Про небезпечність азотвмісних сполук у воді

      Вода має велике значення в житті людини. Усі процеси травлення і засвоєння їжі відбуваються у водному середовищі. Надмірна втрата води організмом(10-20%) може призвести до загибелі.
    Встановлено, що щоденна потреба людини в кількості води складає 3% від маси її тіла, а це 2-4 літри для дорослої людини.
    Воду відносять до одного з шести елементів здорового харчування поряд з білками, жирами, вуглеводами, вітамінами, мінералами. Адже це прекрасний розчинник для більшості різного виду сполук.
    Але вода стає шкідливою, якщо в ній дуже мало або дуже багато розчинених солей, тому її якість повинна відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, мати нешкідливий хімічний склад та оптимальний вміст мінеральних речовин за показниками фізіологічної повноцінності.
 Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води регламентуються ДСанПіН 2.2.4-171-10 ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”. За результатами досліджень води, проведених в 2018 році санітарно-гігієнічною лабораторією, виявлено незначні перевищення допустимих нормативів по вмісту нітратів в воді централізованого водопостачання сіл Кам‘янець-Подільського району. Це – 6,5% від кількості досліджених проб. Вміст нітратів в воді з комунального водогону міста не перевищував допустимий норматив(50мг/дм³). Такі азотвмісні сполуки як аміак та нітрити виявляли в дуже низьких концентраціях або навіть нижче межі визначення.
  Результати досліджень води з громадських та індивідуальних криниць як міста так і сіл району не зовсім втішні, тому що вміст нітратів виявлено в 68-70% проб, причому з перевищенням в 3-8разів.
  Тому ще раз хочеться нагадати споживачам такої води про небезпечність азотвмісних сполук, а саме нітратів. Самі по собі нітрати не володіють вираженою токсичністю при певних умовах, і можуть виділятися з сечею, стимулюючи діурез. Тим не менше отримані дані цілого ряду спостережень вказують на те, що нітрати потрібно віднести до малотоксичних сполук.
   При вживанні їжі, води нітрати вже в ротовій порожнині під дією бактерій порожнини роту відновлюються до нітритів, далі в шлунку проходить відновлення при пониженій кислотності шлункового соку, в кишківнику – під дією деяких штамів кишкової палички. Через 2-3 години нітрати перетворюються в більш токсичні нітрити, що і є головною причиною гострої інтоксикації так званої нітратно-нітритної метгемоглобінемії. Особливо небезпечна вода з високим вмістом нітратів для грудних дітей з неспецифічною діареєю, рН шлункового соку яких – 5,6 при нормі-2,7, для дітей, яких годують дитячими сумішами, приготовленими на такій воді. Чим менший вік грудних дітей, тим важчий перебіг нітритної інтоксикації. А пояснюється це тим, що ембріональний гемоглобін дуже швидко окислюється нітритами, утворюючи метгемоглобін, який і відіграє особливу роль в патогенезі гострої нітритної інтоксикації.
   Метгемоглобін блокує насичення крові киснем, внаслідок чого розвивається клінічна картина гіпоксії різного ступеню важкості. А проявляється це тахікардією, ціанозом, задишкою, .втратою свідомості, судомами. При наявності в крові 50% метгемоглобіну і більше може наступити смерть.
Дані різних досліджувачів щодо токсичності нітритів та нітратів неоднозначні. Зараз більше уваги стали приділяти виясненню можливості хронічної інтоксикації азотвмісними речовинами та можливості віддалених ефектів. Це зниження імунітету, зміна активності ряду ферментів, сприяння утворенню нітрозамінів та інше.
     Профілактика заключається в тому, що необхідно знижувати надходження в організм людини азотвмісних речовин, які знаходяться в воді, харчових продуктах, лікарських препаратах і т.д. А це можливо і доступно лише тоді, коли будемо знати яку воду п‘ємо, що їмо, чим лікуємось та яким повітрям дихаємо. Проведіть лабораторні дослідження води, яку споживаєте, проконсультуйтеся з фахівцями щодо її якості та безпечності і будьте здорові.

Завідувач санітарно-гігієнічною лабораторією
Кам‘янець-Подільського міськрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                                          Л. Юрчик