні компоненти, які є джерелом харчових отруєнь людини під час порушення технології виробництва, зберігання і транспортування.
  Категорія 3 – харчові продукти або їхні компоненти, які можуть бути причиною харчових отруєнь за недотримання санітарних вимог під час переробки.
   Категорія 4 – харчові продукти або їхні компоненти, які зрідка є причиною харчових отруєнь.
  Категорія 5 – харчові продукти або їхні компоненти, що підлягають термічному обробленню, яке гарантує їхню безпеку.
      Категорія 6 – харчові добавки, що забруднюють основний продукт.
    З урахуванням наведеної класифікації мікробіологічний контроль продовольчої сировини і харчових продуктів обов’язковий.
  Харчові отруєння мікробного походження поділяються на 2 групи: бактеріальні токсикоінфекції та бактеріальні інтоксикації.
    Загальні заходи щодо запобігання виникненню харчових отруєнь мікробного походження:
– здійснення санітарного та санітарно-ветеринарного нагляду і контролю за процесами забою тварин, виловлювання й оброблення великої риби, виробництва ковбасних виробів;
– контроль за виготовленням кондитерських і хлібобулочних виробів;
– контроль за виготовленням, зберіганням і реалізацією готових страв у їдальнях, харчоблоках дитячих установ, буфетах і закладах громадського харчування;
– запобігання забрудненню харчових продуктів і сировини мікроорганізмами;
– забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов, які виключають можливість розмноження мікроорганізмів в їжі й утворення токсинів;
– дотримання поточності технологічного процесу, що виключає контакт сировини та сирої продукції з готовими виробами на всіх етапах виробництва;
– максимальна автоматизація і механізація виробничих процесів на харчових підприємствах;
– забезпечення виробництва справним холодильним обладнанням;
– використання лабораторних методів контролю за якістю харчової продукції і теплового оброблення;
– дотримання санітарно-гігієнічних правил та умов отримання, зберігання і транспортування молока, якості оброблення молочного посуду, обладнання та інвентарю, режиму пастеризації, технології виготовлення молочної продукції;
– ефективне проведення планових дератизаційних заходів;
– бактеріологічний контроль щодо харчових продуктів, дотримання санітарно-гігієнічного режиму й особистої гігієни персоналом;
– дотримання умов зберігання та термінів реалізації харчових продуктів, встановлених режимів теплового оброблення їжі, особливо із субпродуктів, фаршу, яєць, виготовлення холодцю, котлет, ліверних і кров’яних ковбас, салатів, тістечок.

Лікар-бактеріолог Нетішинського міського
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                  З.В. Мострянська

     Протягом останніх кількох місяців як грім серед ясного неба пронеслися по Україні повідомлення про масові спалахи кишкових інфекцій. Спека створює ідеальні умови для поширення збудників, що викликають дані захворювання. До організму вони найчастіше потрапляють з зіпсованими або неякісними харчовими продуктами, а також при недотриманні правил особистої гігієни.
  Одним із факторів передачі заразного початку при деяких спалахах інфекційних хвороб була шаурма. Лише у Києві шаурмою отруїлися 90 людей, в Одеській області близько 40 чоловік лягли на лікарняне ліжко, поласувавши шаурмою, на Рівненщині під час рок-фестивалю захворіло 14 осіб. І цей список можна продовжувати.
    Важливу роль під час поширення гострих кишкових інфекцій та спалахів харчових отруєнь відіграють незадовільні санітарно-гігієнічні вимоги в пунктах продажу, відсутність у працівників даної галузі особистих медичних книжок, відсутність проточної гарячої та холодної води тощо.
     Працівниками Шепетівського міськміжрайоного відділу активно проводиться інформаційна кампанія серед населення з питань дотримання гігієнічних вимог під час придбання, приготування та вживання харчових продуктів, умов та термінів їх зберігання, пропагування серед населення гігієнічних навичок, здорового способу життя. Але рівні захворюваності гострими кишковими інфекціями досі знаходяться на високих рівнях. За 9 місяців 2019 року в Шепетівському районі зареєстровано 139 випадків гострих кишкових захворювань та 38 випадків сальмонельозу. При тому, що захворюваність дещо нижча, в порівнянні з минулим роком, однак знаходиться вище середньо обласних показників і є однією з найвищих по області. І в восьми випадках ймовірним основним фактором передачі збудника інфекції була так звана швидка їжа – хот-доги, шаурма, біляші, придбані в ятках швидкого харчування або взагалі на місцевих ринках з рук, в місцях стихійної торгівлі.
     Щоб уникнути кишкових інфекцій, купуючи готову продукцію, в тому числі фастфуд (шаурма, хот-доги, паніні, біляші тощо), необхідно пам’ятати наступне:
– перше, на що треба звертати увагу – це санітарний одяг людини, яка робить шаурму. Згідно зі стандартами, кухар не повинен стояти на касі. Повинні бути дві різні людини: одна – на касі, інша – на кухні;
– щоб робити хот-доги чи шаурму, обов’язково має бути проточна вода;
– важливо звертати увагу на кількість кетчупу, соусу та майонезу, яка знаходяться на вітрині – вони повинні знаходитися у холодильнику, але найчастіше їх там ніхто не зберігає. Якщо на вітрині стоїть велика кількість продукції, то можна зробити висновок, що все, що у них є, зберігається під палючим сонцем;
– ні в якому разі не купуйте харчові продукти чи готові страви у місцях несанкціонованої торгівлі;
– не купуйте страви, навіть якщо маєте найменші сумніви щодо безпеки зберігання чи приготування продукту;
– не залишайте готову їжу на столі довше ніж на дві години. Ні в якому разі не зберігайте їжу, яка залишилася після пікніка, прогулянки тощо;
– ретельно мийте руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування туалету.
    При появі перших симптомів захворювання (підвищення температури тіла, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі тощо) треба одразу звертатись до лікаря. Самолікування може призвести до погіршення стану та значних ускладнень.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар із загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                           І.А. Матвійчук

   Організація Об’єднаних Націй та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) оголосили 15 жовтня «Всесвітнім днем миття рук». Як відзначають експерти вищевказаних організацій, миття рук рятує тисячі життів щодня. Через немиті руки в організм людини потрапляють збудники холери та інших гострих кишкових захворювань, вірусної гепатиту А, грипу та гострих респіраторних захворювань, гельмінтозів тощо. Саме тому ООН і ЮНІСЕФ закликали виділити хоча б один день на рік, щоб звернути увагу на необхідність привчити дітей мити руки.
   Миття рук – гігієнічна процедура по очищенню кистей рук за допомогою води або, рідше, іншої рідини, часто з використанням мила або інших дезінфікуючих засобів, з метою видалення з поверхні шкіри бруду, мікроорганізмів, хімічних речовин та інших субстанцій.
   У побуті в більшості своїй люди миють руки перед їжею, після відвідування туалету або в разі потрапляння на них бруду. Працівникам харчової промисловості та медичним працівникам внаслідок підвищених гігієнічних вимог доводиться стежити за чистотою рук протягом всього робочого дня, оскільки від цього залежить здоров’я сотень людей.
    Миття рук і пов’язані з ним питання стають темою для досліджень в різних областях науки: від гігієни до соціології. Зокрема, на думку польських вчених, після відвідування туалету миють руки лише 30% чоловіків та 63% жінок . Згідно досліджень ізраїльських науковців, миття рук зменшує ризик зараження кишковими захворюваннями на 30%, респіраторними – на 40% , а для маленьких дітей навчання цього процесу має велике значення під час розвитку моторики рук і рухових та адаптаційних навичок. У США проводилося дослідження на тему того, чи дійсно миття рук теплою водою більш ефективно в боротьбі з бактеріями, що не дало однозначної відповіді на дане питання.
   Одним з перших пропагандистів миття рук як превентивних заходів був австро-угорський лікар Ігнац Філіп Земмельвайс у середині XIX століття.
   Також нерідко зустрічаються стани, коли люди надмірно зациклені на проведенні гігієнічних процедур. Одним з таких є аблудоманія – це нав’язливе миття рук і часто зустрічається при обсесивно-компульсивних розладах, при психастенії і нав’язливих станах при інших захворюваннях психічного походження. Через нав’язливу думку про те, що руки забруднені або заражені, миття їх може здійснюватися навіть до крові.
  Безперечно, така проста гігієнічна процедура, як миття рук, здатна попередити не тільки зараження організму шкідливими вірусами та інфекціями, але і зробити життя людини більш комфортним, приємним і безпечним. Тому навчання дітей цих гігієнічних навичок з раннього віку знизить ризик захворюваності багатьма інфекційними та неінфекційними захворюваннями.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень,
лікар із загальної гігієни
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                                        І.А. Матвійчук

   З настанням осені кожен господар старається навести порядок у своїх домогосподарствах та присадибних ділянках. І спалювання побутового сміття вже стало невід’ємною складовою цього періоду. Міста та райони потерпають від надмірної задимленості. Не стала виключенням і ситуація в місті Шепетівці, де місцеві жителі традиційно змушені дихати їдким неприємним запахом диму. Однак мало хто знає, що такі дії заборонені чинним законодавством, оскільки наносять значну шкоду довкіллю.
     Відповідно до статті 35-1 Закону України «Про відходи», термічне оброблення (спалювання) побутових відходів дозволяється лише на спеціально призначених для цього підприємствах чи об’єктах. Спалювання дозволяється лише на енергетичні цілі з метою одержання теплової та/або електричної енергії.
       Відповідно до п. 2.5 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом МОЗ України від 17.03.2011 року № 145 забороняється спалювати побутові відходи на об’єктах благоустрою та на об’єктах поводження з відходами, не призначених для цього.
        Випалювання сухої рослинності та побутового сміття органічного походження має згубний вплив на стан навколишнього природного середовища, адже призводить до забруднення атмосферного повітря, руйнування екосистеми (знищення комах, тварин, рослин та мікроорганізмів), погіршення якості ґрунту, спричинення різноманітних захворювань. Крім того, при спалюванні виникає ще одна не менш важлива проблема світового масштабу – глобальне потепління, що тягне за собою зміну клімату та несе загрозу як здоров`ю, так і довкіллю планети.
        В значній мірі негативні наслідки зумовлені фізичними та хімічними процесами, які відбуваються за допомогою вогню.
     При дотриманні певних умов (висока температура, достатня кількість кисню), органічні речовини в результаті горіння утворюють не отруйні речовини: вуглекислий газ, водяну пару і в невеликій кількості оксиди азоту (за рахунок вмісту азоту в білках і нуклеїнових кислотах).
     Але якщо матеріал має навіть незначну вологість, температура полум’я знижується. Таку картину можна спостерігати, коли горять листя і трава, де тільки верхня частина купи отримує достатньо кисню, тоді як середні шари тліють і димлять, виділяючи токсичні і шкідливі для здоров’я і довкілля хімічні речовини.
     Люди, спалюючи такі речовини, не уявляють собі небезпеки від вдихання диму тліючого багаття, вважаючи, що якщо тривалість дії невелика, а концентрація шкідливих речовин низька, шкоди здоров’ю та довкіллю не наноситься.
        Які ж речовини містяться у диму? Головна його складова – монооксид вуглецю (СО) – чадний газ. Підраховано, що тонна тліючих рослинних залишків у середньому виділяє близько 30 кг чадного газу. Рівень забруднення біля тліючої купи листя такий же, як і на міській вулиці з інтенсивним рухом транспорту. Чадний газ – це потенційно смертельно-небезпечна речовина. Легко зв’язуючись з гемоглобіном крові, чадний газ блокує надходження кисню до тканин, унаслідок чого настає кисневе голодування і «задуха» клітин організму людини. Найбільш поширеним симптомом є головний біль. Також людина може відчувати запаморочення та втому, утруднене дихання, задишку, сухий кашель, нудоту та блювоту. Більш серйозні симптоми – втрата рівноваги, зору, порушення пам’яті або ж втрата свідомості. Крім того, в туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастки, що виділяються при неповному згоранні сміття, зв’язуються з водяною парою), шкідливий для організму людини та викликає алергічні реакції, подразнення слизової оболонки, приступи бронхіальної астми тощо.
       Також під час спалювання виділяються небезпечні канцерогени, що містяться в диму. За даними дослідників, концентрація канцерогенних бензапіренів в багатті при спалюванні приблизно в 350 разів вища, ніж у сигаретному димі.
      Крім пагубного впливу на здоров’я та екологію, спалювання сміття може суттєво «вдарити по кишені». Відповідальність за спалювання побутових відходів на присадибній ділянці підпадає під кваліфікацію трьох статей Кодексу про адміністративні правопорушення, які тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
      Враховуючи вищезазначені наслідки, органічне сміття (листя, бадилля, траву) краще не спалювати, а закомпостувати, забезпечивши ґрунт необхідними поживними речовинами, зробивши його родючішим, а все, що непридатне до вжитку в обійсті, варто утилізовувати на спеціально призначених для цього місцях..
      Дотримання даних вимог щодо поводження з побутовими відходами позитивно вплине на стан довкілля, а головне – не нашкодить здоров’ю людей.

Завідувач відділення організації
санітарно-гігієнічних досліджень
Шепетівського міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                    І.А. Матвійчук

    Ціла низка інфекційних хвороб, зокрема і таких небезпечних, як дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, краснуха, скарлатина, туберкульоз, вірусний гепатит “В” підстерігають людину протягом всього життя. Вони завдають великої шкоди здоров’ю, ослаблюють організм, спричиняють різні ускладнення і навіть призводять до смерті. Щороку бактеріальні інфекції в Україні забирають життя більш як 400 дітей.
   Збудники таких недуг передаються від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом або через кров (як вірусний гепатит “В”) із дрібними краплинами, які розбризкуються при розмові, чханні і навіть диханні. Для них характерна летючість і виникнення спалахів як за місцем проживання, так і в дитячих колективах.
   На щастя, людство винайшло надійний захист від таких інфекцій – це профілактичні щеплення. Нині медичні працівники мають ефективні препарати-вакцини, які сприяють виробленню організмом дитини і дорослої людини імунітету проти інфекційних захворювань
   Завдяки проведенню щеплень у світі ліквідована така страшна хвороба як натуральна віспа. Систематичне проведення щеплень проти правця, поліомієліту сприяють тому, що ці небезпечні інфекційні хвороби трапляються в поодиноких випадках.
  Дифтерія забирала кожного року життя сотень тисяч дітей. Небезпека зараження цією недугою не зникла і тепер як серед дітей, так і серед дорослих, яким свого часу не зроблені з тих чи інших причин щеплення.
На Шепетівщині вже більше 20 років не реєструються захворювання дифтерією, правцем поліомієлітом, та іншими інфекційними хворобами. Разом з тим в поточному році зареєстровано 218 випадків захворюваності на кір. При епідрозслідуванні встановлено, що більшість хворіють не щеплені, або щеплені з порушенням календаря профілактичних щеплень.
   В Шепетівському районі має місце певна кількість відмовників, які можуть будь коли захворіти на небезпечні інфекційні хвороби, та стати джерелом захворювання для інших.
    Існує календар профілактичних щеплень, згідно з яким вони проводяться, і хочу зауважити, що стійкий імунітет формується тільки тоді, коли суворо дотримується календар і проводиться повний курс щеплень згідно з віком.
   Перші щеплення в житті новонароджена дитина отримує в пологовому стаціонарі у перший день життя. Це щеплення проти надзвичайно небезпечної хвороби – вірусного гепатиту “В”. І ні в якому разі не можна відмовлятись від проведення цього щеплення.
   Не секрет, що ситуація із захворюванням на туберкульоз стала в країні загрозливою. Не кращою є вона і в нашому районі так за 8 міс 2019 р захворюваність туберкульозом органів дихання становить 46.2 на 100 тис населення, при середньо обласному 30,6. Це один із найбільших показників в області. З року в рік, зростає кількість заразних форм туберкульозу з розпадом легеневої тканини, що є найнебезпечнішим для оточуючих, збільшується число померлих. Тому щеплення проти туберкульозу є одним із найпотужніших ланцюгів попередження цієї хвороби, і на доказ цього служить те, що календарем щеплень передбачено, починаючи з 3 дня народження дитини, отримання щеплення проти туберкульозу.
      Наша країна долучилась до програми боротьби та ліквідації поліомієліту. Це захворювання ще називають “Дитячий параліч” і воно стає причиною інвалідності з дитинства. Для забезпечення імунітету використовується вакцина як ін’єкційна, так і крапельна в залежності від віку. І знову майже 50 % із нещеплених проти поліомієліту дітей віком до одного року через відмови батьків, значна кількість незахищених дітей з цієї ж причини і у інших вікових групах.
     Серйозних обертів набирає гемофільна інфекція, яка належить до 5 провідних причин смерті дітей віком від 1 місяця до 5 років. Понад 30 % дітей хворих на менінгіт, зумовлений Нів – помирають, а серед тих дітей, які виживають, 10-35 % випадків захворювання протікає з ускладненням, що нерідко призводить до інвалідизації.
    З часу запровадження вакцинації проти Нів (впродовж 3-х років) зменшилась майже вдвічі захворюваність на тяжкі форми пневмоній у дітей віком до 2-х років.
    Перед щепленням медичний працівник обов’язково оглядає дитину, оцінює стан її здоров’я і після запису лікаря про дозвіл на проведення щеплення, робить щеплення.
    Хочу акцентувати увагу на те, що згідно статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, правця, поліомієліта та інших є обов’язкові. Це також підтверджено Постановою Верховного Суду України від 17.04.2019р. №282/1692/17; №61-8263св18.
   Слідкуйте за термінами проведення щеплень своїм дітям, не нехтуйте порадами медичних працівників і пам’ятайте: надійний заслін інфекційним хворобам – профілактичні щеплення.

В.о. завідувача Шепетівським
міськміжрайонним відділом
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                    В.В.Костюк

  Правець – це важке токсикоінфекційне захворювання, що виникає при інфікуванні будь-яких ран, в т.ч. дрібних побутових, анаеробним збудником. У світі щорічно від правця гине понад 160 000 людей. Випадки захворювання правцем реєструвались і на Шепетівщині. Як тут не згадати випадок тридцятирічної давнини, коли доросла людина працюючи в городі поранила собі ногу сапою. В лікувально-профілактичному закладі їй була проведена первинна медична обробка рани, та запропоновано проведення термінової профілактики правця, адже травмований не був щеплений проти цієї смертельної недуги. Нажаль особа відмовилась від щеплення за що і поплатилась життям.
   В теперішній час визиває занепокоєння значна кількість населення не щеплених проти правця, тим самим є ймовірність виникнення цього небезпечного захворювання.
      Отож буде не зайвим ще раз згадати про правець та міри його профілактики.
Вхідними воротами для інфекції є місця травмування шкірного покриву або слизових: рани, подряпини, сліди термічного впливу. Хвороба розвивається при проникненні збудника через порізи, отвори від скалок і укусів, у місцях відкритих переломів і ран, через ділянки шкіри, пошкоджені в результаті потертостей, некротичних і запальних процесів. Як правило, тільки сильне поранення або велика відкрита рана на тілі можуть послужити сигналом для хворого звернутися до лікаря.
     Людина дуже легко піддається захворюванню, особливо ризикують ті, у яких травматичний вид занять: працівники сільського господарства, промислових підприємств і т. п., також наркомани.
  Важкими ускладненнями правця з високою ймовірністю летального результату є асфіксія і зупинка серця.
Правець відноситься до смертельно небезпечних інфекцій, тому вкрай важливо вживати всі можливі заходи для того, щоб не заразитися. Профілактика правця може бути як завчасною, так і терміновою. Це як раз той випадок, коли краще заздалегідь перестрахуватися і зробити щеплення!
  Профілактичні щеплення проводяться з раннього дитячого віку. Перше щеплення проводиться у 2-місячному віці, друге в 4 місяці, третє – в 6 місяців. В 18 місяців проводиться ревакцинація. Потім ще – в 6 та 16 років. Надалі, кожні 10 років необхідно повторно проводити ревакцинацію, щоб підтримувати стійкий імунітет до небезпечної хвороби. Саме через десятиліття, ефективність щеплення повністю знижується, тому потрібна повторна ревакцинація. У разі поранення, можна відчувати себе в безпеці тільки за умови, що після останнього щеплення минуло не більше 5 років. Якщо ж пройшло все-таки більше, то з метою запобігання розвитку хвороби, проводиться екстрена профілактика правця.
    Екстрена профілактика проводиться при травмах з пошкодженням шкірних покривів та слизових оболонок. При зверненні за медичною допомогою лікар проводить первинну хірургічну обробку рани та імунопрофілактику, шляхом введення правцевого анатоксину, протиправцевої сироватки, протиправцевого імуноглобуліну. Який препарат вводити, та його кількість залежить від величини рани, імунного статусу, терміну звертання. Екстрену профілактику правця бажано провести в найбільш ранній термін. Тому, навіть при незначній травмі необхідно в обов’язковому порядку звернутись до лікаря.
    Отже, щеплення – це найкращий захист від правця.

В.о. завідувача Шепетівським міськміжрайонним
відділом ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                             В.В.Костюк

Loading...