Логотип для сторінок сайту - 
Державна установа 
“Хмельницький обласний лабораторний центр 
Міністерства охорони здоров’я України"

Дотримання особистої гігієни – захист від кишкових інфекцій

      Що таке кишкові інфекції?
   До групи кишкових інфекцій відносяться такі небезпечні захворювання, як черевний тиф, дизентерія, холера, сальмонельоз, вірусний гепатит (хвороба Боткіна), харчові токсикоінфекції, багато глистяних хвороб: аскарідоз, ентеробіоз тощо. Усі вони мають однаковий механізм зараження і подібну симптоматику. Кишкові інфекції дуже поширені. Більшість з них реєструються у всіх країнах світу і лише деякі зустрічаються на окремих територіях. Рівень захворюваності на кишкові інфекції у різних країнах далеко не однаковий. Це передусім залежить від заходів боротьби з ними і санітарного впорядкування, яке є могутнім регулятором механізму передачі захворюваності.
       Хто є джерелом інфекції?
    Найчастіше це – хвора людина або так званий “носій” (людина, яка не має клінічних проявів захворювання). Особливо небезпечними є хворі з легким перебігом захворювання, оскільки вони не ізолюються, а далі продовжують контактувати із здоровими людьми. Серйозну епідеміологічну небезпеку з-поміж них становлять особи, які, будучи хворими, продовжують займатися приготуванням їжі в закладах громадського харчування, продавати харчові продукти та працювати у дитячих закладах. Джерелом поширення інфекції також може бути м’ясо, яйця інфікованих тварин, птахів, які внаслідок порушення санітарних вимог потрапляють до споживачів.
       Як поширюються кишкові інфекції?
  Для кишкових інфекцій притаманний фекально-оральний механізм передачі, коли збудник з організму інфікованої людини потрапляє з фекаліями у зовнішнє середовище, звідки з харчовими продуктами, водою або через забруднені предмети побуту, руки потрапляє у кишківник людини, де починає розмножуватись.
     Які клінічні прояви кишкових інфекцій?
    Захворювання виявляє себе не одразу, а після прихованого періоду, який може тривати від декількох годин до 7 днів. На завершення цього періоду може з’явитися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Пізніше – ознаки захворювання: підвищення температури, блювота (особливо у дітей), часті рідкі випорожнення, в яких можуть бути домішки слизу і крові, а також болі у животі. Перебіг захворювання може бути і без яскраво виражених ознак хвороби, тому при появі перших симптомів нездужання потрібно терміново звертатись до лікаря.
     Хто може захворіти на кишкові інфекції?
    Сприйнятливість людей до кишкових захворювань досить висока. Однак, кожна людина по-різному виявляє сприйнятливість до тої чи іншої кишкової інфекції. Це, здебільшого, залежить від виду збудника, захисних сил організму, віку, наявності уражень травного каналу тощо. Найчастіше на кишкові інфекції хворіють діти, тому що у малят і захисні сили слабші, і гігієнічні навички ще недостатні.
     Як запобігти кишковим інфекціям?
  Успіх боротьби з захворюваністю на кишкові інфекції залежить від санітарної культури населення. Адже з давніх-давен кишкові інфекції називають хворобами брудних рук. Звідси просте правило: після повернення додому (з роботи, з прогулянки тощо), перед приготуванням та прийомами їжі, перш, ніж доглядати або бавитись з дітьми, а також після кожного відвідування туалету вимийте руки з милом. Так ви захистите себе та інших від зараження кишковими інфекціями. Не забувайте, що й руки дітей повинні бути завжди вимитими, особливо після прогулянок на вулиці, гри з іншими дітьми та тваринами. Привчайте їх з раннього віку до гігієнічних навичок. Це стане запорукою їхнього здоров’я.
    Намагайтесь вживати лише кип’ячені молоко та воду, утримуйтесь від купівлі харчових продуктів, які реалізуються з порушенням холодових умов, особливо тих, які не підлягають повторній термічній обробці; слідкуйте за терміном споживання харчових продуктів.
        Пам’ятайте, ваше здоров’я – у ваших руках!

Лікар-епідеміолог ДУ «Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України»                  Л.Венгер