Профілактика захворювань


Профілактика захворювань ДУ 'Хмельницький ОЛЦ МОЗ України'

– відповідальна особа має скласти список контактних осіб (конктакт з якими відбувся не менш як за 14 днів до дня виявлення хворого). На 5-7 день від моменту контакту вони повинні пройти ПЛР-тест. Контактна особа має поінформувати сімейного лікаря про факт контакту з хворим на коронавірус;

– почати збирати та регулярно оновлювати інформацію про працівників, котрі вакциновані, а також тих, хто перехворів на COVID-19 протягом попередніх 6 місяців;

– на обовязкову самоізоляцію мають піти усі невакциновані, а також ті, хто не хворів на COVID-19 впродовж попередніх 6 місяців;

– працівники, котрі пройшли повний курс вакцинації проти COVID-19, та ті, хто хворів впродовж попередніх 6 місяців, навіть якщо зазначені особи були у контакті з хворим, можуть продовжувати працювати у звичному режимі (при відсутності симптомів хвороби). Водночас, працівники зобовязані стежити за станом власного здоров’я. У разі появи симптомів хвороби слід негайно звернутися до сімейного лікаря та здійснити необхідні обстеження.

  Загалом, у період спалаху COVID-19, підйому рівня захворюваності на ГРІ та грип необхідно:

– організувати провітрювання приміщень впродовж робочого дня;
– забезпечити наявність рідкого мила для гігієнічної обробки рук, антисептика;
– зобовязати відповідальних працівників проводити вологе прибирання у приміщеннях;
– для вимірювання температури тіла працівників використовувати безконтактний електронний термометр;
– працюючи у приміщеннях, використовувати захисні маски;
– зобовязати працівників дотримуватись соціальної дистанції.

  Виникли інші запитання, що належать до компетеції нашого закладу? – Телефонуйте на «Гарячу» телефону лінію ДУ “Хмельницький ОЦКПХ МОЗ”

Рекомендації фахівця…
  Олександр Літус, завідувач кафедри дерматовенерології, алергології, клінічної та лабораторної імунології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика, заслужений лікар України радить: повітря краще проникає через тканинні маски (виготовлені з бавовни, поліестру, шовку). Так шкірі легше “дихати”.
➡️ Людям з чутливою шкірою легше буде ходити у масці із шовку або з шовковою прокладкою, оскільки для шовку характерна більша гігроскопічність (краще поглинає вологу, яка виникає під маскою).
➡️ Маска з бавовни краще, ніж з неопрену, менше подразнює шкіру, але більш щільний матеріал гірше поглинає вологу, створює ефект парника.
➡️ Тонкі маски з неопрену за рахунок більш щільного прилягання до шкіри частіше призводять до механічного подразнення.
🔔 Однак, при використанні багаторазової маски необхідно пам’ятати, що її захисна здатність поступово погіршується, тому згодом її теж треба замінити на нову. Після кожного застосування її треба ретельно обробляти як для захисту від вірусу, так і для запобігання запаленню (шкірне сало і бруд накопичуються на масці й можуть призвести до маскне).
🔔 Не обробляйте маску агресивними мийними засобами, бо їхні частки можуть залишитися на масці після обробки й призвести до розвитку контактного дерматиту. Тканинні маски необхідно прати та прасувати після кожного використання.
➡️ Якщо ж ви обираєте одноразові маски, не забувайте своєчасно їх замінювати. Одну маску не носіть більш як 3-4 години.
  Обирайте найкомфортніший варіант для себе і не забувайте одягати маски, оскільки вони захищають вас та ваших близьких від поширення коронавірусної інфекції.


Читати на Facebook

     Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів. Збудник дифтерії – дифтерійна паличка, відносно стійка в навколишньому середовищі, зберігає свою життєздатність на різних предметах до 15 діб, в воді та молоці – до 20 діб, в повітрі в аерозольному стані – до 6 місяців. Збудник чутливий до хімічних та дезінфекційних засобів, до високої температури – гине на протязі однієї хвилини. Мікроб передається повітряно крапельним-шляхом від хворої людини або носія при розмові, чханні та кашлі, крику дитини, а також через предмети вжитку контактно-побутовим шляхом, через немиті овочі, фрукти та інші харчові продути, що не пройшли термічну обробку. Для дифтерії характерна осінньо-зимова сезонність.
    Основними симптомами хвороби є: біль в горлі, підвищення температури тіла, затруднення ковтання та дихання, осиплість голосу, наліт на мигдаликах сірого кольору, набряк слизової оболонки ротоглотки, збільшення лімфатичних вузлів. Інкубаційний період при дифтерії становить від 2-х до 7 днів. Ці симптоми викликає токсин, який виділяє дифтерійна паличка, потрапляючи в дихальні шляхи. Небезпека захворювання характеризується високою смертністю (3,2 випадки на 100 тис. населення), навіть вище ніж при корона вірусній інфекції (2,7 випадка на 100 тис.населення).
  Захворюваність реєструється в усіх країнах світу. Однак рівень захворюваності різний і залежить від об’єму та якості активного імунітету населення. Так в Україні з 2011 по 2018 рік зафіксовано 40 випадків захворювання на дифтерію, в той час як в США за цей же період було всього 2 випадки завдяки масовій імунізації, в 2017 році в Бангладеш захворіло – 3014 осіб, з них 28 померло, в Ємені 333 захворіло, 35 померло, в Індії до цих пір реєструється до 1000 випадків щорічно.
     В жовтні місяці 2019 року в Ужгороді зареєстровано 12 випадків дифтерії серед іноземних студентів, які не мали документального підтвердження про щеплення. В м.Хмельницькому в липні 2019 року теж виявлено випадок токсигенної дифтерії. В 2020 році зареєстровано випадок дифтерії в м.Києві, захворіла дитина віком 9 років, яка була не щеплена.
   Для того, щоб уникнути спалаху дифтерії, має існувати колективний імунітет, це коли 95-98% населення вакциновані. По даних статистики, 99% людей, які мають щеплення від дифтерії, не хворіють. Непокоїть те, що в Україні, в тому числі в м.Хмельницькому, охоплення плановими щепленнями проти дифтерії, правцю та кашлюку серед дітей становить до 70%, а серед дорослих ще нижче. Основним засобом профілактики дифтерії є вакцинація. Для цього необхідно звернутись до свого сімейного лікаря. Щеплення проти дифтерії проводяться дітям раннього віку в 2,4,6 місяців з ревакцинацією в 18 місяців, 6 років,16 років та кожні наступні 10 років довічно, згідно Національного календаря профілактичних щеплень в Україні, що забезпечить стійкий імунітет до дифтерії, правцю та кашлюка.
    За останні 3 роки загострилась епідситуація по правцю. В Хмельницькій області захворіло 2 дітей, що були не щеплені, тривалий час перебували на лікуванні в Хмельницькій міській дитячій лікарні в штучній комі із-за важкості стану. Серед дорослих теж реєструються поодинокі випадки правця в основному серед людей похилого віку у яких відсутній імунітет. Часто такі випадки не діагностуються і розцінюються як гостре порушення мозкового кровообігу та інші невідкладні стани.
      В м.Хмельницькому є достатньо якісної вакцини для профілактики дифтерії, що паралельно захищає від правцю. На протязі останніх років не реєструються реакції на щеплення і ризик ускладнень від щеплень набагато нижчий, ніж ризик виникнення захворювання.
   В разі появи симптомів, схожих з дифтерійними, необхідно негайно звернутись до сімейного лікаря для огляду та обстеження, або на швидку допомогу в вихідні дні нічні години, щоб своєчасно обстежитись та пролікуватись, попередити інфікування оточуючих.
  Тож, щоб уникнути захворювання, зберегти своє здоров’я та здоров’я оточуючих закликаємо щепитись якомога скоріше.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                                                   Гордєєва Г.В.

07-29    За даними Міністерства охорони здоров’я України протягом цього року в Україні зареєстрували 13 випадків отруєння дикорослими грибами, захворіло 14 людей, з них 4 – діти. Летальних випадків не було. У трьох випадках причиною отруєнь було вживання маринованих грибів. У восьми – відварених та смажених . У двох випадках у сирому вигляді гриби вживали в їжу двоє дітей. Випадки отруєнь грибами зареєстровані в Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Чернігівській, Черкаській, Одеській областях.
    Кількість їстівних грибів, що потрапляють до столу людини навіть у «грибні» роки, становить близько 10-15 видів. Водночас налічується майже 80 видів отруйних грибів. Деякі з них за зовнішнім виглядом нагадують їстівні гриби.
   Наприкінці літа й до пізньої осені у хвойних і листяних лісах часто спостерігаються у великій кількості дуже отруйні мухомор пантерний та мухомор червоний. Значно поширений і настільки ж небезпечний отруйний гриб опеньок сірчано-жовтий несправжній, який росте на старих пеньках від початку осені до зими. Найтяжчими є отруєння блідою поганкою, яке часто призводить до смерті.
   Гриби е доволі специфічним продуктом, що містить значну кількість азотистих речовим, зокрема білків, а також жирів, вуглеводів, деякі вітаміни (В-1,РР),мінеральні речовини (зокрема фосфор). Клітковина хітин, що входить до їхнього складу, майже не перетравлюється в шлунково-кишковому тракті.
       Необхідно пам’ятати, що гриби є «важкою їжею», яка взагалі протипоказана дітям до 12 років, людям похилого віку та особам, що мають захворювання шлунково-кишкового тракту. Вживати гриби не рекомендовано вагітним, жінкам, які готують грудьми.
   Взагалі всі дикорослі гриби потребують дуже пильного ставлення до себе. Якщо ви вже вирішили вдатись до збирання грибів, то необхідно запам’ятати і дотримуватись таких елементарних правил, які повинен усвідомлювати кожний збирач їстівних грибів:
– утримуватись від збирання невідомих грибів,
– не можна пробувати будь-які сирі дикорослі гриби на смак,
– неприпустимо вживати гриби, зібрані в екологічно небезпечних місцях (уздовж автошляхів, залізничних колій, лісопосадок у промислових зонах).
– відбраковувати на місці зіпсовані, поточені хробаками, зів’ялі, висохлі, перерослі гриби, щоб вони не забруднювали плодові тіла інших, не беріть занадто молоді чи старі гриби-їх легко переплутати з отруйними,
– також не слід купувати гриби поза ринками та у випадкових осіб,
– готуйте гриби протягом першої доби після збирання,
– зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби,
– не рекомендується консервування грибів під герметичні кришки в домашніх умовах та забороняється реалізувати гриби консервовані домашнього виготовлення.
   Наприкінці хочу додати, що дотримання правил збирання, приготування грибів – справа відповідальна. Наявність навіть одного отруйного гриба серед їстівних може спричинити важке отруєння.
    При перших ознаках отруєння, навіть легкого, слід негайно звернутись до медичного працівника або відправити постраждалого до лікарні. До прибуття лікаря хворому треба надати першу допомогу. Передусім необхідно очистити шлунок і кишківник постраждалого від їжі, давши йому випити 4-5 склянок холодної кип’яченої води або содового розчину (1 чайна ложка питної соди на склянку води) та штучно викликати блювоту, дати проносне. Після цього покласти хворого в ліжко на живіт, до ніг прикласти грілку.
   Залишки грибів або грибних страв треба обов’язково зберегти, тому що лабораторне їх дослідження допоможе встановити причину отруєння та призначити правильне лікування.

Лікар з гігієни харчування ДУ «Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України»                  Надточей Н.М.

     Спека влітку триває, разом з тим існують ризики захворіти на гострі кишкові інфекції такі як сальмонельоз, гастроентероколіти, харчові отруєння вірусного та бактеріального походження.
    Так, в 2020 році в м. Хмельницькому за перше півріччя зареєстровано 14 випадків сальмонельозу, 11 дорослих та 3 дітей, за аналогічний період 2019 року було зареєстровано 39 випадків сальмонельозу, в тому числі 29 дорослих та 10 дітей. Захворілих на гастроентероколіти в 2020 році за 1 півріччя – 137 осіб, в тому числі 69 дорослих та 68 дітей. Серед дітей по віковій структурі захворюваність становить : віком до 1 року – 8 дітей, 1-4 роки – 29 дітей, 5-9 років – 17 дітей, 10-14 років -10 дітей, 15-17 років – 4 дітей. За аналогічний період 2019 року було зареєстровано 549 випадків гострих кишкових інфекцій (гастроентероколітів), в тому числі 360 дітей,189 дорослих, з них з встановленим збудником 472 особи, з не встановленим – 77 осіб.
       Факторами передачі при сальмонельозі згідно епіданамнезу послужили: м’ясо птиці, яйця, при гострих кишкових інфекціях овочі, фрукти, молочні продукти з стихійних ринків.
    Що таке гостра кишкова інфекція, як вона проявляється та як від неї вберегтися? Особливістю цих інфекцій є враження шлунково-кишкового тракту, притаманний фекально-оральний механізм передачі від хворої людини до здорової, зараження через інфіковані продукти харчування, недотримання правил особистої гігієни, дезінфекційного режиму.
     Клінічні прояви характеризуються в основному високою температурою тіла, зниження апетиту, нудотою, блювотою, різким болем в животі, послабленням стільця до 10-15 разів на добу, іноді зі слизом та кров’ю, стан важкості хвороби залежить від збудника та термінів звернення до лікаря. При пізньому зверненні наступає зневоднення організму, інтоксикація, що небезпечно для життя.
      Шляхи передачі інфекції – це харчовий, водний та контактно-побутовий. Найбільш небезпечними являються забруднені продукти, продукти з закінченим терміном придатності, зберігання швидкопсуючих продуктів без холоду, немиті руки перед вживанням їжі, наявність переносчиків інфекції, таких як мухи, на лапках яких може бути до 3000 мікробів, немиті овочі та фрукти, використання води з недозволених джерел.
         Щоб уникнути хвороби, дотримуйтесь правил особистої гігієни, не купуйте молочні продукти, м’ясо на стихійних ринках, не вживайте в сирому вигляді молоко, продукти, термін придатності яких закінчився, ретельно мийте овочі, фрукти, ягоди перед споживанням.
     При появі симптомів захворювання своєчасно звертайтесь до лікаря, не займайтесь самолікуванням, що може призвести до носійства інфекцій, що небезпечно для оточуючих, може призвести до виникнення спалахів.

Лікар-епідеміолог
Хмельницького міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                              Гордєєва Г.В.

   Перший випадок коронавірусної інфекції був підтверджений у Хмельницькій області 26.03.2020 року.
 Станом на 10.05.2020 року зафіксовано 178 лабораторно підтверджених випадків захворювань, в тому числі:
– у березні – 6 (середньодобова – 0,2);
– у квітні – 87 (середньодобова – 2,9);
– в першій декаді травня (з 01.05 по 10.05.2020 року) – 85 (середньодобова – 8,5).
    Серед захворілих: 82 – це чоловіки та 96 – жінки.
    Віковий розподіл хворих:
– 18-29 років – 22 осіб;
– 30-39 років – 23;
– 40-49 років – 29;
– 50-59 років – 34;
– 60-69 років – 36;
– 70-79 років – 11;
– 80-89 років – 5.
     Дітей захворіло 18, у тому числі у віці:
– 1-4 роки – 2;
– 5-9 років – 4;
– 10-14 років – 7;
– 15-17 років – 5.
     Медичних працівників захворіло 18 осіб:
– Чемеровецька ЦРЛ – 8 ;
– Хмельницький воєнний шпиталь – 3;
– Хмельницька інфекційна лікарня – 2;
– Хмельницька обласна дитяча лікарня – 1;
– Хмельницька ЦРЛ – 1 (летальний випадок);
– Нетішинська МСЧ – 1;
– Кам’янець-Подільська ЦРЛ – 1;
– Городоцька ПМСД – 1.

     По регіонах області захворюваність розподілилась наступним чином

№ п/пНазва районуКількість випадків
1м.Нетішин45
2Чемеровецький29
3Красилівський20
4м.Хмельницький20
5Шепетівський10
6Старосинявський10
7Кам’янець-Подільський10
8м. Кам’янець-Подільський8
9Городоцький7
10Летичівський5
11Білогірський4
12Деражнянський2
13Хмельницький2
14Старокостянтинівський2
15Славутський1
16Волочиський1
17Ізяславський1
18Дунаєвецький1
Всього178

    За цей період на території області сформовано 10 сімейних вогнищ з двома випадками, 5 вогнищ – з 4-ма випадками; 5 – із 5-ма випадками та 1 – із 7-ма випадками.
   Всього виникло 21 вогнище, де захворіло 72 осіб. Крім того, були утворені вогнища за місцем роботи. До прикладу, ПП “Аграрна компанія-2004” (Чемеровецький район), в якій зафіксовано 4-ро хворих, з цього закладу, коронавірус був завезений в Городоцький район; в “Укрзалізниці” (Шепетівський район) – захворіло 2-є осіб; у Головчинському монастирі – 5 осіб; у Чемеровецькій ЦРЛ виникло 9 випадків внутрішньолікарняної коронаінфекції (8 – у медичних парцівників та в одного хворого). Практично всі випадки захворювань у Красилівському районі пов’язані з церквою, де не припинялось богослужіння (Вербна неділя, Пасха, похорони). Випадки реєструвались як у священнослужителів, так і серед прихожан. Аналогічна картина спостерігалась і в м.Нетішин.
   Всього у вогнищах лабораторно обстежено 629 контактних осіб, з них позитивних 101, що складає 16%.
   З діагнозом “пневмонія” обстежено 415 осіб, з них позитивних 18 (4,3%), медичних працівників обстежено 1190 осіб, з них позитивних – 18 (1,5%).
     Від коронавірусної інфекції в області померло 7 осіб (3 жінки та 4 чоловіки) у віці:
– 40-49 років – 3 осіб;
– 60-69 років – 2;
– 70-79 років – 1;
– 80-89 – 1.
    Одужало – 54 хворих.

Лікар-епідеміолог                                                                            Л.Калінер

Рекомендації про те, як зробити спиртовмісний антисептик, дає Всесвітня Організація Охорони Здоров’я.

Рецепт приготування антисептика від ВООЗ

Щоб приготувати 1 літр антисептика необхідно взяти:

ізопропіловий спирт 99,8% – 751,5 мл (або етанол 96% – 833,3 мл);
перекис водню 3% – 41,7 мл;
гліцерин 98% – 14,5 мл;
охолоджену кип’ячену або стерильну дистильовану воду.

Спосіб приготування

У великий бутель або ємність необхідно налити спирт, додати туди перекис водню і гліцерин. Складники слід розчинити із додаванням необхідної кількості кип’яченої чи дистильованої води, потім розчин необхідно розмішати шляхом легкого струшування, якщо це можливо, або з використанням лопатки. Для зручності антисептик можна розлити у місткості меншого об’єму.

Перед використанням антисептик слід помістити на карантин до 72 годин. Це необхідно для того, щоб знищити спиртом спорові форми мікроорганізмів, які можуть бути присутніми у флаконах.

Спосіб використання

Під час нанесення антисептика на руки, необхідно стежити, щоб він покривав усю поверхню шкіри рук. Обробляти руки потрібно не менше 30 секунд, особливу увагу слід приділити нігтям (на них накопичується більше бруду).

   Коронавірус – це гостра респіраторна інфекція, яка викликається новим коронавірусом COVID – 19. Симптоми захворювання з початку проявляються, як при звичайному ГРЗ: загальна слабкість, підвищення температури тіла, озноб, кашель, нежить, задишка. Можуть бути блювота, діарея, болі в животі та м’язах, головна біль, судоми. Небезпека полягає в тому, що коронавіруси викликають ускладнення у вигляді важких пневмоній з дистрессиндромом (набряк легень, крововиливи з носу та інших слизових) буквально з третього дня захворювання.
   Тому при наявності клінічних проявів таких як: гарячка, сухий кашель, головний біль, біль в м’язах, особливо коли хворий прибув з країни де є випадки коронавірусу, або був контакт з хворим на коронавірус, необхідно по телефону зв’язатись з сімейним лікарем, отримати рекомендації по лікуванню, проводити самоізоляцію. Інкубаційний період становить в середньому від двох до 14 днів, можливо до 28 днів.
     Якщо є затруднення дихання, підвищення температури тіла до 380С і більше, то потрібно викликати швидку допомогу. Хворий при транспортуванні має бути в марлевій масці, та по можливості витримувати відстань не менше 1,5 метра від оточуючих.
     Рекомендації щодо запобігання захворювання на коронавірус
   1. Без нагальної потреби не виходити в місця масового скупчення людей.
   2. Якщо був контакт з хворим на коронавірус, необхідно 14 днів перебувати на самоізоляції і щоденно по телефону повідомляти сімейного лікаря про стан свого здоров’я.
  3. Уникайте контакту з людьми із симптомами ГРВІ, по можливості дотримуйтесь відстані не менше, як 1,5 метра.
   4. Обов’язково в період пандемії коронавіруса мити руки на протязі 30 секунд миючими засобами або обробляти антисептиком (70% спирт, деззасоби) після відвідування вулиці, магазинів, проїзду в транспорті тощо
   5. Облаштувати у загальнодоступних місцях (в туалетах, адмінкорпусах) дозуючі пристрої з антисептиком та куточки для гігієнічної обробки рук.
   6. На видних місцях розклеїти пам’ятки щодо дотримання респіраторного етикету, правил миття рук, не вітатись потискуванням руки, утримуватись від обіймів та поцілунків.
      7. При вході до будівель використовувати дезінфекційні килимки.
     8. В приміщеннях по місцю роботи, в робочих кабінетах, вдома кожні 3 години проводити провітрювання, по можливості знезаражувати повітря бактерицидними опромінювачами.
   9. Не рідше ніж тричі протягом робочого дня або за потребою проводити вологе прибирання приміщень кабінетів, де проводиться прийом людей із застосуванням миючих та антисептичних засобів.
  10. По можливості проводити термометрію працюючих перед виходом на роботу, не допускати до роботи працівників з ознаками респіраторних захворювань.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                           Г.В.Гордєєва

      ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» інформує, що ВООЗ та МОЗ України рекомендовано для проведення знезараження збудників інфекційних захворювань в т.ч. COVID-19 хлорвмісні, спиртовмісні та препарати, які мають комплекс четвертинних амонієвих сполук.
      Це такі як:
– Хлорамін
– Біонол Силфурс
– Алосепт
– Дісепт
– ХСГдез3
– Полідез
– Анюс гель 85 НПК
– Дезариус Хлор
– Бланідас 300
– Бланідас Актив
– Хлор Ліквід
– Бланідас оксідез
– Діозан Гіпохлорид
– Санікон
– Саніфект
– АХД-2000
– АХД-2000 гель
– Стерізол та інші
– Вінсент – серветки
– Вінсепт Експрес – серветки
– VASEPT forte – серветки
– та інші

     Завідувач відділення особливо-небезпечних
     інфекцій, лікар-епідеміолог                                                        В. Овчарук

    В м. Хмельницький за 2019 рік зареєстровано 27 випадків кашлюку, що становить 10,1 на 100 тисяч населення, проти 11 випадків (4,6) за аналогічний період минулого року, що в 2,2 рази більше. Середньообласний показник становить 8,1 на 100 тисяч населення. Хворіють в основному діти. Згідно вікової структури захворюваність становить:
      діти віком до року – 4 випадки, 1-4 роки – 10 випадків, 5-9 років – 7 випадків, 10-14 рр.-2 випадки, 15-17 рр. – 1 випадок, 3 дорослих віком до 30 років.
  Серед захворілих не щеплені проти кашлюку – 22 особи, 6 – щеплено з порушенням графіку.
   Лабораторно підтверджений діагноз «кашлюк» у 22 випадках, у 5-х випадках діагноз кашлюку встановлений клінічно. Зареєстровано 3 сімейних вогнища.
    В Хмельницькому районі також зросла захворюваність кашлюком. Так, за 2019 рік захворіло 8 дітей, що становить 15,1 на 100 тисяч населення, а за аналогічний період 2018 року був лише 1 випадок кашлюку.
    По віковій структурі: діти віком до 1 року – 4 особи, 1-4 роки -1 особа, 5-9 років – 2 особи, 10-14 років – 1 особа.
     Серед захворілих 3 щеплені з порушенням графіку, 5 – не щеплено.
  В 2020 році за поточний період зареєстровано 3 випадки кашлюку в м. Хмельницький та 1 випадок в Хмельницькому районі.

03-03    Графік 1.Захворюваність на кашлюк за 2016-2019 роки (в інтенсивних показниках)

     За останні 4 роки відмічається ріст захворюваності на кашлюк в основному серед дітей віком від 4-9 років, які були не щеплені проти кашлюку. Див.графік№1.

03-03-1       Графік 2 Охоплення щепленнями проти кашлюку дітей віком в 2 роки (%)

  Причиною захворювання на кашлюк є низький імунітет серед дитячого населення через недостатнє охоплення щепленнями. Див. графік №2.
   Згідно даних таблиці охоплення щепленнями проти кашлюку зростає, але ще не досягнуто нормативного показника 95,5%, що може привести до розриву механізму передачі інфекції.
   Кашлюк – це гостре бактеріальне захворювання з ураженням органів дихання, що супроводжується важкими нападами кашлю. Найбільш сприйнятливі до кашлюку діти дошкільного віку, немовлята до 1 року,особливо в осінньо-зимовий період. Кашлюк легко поширюється від людини до людини головним чином повітряно-крапельним шляхом, при кашлі чи чханні. Початковий період кашлюку нагадує звичайне ГРВІ: у хворого підвищується температура, сухий кашель, нежить, недомагання.
    Джерелом інфекції може бути хвора людина зі стертою або атиповою формою захворювання. Тривалість проявів спазматичного кашлю триває до 8 тижнів. Захворювання потребує специфічного лікування бажано в стаціонарних умовах.
    Необхідно пам’ятати, що єдиним та надійним засобом профілактики кашлюку є вакцинація, яка проводиться дітям починаючи з 2-х місячного віку – перше щеплення, у 4 місяці – друге щеплення, у 6 місяців – третє щеплення та ревакцинація – у 18 місяців згідно календаря щеплень.
   Також в сезонний період (осінь-зима), необхідно не допускати переохолодження або перегріву дитини, уникати місць масових скупчень людей особливо, коли дитина не щеплена.
     Отож бережіть здоров’я своїх дітей та своєчасно проводьте щеплення.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                               Г.В.Гордєєва

    Станом на 25.01.2020з початку року у місті Хмельницькому зареєстровано 180 випадків захворювання вітряною віспою, в тому числі 158 випадків у дітей та 22 дорослих. Захворювання реєструвалися в 20 дитячих дошкільних закладах в тому числі ДНЗ №49, 24 по 7 випадків, в інших по 1-2 випадки та в 20 школах.
   За 2019 рік по місту захворіло 717 осіб, із них 586 дітей та 131 дорослий. Із захворівших найбільш вражена вікова група 1-9 років – 507 випадків (70,7%), із них в організованих дітей дошкільних закладів (63,9 %), школярів (36,1 %).
   Випадки вітряної віспи реєструвались в 38 ДНЗ із 50 діючих. В тому числі ДНЗ № 34 – 61 випадок, ДНЗ№11, 32, 39, 23 – по 25 випадків в кожному, в інших ДНЗ по 4-5 випадків. Це свідчить про те, що в ДНЗ, де виникла велика кількість хворих не дотримувались режиму провітрювання, ранньої ізоляції захворівших, що привело до інтенсивності процесу зараження вітряною віспою.
   В Хмельницькому районі за поточний період 2020 року захворіло на вітряну віспу 7 осіб, за 2019 рік 60 осіб, з них 52 дітей, 8 дорослих. Мала місце групова захворюваність в ДНЗ ст.Богданівці – 11 випадків, ДНЗ с. Копистин – 9 випадків, а також НВК с.Копистин – 5 випадків.
  Вітряна віспа – це гостре інфекційне захворювання, яке супроводжується підвищенням температури тіла та плямисто-папульозно-везикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках.
   Джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу, починаючи з 1-2-го дня інкубаційного періоду і до 6-го дня після останньої появи висипу. Джерелом захворювання може бути також хворий на оперізуючий лишай.
   Механізм передачі при вітряній віспі – повітряно-краплинний, передається на відносно далекі відстані (через сусідні кімнати і квартири). Внаслідок малої стійкості збудника через третю особу та предмети, з якими стикався хворий, не передається.
   Сприйнятливість до вітряної віспи загальна. Хворіють діти усіх вікових груп. Переважна більшість хворих — це діти до 10 років життя. У підлітків та дорослих вітряна віспа протікає значно важче: рясні висипання, частіше спостерігаються пустульозні елементи, гарячкова реакція, виразнішими є прояви загальної інтоксикації.
Інкубаційний період при вітряній віспі триває від 11 до 21 дня, найчастіше близько 14 днів.
      Профілактика. Заходи у осередку:
   1. Хворого на вітряну віспу ізолюють вдома, якщо є покази — у стаціонарі, на 9 днів від моменту появи висипу.
  2. Обмежувальні протиепідемічні заходи в організованих колективах вводять для дітей до 7 років, які були в контакті з хворим на вітряну віспу і не хворіли на вітряну віспу, термін від 11 до 21 дня від моменту контакту.
  3. Заключну дезінфекцію не проводять. Після залишення хворим приміщення його провітрюють, проводять вологе прибирання.
   4. За контактними у вогнищі (у дитячих колективах до 7-річного віку) встановлюють щоденний медичний нагляд 21 день.
  5. 5.Вакцина проти вітряної віспи є, але ще не внесено в календар профілактичних щеплень,рекомендована для щеплень віком від 1 року,яку можна придбати в аптеках міста по рецепту педіатра. Після перенесеного захворювання на вітряну віспу розвивається стійкий імунітет. Повторне зараження буває, але дуже рідко.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного

відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                                 Г.В.Гордєєва

    В м.Хмельницькому в 2019р. відмічається ріст захворюваності скарлатиною в 1,4 рази. Так, захворіло 198 осіб, з них 198 дітей 145 випадків в 2018р. Діти: до 1 року 1; 1-4 роки – 66 осіб, 5-9 років – 120 дітей, 10-14 років -9 дітей, 15-17 років – 2 дітей. В Хмельницькому районі захворюваність знизилась в 2 рази. 9 випадків проти 18 в 2018р. Захворіли всі діти: до 1 року 1; 1-4 роки – 5 осіб, 5-9 років  3 дітей. Висока захворюваність реєструвалась в організованих закладах 105 випадків в ДНЗ, 66 – серед школярів.
  Скарлатина – це гостре інфекційне захворювання, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів та дрібнокрапчастою висипкою. Хворіють лише люди. Збудник хвороби – бета-гемолітичний стрептокок.
    Джерело інфекції – хворі з початку захворювання та до 4-5 діб після зникнення клінічних симптомів. Основний механізм передачі – повітряно-краплинний, проте можливий і контактно-побутовий через предмети побуту.
      Вхідні ворота інфекції є мигдалики.
  Захворювання найчастіше проявляється в холодну пору року. Зустрічаються як поодинокі випадки так і групові захворювання. Після перенесеної хвороби формується тривалий антитоксичний імунітет.
     Клінічні прояви скарлатини: висока температура до 40 градусів, головний біль ,болі при ковтанні. На другий день з’являються дрібноточкові висипання. Можуть бути прояви менінгіальних симптомів( ригідність потиличних м’язів,втрата свідомості).

ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ.

– раннє виявлення та ізоляція джерела інфекції. Хворих ізолюють на 10 днів від початку хвороби. Дітей, що відвідують ДНЗ та перші, другі класи школи ізолюють на 21 день з моменту захворювання;
– для осіб, що знаходились в контакті з хворим скарлатиною, встановлюють карантин на 7 діб;
– в осередку хвороби проводять поточну та заключну дезінфекцію.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ “Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України”                                                                 Л.Мартиненко

    В січні 2020 року в місті Хмельницькому зареєстровано випадок сказу у собаки. Собака знаходилась на території гаражного масиву, де її доглядали та підгодовували. 28.01.2020 року опікуни запідозрили, що тварина захворіла .Її відвезли в ветлікарню села Шаровечка Хмельницького району, де лікарі запідозрили сказ та з метою проведення спостереження ізолювали у притулку для тварин. 29.01.2020 року собака загинула. Біологічний матеріал від тварини був доставлений в лабораторію ветеринарної медицини, де діагноз сказу підтверджено лабораторно .
  На території мікрорайону Озерна проведено комплекс медичних та ветеринарних заходів з профілактики захворювань на сказ людей та тварин, призначені щеплення контактним особам, введено карантинні обмеження, ветслужбою Хмельницького району проведена вакцинація тварин.
   Всього в січні 2020 року в м. Хмельницькому зареєстровано 45 випадків нападів тварин, з яких 36 покуси собаками, 9 випадків подряпання, ослюнення або покусів котами. Потерпілі особи направлені на щеплення. Проте, є частина постраждалих, які відмовляються від щеплень, особливо у випадках, коли напади відбулись за участі відомих або домашніх тварин та за якими є змога встановити 10 денний ветеринарний нагляд.
   В Хмельницькому районі зареєстровано 4 покуси, з них 3 собаками, 1 – котом.
 Сказ – особливо небезпечна гостра вірусна хвороба тварин та людей, яка характеризується ознаками поліенцефаломієліту, паралічами і абсолютною смертністю.
    Як розпізнати хвору на сказ тварину?
  Головна ознака хворих тварин – зміна поведінки. У перебігу хвороби розрізняють три стадії: передвісників, збудження і паралічів. У першій стадії, яка триває 1-3 дні, у місці покусу з’являються неприємні відчуття: біль, печіння, заніміння, свербіння, почервоніння і набряк. Провідним у цей час є симптомокомплекс неспокою, страху,занепокоєння. Хвора тварина пригнічена, відмовляється від їжі, погано спить, уникає людей. Стадія збудження характеризується розвитком нападів гідрофобії (водобоязнь) – дуже болючих спазмів глотки і гортані з шумним диханням і навіть його зупинкою. Також виникають судоми у відповідь на посилений рух повітря (аерофобія), боязнь яскравого світла (фотофобія), голосного звуку. Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів м’язів кінцівок, язика, глотки.
      Що необхідно пам’ятати, щоб запобігти захворюванню!
1.Уникати контактів з безпритульними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпеку таких контактів.
2.Вірус сказу виділяється з слиною хворої тварини і передається при покусі або ж ослиненню відкритих ран.
3.Постраждалі від укусів, ослинення та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами, повинні провести місцеву обробку рани та негайно, або якомога раніше після укусу, звернутись за медичною допомогою до травматологічного пункту за місцем проживання для вирішення питання про проведення лікувально- профілактичної імунізації. При місцевій обробці рани необхідно поранену поверхню ретельно промити проточною водою з милом, краї рани обробити 70% розчином етилового спирту або 5% настойкою йоду, накласти еластичну пов’язку і звернутись до лікаря.
4.Необхідно пам’ятати, що без своєчасного проведення антирабічних щеплень
(щеплень проти сказу) захворювання на сказ має високу летальність. Тому під час проведення щеплень проти сказу необхідно дотримуватись встановленого лікарем режиму. Не можна переохолоджуватись, перегріватися, фізично перевтомлюватись, вживати спиртні напої.
5.Якщо укус або подряпина нанесена відомою твариною, необхідно її ізолювати і встановити за нею 10-денне спостереження спеціалістами державної ветеринарної медицини. Якщо впродовж 10 днів з моменту укусу тварина залишається здоровою, то щеплення проти сказу не проводиться.
6.Своєчасно та регулярно робити домашнім тваринам щеплення зареєстрованими в Україні вакцинами проти сказу.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
Відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                                                Гордєєва Г.В.

    В 2019 році в місті Хмельницькому зареєстровано 45 випадків серозних менінгітів. За аналогічний період 2018 року було зареєстровано 115 випадків серозних менінгітів, з них 88 дітей та 27 дорослих. Захворіло 16 дорослих та 29 дітей. За віковою структурою захворюваність становить: віком 1-4 роки – 3 дітей, 5-9 років – 16 дітей, 10-14 років – 7 дітей, 15-17 років – 3 дітей. Серед захворівших організовані діти становлять 64 % ( захворіло 7 дітей дитячих дошкільних закладів та 22 – школярі). Згідно даних лабораторних досліджень у 2-х хворих виявлено ентеровіруси.
    В Хмельницькому районі за 2019 рік зареєстровано 8 випадків серозних менінгітів, проти 11 – в 2018 році за аналогічний період. За віковою структурою захворюваність становить 1-4 роки-1, 5-9 років-2, 10-14 років-2, 15-17 років-1, 3 дорослих. За весь 2018 рік було 11 випадків, в тому числі 9 дітей, 2 дорослих. Серед захворілих 5 учнів шкіл в 2019 році.
    У всіх випадках фахівцями Хмельницького міськміжрайонного відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» проведено комплекс протиепідемічних заходів: розроблені та направлені в дошкільні та шкільні заклади пам’ятки з рекомендаціями щодо встановлення меднагляду за контактними, проведення своєчасної заключної дезінфекції, санітарно-освітньої роботи по профілактиці захворювань на менінгіт.
       Найбільш характерними симптомами менінгіту є: головний біль, ригідність потиличних м’язів, підвищення температури тіла до 39-400С, сплутаність свідомості, блювота, боязнь світла та гучного шуму, часто дратівливість та сонливість, виникає набряк головного мозку, що небезпечно для життя. Якщо є висип в ділянці живота то це вказує на те, що хвороба менінгококової етіології. Інкубаційний період становить від двох годин до 10 діб, через що має значення раннє звернення за медичною допомогою, щоб своєчасно розпочати лікування і уникнути ускладнень. Несвоєчасно розпочате лікування особливо у дітей може призвести до смертельного випадку або ускладнення – гнійні менінгіти, коли в ході захворювання приєднується бактеріальна флора. Так в 2019 році в м. Хмельницькому зареєстровано 10 випадків гнійних менінгітів, в тому числі – 5 випадків пневмококової етіології.
        В Хмельницькому районі зареєстровано 4 випадки гнійних менінгітів.
      Найчастіше ця хвороба виявляється у дітей шкільного та дошкільного віку, у яких ослаблений імунітет через часті захворювання на ГРВІ, хворіють і дорослі.
Основним шляхом передачі інфекції при серозних менінгітах є повітряно-крапельний, коли вірус виділяється при кашлі, чханні від хворого, а також фекально-оральним через немиті руки, вживання немитих овочів, фруктів, зелені.
     Причиною захворювання на менінгіти може бути ентеровірусна інфекція, яка передається оральним шляхом під час купання, споживання сирої забрудненої води, через немиті фрукти та овочі. Вірусний менінгіт може розвиватись у хворих, що перенесли гостру вірусну інфекцію, несвоєчасно проліковану, і як ускладнення в свою чергу енцефаліти, перикардити, захворювання нирок.
   Щоб уникнути захворювання на менінгіт потрібно ще раз нагадати, що необхідно дотримуватись таких правил:
– дотримуватись правил особистої гігієни;
– не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання;
– частіше прибирати житлові приміщення (2-3 рази на тиждень), своєчасно їх провітрювати;
– вести рухливий спосіб життя, займатись спортом;
– вживати в їжу продукти, багаті вітамінами та мінеральними солями;
– перед споживанням овочів, фруктів їх необхідно добре промити проточною питною водою, обдати окропом, не купувати продукти на стихійних ринках;
– при захворюванні на гостру вірусну інфекцію дотримуватись постільного режиму та лікування згідно рекомендацій лікаря;
– уникати контакту з хворими на вірусні інфекції, зміцнювати імунітет;
– в період сезонного підйому захворюваності на гострі респіраторні інфекційні захворювання та грип необхідно уникати перебування в місцях великих скупчень людей, особливо в закритих приміщеннях;
– у випадку виявлення перших ознак захворювання потрібно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи або негайно викликати швидку допомогу, ні в якому разі не займатись самолікуванням.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                                         Г.В.Гордєєва

    Актуальною проблемою сучасної медицини є інфекційні захворювання. Завдяки створенню вакцин стала можливою профілактика багатьох інфекційних хвороб, в тому числі повна ліквідація такого тяжкого захворювання, як натуральна віспа.
   Щороку збільшується кількість інфекційних хвороб, які можна контролювати засобами імунопрофілактики. Їх на сьогодні вже майже 60 одиниць. Щороку вдається врятувати завдяки імунізації близько 3-х мільйонів дітей у всьому світі, а у 750 тисяч дітей запобігти тяжким ускладненням.
  Вперше вакцинацію проти натуральної віспи розпочали в 1721 році в Англії завдяки Едварду Дженнеру, проти сказу в 1885 році, коли була створена вакцина Луї Пастером. Анатоксини від дифтерії стали застосовувати на початку ХХ століття, проти туберкульозу – в 1927 році, полівакцину в 1955 році, вакцину проти кору в 60 роках ХХ століття, паротиту, краснухи в 1980 році, пізніше проти гемофільної інфекції, грипу та інших інфекцій.
    Всі ці інфекції в дощеплювальний період становили загрозу життю людини, від них вмирали тисячі людей, від поліомієліту 90 % перехворілих ставали інвалідами.
    Імунізація (в перекладі означає звільнення від будь-чого) – найефективніший і економічно вигідний захист від інфекцій. Він полягає в введенні заданого агенту в неагресивній формі для формування імунної відповіді, що забезпечує активну та пасивну біологічну стійкість до певних інфекційних захворювань. Останнім часом зросла кількість людей, які не хочуть вакцинувати своїх дітей і причина тому – помилкове розуміння прав людини, необґрунтоване поширення неправдивої інформації про шкоду вакцин, але люди часто просто не знають що таке вакцинація і наскільки забезпечені ті захворювання від яких проводиться вакцинація, адже при наявності збудника в природі постійно існує ризик виникнення епідемій того чи іншого захворювання.
     Тому дуже важливо формування активного специфічного імунітету (95 – 98% охоплення щепленнями населення), що знижує циркуляцію збудника в природі і зводить до мінімуму кількість захворівших. Через зниження колективного імунітету в 90-х роках ХХ століття мала місце епідемія дифтерії в Україні, коли захворіло 20 тисяч осіб, з них – 700 померло. На дифтерію в м. Хмельницькому захворіло 113 осіб в 1993 році, з них 13 померло, серед дорослих, що були не щеплені. Зареєстровано спалах кору в 2018–2019 рр, в результаті чого захворіло біля 70 тисяч осіб з них 22 померло від кору, в тому числі 2 дітей. У щеплених захворювання протікало у значно легшій формі.
    В 2019 році в м. Хмельницькому зареєстровано 957 випадків кору, проти 345 в 2018 році, 27 випадків кашлюку проти 11 в 2018 році.
   Охоплення щепленнями проти керованих інфекцій в місті дещо покращилось в порівнянні з минулим роком і становить проти дифтерії в дітей до 1 року – 91,5%, проти поліомієліту – 97,9 %, проти кору, паротиту та краснухи – 98 %. Але недовиконано план по щепленню проти дифтерії дітей старших віків, в тому числі 18 місяців (1 ревакцинація) – 70,6% від річного плану, в 6 років – 73,6%, серед дорослих – 67,2%. Також недостатньо щеплюються діти проти гепатиту В – 71% від річного плану, проти гемофільної інфекції – 50 %.
  Через те охоплення щепленнями вікових груп проти дифтерії, кашлюку становить в середньому 85 %, при нормативному 95–98%, проти гемофільної інфекції – 40 %, проти кору в 2 роки – 91,5%, в 7 років – 95,8%. Тут показники вищі завдяки проведеній масовій імунізації проти кору по Національній програмі весною 2019 року в зв’язку з спалахом, але і тоді мало місце значна кількість відмовників. Підвищення рівня колективного імунітету дало змогу призупинити спалах кору. Всього щеплено по місту в 2019 році – 17670 осіб.
     В Хмельницькому районі теж відмічався ріст кору – 135 випадків, а також ріст кашлюку в 2019 році (8 випадків проти 1 в 2018 році). План по вакцинації проти кору виконано. Охоплено 97% дитячого населення, щеплено–1802 особи в 2019 році. Згідно даних звітів має місце недовиконання плану профщеплень в 2019 році, в тому числі по вакцинації дифтерії 85,1% від річного плану, проти поліомієліту – 75,5%, проти гемофільної інфекції – 41,3 %, проти гепатиту – 55,3 %, через що охоплення щепленнями низьке по вікових категоріях, в тому числі проти дифтерії в 1 рік – 72,8 %, в 2 роки – 96,7%, в 7 років – 44,7%, проти поліомієліту в 1 рік -66,4%, в 2 роки – 98,9 %, проти гепатиту В у 1 рік всього 28,4%. Це говорить про те, що щеплення в районі розпочинаються пізніше, що призводить до порушення термінів згідно Національного календаря щеплень та впливає на своєчасність охоплення щепленнями підлягаючих контингентів, зниження колективного імунітету.
   Тож враховуючи вищесказане прийдіть до дільничих лікарів та зробіть своєчасно щеплення.

Лікар–епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                        Г.В.Гордєєва

     Трихінельоз – гельмінтоз, що характеризується лихоманкою, болями в м’язах, набряком обличчя, шкірною висипкою, а при важкому перебігу враженням внутрішніх органів та центральної нервової системи.
  Збудником захворювання є трихінела спіраліс. Половозрілі самки та самці паразитують в тонкому кишківнику. Після запліднення самці гинуть, самки через 2 доби, після інвазії починають продукувати личинки, які розносяться по всьому організму осідаючи по всьому організму осідаючи в поперечно-полосатій мускулатурі. В залежності від інтенсивності інвазії виділення личинок продовжується до 4–6 тижнів, а потім самка гине. Навколо личинки формується клітинний інфільтрат, а капсула, яка імпрегнується солями кальцію. Всередині капсули личинки залишаються життєздатними багато років.
  Механізм зараження – харчовий, при вживанні недостатньо термічно прожареного м’яса тварин, інвазованого трихінельозом. Інкубаційний період – 45 діб. Людина є проміжний хазяїн. Вона не виділяє личинки в навколишнє середовище. Людина є епідемічно безпечною.
  Джерелом збудника інфекції для людини у випадку захворювання трихінельозом служать вражені трихінельозом домашні та дикі м’ясоїдні тварини. Найчастіше це свині, дикі кабани, бурі ведмеді, нутрії, борсуки. Сприйнятливість дуже висока. Для виникнення захворювання достатньо 10-15 грам м’яса зараженого трихінельозом.
     В залежності від кількості спожитих трихінел хвороба може проявлятись від стертих форм до клінічно виражених. Симптоми можуть спостерігатись впродовж декількох років. Саме небезпечне це враження серцевого м’язу та центральної нервової системи, що може призвести до смерті.
       Профілактика трихінельозу
– ретельна, правильна обробка сирого м’яса єдиний спосіб уникнути зараження трихінелою, приготування м’яса зараженого личинками в мікрохвильовці, його соління або коптіння не вбиває личинок трихінел
– не купувати м’ясо та м’ясопродукти, які не пройшли лабораторного контролю на ринках.
– тільки 3-4 годинне варіння м’яса стає гарантією загибелі паразита.
– проводити дератизаційні заходи на об’єктах заселених гризунами.

Лікар-епідеміолог Хмельницького міськміжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                              Л.М.Мартиненко

   В м. Хмельницькому в 2019 році майже в 1,5 рази зросла захворюваність мононуклеозом. Так, в 2019 році зареєстровано 69 випадків захворювань проти 45 – в 2018. По віковій структурі захворюваність становить: до 1 року – 0 випадків, 1 – 4 роки – 18 випадків, 5 – 9 років – 13 випадків, 10-14 років – 10 випадків, 15-17 років – 8 випадків. В 2019 році захворіло 19 вихованців ДНЗ та 21 школяр.
    Мононуклеоз – це гостре інфекційне вірусне захворювання, яке викликає вірус Епштейна-Барра, а також може викликати цитомегаловірус. За статистикою ВООЗ ним хворіють 90 % населення земної кулі.
    Захворювання починається гостро, з швидким підйомом температури тіла до 39 градусів, головного болю, болю в горлі та м’язах. Значно збільшується селезінка та печінка, набухають лімфатичні вузли, може вражатися центральна нервова система. Здебільшого захворювання протікає з наявністю ангіни, проте болі в горлі не значні, але виражена інтоксикація організму.
    Інкубаційний період при інфекційному мононуклеозі триває 21 день.
   Вірус передається повітряно-краплинним, контактно-побутовим, статевим, гемотрансфузійним шляхами. Часто інфекційним мононуклеозом заражаються діти через іграшки, забруднені слиною хворої дитини. Джерело інфекції – хвора або інфікована людина. Слід пам’ятати, що вірус виділяється зі слиною не лише в розпал захворювання, але й через 6 і більше місяців після одужання. Збудник не стійкий в навколишньому середовищі, тому профілактичні заходи при інфекційному мононуклеозі зводяться до обмеження контактів з хворими. В організованому дитячому колективі посилюється контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму (регулярне вологе прибирання, провітрювання), за контактними дітьми проводиться медичне спостереження протягом 20 днів. Специфічна профілактика не розроблена, вакцин не існує.
   Ускладнення при інфекційному мононуклеозі можуть бути досить серйозними: міокардит, пневмонія, гепатит, енцефаліт, поліневрити та паралічі черепно-мозкових нервів.
   Відомо, що вірус Епштейна-Барра, як і вірус простого герпесу, одного разу проникнувши в організм людини, залишається назавжди і може викликати онкологічні захворювання системи кровотворення.
     Оскільки за клінічними проявами інфекційний мононуклеоз схожий з ознаками гострого респіраторного захворювання, то диференціальним тестом є виявлення в крові специфічних мононуклеарів.
  Як видно з вище наведеного – інфекційний мононуклеоз досить серйозне захворювання, тому необхідно обов’язково звертатись до лікаря при проявах інфекції.

Лікар-епідеміолог Хмельницького
міськміжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                  Л. М.Мартиненко