Шкідливі речовини в вихлопних газах автомобілів і їх вплив на здоров’я людини

    Стан атмосферного повітря-один з головних чинників, які впливають на здоров’я населення. Щороку по всій країні в атмосферу виділяється близько 17млн. тонн шкідливих речовин. Стан атмосферного повітря в Україні викликає занепокоєність екологічних організацій та медиків. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я забруднення повітря є основним чинником захворюваності та смертності в світі. За цим показником вже не один рік лідирує Україна. І, як наслідок, має великий відсоток захворюваності на різні хвороби.
       Значний вплив на забруднення атмосферного повітря має автомобільний транспорт, кількість якого щороку зростає. Близько 60% забруднення атмосфери припадає на автотранспорт. Один літр спалюваного бензину приводить до утворення близько 16м³ вихлопних газів. Гази, які виділяються внаслідок спалювання палива у двигунах внутрішнього згоряння, містять більше 200 найменувань шкідливих речовин, у т.ч. канцерогени. В своєму складі вихлопні гази містять :чадний та вуглекислий газ оксиди азоту, вуглеводні, сажу, бензпірен та важкі метали. Так, монооксид вуглецю (чадний газ) – це токсична речовина, яка потрапляючи в легені та у кров, «зв’язує» кров’яні тільця, що приводить до кисневого голодування тканин організму і до смерті, але найбільшу небезпеку становлять оксиди азоту, які приблизно в 10 раз небезпечніше, ніж чадний газ. Потрапляючи на слизові оболонки та у кров, оксиди азоту утворюють азотні і азотисті кислоти та інші небезпечні для здоров’я і життя сполуки. Частка токсичності альдегідів відносно невелика і становить 4-5% від загальної токсичності вихлопних газів. Токсичність різних вуглеводнів значно відрізняються між собою, проте особливістю є те ,що ненасичені вуглеводні у присутності діоксиду азоту під впливом сонячного проміння фотохімічно окислюються, утворюючи отруйні кисневмісні сполуки.
    Виявлені у вихлопних газах поліциклічні ароматичні вуглеводні-сильні канцерогени. Серед них найбільш вивчений бензопірен, крім нього знайдені похідні антрацену: 1,2-бензантрацен, 1,2,6,7-дибензантрацен, 4,10-диметил-1,2-бензатрацен.
    Зважаючи на наявність сірки і сірчаних сполук у дизельних паливах, та частково у бензинах, до складу відпрацьованих газів можуть входити оксиди сірки, а у разі застосування етилових бензинів-свинець (тетраетилсвинець), бром, хлор, та їх сполуки.
    Вихлопні гази накопичуються у нижніх шарах атмосфери, тобто шкідливі речовини знаходяться в зоні дихання людини. Тому автомобільний транспорт варто віднести до категорії найнебезпечніших джерел забруднення повітря поблизу автомагістралей.
   Різні хімічні елементи, особливо метали, що накопичуються у грунтах, засвоюють рослини і через них по харчовому ланцюгу переходять в організм тварин і людини. Частина з них розчиняються і виносяться грунтовими водами, потім потрапляє в ріки, водойми і вже через питну воду може потрапити у людський організм.
  Тривалий контакт із середовищем, отруєним вихлопними газами автомобілів, викликає загальне ослаблення організму-імунодефіцит. Крім того, безпосередньо токсичні і шкідливі гази можуть стати причиною різних захворювань: наприклад, дихальної недостатності, гаймориту, ларинготрахеїту, бронхіту, бронхопневмонії, раку легень. Вихлопні гази також можуть викликати атеросклероз судин головного мозку, частково через легеневу патологію можуть виникнути і різні порушення серцево-судинної системи
    Частими є випадки отруєння вихлопними газами в т. ч. зі смертельними наслідками автомобілістів у гаражах, закритих стоянках і в середині автомобілів (витоку в салон) за недостатньої чи відсутньої вентиляції. Для боротьби з такими випадками вводяться норми на вентиляцію споруд, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням автомобілів.
      Отже, як ми бачимо, що досягнення науково-технічного прогресу приносить людям не тільки користь, але й шкоду.«За все потрібно платити» – плата за автомобіль – наше здоров’я та наше життя, тому потрібно знаходити якомога більше можливостей для того, аби зменшити вплив автомобіля на навколишнє середовище.

Лікар-лаборант-гігієніст Кам’янець-Подільського міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                                   В. Бевз