Смертельно небезпечний сказ!

     В м.Хмельницькому щороку зростає кількість жертв укусів тваринами. Так, за 11 місяців 2019 року постраждали від укусів тваринами 649 осіб, які звернулись за антирабічною допомогою в травмпункти міста, за аналогічний період 2018 року – 559 осіб. Із Хмельницького району за антирабічною допомогою на травмпункти м.Хмельницького звернулось 46 постраждалих, за 11 місяців 2018 року – 60 отримали антирабічні щеплення 167 осіб в м.Хмельницькому та 11 в Хмельницькому районі. В поточному 2019 році в м . Хмельницькому виявили сказ в 7 випадках, це собака, хом’як, теля, корова та 3 лиси. В Летичівському районі проводився відстріл лисиць з метою виявлення ефективності оральної вакцинації сказу диких тварин. Із 12 досліджених лисиць у 3 –х виявлено сказ. Мисливця, який знімав шкури вбитих тварин, госпіталізували в травматологічне відділення Хмельницької міської лікарні, призначили антирабічний гамаглобулін та вакцинацію проти сказу.
   Сказ – особливо небезпечна гостра вірусна хвороба тварин та людей, яка характеризується ознаками поліенцефаломієліту, паралічами і абсолютною смертністю.
        Відповідно до оцінки Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я ( ВООЗ), вона входить у п’ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів, що завдають величезні соціально-економічні збитки.
        Основним показником епізоотії сказу є дикі м’ясоїдні тварини, зокрема лисиці.
        Як розпізнати хвору на сказ тварину?
      Головна ознака хворих тварин – зміна поведінки. У перебігу хвороби розрізняють три стадії: передвісників, збудження і паралічів. У першій стадії, яка триває 1-3 дні, у місці покусу з’являються неприємні відчуття: біль, печіння, заніміння, свербіння, почервоніння і набряк. Провідним у цей час є симптомокомплекс неспокою, страху, занепокоєння. Хвора тварина пригнічена, відмовляється від їжі, погано спить, уникає людей. Стадія збудження характеризується розвитком нападів гідрофобії (водобоязнь) – дуже болючих спазмів глотки і гортані з шумним диханням і навіть його зупинкою. Також виникають судоми у відповідь на посилений рух повітря (аерофобія), боязнь яскравого світла (фотофобія), голосного звуку. Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів м’язів кінцівок, язика, глотки.
          Що необхідно пам’ятати, щоб запобігти захворюванню!
     1. Уникати контактів з безпритульними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпеку таких контактів.
   2. Вірус сказу виділяється з слиною хворої тварини і передається при покусі або ж ослиненню відкритих ран.
    3. Постраждалі від укусів, ослинення та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами, повинні провести місцеву обробку рани та негайно, або якомога раніше після укусу, звернутись за медичною допомогою до травматологічного пункту за місцем проживання для вирішення питання про проведення лікувально- профілактичної імунізації. При місцевій обробці рани необхідно поранену поверхню ретельно промити проточною водою з милом, краї рани обробити 70% розчином етилового спирту або 5% настойкою йоду, накласти еластичну пов’язку і звернутись до лікаря.
     4. Необхідно пам’ятати, щоб без своєчасного проведення антирабічних щеплень
(щеплень проти сказу) захворювання на сказ завжди закінчується смертю. Тому під час проведення щеплень проти сказу необхідно дотримуватись встановленого лікарем режиму. Не можна переохолоджуватись, перегріватися, фізично перевтомлюватись, вживати спиртні напої.
   5. Якщо укус або подряпина нанесена відомою твариною, необхідно її ізолювати і встановити за нею 10-денне спостереження спеціалістами державної ветеринарної медицини. Якщо впродовж 10 днів з моменту укусу тварина залишається здоровою, то щеплення проти сказу не проводиться. Тому дуже важливо не вбивати тварину після нанесення укусу.
     6. Своєчасно та регулярно робити домашнім тваринам щеплення зареєстрованими в Україні вакцинами проти сказу.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                                 Мартиненко Л.М.