Трихінельоз – важке паразитарне захворювання

     Трихінельоз – гельмінтоз, що характеризується лихоманкою, болями в м’язах, набряком обличчя, шкірною висипкою, а при важкому перебігу враженням внутрішніх органів та центральної нервової системи.
  Збудником захворювання є трихінела спіраліс. Половозрілі самки та самці паразитують в тонкому кишківнику. Після запліднення самці гинуть, самки через 2 доби, після інвазії починають продукувати личинки, які розносяться по всьому організму осідаючи по всьому організму осідаючи в поперечно-полосатій мускулатурі. В залежності від інтенсивності інвазії виділення личинок продовжується до 4–6 тижнів, а потім самка гине. Навколо личинки формується клітинний інфільтрат, а капсула, яка імпрегнується солями кальцію. Всередині капсули личинки залишаються життєздатними багато років.
  Механізм зараження – харчовий, при вживанні недостатньо термічно прожареного м’яса тварин, інвазованого трихінельозом. Інкубаційний період – 45 діб. Людина є проміжний хазяїн. Вона не виділяє личинки в навколишнє середовище. Людина є епідемічно безпечною.
  Джерелом збудника інфекції для людини у випадку захворювання трихінельозом служать вражені трихінельозом домашні та дикі м’ясоїдні тварини. Найчастіше це свині, дикі кабани, бурі ведмеді, нутрії, борсуки. Сприйнятливість дуже висока. Для виникнення захворювання достатньо 10-15 грам м’яса зараженого трихінельозом.
     В залежності від кількості спожитих трихінел хвороба може проявлятись від стертих форм до клінічно виражених. Симптоми можуть спостерігатись впродовж декількох років. Саме небезпечне це враження серцевого м’язу та центральної нервової системи, що може призвести до смерті.
       Профілактика трихінельозу
– ретельна, правильна обробка сирого м’яса єдиний спосіб уникнути зараження трихінелою, приготування м’яса зараженого личинками в мікрохвильовці, його соління або коптіння не вбиває личинок трихінел
– не купувати м’ясо та м’ясопродукти, які не пройшли лабораторного контролю на ринках.
– тільки 3-4 годинне варіння м’яса стає гарантією загибелі паразита.
– проводити дератизаційні заходи на об’єктах заселених гризунами.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                              Л.М.Мартиненко