Профілактика захворювань


Профілактика захворювань ДУ 'Хмельницький ОЛЦ МОЗ України'

    Станом на 25.01.2020з початку року у місті Хмельницькому зареєстровано 180 випадків захворювання вітряною віспою, в тому числі 158 випадків у дітей та 22 дорослих. Захворювання реєструвалися в 20 дитячих дошкільних закладах в тому числі ДНЗ №49, 24 по 7 випадків, в інших по 1-2 випадки та в 20 школах.
   За 2019 рік по місту захворіло 717 осіб, із них 586 дітей та 131 дорослий. Із захворівших найбільш вражена вікова група 1-9 років – 507 випадків (70,7%), із них в організованих дітей дошкільних закладів (63,9 %), школярів (36,1 %).
   Випадки вітряної віспи реєструвались в 38 ДНЗ із 50 діючих. В тому числі ДНЗ № 34 – 61 випадок, ДНЗ№11, 32, 39, 23 – по 25 випадків в кожному, в інших ДНЗ по 4-5 випадків. Це свідчить про те, що в ДНЗ, де виникла велика кількість хворих не дотримувались режиму провітрювання, ранньої ізоляції захворівших, що привело до інтенсивності процесу зараження вітряною віспою.
   В Хмельницькому районі за поточний період 2020 року захворіло на вітряну віспу 7 осіб, за 2019 рік 60 осіб, з них 52 дітей, 8 дорослих. Мала місце групова захворюваність в ДНЗ ст.Богданівці – 11 випадків, ДНЗ с. Копистин – 9 випадків, а також НВК с.Копистин – 5 випадків.
  Вітряна віспа – це гостре інфекційне захворювання, яке супроводжується підвищенням температури тіла та плямисто-папульозно-везикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках.
   Джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу, починаючи з 1-2-го дня інкубаційного періоду і до 6-го дня після останньої появи висипу. Джерелом захворювання може бути також хворий на оперізуючий лишай.
   Механізм передачі при вітряній віспі – повітряно-краплинний, передається на відносно далекі відстані (через сусідні кімнати і квартири). Внаслідок малої стійкості збудника через третю особу та предмети, з якими стикався хворий, не передається.
   Сприйнятливість до вітряної віспи загальна. Хворіють діти усіх вікових груп. Переважна більшість хворих — це діти до 10 років життя. У підлітків та дорослих вітряна віспа протікає значно важче: рясні висипання, частіше спостерігаються пустульозні елементи, гарячкова реакція, виразнішими є прояви загальної інтоксикації.
Інкубаційний період при вітряній віспі триває від 11 до 21 дня, найчастіше близько 14 днів.
      Профілактика. Заходи у осередку:
   1. Хворого на вітряну віспу ізолюють вдома, якщо є покази — у стаціонарі, на 9 днів від моменту появи висипу.
  2. Обмежувальні протиепідемічні заходи в організованих колективах вводять для дітей до 7 років, які були в контакті з хворим на вітряну віспу і не хворіли на вітряну віспу, термін від 11 до 21 дня від моменту контакту.
  3. Заключну дезінфекцію не проводять. Після залишення хворим приміщення його провітрюють, проводять вологе прибирання.
   4. За контактними у вогнищі (у дитячих колективах до 7-річного віку) встановлюють щоденний медичний нагляд 21 день.
  5. 5.Вакцина проти вітряної віспи є, але ще не внесено в календар профілактичних щеплень,рекомендована для щеплень віком від 1 року,яку можна придбати в аптеках міста по рецепту педіатра. Після перенесеного захворювання на вітряну віспу розвивається стійкий імунітет. Повторне зараження буває, але дуже рідко.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного

відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                                 Г.В.Гордєєва

    В м.Хмельницькому в 2019р. відмічається ріст захворюваності скарлатиною в 1,4 рази. Так, захворіло 198 осіб, з них 198 дітей 145 випадків в 2018р. Діти: до 1 року 1; 1-4 роки – 66 осіб, 5-9 років – 120 дітей, 10-14 років -9 дітей, 15-17 років – 2 дітей. В Хмельницькому районі захворюваність знизилась в 2 рази. 9 випадків проти 18 в 2018р. Захворіли всі діти: до 1 року 1; 1-4 роки – 5 осіб, 5-9 років  3 дітей. Висока захворюваність реєструвалась в організованих закладах 105 випадків в ДНЗ, 66 – серед школярів.
  Скарлатина – це гостре інфекційне захворювання, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів та дрібнокрапчастою висипкою. Хворіють лише люди. Збудник хвороби – бета-гемолітичний стрептокок.
    Джерело інфекції – хворі з початку захворювання та до 4-5 діб після зникнення клінічних симптомів. Основний механізм передачі – повітряно-краплинний, проте можливий і контактно-побутовий через предмети побуту.
      Вхідні ворота інфекції є мигдалики.
  Захворювання найчастіше проявляється в холодну пору року. Зустрічаються як поодинокі випадки так і групові захворювання. Після перенесеної хвороби формується тривалий антитоксичний імунітет.
     Клінічні прояви скарлатини: висока температура до 40 градусів, головний біль ,болі при ковтанні. На другий день з’являються дрібноточкові висипання. Можуть бути прояви менінгіальних симптомів( ригідність потиличних м’язів,втрата свідомості).

ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ.

– раннє виявлення та ізоляція джерела інфекції. Хворих ізолюють на 10 днів від початку хвороби. Дітей, що відвідують ДНЗ та перші, другі класи школи ізолюють на 21 день з моменту захворювання;
– для осіб, що знаходились в контакті з хворим скарлатиною, встановлюють карантин на 7 діб;
– в осередку хвороби проводять поточну та заключну дезінфекцію.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ “Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України”                                                                 Л.Мартиненко

    В січні 2020 року в місті Хмельницькому зареєстровано випадок сказу у собаки. Собака знаходилась на території гаражного масиву, де її доглядали та підгодовували. 28.01.2020 року опікуни запідозрили, що тварина захворіла .Її відвезли в ветлікарню села Шаровечка Хмельницького району, де лікарі запідозрили сказ та з метою проведення спостереження ізолювали у притулку для тварин. 29.01.2020 року собака загинула. Біологічний матеріал від тварини був доставлений в лабораторію ветеринарної медицини, де діагноз сказу підтверджено лабораторно .
  На території мікрорайону Озерна проведено комплекс медичних та ветеринарних заходів з профілактики захворювань на сказ людей та тварин, призначені щеплення контактним особам, введено карантинні обмеження, ветслужбою Хмельницького району проведена вакцинація тварин.
   Всього в січні 2020 року в м. Хмельницькому зареєстровано 45 випадків нападів тварин, з яких 36 покуси собаками, 9 випадків подряпання, ослюнення або покусів котами. Потерпілі особи направлені на щеплення. Проте, є частина постраждалих, які відмовляються від щеплень, особливо у випадках, коли напади відбулись за участі відомих або домашніх тварин та за якими є змога встановити 10 денний ветеринарний нагляд.
   В Хмельницькому районі зареєстровано 4 покуси, з них 3 собаками, 1 – котом.
 Сказ – особливо небезпечна гостра вірусна хвороба тварин та людей, яка характеризується ознаками поліенцефаломієліту, паралічами і абсолютною смертністю.
    Як розпізнати хвору на сказ тварину?
  Головна ознака хворих тварин – зміна поведінки. У перебігу хвороби розрізняють три стадії: передвісників, збудження і паралічів. У першій стадії, яка триває 1-3 дні, у місці покусу з’являються неприємні відчуття: біль, печіння, заніміння, свербіння, почервоніння і набряк. Провідним у цей час є симптомокомплекс неспокою, страху,занепокоєння. Хвора тварина пригнічена, відмовляється від їжі, погано спить, уникає людей. Стадія збудження характеризується розвитком нападів гідрофобії (водобоязнь) – дуже болючих спазмів глотки і гортані з шумним диханням і навіть його зупинкою. Також виникають судоми у відповідь на посилений рух повітря (аерофобія), боязнь яскравого світла (фотофобія), голосного звуку. Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів м’язів кінцівок, язика, глотки.
      Що необхідно пам’ятати, щоб запобігти захворюванню!
1.Уникати контактів з безпритульними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпеку таких контактів.
2.Вірус сказу виділяється з слиною хворої тварини і передається при покусі або ж ослиненню відкритих ран.
3.Постраждалі від укусів, ослинення та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами, повинні провести місцеву обробку рани та негайно, або якомога раніше після укусу, звернутись за медичною допомогою до травматологічного пункту за місцем проживання для вирішення питання про проведення лікувально- профілактичної імунізації. При місцевій обробці рани необхідно поранену поверхню ретельно промити проточною водою з милом, краї рани обробити 70% розчином етилового спирту або 5% настойкою йоду, накласти еластичну пов’язку і звернутись до лікаря.
4.Необхідно пам’ятати, що без своєчасного проведення антирабічних щеплень
(щеплень проти сказу) захворювання на сказ має високу летальність. Тому під час проведення щеплень проти сказу необхідно дотримуватись встановленого лікарем режиму. Не можна переохолоджуватись, перегріватися, фізично перевтомлюватись, вживати спиртні напої.
5.Якщо укус або подряпина нанесена відомою твариною, необхідно її ізолювати і встановити за нею 10-денне спостереження спеціалістами державної ветеринарної медицини. Якщо впродовж 10 днів з моменту укусу тварина залишається здоровою, то щеплення проти сказу не проводиться.
6.Своєчасно та регулярно робити домашнім тваринам щеплення зареєстрованими в Україні вакцинами проти сказу.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
Відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                                                Гордєєва Г.В.

    В 2019 році в місті Хмельницькому зареєстровано 45 випадків серозних менінгітів. За аналогічний період 2018 року було зареєстровано 115 випадків серозних менінгітів, з них 88 дітей та 27 дорослих. Захворіло 16 дорослих та 29 дітей. За віковою структурою захворюваність становить: віком 1-4 роки – 3 дітей, 5-9 років – 16 дітей, 10-14 років – 7 дітей, 15-17 років – 3 дітей. Серед захворівших організовані діти становлять 64 % ( захворіло 7 дітей дитячих дошкільних закладів та 22 – школярі). Згідно даних лабораторних досліджень у 2-х хворих виявлено ентеровіруси.
    В Хмельницькому районі за 2019 рік зареєстровано 8 випадків серозних менінгітів, проти 11 – в 2018 році за аналогічний період. За віковою структурою захворюваність становить 1-4 роки-1, 5-9 років-2, 10-14 років-2, 15-17 років-1, 3 дорослих. За весь 2018 рік було 11 випадків, в тому числі 9 дітей, 2 дорослих. Серед захворілих 5 учнів шкіл в 2019 році.
    У всіх випадках фахівцями Хмельницького міськміжрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» проведено комплекс протиепідемічних заходів: розроблені та направлені в дошкільні та шкільні заклади пам’ятки з рекомендаціями щодо встановлення меднагляду за контактними, проведення своєчасної заключної дезінфекції, санітарно-освітньої роботи по профілактиці захворювань на менінгіт.
       Найбільш характерними симптомами менінгіту є: головний біль, ригідність потиличних м’язів, підвищення температури тіла до 39-400С, сплутаність свідомості, блювота, боязнь світла та гучного шуму, часто дратівливість та сонливість, виникає набряк головного мозку, що небезпечно для життя. Якщо є висип в ділянці живота то це вказує на те, що хвороба менінгококової етіології. Інкубаційний період становить від двох годин до 10 діб, через що має значення раннє звернення за медичною допомогою, щоб своєчасно розпочати лікування і уникнути ускладнень. Несвоєчасно розпочате лікування особливо у дітей може призвести до смертельного випадку або ускладнення – гнійні менінгіти, коли в ході захворювання приєднується бактеріальна флора. Так в 2019 році в м. Хмельницькому зареєстровано 10 випадків гнійних менінгітів, в тому числі – 5 випадків пневмококової етіології.
        В Хмельницькому районі зареєстровано 4 випадки гнійних менінгітів.
      Найчастіше ця хвороба виявляється у дітей шкільного та дошкільного віку, у яких ослаблений імунітет через часті захворювання на ГРВІ, хворіють і дорослі.
Основним шляхом передачі інфекції при серозних менінгітах є повітряно-крапельний, коли вірус виділяється при кашлі, чханні від хворого, а також фекально-оральним через немиті руки, вживання немитих овочів, фруктів, зелені.
     Причиною захворювання на менінгіти може бути ентеровірусна інфекція, яка передається оральним шляхом під час купання, споживання сирої забрудненої води, через немиті фрукти та овочі. Вірусний менінгіт може розвиватись у хворих, що перенесли гостру вірусну інфекцію, несвоєчасно проліковану, і як ускладнення в свою чергу енцефаліти, перикардити, захворювання нирок.
   Щоб уникнути захворювання на менінгіт потрібно ще раз нагадати, що необхідно дотримуватись таких правил:
– дотримуватись правил особистої гігієни;
– не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання;
– частіше прибирати житлові приміщення (2-3 рази на тиждень), своєчасно їх провітрювати;
– вести рухливий спосіб життя, займатись спортом;
– вживати в їжу продукти, багаті вітамінами та мінеральними солями;
– перед споживанням овочів, фруктів їх необхідно добре промити проточною питною водою, обдати окропом, не купувати продукти на стихійних ринках;
– при захворюванні на гостру вірусну інфекцію дотримуватись постільного режиму та лікування згідно рекомендацій лікаря;
– уникати контакту з хворими на вірусні інфекції, зміцнювати імунітет;
– в період сезонного підйому захворюваності на гострі респіраторні інфекційні захворювання та грип необхідно уникати перебування в місцях великих скупчень людей, особливо в закритих приміщеннях;
– у випадку виявлення перших ознак захворювання потрібно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи або негайно викликати швидку допомогу, ні в якому разі не займатись самолікуванням.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                                         Г.В.Гордєєва

    Актуальною проблемою сучасної медицини є інфекційні захворювання. Завдяки створенню вакцин стала можливою профілактика багатьох інфекційних хвороб, в тому числі повна ліквідація такого тяжкого захворювання, як натуральна віспа.
   Щороку збільшується кількість інфекційних хвороб, які можна контролювати засобами імунопрофілактики. Їх на сьогодні вже майже 60 одиниць. Щороку вдається врятувати завдяки імунізації близько 3-х мільйонів дітей у всьому світі, а у 750 тисяч дітей запобігти тяжким ускладненням.
  Вперше вакцинацію проти натуральної віспи розпочали в 1721 році в Англії завдяки Едварду Дженнеру, проти сказу в 1885 році, коли була створена вакцина Луї Пастером. Анатоксини від дифтерії стали застосовувати на початку ХХ століття, проти туберкульозу – в 1927 році, полівакцину в 1955 році, вакцину проти кору в 60 роках ХХ століття, паротиту, краснухи в 1980 році, пізніше проти гемофільної інфекції, грипу та інших інфекцій.
    Всі ці інфекції в дощеплювальний період становили загрозу життю людини, від них вмирали тисячі людей, від поліомієліту 90 % перехворілих ставали інвалідами.
    Імунізація (в перекладі означає звільнення від будь-чого) – найефективніший і економічно вигідний захист від інфекцій. Він полягає в введенні заданого агенту в неагресивній формі для формування імунної відповіді, що забезпечує активну та пасивну біологічну стійкість до певних інфекційних захворювань. Останнім часом зросла кількість людей, які не хочуть вакцинувати своїх дітей і причина тому – помилкове розуміння прав людини, необґрунтоване поширення неправдивої інформації про шкоду вакцин, але люди часто просто не знають що таке вакцинація і наскільки забезпечені ті захворювання від яких проводиться вакцинація, адже при наявності збудника в природі постійно існує ризик виникнення епідемій того чи іншого захворювання.
     Тому дуже важливо формування активного специфічного імунітету (95 – 98% охоплення щепленнями населення), що знижує циркуляцію збудника в природі і зводить до мінімуму кількість захворівших. Через зниження колективного імунітету в 90-х роках ХХ століття мала місце епідемія дифтерії в Україні, коли захворіло 20 тисяч осіб, з них – 700 померло. На дифтерію в м. Хмельницькому захворіло 113 осіб в 1993 році, з них 13 померло, серед дорослих, що були не щеплені. Зареєстровано спалах кору в 2018–2019 рр, в результаті чого захворіло біля 70 тисяч осіб з них 22 померло від кору, в тому числі 2 дітей. У щеплених захворювання протікало у значно легшій формі.
    В 2019 році в м. Хмельницькому зареєстровано 957 випадків кору, проти 345 в 2018 році, 27 випадків кашлюку проти 11 в 2018 році.
   Охоплення щепленнями проти керованих інфекцій в місті дещо покращилось в порівнянні з минулим роком і становить проти дифтерії в дітей до 1 року – 91,5%, проти поліомієліту – 97,9 %, проти кору, паротиту та краснухи – 98 %. Але недовиконано план по щепленню проти дифтерії дітей старших віків, в тому числі 18 місяців (1 ревакцинація) – 70,6% від річного плану, в 6 років – 73,6%, серед дорослих – 67,2%. Також недостатньо щеплюються діти проти гепатиту В – 71% від річного плану, проти гемофільної інфекції – 50 %.
  Через те охоплення щепленнями вікових груп проти дифтерії, кашлюку становить в середньому 85 %, при нормативному 95–98%, проти гемофільної інфекції – 40 %, проти кору в 2 роки – 91,5%, в 7 років – 95,8%. Тут показники вищі завдяки проведеній масовій імунізації проти кору по Національній програмі весною 2019 року в зв’язку з спалахом, але і тоді мало місце значна кількість відмовників. Підвищення рівня колективного імунітету дало змогу призупинити спалах кору. Всього щеплено по місту в 2019 році – 17670 осіб.
     В Хмельницькому районі теж відмічався ріст кору – 135 випадків, а також ріст кашлюку в 2019 році (8 випадків проти 1 в 2018 році). План по вакцинації проти кору виконано. Охоплено 97% дитячого населення, щеплено–1802 особи в 2019 році. Згідно даних звітів має місце недовиконання плану профщеплень в 2019 році, в тому числі по вакцинації дифтерії 85,1% від річного плану, проти поліомієліту – 75,5%, проти гемофільної інфекції – 41,3 %, проти гепатиту – 55,3 %, через що охоплення щепленнями низьке по вікових категоріях, в тому числі проти дифтерії в 1 рік – 72,8 %, в 2 роки – 96,7%, в 7 років – 44,7%, проти поліомієліту в 1 рік -66,4%, в 2 роки – 98,9 %, проти гепатиту В у 1 рік всього 28,4%. Це говорить про те, що щеплення в районі розпочинаються пізніше, що призводить до порушення термінів згідно Національного календаря щеплень та впливає на своєчасність охоплення щепленнями підлягаючих контингентів, зниження колективного імунітету.
   Тож враховуючи вищесказане прийдіть до дільничих лікарів та зробіть своєчасно щеплення.

Лікар–епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                        Г.В.Гордєєва

     Трихінельоз – гельмінтоз, що характеризується лихоманкою, болями в м’язах, набряком обличчя, шкірною висипкою, а при важкому перебігу враженням внутрішніх органів та центральної нервової системи.
  Збудником захворювання є трихінела спіраліс. Половозрілі самки та самці паразитують в тонкому кишківнику. Після запліднення самці гинуть, самки через 2 доби, після інвазії починають продукувати личинки, які розносяться по всьому організму осідаючи по всьому організму осідаючи в поперечно-полосатій мускулатурі. В залежності від інтенсивності інвазії виділення личинок продовжується до 4–6 тижнів, а потім самка гине. Навколо личинки формується клітинний інфільтрат, а капсула, яка імпрегнується солями кальцію. Всередині капсули личинки залишаються життєздатними багато років.
  Механізм зараження – харчовий, при вживанні недостатньо термічно прожареного м’яса тварин, інвазованого трихінельозом. Інкубаційний період – 45 діб. Людина є проміжний хазяїн. Вона не виділяє личинки в навколишнє середовище. Людина є епідемічно безпечною.
  Джерелом збудника інфекції для людини у випадку захворювання трихінельозом служать вражені трихінельозом домашні та дикі м’ясоїдні тварини. Найчастіше це свині, дикі кабани, бурі ведмеді, нутрії, борсуки. Сприйнятливість дуже висока. Для виникнення захворювання достатньо 10-15 грам м’яса зараженого трихінельозом.
     В залежності від кількості спожитих трихінел хвороба може проявлятись від стертих форм до клінічно виражених. Симптоми можуть спостерігатись впродовж декількох років. Саме небезпечне це враження серцевого м’язу та центральної нервової системи, що може призвести до смерті.
       Профілактика трихінельозу
– ретельна, правильна обробка сирого м’яса єдиний спосіб уникнути зараження трихінелою, приготування м’яса зараженого личинками в мікрохвильовці, його соління або коптіння не вбиває личинок трихінел
– не купувати м’ясо та м’ясопродукти, які не пройшли лабораторного контролю на ринках.
– тільки 3-4 годинне варіння м’яса стає гарантією загибелі паразита.
– проводити дератизаційні заходи на об’єктах заселених гризунами.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                              Л.М.Мартиненко

   В м. Хмельницькому в 2019 році майже в 1,5 рази зросла захворюваність мононуклеозом. Так, в 2019 році зареєстровано 69 випадків захворювань проти 45 – в 2018. По віковій структурі захворюваність становить: до 1 року – 0 випадків, 1 – 4 роки – 18 випадків, 5 – 9 років – 13 випадків, 10-14 років – 10 випадків, 15-17 років – 8 випадків. В 2019 році захворіло 19 вихованців ДНЗ та 21 школяр.
    Мононуклеоз – це гостре інфекційне вірусне захворювання, яке викликає вірус Епштейна-Барра, а також може викликати цитомегаловірус. За статистикою ВООЗ ним хворіють 90 % населення земної кулі.
    Захворювання починається гостро, з швидким підйомом температури тіла до 39 градусів, головного болю, болю в горлі та м’язах. Значно збільшується селезінка та печінка, набухають лімфатичні вузли, може вражатися центральна нервова система. Здебільшого захворювання протікає з наявністю ангіни, проте болі в горлі не значні, але виражена інтоксикація організму.
    Інкубаційний період при інфекційному мононуклеозі триває 21 день.
   Вірус передається повітряно-краплинним, контактно-побутовим, статевим, гемотрансфузійним шляхами. Часто інфекційним мононуклеозом заражаються діти через іграшки, забруднені слиною хворої дитини. Джерело інфекції – хвора або інфікована людина. Слід пам’ятати, що вірус виділяється зі слиною не лише в розпал захворювання, але й через 6 і більше місяців після одужання. Збудник не стійкий в навколишньому середовищі, тому профілактичні заходи при інфекційному мононуклеозі зводяться до обмеження контактів з хворими. В організованому дитячому колективі посилюється контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму (регулярне вологе прибирання, провітрювання), за контактними дітьми проводиться медичне спостереження протягом 20 днів. Специфічна профілактика не розроблена, вакцин не існує.
   Ускладнення при інфекційному мононуклеозі можуть бути досить серйозними: міокардит, пневмонія, гепатит, енцефаліт, поліневрити та паралічі черепно-мозкових нервів.
   Відомо, що вірус Епштейна-Барра, як і вірус простого герпесу, одного разу проникнувши в організм людини, залишається назавжди і може викликати онкологічні захворювання системи кровотворення.
     Оскільки за клінічними проявами інфекційний мононуклеоз схожий з ознаками гострого респіраторного захворювання, то диференціальним тестом є виявлення в крові специфічних мононуклеарів.
  Як видно з вище наведеного – інфекційний мононуклеоз досить серйозне захворювання, тому необхідно обов’язково звертатись до лікаря при проявах інфекції.

Лікар-епідеміолог Хмельницького
міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                  Л. М.Мартиненко

    Старше покоління лікарів ще пам’ятає це тяжке захворювання, яким хворіли всі діти.
 Кашлюк характеризується нападами судомного кашлю, який, зазвичай, закінчується спазмом голосової щілини.
    Хвороба поширюється через крапельний механізм передачі.
  Ускладненнями кашлюку були і пневмонії, і хронічні енцефаліти, які робили дітей інвалідами, якщо вони виживали.
   Положення кардинально змінилось з введенням вакцинації проти кашлюку: захворюваність знизилась в десятки разів, у тисячі разів – летальність.
 Проте, в останні роки, коли охоплення щепленнями дітей набагато зменшилось, захворюваність кашлюком, у тому числі важким, зросла, з’явились летальні випадки.
    Так, якщо у 2018 році в області на кашлюк захворіло 49 осіб, то в 2019 році – 104; захворюваність збільшилась у 2 рази. Серед 104 захворілих – 100 дітей віком до 17 років, у тому числі: до 1 року захворіла 21 дитина; у віці 1-4 роки – 40 дітей; у віковій групі 5-9 років – 25 дітей; 10-14 років – 10 дітей; 15-17 років – 4 дітей.
   Таким чином, найбільш уражені діти раннього віку, питома вага яких серед усіх захворілих складає 61%.
   Захворюваність реєструвалась в усіх регіонах області, окрім Білогірського, Деражнянського, Летичівського та Новоушицького районів. Найбільш уражені – Ярмолинецький район та міста Нетішин, Кам’янець-Подільський, Хмельницький, де показники захворюваності перевищують середньообласний в 1,2-3,4 рази.
    Серед захворілих 80% були не щеплені проти кашлюку, решта – були щеплені неповно.
   Рівень захворюваності на кашлюк залежить від повноти та якості вакцинації.
Як же сьогодні щеплені діти на Хмельниччині?
  За 11 місяців 2019 року діти до 1 року були охоплені щепленнями проти кашлюку на 79,4% (при розрахунковому показнику 91,6%); першою ревакцинацією у 18 місяців було охоплено 84,7% підлягаючих; діти, старші 1 року – лише на 48,9%. За таких умов, коли тисячі дітей залишаються не щепленими, кашлюку є де “розгулятися”.
  На сьогоднішній день на практиці використовується безпечна вакцина з ацелюлярним кашлюковим компонентом (Аа КДП), для якої характерна висока ефективність та низька реактогенність.

        Шановні батьки, бабусі та дідусі!
     Не нехтуйте одним з величних досягнень медицини – вакцинацією, захистіть своїх дітей та онуків від цього важкого захворювання.

Лікар-епідеміолог                                        Л.Калінер

  На сьогодні паразитарні захворювання залишаються одними з найпоширеніших у світі. 89% усіх паразитарних захворювань припадає на долю гельмінтозів. За даними ВООЗ майже у третини з 50 млн людей, які щороку помирають в світі, причиною смерті є інфекційні та паразитарні захворювання. У людини зареєстровано паразитування понад 250 видів гельмінтів, 30 з яких поширені на території України. Найбільш поширені на території нашої держави ентеробіоз, аскаридоз, трематодози, трихоцефальоз та гіменолепідоз. За даними паразитологічного моніторингу, протягом життя практично кожна людина в нашій країні переносить паразитарне захворювання, причому — діти найчастіше. Щорічний показник захворюваності на гельмінтози в Україні складає 1333 випадки на 100 тис. населення. І тут значну роль відіграє насамперед недооцінка державними органами охорони здоров’я впливу цих захворювань на здоров’я населення, відсутність адекватної профілактики, забруднення навколишнього середовища яйцями гельмінтів унаслідок скидання стічних вод, збільшення кількості домашніх тварин, які утримуються в міських квартирах, міграція населення, дуже низька інформативність стандартних лабораторних методик виявлення гельмінтів тощо. Своєчасне виявлення та лікування гельмінтозів утруднене через їх неспецифічну клінічну симптоматику. Клінічні прояви гельмінтозів включають загальну слабкість, шкірні алергічні прояви, порушення сну, головний біль, психоемоційну лабільність, біль у животі та диспепсичні явища, зниження рівня гемоглобіну в крові. Усі ці симптоми можна трактувати як ознаки інших захворювань, і пацієнти часом роками лікують наслідки, а не справжню причину своїх страждань.
      Гельмінтози є причиною затримки психічного та фізичного розвитку дітей, зниження працездатності дорослого населення. Ці захворювання спричинюють хронічну інтоксикацію та алергізацію організму, імунні дисфункції, ураження органів дихання і травного тракту, стають причиною виникнення міалгії та лімфаденопатії, розвитку залізодефіцитної анемії. Крім загальної, паразитування гельмінтів чинить і механічну дію, спричинюючи інколи такі небезпечні ускладнення, як закупорення жовчних проток і проток підшлункової залози, абсцеси печінки та підшлункової залози, кишкова непрохідність, апендицит, перфорація кишечнику, перитоніт.
       Отже, питання профілактики та ефективного лікування – основи боротьби з більшістю гельмінтозів, надзвичайно актуальні. Важлива роль належить санітарно-освітній роботі серед батьків, дітей шкільного віку, дошкільнят.
    Профілактика аскаридозу передбачає охорону навколишнього середовища, ґрунту, водоймищ від забруднення фекаліями, масове обстеження дітей і дорослих на аскаридоз, дотримання правил особистої гігієни (старанне миття рук перед вживанням їжі, після користування туалетом, після контакту з тваринами, із землею, піском тощо). Перед вживанням сирі фрукти й овочі слід мити водою і обливати окропом.
     Профілактика ентеробіозу ґрунтується на старанному дотриманні правил особистої гігієни. В дитячих колективах, житлових приміщеннях де перебуває дитина необхідно систематично проводити вологе прибирання, обдавати іграшки, горщики та унітази окропом.
    Щоб запобігти зараженню, самозараженню дитині слід надягати на ніч чисті, випрасувані гарячою праскою трусики, 2 рази на день підмивати водою з милом, коротко стригти нігті, навчити мити руки перед вживанням їжі та після користування туалетом. Усіх членів сім’ї обстежують на ентеробіоз, своєчасно проводять лікування.
  У дитячому колективі, сімейному вогнищі проводять масову дегельмінтизацію, дезинфікують приміщення, обробляють дитячі горщики, тощо. Санітарно-гігієнічних заходів досить для вилікування легких форм ентеробіозу.

Лікар-паразитолог ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                         О.Безкоровальний

    За 12 місяців 2019 р. в місті Хмельницькому зареєстровано 972 випадки гострих кишкових інфекцій, включаючи сальмонельоз (інтенсивний показник 366,7 на 100 тис. населення) проти 902 випадків в 2018 році (показник 340,3). Серед захворілих гострими кишковими інфекціями – 522 дітей (53,7%) та 450 дорослих (46,3%). Відмічається ріст захворюваності по сумі гострих кишкових інфекцій на 10% за рахунок рота вірусної інфекції – 40,5 % від суми встановлених гастроентероколітів (середньо обласний показник 27,7 %).
      По віковій структурі захворюваність дітей становить: до 1 року – 71 випадок; 1-4 роки – 267 випадків; 5-9 років – 98 випадків; 10-14 років – 39 випадків; 15-17 років – 47 випадків від усієї захворюваності. На фоні росту захворюваності по сумі гострих кишкових інфекцій відмічається зниження захворюваності на сальмонельоз з 105 до 82 випадків (в 1,3 рази). Однак зросла захворюваність на дизентерію в 2019 році порівнюючи з аналогічним періодом 2018 року з 2-х до 15 випадків, а також відмічається ріст гастроентероколітів невстановленої етіології з 103 до 141.
   В Хмельницькому районі зареєстровано за 2019 рік 88 випадків гострих кишкових інфекцій (інтенсивний показник 165,4 на 100 тис. населення). За аналогічний період 2018 року було зареєстровано 109 випадків гострих кишкових інфекцій (204 на 100 тисяч населення). Захворюваність на сальмонельоз знизилась з 15 до 7 випадків.
   На гострі кишкові інфекції захворіло 50 дітей та 38 дорослих. По віковій структурі захворюваність дітей становить: до 1 року – 6 дітей; 1-4 роки – 25 дітей; 5-9 років – 9 дітей; 10-14 років – 8 дітей, 15-17 років – 2 дітей.
     Спалахів кишкових інфекцій по м. Хмельницькому та Хмельницькому району в 2019 році не реєструвалось, вдвічі зменшилась захворюваність серед декретованих контингентів.
  В 97% випадків гострих кишкових інфекцій встановлено харчовий шлях передачі. Основними факторами передачі були молочні продукти (23%), овочі, фрукти (35%), м’ясо та м’ясопродукти (18%), яйця та яйце продукти (9,3%), інші харчові продукти (13,8%). Згідно зібраного анамнезу – це продукти, що використовувались з простроченим терміном придатності, зберігались без холоду, не достатньо оброблені овочі та фрукти.
  Фахівцями Хмельницького міськміжрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» у всіх випадках проведено епідеміологічне розслідування та комплекс протиепідемічних заходів. Обстежено 155 контактних в вогнищах, виявлено 3 носії сальмонельозу, 1 носія дизентерії, відібрано 304 зразки гігієнічних змивів, з яких 3,9 % позитивні виділена умовно-патогенна флора. В вогнищах дані рекомендації по проведенню заключної дезінфекції.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                       Г.В.Гордєєва

    За даними ВООЗ більше 4 млрд. чоловік на Землі страждають від паразитів. Така масова зараженість пояснюється недооціненості проблеми, недостатньою обізнаністю населення, неефективною діагностикою та лікуванням хворих. Внаслідок глистної інвазії організм втрачає здатність до повноцінного функціонування, знижується опірність імунної системи інфекційним захворюванням. Одним з найбільш небезпечних для людини гельмінтозів є ехінококоз.
   Ехінокоз – тяжке, хронічне паразитарне захворювання, за якого у печінці, легенях та інших органах утворюється кісти. Збудником захворювання є личинкова стадія стьожкового гельмінта – ціп’яка ехінокока. Людина, як і свійські тварини (вівці, свині, корови), є проміжним господарем ехінокока, а кінцевим – домашні або хижі тварини (собака, лисиця, вовк, шакал).
Як відбувається зараження?
   Основну роль у зараженні ехінококозом людини відіграє її близьке побутове спілкування з інвазованою собакою яйця ехінокока можуть потрапити в організм людини при облизуванні собакою рук хазяїна, обличчя, посуду.
    Ураження собаки відбувається при поїданні нею вибракуваних при забої худоби органів з ехінококовими міхурами, на бойнях, забійних майданчиках, м’ясопереробних підприємствах, фермах, при подвірному забої худоби. Нерідко собаки заражаються ехінококами при поїданні трупів загиблих тварин і м’ясних конфіскатів.
        У чому полягає небезпека та які прояви захворювання?
   Важливими загальними симптомами ехінококозу у людини є періодичний розвиток алергічної реакції (кропив’янка, свербіння, тощо). Для ехінококозу, втім, і для інших глистяних захворювань, характерна еозинофілія, що досягає 10-25%. Попадання у кров значної кількості вмісту ехінококовового міхура може призвести до анафілактичного шоку.
    Ехінокок у людини частіше локалізується у печінці (45-85%) і легенях (10%). При ехінококозі печінки хворий скаржиться на тиснення і біль у в правому підребер’ї або надчеревній ділянці. Клінічні прояви виникають, коли ехінококові пухирі вже досягають значних розмірів. Дуже небезпечні ускладнення при розриві пухиря або його нагноєння: відбувається обсіменіння черевної порожнини і розвитку в ній множинних ехінококових пухирів та перитоніту. При ехінококозі легень є відчуття здавлення в грудях, сухий і тривалий кашель, кровохаркання, задишка. Пізніше спостерігається випинання відповідної половини грудної клітки, зміщення сусідніх органів.
       Як можна попередити захворювання?
     З метою попередження зараження людини слід мити руки після контакту з собаками, а також іншими тваринами, не допускати їх до їжі та посуду людини.
  Важливим елементом в системі заходів з профілактики ехінококозу є дегельмінтизація собак. Собак дегельмінтизують з грудня по квітень через кожні 45 днів, з травня по листопад – через 30 діб.
   В місті Хмельницькому за 2019 рік серед людей зареєстровано 2 випадки ехінококозу печінки у дорослих, в 2018 році – 1 випадок. В Хмельницькому районі випадків ехінококозу не реєструвалось.
   Згідно даних епідеміологічного розслідування встановлені факти зараження ехінококозом від домашніх тварин (собак) сталися в результаті недотримання правил особистої гігієни, несвоєчасного проведення дегельмінтизації домашніх тварин.
    У всіх захворівших ехінококозом мали місце клінічні ознаки, згідно яких вони були обстежені. На УЗД печінки були виявлені кісти.
   Щоб встановити, що це кісти паразитарної етіології, проведені серологічні дослідження крові на наявність антитіл до ехінококу, результати виявились позитивними.
  На підставі лабораторних досліджень та клінічних обстежень хворі прооперовані, були видалені ехінококові кісти із печінки.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                             Мартиненко Л.М.

     В м.Хмельницькому щороку зростає кількість жертв укусів тваринами. Так, за 11 місяців 2019 року постраждали від укусів тваринами 649 осіб, які звернулись за антирабічною допомогою в травмпункти міста, за аналогічний період 2018 року – 559 осіб. Із Хмельницького району за антирабічною допомогою на травмпункти м.Хмельницького звернулось 46 постраждалих, за 11 місяців 2018 року – 60 отримали антирабічні щеплення 167 осіб в м.Хмельницькому та 11 в Хмельницькому районі. В поточному 2019 році в м . Хмельницькому виявили сказ в 7 випадках, це собака, хом’як, теля, корова та 3 лиси. В Летичівському районі проводився відстріл лисиць з метою виявлення ефективності оральної вакцинації сказу диких тварин. Із 12 досліджених лисиць у 3 –х виявлено сказ. Мисливця, який знімав шкури вбитих тварин, госпіталізували в травматологічне відділення Хмельницької міської лікарні, призначили антирабічний гамаглобулін та вакцинацію проти сказу.
   Сказ – особливо небезпечна гостра вірусна хвороба тварин та людей, яка характеризується ознаками поліенцефаломієліту, паралічами і абсолютною смертністю.
        Відповідно до оцінки Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я ( ВООЗ), вона входить у п’ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів, що завдають величезні соціально-економічні збитки.
        Основним показником епізоотії сказу є дикі м’ясоїдні тварини, зокрема лисиці.
        Як розпізнати хвору на сказ тварину?
      Головна ознака хворих тварин – зміна поведінки. У перебігу хвороби розрізняють три стадії: передвісників, збудження і паралічів. У першій стадії, яка триває 1-3 дні, у місці покусу з’являються неприємні відчуття: біль, печіння, заніміння, свербіння, почервоніння і набряк. Провідним у цей час є симптомокомплекс неспокою, страху, занепокоєння. Хвора тварина пригнічена, відмовляється від їжі, погано спить, уникає людей. Стадія збудження характеризується розвитком нападів гідрофобії (водобоязнь) – дуже болючих спазмів глотки і гортані з шумним диханням і навіть його зупинкою. Також виникають судоми у відповідь на посилений рух повітря (аерофобія), боязнь яскравого світла (фотофобія), голосного звуку. Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів м’язів кінцівок, язика, глотки.
          Що необхідно пам’ятати, щоб запобігти захворюванню!
     1. Уникати контактів з безпритульними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпеку таких контактів.
   2. Вірус сказу виділяється з слиною хворої тварини і передається при покусі або ж ослиненню відкритих ран.
    3. Постраждалі від укусів, ослинення та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами, повинні провести місцеву обробку рани та негайно, або якомога раніше після укусу, звернутись за медичною допомогою до травматологічного пункту за місцем проживання для вирішення питання про проведення лікувально- профілактичної імунізації. При місцевій обробці рани необхідно поранену поверхню ретельно промити проточною водою з милом, краї рани обробити 70% розчином етилового спирту або 5% настойкою йоду, накласти еластичну пов’язку і звернутись до лікаря.
     4. Необхідно пам’ятати, щоб без своєчасного проведення антирабічних щеплень
(щеплень проти сказу) захворювання на сказ завжди закінчується смертю. Тому під час проведення щеплень проти сказу необхідно дотримуватись встановленого лікарем режиму. Не можна переохолоджуватись, перегріватися, фізично перевтомлюватись, вживати спиртні напої.
   5. Якщо укус або подряпина нанесена відомою твариною, необхідно її ізолювати і встановити за нею 10-денне спостереження спеціалістами державної ветеринарної медицини. Якщо впродовж 10 днів з моменту укусу тварина залишається здоровою, то щеплення проти сказу не проводиться. Тому дуже важливо не вбивати тварину після нанесення укусу.
     6. Своєчасно та регулярно робити домашнім тваринам щеплення зареєстрованими в Україні вакцинами проти сказу.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                                 Мартиненко Л.М.

   В 2019 році в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року відмічається ріст захворюваності на кашлюк.
      Так, в м.Хмельницькому за 11 місяців 2019 року зареєстровано 26 випадків кашлюка, що становить 9,8 на 100 тисяч населення, проти 10 випадків за аналогічний період минулого року, що в 2,5 рази більше. Хворіють в основному діти. Згідно вікової структури захворюваність становить:
      діти віком до року – 4 випадки, 1-4 рр.- 11 випадків, 5-9 рр.- 6 випадків, 10-14 рр.-2 випадки, 15-17 рр – 1 випадок, 2 дорослих віком до 30 років.
      Серед захворівших дітей не щеплені проти кашлюка – 18 осіб, 6 – щеплено з порушенням графіку.
   Лабораторно підтверджений діагноз кашлюка у 22 випадках, у 4-х випадках діагноз кашлюка встановлений клінічно. Зареєстровано 3 сімейних вогнища.
    В Хмельницькому районі також зросла захворюваність кашлюком. Так, за 11 місяців 2019 року захворіло 8 дітей, що становить 15 на 100 тисяч населення, а за аналогічний період 2018 року був лише 1 випадок кашлюка.
      По віковій структурі: діти віком до 1 року – 4 особи, 1-4 рр -1 особа, 5-9 років – 2 особи, 10-14 рр – 1 особа.
        Серед захворівших 3 щеплені з порушенням графіку, 5 – не щеплено.
     Показники захворюваності на кашлюк в м.Хмельницькому та Хмельницькому районі значно перевищують середньообласний показник, який 7,2 на 100 тисяч населення.
    Кашлюк – це гостре бактеріальне захворювання з ураженням органів дихання, що супроводжується важкими нападами кашлю. Найбільш сприйнятливі до кашлюку діти дошкільного віку, немовлята до 1 року,особливо в осінньо-зимовий період. Кашлюк легко поширюється від людини до людини головним чином повітряно-крапельним шляхом, при кашлі чи чханні. Початковий період кашлюка нагадує звичайне ГРВІ: у хворого підвищується температура, сухий кашель, нежить, недомагання.
     На відміну від звичайної гострої респіраторної інфекції бактерії кашлюка виділяють в організмі хворого коклюшний екзотоксин, який має нейротоксичну дію на дихальний центр, викликає патологічний кашель з задишкою, особливо вночі. В дітей раннього віку може викликати короткочасну зупинку дихання – «апноє». Також екзотоксин діє на судинний центр, що спричиняє підвищення артеріального тиску, спазм судин, носові кровотечі, блідість шкіри. Як наслідок можуть виникнути захворювання серця, нервові порушення, явища енцефалопатії. Найчастішим ускладненням на фоні невчасного лікування виникає пневмонія. Інкубаційний період складає від 7 до 14 днів від моменту зараження до прояву інфекції.
    Джерелом інфекції може бути хвора людина зі стертою або атиповою формою захворювання. Тривалість проявів спазматичного кашлю триває до 8 тижнів. Захворювання потребує специфічного лікування бажано в стаціонарних умовах.
    Необхідно пам’ятати, що єдиним та надійним засобом профілактики кашлюка є вакцинація, яка проводиться дітям починаючи з 2-х місячного віку – перше щеплення, у 4 місяці – друге щеплення, у 6 місяців – третє щеплення та ревакцинація – у 18 місяців згідно календаря щеплень.
     Також в сезонний період (осінь-зима), необхідно не допускати переохолодження або перегріву дитини, уникати місць масових скупчень людей особливо, коли дитина не щеплена.
      Отож бережіть здоров’я своїх дітей та своєчасно проводьте щеплення.

Лікар-епідеміолог Хмельницького місьміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                              Г.В.Гордєєва

   Туберкульоз залишається однією з найбільш актуальних і болючих медико-соціальних проблем сьогодення, поширення, якого набуває загрозливого характеру, як у цілому світі, так і в Україні. Епідемія туберкульозу триває в Україні з 1980 року. За останні роки відмічається ріст туберкульозу, як серед дорослих так і серед дітей. У дітей та осіб молодого віку відмічається тенденція до розвитку важких форм та ускладнень таких, як казеозна пневмонія, міліарний туберкульоз, туберкульозний менінгіт. коли недостатньо потрапляє в організм з продуктами харчування білків тваринного походження.
   Так, в м. Хмельницькому за 11 місяців поточного року зареєстровано 94 первинних випадків туберкульозу (за аналогічний період 2018 року -103 випадки), 55 лабораторно підтверджених (58.5 %). Із 94 випадків 84 – становить легенева форма (89.4%), 25 випадків становить мультирезистентний туберкульоз (26.6%). Серед захворілих люди різних віків та різного соціального статусу. Захворіло 2 школярів 12 річного віку та 92 дорослих, із 94 захворівших -7 осіб працюючих, 26 осіб пенсійного віку, 4 інваліди, інші 55 не працюючі, 2- з місць позбавлення волі. Значна частина захворілих з шкідливими звичками (алкоголь, куріння, наркоманія).
   В Хмельницькому районі за 11 місяців 2019 року зареєстровано 23 випадки туберкульозу, проти 21 за аналогічний період минулого року, і з 23 випадків-13 бактеріологічно підтверджених, в тому числі 20-легенева форма. На 100 тисяч населення – це 41,6. Серед 23 захворілих – 15 осіб не працюючих, 4- пенсійного віку, 3- працюючих, 1 особа з місць позбавлення волі.
    Туберкульоз – це інфекційна хвороба, яка проявляється враженням всіх органів та систем, супроводжується явищами загальної інтоксикації, важко лікується, частіше переходить в хронічну форму, призводить до інвалідності. Збудник туберкульозу – туберкульозна паличка, достатньо стійка та широко розповсюджена в навколишньому середовищі, як людей так і тварин. Туберкульозна паличка без доступу прямих сонячних променів зберігається на предметах побуту до 6 місяців. Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом, а також через продукти харчування віл хворих на туберкульоз тварин (м’ясо, молоко, сир, яйця).
     Для встановлення інфікованості туберкульозом проводиться реакція Манту. Всім дітям при народженні проводять щеплення (БЦЖ) проти туберкульозу в перші 3-5 днів.
   Причиною пізнього виявлення хворих на туберкульоз та затяжного перебігу хвороби є несвоєчасне флюорографічне дослідження органів грудної клітки, так як 93% становлять легеневі форми.
   В профілактиці туберкульозу має значення здоровий спосіб життя: не палити, не зловживати алкоголем, повноцінно та раціонально харчуватися. Харчування має бути вітамінізованим, містити достатню кількість білків. Не вживати сире молоко без термічної обробки, не купувати молочні та м’ясні продукти в невстановлених місцях без відповідного лабораторного контролю. Важливе значення має щеплення проти туберкульозу, адже туберкульоз це одна з тих хвороб, яку набагато легше попередити, ніж потім тривалий час лікувати.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                             Мартиненко Л.М.

      Поліомієліт–гостре інфекційне захворювання, яке спричиняє поліовірус.
  Хвороба здатна перебігати з ураженням центральної нервової системи з виникненням невиліковних парезів та паралічів, які можуть іноді закінчуватись смертю хворого.
     Найбільш вразливими до поліомієліту є діти віком до 5 років.
   Збудник поліомієліту належить до родини ентеровірусів (кишкових вірусів), який стійкий у навколишньому середовищі, переносить замороження, висушення, не руйнується травним соком шлунку та антибіотиками.Гине при кипятінні а також під впливом ультрафіолетового опромінення та дезінфікуючих засобів.
   Джерело інфекції-людина (хвора або носій). Збудник виділяється через рот з слиною, а потім із випорожненнями терміном до кількох місяців. Зараження може відбутися повітряно-крапельним шляхом передачі, але частіше фекально-оральним при потраплянні до рота вірусу через брудні руки, їжу. Механічним переносником вірусу можуть бути мухи та таргани.
    Інкубаційний період становить від 1 до 7 діб. Вірус, потрапляючи через вхідні ворота інфекції (слизова оболонка носоглотки, кишківника) розмножується в лімфатичних вузлах, звідки проникає у кров та досягає нервових клітин центральної нервової системи. Нервові клітини зазнають дистрофічно-некротичних змін, гинуть, що веде до повного паралічу. Порушується іннервація м’язів, розвивається їх атрофія, що затрудняє ходьбу.
     Поліомієліт – невиліковна хвороба і єдиним шляхом подолати її є вакцинація, яка відіграє головну роль в профілактиці поліомієліту. В дощеплювальний період до 1958р в Україні реєструвалось до 4-х тисяч паралітичного поліомієліту і медицина була не в силах зупинити його.
   Перші поліомієлітні вакцини з’явились в світі в 1950-60 рр і завдяки розпочатій масовій імунізації в 1959 році в Україні вже через 4 роки реєструвались поодинокі випадки поліомієліту. Тоді використовувалась вакцина в вигляді драже, яка складалась з 3-х типів поліовірусу, пізніше застосовувалась оральна вакцина у вигляді крапель – це була жива вакцина.
   В даний час використовується інактивована вакцина ( вбита) для дітей раннього віку, для старших дітей жива пероральна. Також вилучено з вакцини поліовірус другого типу в зв’язку з тим, що він зник в природі.
    Починаючи з 2002 року в Європейському регіоні припинено циркуляцію дикого поліовірусу, але випадки поліомієліту ще реєструються в країнах Середньої Азії (Афганістан, Пакистан), через що можливе занесення інфекції з цих ендемічних регіонів завдяки міграції населення. Останні випадки поліомієліту також були в Закарпатській області в 2015 році, але вони викликані вакциноасоційованим поліовірусом першого типу. Захворіло 2 дітей, які були не вакциновані від поліомієліту.
   Щоб забезпечити ліквідацію поліомієліту в Україні, необхідно щоб було охоплено дитяче населення щепленнями проти поліомієліту на 95-98 %.
     Планові щеплення проводяться дітям в 2,4,6 місяців, 18 місяців, в 6 та 14 років. Протипоказів до вакцини майже не існує, імунітет стійкий, пожиттєвий та 100% захищає від хвороби.
    Тож не зволікайте з щепленням, зверніться до сімейного лікаря та щепіть свою дитину.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                      Гордєєва Г.В.

    В листопаді 2019 року в Хмельницькій міській інфекційній лікарні на стаціонарному лікуванні знаходиться 15 хворих з підозрою на гострий менінгіт, із них 12 жителів м. Хмельницького та 3 – жителі Хмельницького району. Серед захворівших – 9 дітей, в тому числі – 6 дітей шкільного віку (ЗОШ №10,24, НВО№5, ліцей №4, ЗОШ с.Шаровечка та с.Мар’янівка), та 3 дітей дошкільних навчальних закладів м. Хмельницького (ДНЗ №30,37,53).
     За 10 місяців поточного року зареєстровано в м. Хмельницькому 29 випадків серозних менінгітів. Захворіло 11 дорослих та 18 дітей. За віковою структурою захворюваність становить: віком 1-4 роки – 1 дитина, 5-9 років – 11 дітей, 10-14 років – 5 дітей, 15-17 років – 1 дитина. Згідно даних лабораторних досліджень у 5-ти хворих виявлено ентеровіруси.   За аналогічний період 2018 року було зареєстровано 53 випадки серозних менінгітів, з них 24 в жовтні місяці.
      Серед захворівших випадки зареєстровані в школах (ЗОШ№ 7, 17, 24, 29 – по 1 випадку, в ЗОШ № 22 – 2 випадки з однієї сім’ї), 1 випадок в ДНЗ № 38.
   В Хмельницькому районі за 10 місяців поточного року зареєстровано 9 випадків серозних менінгітів, проти 11 – в 2018 році за аналогічний період. За весь 2018 рік було 9 випадків, в тому числі 7 дітей, 2 дорослих. В 2019 році випадки реєструвались в ЗОШ с.Грузевиця, с.Кудринці- по 1 випадку, ЗОШ с.Іванківці -2 випадки з однієї сім’ї.
    У всіх випадках фахівцями Хмельницького міськміжрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» проведено комплекс протиепідемічних заходів: розроблені та направлені в дошкільні та шкільні заклади пам’ятки з рекомендаціями щодо встановлення меднагляду за контактними, проведення своєчасної заключної дезінфекції, санітарно-освітньої роботи по профілактиці захворювань на менінгіт.
 Найбільш характерними симптомами менінгіту є: головний біль, ригідність потиличних м’язів, підвищення температури тіла до 39-400С, сплутаність свідомості, блювота, боязнь світла та гучного шуму, часто дратівливість та сонливість, виникає набряк головного мозку, що небезпечно для життя. Якщо є висип в ділянці живота то це вказує на те, що хвороба менінгококової етіології. Інкубаційний період становить від двох годин до 10 діб, через що має значення раннє звернення за медичною допомогою, щоб своєчасно розпочати лікування і уникнути ускладнень. Несвоєчасно розпочате лікування особливо у дітей може призвести до смертельного випадку.
   Найчастіше ця хвороба виявляється у дітей шкільного та дошкільного віку, у яких ослаблений імунітет через часті захворювання на ГРВІ, хворіють і дорослі.
    Основним шляхом передачі інфекції при серозних менінгітах є повітряно-крапельний, коли вірус виділяється при кашлі, чханні від хворого, а також фекально-оральним через немиті руки, вживання немитих овочів, фруктів, зелені.
  Причиною захворювання на менінгіти може бути ентеровірусна інфекція, яка передається оральним шляхом під час купання, споживання сирої забрудненої води, через немиті фрукти та овочі. Вірусний менінгіт може розвиватись у хворих, що перенесли гостру вірусну інфекцію, несвоєчасно проліковану, і як ускладнення в свою чергу енцефаліти, перикардити, захворювання нирок.
      Щоб уникнути захворювання на менінгіт необхідно дотримуватись таких правил:
– дотримуватись правил особистої гігієни;
– не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання;
– частіше прибирати житлові приміщення (2-3 рази на тиждень), своєчасно їх провітрювати;
– вести рухливий спосіб життя, займатись спортом;
– вживати в їжу продукти, багаті вітамінами та мінеральними солями;
– перед споживанням овочів, фруктів їх необхідно добре промити проточною питною водою, обдати окропом, не купувати продукти на стихійних ринках;
– при захворюванні на гостру вірусну інфекцію дотримуватись постільного режиму та лікування згідно рекомендацій лікаря;
– також потрібно уникати контакту з хворими на вірусні інфекції, зміцнювати імунітет;
– в період сезонного підйому захворюваності на гострі респіраторні інфекційні захворювання та грип необхідно уникати перебування в місцях великих скупчень людей, особливо в закритих приміщеннях;
– у випадку виявлення перших ознак захворювання потрібно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи або негайно викликати швидку допомогу, ні в якому разі не займатись самолікуванням.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                               Г.В.Гордєєва

    За 10 місяців 2019 року в місті Хмельницькому зареєстровано 59 випадків хронічного вірусного гепатиту С та 3 випадки гострого гепатиту С, в 2018 році – 60. Хворіють дорослі, серед дітей випадків захворювань не зареєстровано.
   Гепатит C – інфекційне захворювання, яке спричиняє вірус гепатиту C і уражає як печінку, так й інші внутрішні органи. Інфекція часто перебігає безсимптомно, але хронічна її форма призводить до утворення фіброзу в печінці і в кінцевому результаті до цирозу, чи раку печінки (гепатокарциноми). Зараження відбувається парентерально, від прямого попадання вірусу з крові у кров, під час внутрішньовенного вживання наркотиків, чи при переливанні крові, внаслідок недостатньо простерилізованого медичного обладнання. Вірус зберігається в печінці у близько 85% інфікованих. Стандартно гепатит С лікують за допомогою противірусної терапії, і 50-80% людей, що проходять таке лікування видужують.
    Головний механізм передачі інфекції – гемоконтактний (через потрапляння інфікованої крові). Найпоширеніший шлях передачі – це внутрішньовенне введення наркотиків. Основними методами передачі є переливання крові та небезпечні медичні процедури. Причина передачі у 20% випадків невідома, але у більшості з цих випадків найбільш вірогідною причиною є внутрішньовенне введення наркотиків.
   Татуювання збільшують ризик зараження гепатитом C у 2-3 рази. Це відбувається через застосування нестерильного обладнання чи повторного використання барвників.
    Речі для особистого догляду, такі як бритви, зубні щітки, засоби для манікюру та педикюру, можуть контактувати з кров’ю. Ділитися ними ризиковано через можливість зараження на вірусний гепатит С. Людям потрібно уважніше ставитись до порізів, подряпин та інших кровотеч. Вірусний гепатит С не розповсюджується через звичайні контакти, наприклад, обійми, поцілунки чи спільне використання кухонного приладдя.
     Клінічні прояви
      Гостра форма
    При гепатиті C її відмічають лише у 15% випадків зараження. Симптоми дуже часто помірні та нечіткі, включаючи знижений апетит, втому, нудоту, біль у м’язах та суглобах, а також втрату ваги. В окремих випадках гострої інфекції розвивається жовтяниця.
      Хронічна форма
   У 80% інфікованих розвивається хронічне запалення. У більшості симптоми мінімальні або ж і зовсім відсутні протягом перших десятиліть хвороби, хоча хронічний гепатит C може асоціюватися з утомою. Гепатит C – перший чинник цирозу та раку печінки серед інфікованих людей протягом багатьох років. 10-30% інфікованих через 30 років набувають цирозу.
      Профілактика хвороби
   Дозволених до клінічного застосування вакцин проти гепатиту С не існує, тому профілактика наразі полягає у недопущенні контакту з інфікованими біологічними рідинами, використанні медичного інструментарію однократного застосування, ретельній дезінфекції обладнання, що контактує з кров’ю тощо.
    Отже в разі проявів інфекції вчасно звертайтесь до лікаря, бережіть своє здоров’я і здоров’я своїх близьких.

Лікар епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                               Л.М.Мартиненко

     Як відомо, в 2019 році в вересні-жовтні прокотилась хвиля спалахів гепатиту А в трьох областях України Чернігівській, Харківській та Одеській областях.
  В м.Хмельницькому в 2019 році зареєстровано 4 випадки гепатиту А, що складає 1,5 випадки на 100 тисяч населення, при середньообласному 2,5 на 100 тисяч населення. Серед захворілих всі дорослі. Один випадок реєструвався в березні, інші в липні, серпні та вересні – по одному випадку. Два випадки вірусного гепатиту з однієї сім’ї. В 2018 році зареєстровано 8 випадків гепатиту А, в тому числі 1 дитина віком до 9 років та 7 дорослих.
   В Хмельницькому районі зареєстровано один випадок гепатиту А , в 2018 році за аналогічний період було 3 випадки гепатиту А. Серед захворілих всі дорослі.
    Як же проявляється вірусний гепатит А.
  Вірусний гепатит А – це гостра інфекційна хвороба з фекально- оральним механізмом передачі інфекції, що вражає переважно печінку та шлунково-кишковий тракт. Збудником є вірус гепатиту А. Інкубаційний період становить від 7 до 50 днів. Джерелом інфекції є хвора людина або вірусоносій. Факторами передачі вірусного гепатиту А можуть бути забруднені руки, немиті овочі, фрукти та інші продути без термічної обробки, а також забруднена вода.
   Поширення вірусу гепатиту А відбувається переважно в теплий період року. Однак через тривалий інкубаційний період та перебіг хвороби в субклінічній формі, що несвоєчасно діагностується,сплески хвороби проявляються навесні та восени. Також характерно періодичність епідпроцесу при вірусному гепатиті А- кожні 3-5 років спостерігається підйом захворюваності. До вірусу гепатиту А сприйнятливі в основному діти, але хворіють і дорослі.
  Основними симптомами захворювання гепатиту А є: підвищення температури тіла до 38,5 С, слабкість, відсутність апетиту, нудота, блювота, біль та відчуття важкості в правому підребер’ї, ломота в тілі, можливо першіння в горлі. Діагностичною ознакою є пожовтіння шкіри і білків очей, а також поява темного забарвлення сечі на третій день захворювання. Згідно даних статистики у 80% хворих реєструється безжовтянична форма, що зумовлює труднощі діагностики та високу контагіозність гепатиту А.
     Після перенесеного захворювання в ряді випадків можуть бути ускладнення з ураженням жовчних шляхів, перехід у хронічний гепатит та цироз печінки.
    Для вірусного гепатиту А характерні спалахи, які найчастіше реєструються в організованих колективах, особливо в дитячих дошкільних та шкільних навчальних закладах.
   Профілактика вірусного гепатиту А зводиться до раннього виявлення та ізоляції хворих, заключної дезінфекції в осередках, так як вірус достатньо стійкий в навколишньому середовищі.
      Щоб уникнути зараження вірусним гепатитом А необхідно:
– чітко дотримуватись правил особистої гігієни в побуті- обов’язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету;
– перед вживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, по можливості обдати окропом;
– використовувати для пиття бажано кип’ячену або бутильовану воду;
– для приготування їжі та миття посуду не використовувати воду з незнайомих джерел водопостачання;
– не займатись самолікуванням, при появі перших ознак терміново звернутись до лікаря.
   Особи, які контактували з хворими, підлягають лабораторному обстеженню на вірусний гепатит А для виявлення ранніх симптомів хвороби.
  Лабораторне дослідження проводиться в вірусологічній лабораторії по вул.Свободи 4А, тел.75-23-86. ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України».
   В дитячих закладах при виявленні хворого на гепатит А, контактні підлягають медичному обстеженню на протязі карантинного періоду 35 днів.
   В профілактиці гепатиту А також має велике значення покращення комунального благоустрою міст та сіл, забезпечення населення доброякісною питною водою.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                                 Гордєєва Г.В.

    За 9 місяців 2019 року в м. Хмельницькому відмічається значне підвищення захворюваності на ротавірусні інфекції, особливо серед дітей, зареєстровано 281 випадок захворювання на ротавіруси, проти – 182 за аналогічний період 2018 року.
     Найчастіше хворіє дитяче населення (95%), і це діти віком від 1 до 4 років (62,6 %) та діти до 1 року життя (15,3%).
   Ротавірусна інфекція – це вірусне інфекційне захворювання,яке протікає з блювотою та важкою діареєю. Цей вірус стійкий у навколишньому середовищі, не боїться низьких температур та може зберігатися тривалий час.
    Джерелом ротавірусної інфекції є людина. Передача відбувається фекально-оральним шляхом. Під час прямого контакту, вживання в їжу інфікованих ротавірусом страв і води, та при контакті з іншими поверхнями та предметами, що могли бути забруднені збудником (іграшки, підлога, меблі, одяг тощо). Ротавірус дуже легко передається від людини до людини. Велика кількість вірусів міститься у фекаліях інфікованих осіб у період з перших днів навіть годин від початку розвитку клінічних ознак, максимум виділення вірусів спостерігається в перші 3-5 днів від початку хвороби. В ці дні хворий являє собою найбільшу небезпеку для оточуючих.
     Практично кожна дитина інфікується ротавірусами, що найменше один раз до досягнення п’ятирічного віку; при цьому перше інфікування, як правило, має місце в віці до 3-х років.
   При виникненні ознак захворювання звертайтесь в лікувальний заклад за кваліфікованою допомогою. Бережіть своє здоров’я та здоров’я ваших рідних!

Лікар-епідеміолог Хмельницького
міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                         Л.М.Мартиненко

Loading...