Спалах мавпячої віспи: що відомо натепер?

  За повідомленням ВООЗ, з 13 травня 2022 року у низці не ендемічних країн зафіксовано 255 підтверджених випадків мавпячої віспи.
  Так, у Сполученому королівстві Великої Британії та Північної Ірландії із середини травня лабораторно підтверджено 106 випадків мавпячої віспи – рідкісного вірусного зоонозного захворювання, симптоми якого у людини схожі із симптомами, що спостерігалися в минулому у пацієнтів з натуральною віспою. За допомогою полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскриптазою було виявлено, що збудником захворювання є вірус західноафриканського кладу.
  У Сполученому королівстві Великої Британії та Північної Ірландії створено спеціальну групу, яка відстежує контактних осіб, для подальшого контролю та недопущення поширення захворювання. Поки джерело інфекції не вдалося підтвердити. Але спеціалісти вважають, що вона має локальне поширення в середині країни.
  Також ВООЗ повідомляє про випадки підтвердженої мавпячої віспи у Португалії, Швеції, Бельгії, Франції, Німеччині, Італії, Словенії, Данії, Нідерландах, Чехії. У США, Канаді та Австралії теж є інфіковані. Станом на 29 травня в Аргентині зафіксовано один непідтверджений випадок.
  У 2021 році було зареєстровано вісім випадків мавпячої віспи у Сполученому Королівстві та два – у Сполучених Штатах Америки, всі вони були пов’язані з подорожами людей до Нігерії. Під час спалаху віспи мавп у людей у 2003 році в США інфікування відбувалось через контакт людей з домашніми луговими собачками, які утримувалися разом з дрібними ссавцями, зараженими вірусом віспи мавп та імпортованими з Гани.
  Нагадаємо, що мавпячу віспу фіксують, головним чином, у тропічних лісах Центральної та Західної Африки та іноді
– в інших регіонах. Зазвичай, захворювання клінічно проявляється лихоманкою, висипом і збільшенням лімфатичних вузлів, може призвести до низки медичних ускладнень. Симптоми можуть тривати від 2 до 4 тижнів. Переважно мавпяча віспа має легкий та середній перебіг, але зустрічаються й важкі випадки. За даними ВООЗ, коефіцієнт летальності становить близько 3-6%.
  Вірус мавпячої віспи передається від однієї людини до іншої при тісному контакті з осередками ураження, біологічними рідинами, повітряно-краплинним шляхом та зараженими матеріалами, такими як постільна білизна.
  Для профілактики мавпячої віспи можна робити щеплення спеціальною вакциною. Для її лікування існує спеціальний ліцензований противірусний препарат.
Детальніше про захворювання – https://www.phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/krapelni-infekcii/vispa-mavp

Загальна кількість відвідувань сторінки: 111 - Відвідування сторінки сьогодні: 1