Логотип для сторінок сайту - 
Державна установа 
“Хмельницький обласний лабораторний центр 
Міністерства охорони здоров’я України"

Ехінококова кіста – як вберегтися від цієї напасті

     В червні місяці по Білогірському району зареєстровано випадок захворювання ехінококозом печінки. Захворювання виявлено в чоловіка 45 років після дослідження патматеріалу забраного в ході оперативного втручання з приводу «новоутворення правої долі печінки». При зверненні за медичною допомогою хворий скаржився на відчуття тяжкості в правому підребер’ї, ниючий біль та загальну слабкість. Як правило, уражені ехінококом хворі виявляються при ультразвуковому дослідженні, але не завжди кіста на печінці лікарем асоціюється з ехінококом.
    Дана інвазія тривалий час може протікати безсимптомно, та, із збільшенням розмірів ехінококової кісти у хворого з’являються скарги не лише вищеозначені, але з’являються і розлади травлення; печінка збільшується в розмірах, змінюється структура і її тканини. При цьому може спостерігатися пожовтіння білків очей, слизових оболонок і шкірних покривів. Як реакція організму на наявність живих паразитів можуть виникнути загальні неспецифічні симптоми – втрата ваги, кропив’янка, алергічні реакції. В особливо тяжких випадках може розвинутися навіть печінкова недостатність, нагноєння та розрив кісти печінки.
     Збудником ехінококозу людини є личинкова стадія ціп’яка ехінокока, який при потраплянні в організм людини в печінці розростається в пухирчасту стадію – ехінококову кісту.
  Як відбувається зараження людини цим гельмінтом? Виявляється, що небезпечною є тільки личинка ехінокока, оскільки дорослі особини паразитують тільки в організмі собак. Основну роль у зараженні людини має спілкування з інвазованими собаками, на шерсті яких можуть знаходитися яйця та членики ціп’яків ехінокока і які через брудні руки потрапляють в організм людини . Не виключається зараження людини при вживанні в їжу немитих овочів, ягід, фруктів, забруднених фекаліями собак, що містять онкосфери. Коли яйця ціп’яка потрапляють в кишківник з них утворюються зародки, які з током крові потрапляють в печінку, де осідають, утворюючи кісту. Ті онкосфери, які подолали печінковий бар’єр, можуть потрапити і до інших органів (легені, нирки, кості, серце, головний та спинний мозок та інше),де також утвориться кіста .
    Немає жодного лікарського препарату, завдяки якому зникла б ехінококова кіста печінки. Лікування лише хірургічним методом. Щоправда, на ранніх стадіях захворювання за хворим лише спостерігають. Після проведеного хірургічного втручання протягом двох років прооперований підлягає диспансерному нагляду. А за рекомендаціями ВООЗ, необхідно перебувати під наглядом протягом 10 років і тільки по закінченню цього терміну можна вважати пацієнта повністю здоровим і не боятися рецидивів. Звичайно, якщо не відбулося повторно зараження.
  З метою профілактики захворювання на ехінококоз потрібно: – дотримуватися правил власної гігієни, ретельно миючи руки; – не вживати сиру воду з неперевірених джерел;
– ретельно мити овочі, фрукти та лісові ягоди;
– сільськогосподарські роботи проводити лише в рукавичках;
– проводити регулярну дегельмінтизацію домашніх собак і котів; – для попередження зараження собак необхідно дотримуватися правил забою сільськогосподарських тварин і забезпечувати знищення уражених ехінококом органів тварин, а не згодовувати їх собакам; також унеможливити доступ собакам на територію м’ясокомбінатів, боєнь, скотомогильників.

Завідувач відділення організації епідеміологічних
досліджень Ізяславського міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України», лікар-епідеміолог
                                                                                                                            Т. Заморська