Паразитарні хвороби, виклики

  На сьогодні паразитарні захворювання залишаються одними з найпоширеніших у світі. 89% усіх паразитарних захворювань припадає на долю гельмінтозів. За даними ВООЗ майже у третини з 50 млн людей, які щороку помирають в світі, причиною смерті є інфекційні та паразитарні захворювання. У людини зареєстровано паразитування понад 250 видів гельмінтів, 30 з яких поширені на території України. Найбільш поширені на території нашої держави ентеробіоз, аскаридоз, трематодози, трихоцефальоз та гіменолепідоз. За даними паразитологічного моніторингу, протягом життя практично кожна людина в нашій країні переносить паразитарне захворювання, причому — діти найчастіше. Щорічний показник захворюваності на гельмінтози в Україні складає 1333 випадки на 100 тис. населення. І тут значну роль відіграє насамперед недооцінка державними органами охорони здоров’я впливу цих захворювань на здоров’я населення, відсутність адекватної профілактики, забруднення навколишнього середовища яйцями гельмінтів унаслідок скидання стічних вод, збільшення кількості домашніх тварин, які утримуються в міських квартирах, міграція населення, дуже низька інформативність стандартних лабораторних методик виявлення гельмінтів тощо. Своєчасне виявлення та лікування гельмінтозів утруднене через їх неспецифічну клінічну симптоматику. Клінічні прояви гельмінтозів включають загальну слабкість, шкірні алергічні прояви, порушення сну, головний біль, психоемоційну лабільність, біль у животі та диспепсичні явища, зниження рівня гемоглобіну в крові. Усі ці симптоми можна трактувати як ознаки інших захворювань, і пацієнти часом роками лікують наслідки, а не справжню причину своїх страждань.
      Гельмінтози є причиною затримки психічного та фізичного розвитку дітей, зниження працездатності дорослого населення. Ці захворювання спричинюють хронічну інтоксикацію та алергізацію організму, імунні дисфункції, ураження органів дихання і травного тракту, стають причиною виникнення міалгії та лімфаденопатії, розвитку залізодефіцитної анемії. Крім загальної, паразитування гельмінтів чинить і механічну дію, спричинюючи інколи такі небезпечні ускладнення, як закупорення жовчних проток і проток підшлункової залози, абсцеси печінки та підшлункової залози, кишкова непрохідність, апендицит, перфорація кишечнику, перитоніт.
       Отже, питання профілактики та ефективного лікування – основи боротьби з більшістю гельмінтозів, надзвичайно актуальні. Важлива роль належить санітарно-освітній роботі серед батьків, дітей шкільного віку, дошкільнят.
    Профілактика аскаридозу передбачає охорону навколишнього середовища, ґрунту, водоймищ від забруднення фекаліями, масове обстеження дітей і дорослих на аскаридоз, дотримання правил особистої гігієни (старанне миття рук перед вживанням їжі, після користування туалетом, після контакту з тваринами, із землею, піском тощо). Перед вживанням сирі фрукти й овочі слід мити водою і обливати окропом.
     Профілактика ентеробіозу ґрунтується на старанному дотриманні правил особистої гігієни. В дитячих колективах, житлових приміщеннях де перебуває дитина необхідно систематично проводити вологе прибирання, обдавати іграшки, горщики та унітази окропом.
    Щоб запобігти зараженню, самозараженню дитині слід надягати на ніч чисті, випрасувані гарячою праскою трусики, 2 рази на день підмивати водою з милом, коротко стригти нігті, навчити мити руки перед вживанням їжі та після користування туалетом. Усіх членів сім’ї обстежують на ентеробіоз, своєчасно проводять лікування.
  У дитячому колективі, сімейному вогнищі проводять масову дегельмінтизацію, дезинфікують приміщення, обробляють дитячі горщики, тощо. Санітарно-гігієнічних заходів досить для вилікування легких форм ентеробіозу.

Лікар-паразитолог ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                         О.Безкоровальний