Логотип для сторінок сайту - 
Державна установа 
“Хмельницький обласний лабораторний центр 
Міністерства охорони здоров’я України"

Що потрібно знати про лептоспіроз

    Лептоспіро́з – гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, яка перебігає з гарячкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної, нервової систем, геморагічним синдромом (крововиливи на тілі).
    В м. Хмельницькому в поточному році зареєстровано 1 випадок лептоспірозу. В 2018 році було зареєстровано 5 випадків лептоспірозу, 1 хворий помер, у якого виділено 2 види лептоспір: Leptospirae Grippotyphosa та Leptospirae Icterohaemorrhagiae, остання є найбільш патогенною. В Хмельницькому районі в минулому році теж було зареєстровано 2 випадки лептоспірозу. В поточному році випадків лептоспірозу не зареєстровано. Необхідно відмітити, що Хмельницька область є ендемічною по лептоспірозу.
   Резервуаром лептоспір у природі є багато видів диких і домашніх тварин, в яких інфекція може перебігати латентно, або у формі хвороби різної тяжкості. Це найчастіше гризуни з ряду мишоподібних.
   Велике поширення лептоспір відзначають серед свійських ссавців (велика та дрібна рогата худоба, свині, собаки. тощо) і промислових (лисиці, вовки, дикий кабан, тощо) тварин. Найбільше епідеміологічне значення мають ті, які виділяють лептоспір у довкілля із сечею протягом тривалого часу, в першу чергу, гризуни і травоїдні.
    Лептоспіроз належить до природно-осередкових зоонозних інфекцій.
  Механізми передачі збудника контактний, шляхи передачі – водний, аліментарний, ранєвий. Зараження відбувається при вживанні контамінованої (обсімененої) води і харчових продуктів, під час купання, риболовлі, занять водним спортом у забруднених збудниками водоймах, при догляді за хворими тваринами, при перебиранні овочів та фруктів після довготривалого зберігання в підвалах, на дачах при випадковому потраплянні сечі хворої тварини на пошкоджену шкіру людини. Для проникнення лептоспір достатньо найменших порушень цілісності шкіри. Іноді інокуляція збудника відбувається навіть через кон’юнктиву ока. В шлунку ж людини збудник швидко гине через сильнокислу реакцію шлункового соку. Тому інфікування при вживанні забрудненої води або їжі здійснюється через дрібні пошкодження слизової оболонки ротоглотки. В сечі людей лептоспіри швидко гинуть через її кислотність. Більш тривалий час виживають лептоспіри у вегетаріанців внаслідок залуження сечі через вживання рослинної їжі. Пряма передача інфекції між людьми відбувається вкрай рідко, при випадковому потраплянні крові від хворого в період лептоспіремії на незахищені та пошкоджені поверхні шкіри та слизові оболонки тих, хто його оточує.
      Миші – одне з джерел лептоспір для людей, які працюють в полі або з сіном.
  У природних водоймах з нейтральною або слабо лужною реакцією лептоспіри зберігають життєздатність 2-4 тижні (є типовими гідрофілами), у стерильній воді – до 200 діб, а у морській воді і торфовищах – дуже швидко гинуть. У вологому ґрунті живуть 3-9 міс., на харчових продуктах – від кількох годин до 30 діб. Стійкі до дії низьких температур (добре зберігаються в замороженому стані, в лабораторних умовах при −70°С навіть до 2 років), тривалий час виживають у воді, що забезпечує їх збереження в природних умовах. Проте дуже чутливі до висушування, високої температури (при 55°С гинуть за 25-30 хв., при кип’ятінні — практично миттєво), кислот (гинуть при дії шлункового соку, який у людей має дуже низьку, сильно кислу рН), препаратів хлору, антибіотиків.
    Сприйнятливість висока, частіше хворіють чоловіки – підлітки і дорослі. Необхідно особливу увагу приділяти людям, які працюють в несприятливих санітарних умовах – це паводок, контакт зі стічними водами та особи, які працюють на заболочених луках, в овочесховищах. Таким особам необхідно одягати спецодяг, який захищає від потрапляння забрудненої води, грунту на шкірні покриви.
     На етапі клінічної діагностики потрібно враховувати епідеміологічні дані (контакт з підозрілою на забруднення лептоспірами водою, перебування у місцях поширення гризунів, професійний фактор тощо). Для ранньої клінічної діагностики лептоспірозу (в перші 4-5 днів) велике значення надають таким клінічним ознакам: раптовий початок з ознобом, висока гарячка, характерні міалгії, особливо литкових м’язів, поєднана патологія нирок, печінки, геморагічний синдром.
     Для того, щоб не захворіти лептоспірозом, слід звернути увагу на небезпеку купання у непроточних водоймах з пошкодженням шкірних покривів, так як лептоспіра в таких випадках активно проникає в шкірні покриви людини.
   Не використовувати воду відкритих водойм для пиття і господарських потреб. Не вживати немиті овочі та фрукти, які довго зберігалися в місцях, де є гризуни, особливо сірий пацюк та хатня миша, так як вони передають найбільш патогенну лептоспіру (Leptospirae Icterohaemorrhagiae). Не вживати молоко від хворих на лептоспіроз тварин. Особливо необхідно витримувати дані рекомандації людям зі зниженою кислотністю шлунковокишкового тракту та дрібними пошкодженнями ротоглотки, проводити активну боротьбу з гризунами в житлових приміщеннях, зерносховищах. В разі виникнення вищевказаних клінічних проявів необхідно терміново звернутись до лікаря. При дотриманні вказаних рекомендацій можна уникнути захворювання.

Завідувач Хмельницьким міськрайоним відділом
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                     О.А.Рибак