Такі зручні пластмаси

     Вчені стверджують, що до 80% виявлених в організмі людини пластикових речовин потрапляють з будівельних та оздоблювальних матеріалів (з пластикових вікон, меблів), але найбільше – з посуду. З харчового пластику різні сполуки переходять в продукти.
    Технічний і харчовий пластик виробляють з полівінілхлориду (ПВХ), поліпропілену, поліетилену, полістиролу і полікарбонату.
   Самі по собі полімери інертні і нетоксичні, але технологічні добавки, розчинники, продукти хімічного розпаду, потрапивши в їжу, надають токсичну дію. Це може відбуватися при зберіганні або нагріванні продуктів. Крім того, ці матеріали, піддаючись змінам (старіння), виділяють продукти руйнування.
   Полівінілхлорид – це полімер на основі хлору. Він поширений у всьому світі, тому надзвичайно дешевий. З нього роблять пляшки для напоїв, коробочки для косметики, тару для побутових хімікатів, одноразовий посуд. З часом ПВХ починає виділяти шкідливу канцерогенну речовину – вінілхлорид. Із пляшки вона потрапляє в напій, з тарілки – в їжу, а з їжею і в наш організм. Шкідлива речовина з ПВХ починає виділятися через тиждень після того, як в неї залили вміст. Через місяць в мінеральній воді накопичується кілька міліграмів вінілхлориду (онкологи вважають, що це дуже багато). Найчастіше пластикові пляшки використовують повторно: наливають у них чай або інші напої, навіть алкогольні. У них на ринках продається молоко і соняшникова олія. Великі бутлі використовують як відра і навіть зберігають у ній живу і святу воду (цілющі властивості води можуть зберегтися лише в скляній тарі).
     У пляшки для води нічого, крім води, повторно наливати не можна. Повторно можна використовувати тільки РЕТ-пляшки. З РVС-пляшок виділяється токсичний хлорвініл. Експерти вважають, що пляшковий пластик зберігає нейтральність тільки за відсутності кисню, поки вода зберігає свій первісний хімічний склад. Як тільки пляшку відкривають, вода і пластик швидко змінюють свої властивості.
    Сумлінні виробники ставлять на дні небезпечних пляшок значок – трійку в трикутнику, або PVC, тобто ПВХ. Шкідливу ємкість можна розпізнати і по напливу на денці. Він буває у вигляді лінії або списи в двох кінцях. Якщо натиснути на таку пляшку нігтем, на ній утворюється білястий шрам. Правильна пляшка залишається гладкою.
     Одноразові стаканчики можна використовувати тільки для води. Кислі соки, газовані води, гарячі і міцні напої з них краще не пити!
     Не рекомендується класти в полістиролові тарілки гарячі продукти.
  Пластик – матеріал ніжний (на світлі тріскається, а від спеки плавиться). Для міцності в нього додають речовини-стабілізатори. Пластмаса стає міцнішою і … токсичнішою.
   Полістирол (позначений літерами PS) до холодних рідин байдужий. Але від гарячої рідини стаканчик починає виділяти токсичну сполуку (стирол).
    Купуючи черговий виріб з пластмаси, візьміть за правило понюхати його. Це просто і займе буквально секунду, якої буде достатньо для того, щоб вловити неприємний запах. Його відсутність не означає безпеку, але якщо він є, то від покупки навіть простого гребінця для волосся слід відмовитися.

Біолог Городоцького районного
лабораторного відділення
ДУ «ХОЛЦ МОЗ України»                              С.І.П’ятковська