Вакцинація від дифтерії потрібна кожному!

     Захворювання на дифтерію зустрічається у всьому світі. Під час спалаху дифтерії в Україні з 1991 по 1998 рік, спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, захворіли близько 20 тисяч людей, 696 з них померли. За останні роки в Україні реєструвалися поодинокі випадки захворювання на дифтерію без летальних випадків.
   Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання, яке характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем.
     Збудником інфекції є дифтерійна паличка (коринебактерія), яка стійка до дії різних чинників (низької температури та висушування), у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб. Токсин, який виділяє паличка, нестійкий і в зовнішньому середовищі руйнується під дією ультрафіолетового випромінювання та при нагріванні (+60 С та вище).
     Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Джерело інфекції – хвора людина або носій Corynebacterium diphtheriaе, який виділяє токсигенні штами збудника.
    Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки). При потраплянні у дихальну систему дифтерійна паличка виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, в результати чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям.
   Захворювання проявляється у вигляді: ангіни, біль у горлі, підвищення температури тіла до 38-40°С, головний біль, слабкість, сонливість. На другу добу хвороби на слизових оболонках горла з’являються так звані дифтерійні плівки світло-сірого кольору з чіткими краями, гладенькі на вигляд. Вони важко знімаються, після видалення утворюється кровоточива ранка, на якій згодом з являється нова плівка. Відзначається збільшення лімфатичних вузлів в області шиї.
     Дифтерійний токсин також може потрапити у кров. Практично всі органи чутливі до дії токсину, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система. В результаті дії токсину порушується синтез білка клітинами, що приводить до гибелі клітини.
       Тому, всі хворі на ангіну обов’язково обстежуються бактеріологічно.
      Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень і ревакцинація дорослих (кожні 10 років).
      Вакцинація, як і перенесене захворювання , вже через 1-1,5 років не гарантує захист від інфікування та захворювання, але у правильно щеплених захворювання буде протікати набагато легше, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому так важливо вчасно проводити як вакцинацію, так і ревакцинацію.

Помічник лікаря-епідеміолога
Волочиського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                                   Корман Л.О.