Про мінеральну воду

      Народна мудрість часто наділена чаклунською здатністю оживляти мертвих водою, яка б’є з-під землі. Не виключено, що в казках відобразились уявлення багатьох, про лікувальні якості природних мінеральних вод. В них купались, намагаючись зцілитись від хвороб, воїни промивали в джерелах свої рани, сподіваючись на швидке їх загоєння, пили мінеральну воду і для омолодження. Багато цілющих джерел віддавна поважились народом, служили місцем паломництва хворих і покалічених.
   Сьогоднішня розповідь, присвячена проблемі цілющої по-народному, або мінеральної води, яка здатна оздоровлювати і навіть, лікувати. Відомо, що в природі немає хімічно чистої, без домішок, дистильованої води, в ній обов’язково міститься певна кількість мінеральних речовин, навіть в дощовій воді. А тим більше, в воді, яка виходить з надр землі. Адже вона вимиває з надр різні солі, органічні речовини, насичується газами. В той же час, не кожна джерельна вода є мінеральною. Вода, згідно прийнятих в медицині норм, вважається мінералізованою, якщо концентрація розчинених в ній солей не менше 1 – 2 г/л (таку воду називають столовою) і більше 2 г/л – лікувальною.
      На території Хмельницької області розвідано 12 родовищ мінеральних вод, зокрема, Збручанське, Маківське, Зайчиківське, Волочиське, Мукшинське, Кам’янське, Теофіпольське, Кам’янець-Подільське, Полонське, Шепетівське, Красилівське і Волицьке.
Лікувальні мінеральні води області належать до шести груп: слабомінералізовані з підвищеним вмістом органічної речовини типу “Нафтуся”, хлоридні натрієві малої мінералізації без специфічних бальнеологічних компонентів типу “Миргородська”, хлоридні натрієво-бромні води високої мінералізації, хлоридні кальцієво-натрієві бромні слабкі розсоли, слабомінералізовані радонові, слабомінералізовані вуглекисло-радонові. Природні столові води є гідрокарбонатними різного катіонного складу .
     За хімічним складом води типу “Нафтуся” – це гідрокарбонатні різного катіонного складу з мінералізацією від 0,7 г/дм3 до 1 г/дм3 і загальним вмістом органічної речовини від 8 г/дм3 до 26 мг/дм³. У бальнеологічному відношенні вони рекомендовані при захворюваннях сечостатевої і гепатобіліарної систем, обміну речовин. Мінеральні води типу “Нафтуся” застосовуються для лікування у санаторіях “Товтри”, “Збруч” і “Берізка”, що функціонують на базі Збручанського родовища, “Україна”, що діє на базі Маківського родовища, “Райдуга” – на базі Волочиського родовища, “Лісова пісня” – на базі Мукшинського родовища.
  Хлоридні натрієві води малої мінералізації без специфічних бальнеологічних компонентів типу “Миргородська”, розвідані на трьох родовищах – Маківському, Теофіпольському і Кам’янець-Подільському.За хімічним складом це хлоридні натрієві води з мінералізацією від 3,6 г/дм3 до 5 г/дм3, без специфічних бальнеологічних компонентів. У лікувальному відношенні вони рекомендовані при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи.
   На базі Маківського родовища мінеральних вод типу “Миргородська” функціонує санаторій “Україна.
     Свою назву мінеральна вода отримує по тих іонах, які знаходяться в ній в найбільшій кількості. В залежності від концентрації і співвідношення аніонів і катіонів вода може бути кислою, нейтральною, або лужною.
     Має значення і температура води. Якщо потрібно стимулювати діяльність шлунково-кишкового тракту слід пити холодну воду, повільно, малими ковтками смакуючи. При підвищеній секреторній діяльності шлунку виділяється надлишок шлункового соку, що призводить до печію, тоді воду потрібно пити теплою, швидко, невеликими ковтками. Холодна вода викликає посилення рухової активності кишківника – послаблює, тепла ж – скріплює, затримує спорожнення.
    Велике значення має те, за який час перед прийомом їжі п’ється вода. Якщо потрібно стимулювати роботу шлунку – її п’ють за 30-40 хв до прийому їжі, якщо послабити – приймають за годину – півтори до їжі. В верхніх відділах кишківника проходить всмоктування мінеральної води через його стінки і вона переходить в кров, якою переносить іони до всіх тканин організму, вони впливають на роботу залоз внутрішньої секреції, обмінні процеси.
   Мінеральна вода покращує кровообіг в печінці, посилює процеси утворення і виділення жовчі, підсилює дію ферментів, підсилює процеси відновлення тканин і загоєння виразок шлунково-кишкового тракту. Лужні води сприяють розрідженню і виділенню з організму потогінного слизу. Хлоридно – кальцієві води зменшують кровоточивість, сприяють росту кісткової тканини, позитивно впливають на стан зубів. ЇЇ часто призначають вагітним, хворим на туберкульоз, при різних кровотечах. Вода з підвищеним вмістом заліза сприяє збільшенню кількості гемоглобіну в крові і утворенню вітаміну «D», підвищенню захисних сил організму. Йодні води використовують при захворюваннях атеросклерозом, певному порушенні функції щитовидної залози, анемії. Вода з бромом корисна тим хто страждає неврозами, початковими стадіями гіпертонічної хвороби, а фтор – допомагає попередити розвиток карієсу зубів.
    Не варто думати, що пиття мінеральної води «відрами» подіє ефективніше, це помилково! Більше того, постійне і надмірне, та й не правильне по методиці, вживання мінеральної лікувальної води принесе тільки шкоду. Це призведе до порушення водно-сольового обміну і кислотно-лужної рівноваги в організмі.
     З профілактичною метою регулярно пити можна лише мінеральну столову – слабо мінералізовану воду. Як правило, п’ють її 3-4 рази на день перед їжею, починаючи з дози 1/3 склянки, доводять її до 1-1,5 склянки на прийом.
    В домашніх умовах курс лікування мінеральними водами проводять 2-3 рази на рік. Принагідно повідомляємо, що мінеральна вода вживається не тільки для пиття, але й для ванн, примочок, інгаляцій, клізм, ротових ванночок. Не поганий ефект дає полоскання гортані водою, насиченою вуглекислотою або лужною – при фарингітах, полоскання рота – при стоматитах, пародонтозах.
    Важливо знати, що лікування мінеральною водою має ряд протипоказів про які вам може повідомити лише лікар!
     Мінеральна вода – хороший засіб лікування. Вона діє на організм людини специфічно і методика її прийому відрізняється при різних захворюваннях. Про існування цих відмінностей хворий не повинен забувати, тому в кожному окремому випадку так необхідна консультація і рекомендація лікуючого лікаря.
    Користуйтесь порадами, оздоровлюйтесь на Подільських курортах і залишайтесь здоровими!!!

Завідувач Деражнянського районного
лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                    Ткачук Н.Є.