Логотип для сторінок сайту - 
Державна установа 
“Хмельницький обласний лабораторний центр 
Міністерства охорони здоров’я України"

Чемеровецьке районне лабораторне відділення


   Випадків покусів людей тваринами в Чемеровецькому районі не меншає. Тому слід ще раз нагадати про те, звідки чекає небезпека.
 Протягом 8 місяців 2019 року за медичною допомогою з приводу покусів звернулась 21 особа, із них покусаних: собаками 9 осіб, всі собаки домашні, покусаних котами – 7, із них домашніми – 6, бродячими – 1, щурами -2, ондатрою -1, їжаком -1. Курс антирабічних щеплень призначено 5 особам.
 Епідемічна та епізоотична ситуація зі сказу в Україні залишається неблагополучною. Природні вогнища сказу існують практично на всій її території. Щорічно реєструється значна кількість захворювань на сказ серед тварин та випадки загибелі людей внаслідок захворювання на сказ.
  СКАЗ – особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, яке може вражати всіх теплокровних тварин (хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин). Захворювання характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується смертю (летально).
    Джерелом збудника (вірусу) сказу є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною через покуси, ослиненя, подряпини, вражаючи здорових тварин та людей. Тривалість інкубаційного періоду (від моменту зараження до перших проявів хвороби) залежить від багатьох факторів, найбільш короткий для тварин – 7-8 днів, для людей – від 2-ох тижнів до одного року. З місця укусу вірус по нервовій тканині поширюється до головного та спинного мозку, де потім накопичується, потрапляє до внутрішніх органів, які можуть його виділяти: слинні, слизові, підшлункова, молочні залози.
  Перші ознаки захворювання мають загальний характер та стосуються дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи. Загибель тварини або смерть людини наступає внаслідок дихальної недостатності.
   Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки – втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність, вдень з’являються в населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби, нападають на тварин, людей.
   Основним джерелом вірусу сказу в Україні, які на більшій частині Європи, є лисиця червона, яка є найбільш масовим видом хижаків в Україні – приблизно 70% від загальної кількості хижаків. Сказ підтримується там, де щільність червоної лисиці досягає більше однієї голові на 1000 га угідь.
   Хвора на сказ лисиця може за добу пробігати 10-15 км, контактуючи з безмежною кількістю різних видів тварин і, в першу чергу, з собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах. А це, в свою чергу, збільшує питому вагу хворих на сказ свійських тварин та наближає сказ до людини.
   Потенційним джерелом розповсюдження сказу є бездоглядні собаки і коти, чисельність яких за останні роки не набуває тенденції до зменшення, а також собаки та коти, власники яких порушують правила їх утримання (не проводяться профілактичні щеплення проти сказу). Це, в свою чергу, сприяє утворенню антропургічних осередків сказу (міського типу, коли хворі на сказ тварини мешкають безпосередньо в населених пунктах).
   Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:
– дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому повідку та у намордниках, щорічно робити профілактичні щеплення;
– уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;
– вживати заходи з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;
– мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині;
    Що ж робити, коли вас покусала тварина?
– рану необхідно ретельно промити мильним розчином, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;
– своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень (щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження); перш за все, звернутись до сімейного лікаря за місцем проживання, а при тяжкому
випадку викликати негайно швидку допомогу за номером 103;
– під час курсу антирабічних щеплень — не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;
– тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб (при зверненні потерпілого за медичною допомогою лікувальний заклад інформує територіальні установи).
   Пам’ятайте, сказ вилікувати не можна, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                           В. Ковцун–Момот

    За останні роки у Чемеровецькому районі випадків захворювань на епідемічний паротит не зареєстровано, однак насторога має бути.
  Епідемічний паротит («свинка») спричиняється фільтрованим вірусом, не стійким у зовнішньому середовищі, і тому заразитися свинкою можна лише при відносно тісному контакті з хворим або вірусоносієм, у слині або слизі якого міститься вірус. Особливо небезпечні щодо цього хворі з легкою або стертою формою, які переносять «свинку» на ногах, відвідуючи дитячий садок або школу. Тоді виникає вогнище інфекції, яке зберігається досить довгий час -2-3 місяці.
    Частіше хворіють діти віком від 5 до 15 років, але можливі епідемічні спалахи поміж дорослих людей. Дорослі переносять недугу значно важче. Після одужання вони мають стійкий імунітет і повторно не хворіють.
    Зростання захворюваності припадає на холодну пору року. Збудник паротиту передається повітряно-крапельним шляхом, але тому що хворий не кашляє і не чхає, вірус не виділяється у такій великій кількості, як, наприклад, вірус грипу, але вірус знаходиться в оточенні хворого і тому здорові діти, що були поблизу, інфікуються.
   Через слизову оболонку носа та рота збудник потрапляє в кров і вражає слинні залози, частіше привушні. Інкубаційний період триває від14 до 21 дня. Хвороба починається з головного болю, погіршення апетиту, підвищення температури до 38,5–39,50 С. З’являється припухлість спочатку однієї привушної слинної залози, потім ця припухлість сповзає на шию, через що мочка вуха відкопилюється, обличчя круглішає і набуває того вигляду, що надав хворобі назву «свинка». Обмацування слинних залоз дещо болісне, вони затверділі, але шкіра над ними не червоніє. Припиняється виділення слини.
   За типового перебігу хвороби температура знижується на 3-4 день, припухлість поступово спадає і повністю зникає на 8-10 день.
    Іноді хвороба може ускладнитися панкреатитом (запалення підшлункової залози).
    У деяких випадках вірус епідемічного паротиту впливає на мозкові оболонки, внаслідок чого виникає їхнє запалення – менінгіт. Частіше трапляється на 4-5 день захворювання
    Найчастіше епідемічний паротит минає без ускладнень, але в деяких випадках залишає наслідки на все життя. Це стосується хлопчиків, у яких «свинка» може спричинити запалення яєчок- орхіт. Яєчко припухає, червоніє, з’являється біль, що віддає у пахвину.
    Через кілька днів симптоми зникають. Іноді перенесений орхіт позначається на функції статевих залоз і може призвести до безпліддя. Профілактикою такого ускладнення є необхідність дотримуватися постільного режиму, не охолоджуватися. Не робити різких рухів. На яєчка – зігрівальний компрес, а також підтримуючу пов’язку.
  Лікування хворих на епідемічний паротит не потребує специфічних ліків, особливо важливий догляд. Необхідно дотримуватися постільного режиму. На уражену слинну залозу накласти зігрівальний компрес, а коли припухлість почне зменшуватись. На залозу накладають марлеву пов’язку з товстим шаром вати. Необхідно часто полоскати рот. У важких випадках лікар призначає антибіотики.
     Їжа має бути напіврідкою – каші, пюре, киселі , компоти.
    Основним методом специфічної профілактики епідемічного паротиту у дітей є щеплення живою вакциною ЖПВ, яке відбувається планово при досягненні дитиною однорічного віку. Потім виконується повторне щеплення в 6 років тривакциною від краснухи, кору і свинки. Щеплення дітей дозволяє значно зменшити захворюваність на епідемічний паротит та ризик появи ускладнень.
    Що стосується загальних методів профілактики, вони полягають в ізоляції дитини до повного одужання. При цьому ізоляція триває не менше 9 днів.
  При виявленні епідемічного паротиту в групі дітей карантинні заходи проводяться протягом 21 дня. При цьому нещеплені діти, що контактують з хворим, також підлягають вакцинації.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                  В. Ковцун-Момот

   За 8 місяців 2019 року у Чемеровецькому районі зареєстровано 3 випадки захворювань гепатитом А студентів професійно-технічного училища.
    Вірусний гепатит А – (хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) – це гостра інфекційна хвороба з фекально – оральним механізмом передачі інфекції, переважним ураженням печінки і травного каналу.
   Вірус гепатиту А виділяється із фекаліями хворих на гепатит та передається від людини до людини (після контакту з хворим), через воду та харчові продукти, забруднені випорожненням хворої людини, предмети побуту та брудні руки, недотримання правил особистої гігієни, хворі на гепатит А можуть інфікувати інших осіб у родині та навіть статевих партнерів.
     Поширення вірусу відбувається переважно в теплий період року. Однак через тривалий інкубаційний період характеризується сплесками інфекцій навесні і восени. Проблема водного фактору передачі вірусу гепатиту А в окремих регіонах стоїть дуже гостро. Особливо небезпечним для спалаху гепатиту А є весняний паводок в березні-квітні, що забезпечує вірусне забруднення води у водопровідних мережах, які перебувають в незадовільному стані. Найбільш високий рівень захворюваності спостерігається серед дітей у віці до 15 років, при цьому кожні 5-10 років трапляються великі епідемії.
      Період від зараження до перших ознак хвороби (інкубаційний період) – 7-50 днів (в середньому 15-45 днів). До вірусу сприйнятливі всі люди, незалежно від віку.
    У більшості випадків хвороба починається гостро, з підвищення температури до 38,5 0 С протягом перших 2-3 днів, ломота в тілі, можливим першінням у горлі. Хвора людина відчуває загальну слабкість, погіршення апетиту, нудоту, іноді характерна блювота, біль та відчуття важкості у правому підребір’ї. На третій день захворювання сеча набуває темного забарвлення (кольору міцного пива). Можливе свербіння шкіри.
   Після перенесеного захворювання формується стійкий, досить тривалий імунітет.
     Загострення та рецидиви спостерігаються у 2,5% хворих. Затяжний перебіг хвороби зазвичай пов’язаний із супутніми захворюваннями, порушенням режиму та впливом інших шкідливих чинників. Після перенесеного захворювання можливе формування ускладнень з ураженням жовчних шляхів та гастродуоденальної зони, перехід у хронічний гепатит та цироз печінки. Для вірусного гепатиту А характерні спалахи, які найчастіше реєструються в організованих колективах (особливо дитячих дошкільних та навчальних закладах).
    Як уникнути зараження вірусом гепатиту А:
1.Вода для пиття, приготування їжі та миття посуду має бути належної якості.
2. В дитячих організованих колективах використовувати для пиття лише перекип’ячену воду (воду кип’ятити не менше 10 хв., дати відстоятися) .
3. При неорганізованому відпочинку для пиття та приготування їжі мати з
собою запас питної води (краще бутильовану).
4. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити
питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом.
5. Суворо дотримуватись правил особистої гігієни – обов’язково мити руки з
милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування
туалету.
6. Не займатись самолікуванням. При появі перших ознак захворювання
терміново звернутись до лікаря.
  Основними профілактичними заходами, які спрямовані на запобігання поширення захворювання вірусним гепатитом А, є покращення комунального благоустрою міст та сіл, забезпечення населення доброякісною питною водою, дотримання правил особистої гігієни при приготуванні страв, якісне миття фруктів та овочів.

Помічник лікаря–епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                             В. Ковцун–Момот

      Слово педикульоз в багатьох з нас викликає неприємні відчуття, але згадати про нього все ж таки доведеться. Після літніх канікул розпочнуться заняття у школах , відповідно необхідні огляди учнів на наявність вошивості.
     Педикульоз – це паразитарне захворювання волосся і шкіри людини. Його спричиняють маленькі комахи (воші) – паразити, які подразнюють шкіру своїми покусами. Паразити заселяють шкірні покриви шиї і голови і починають харчуватися кров’ю господаря. Воші є переносниками збудників висипного тифу, волинської гарячки та зворотного тифу. Головна воша найчастіше живе у волосистій частині голови, в основному, на скронях, потилиці, тім’ї, але може зустрічатися також на тілі, одязі, білизні.
    Цією хворобою може інфікуватися кожний, незалежно від соціального становища. Ураження педикульозом відбувається при безпосередньому контакті з особами, хворими на педикульоз, здебільшого волоссям, при користуванні спільними речами, одягом, білизною, головними уборами, гребінцями, щітками для волосся тощо. Людина може бути уражена педикульозом у громадському транспорті, магазині, басейні, за місцем навчання чи роботи. Більш того, воша може протягом 2-3 днів чекати нового господаря. Сприяють розмноженню вошей скупченість населення та невиконання правил особистої гігієни.
        Воші, на жаль, вічно супроводжували людину. Ще до нашої ери Геродот писав про те, що єгипетські жриці так ретельно виголювали голови для того, щоб убезпечити себе від неприємних комах-вошей. На відміну від цілого ряду захворювань, які людство практично подолало, педикульоз пройшов крізь століття.
       Різновиди педикульозу: головний (паразитування вошей на волосистій частині голови переважно на скронях, потилиці, тім’ї, а також у вусах, бороді), лобковий (паразитування цих комах в області оволосіння лобка), платтяний (паразитування вошей в складках одягу, білизни).
   Платтяний педикульоз при певній епідеміологічній обстановці небезпечний такими трансмісивними захворюваннями як висипний тиф та іншими рикетсіозами).
     Педикульоз часто розвивається при несприятливих гігієнічних умовах, неохайності, в місцях колективного проживання великих кількостей людей, при спільному використанні гребенів, головних уборів, шарфів, одягу, предмети побуту, постільну білизну, безладних статевих зв’язках, передається тільки від людини до людини. Передача від тварин неможлива, так як воші є видоспецифічними.
     Симптомами захворювання є свербіж в місці укусу, розчухи, скоринки на голові, дрібні сіруваті плями в місці укусів вошей, виявлення безпосередньо паразитів: вошей і гнид на волоссі.
    Педикульоз більше поширений серед дітей. Особливо часто з педикульозом доводиться стикатися батькам, чиї діти відвідують дитячий садок, школу, спортивні секції, відправляються в походи і табори. Якщо дорослий здатний звернути увагу на підозрілу особу і вчасно відсунутися в сторону, то діти настільки безтурботні, що можуть користуватися чужими гребінцями і головними уборами, тощо. Але не можна вважати педикульоз тільки результатом неохайності. Дослідження, проведені останніми роками в Європі, довели, що воша любить чисте волосся і не боїться води, плаває і бігає (але не стрибає).
     Причинами спалахів педикульозу вважається пом’якшення клімату, часта реінфекція, пов’язана з відсутністю одночасного колективного лікування як в школі, так і вдома; недостатньою інформованістю батьків про педикульоз і неправильним застосуванням засобів боротьби з ним.
   Як позбутися вошей? В даний час у аптеках продаються препарати у вигляді шампунів, мазей, аерозолів для боротьби з вошами. Більшість з них є досить токсичними і протипоказані для застосування у дітей, вагітних і жінок, що годують. При використанні препаратів дуже важливо дотримуватися інструкцій і враховувати протипоказання. Протипедикульозні шампуні зазвичай діють як на дорослих особин-вошей, так і мають овоцидну дію на гнид. Але в боротьбі з педикульозом якраз найважче – позбавлення від гнид. Навіть після використання якісного шампуню частина гнид все одно може виживати. Тому для позбавлення від них використовують механічні засоби видалення. Гниди можна знімати з волосся вручну, але найкраще використовувати гребінці з дуже частим кроком, вичісуючи їх. На видалення гнид часом іде не один день. Якщо волосся довге, то рекомендується їх підстригти або хоча б вкоротити . Якщо воші з’явилися у одного члена сім’ї, профілактична процедура миття голови за допомогою спеціального шампуню не завадить і всім членам родини.
       З профілактичною метою мінімум один раз у сім днів при яскравому освітленні треба ретельно оглядати голову дитини і прочісувати волосся. Особливо це стосується дітей, які відвідують дитячі колективи або тільки що повернулися з поїздки або санаторію. При наявності контактів, а також, якщо воші виявлені у якогось одного члена сім’ї, то всім необхідно профілактичне лікування. Дівчаткам, які мають густі довге волосся, краще заплітати кіски. Також можна збирати волосся на потилиці під сіточку. Для профілактики головного педикульозу не слід використовувати лікарські препарати. Це пояснюється їх високою токсичністю. Має сенс мити голову шампунем і використовувати ополіскувач, який забезпечує гладкість і шовковистість волосся. Адже чим волосся більш слизьке, тим складніше вошам до нього причепитися.
       Діти, уражені педикульозом, з моменту виявлення відсторонюються від відвідування занять, медичний працівник дає батькам рекомендації по протипедикульозній обробці і допускає дитину в колектив тільки при відсутності вошей та гнид.

Помічник лікаря–епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                 В. Ковцун–Момот

     В Чемеровецькому районі в 2019 році випадків дизентерії не зареєстровано, однак забувати про неї не можна.
   Дизентерія – це гостра або хронічна інфекція, яка протікає з явищами загальної інтоксикації і вражає переважно товстий кишечник людини. Захворювання може мати як гострий, так і хронічний характер. Збудник дизентерії у дорослих і дітей – різні види кишкових паличок, які проникають в організм під час вживання заражених продуктів харчування або при контактах з хворою людиною. Поширенню дизентерії сприяють антисанітарні умови і недотримання елементарних правил особистої гігієни. Через це дизентерія отримала влучну назву – «хвороба брудних рук».
      Інфекція викликається різними видами дизентерійних паличок. Як правило, найбільшу активність проявляють види Зонне і Флекснера, які селяться в складках товстої кишки. У зовнішнє середовище збудник дизентерії потрапляє з випорожненнями хворої людини. Бактерії мають властивість накопичуватися в різних харчових продуктах і воді. Нерідко виявляється дизентерія у дітей в перші два роки життя, що пов’язано з допитливістю малюків і звичкою «тягти в рот» будь-які предмети, що потрапили під руку.
     Потрапляючи в шлунок людини, частина бактерій гине. Решта збудників дизентерії проникають в кишечник, де продукти їх життєдіяльності викликають некротичні та запальні процеси. Симптоми пов’язані з отруєнням організму токсинами, які всмоктуються стінками товстої і прямої кишок, потрапляють в кров і викликають загальну інтоксикацію. Найбільш важко таке отруєння переносять маленькі діти і люди похилого віку, імунна система яких недостатньо сильна для ефективної протидії отруйним речовинам.
     Інкубаційний період дизентерії становить 2-3 доби, але в деяких випадках перші ознаки хвороби можуть проявитися вже через кілька годин після вживання заражених продуктів. До основних симптомів дизентерії можна віднести:
• рідкий стілець з включеннями слизу і кров’яних згустків;
• тенезми – помилкові позиви до спорожнення;
• нудоту, блювоту;
• головні болі;
• втрату апетиту;
• загальну слабкість, швидку стомлюваність;
• зневоднення організму;
• підвищення температури тіла.
    Дизентерія починається гостро. Спочатку пацієнти відчувають легкий озноб і зниження апетиту, але потім до цих проявів приєднуються тупі болі в животі і ознаки токсикозу, який може варіюватися від легкої форми (незначні судоми) до найтяжчих станів, що супроводжуються сплутаністю свідомості і неврологічними розладами. Різна і частота актів дефекації – від 2-3 разів на добу до практично безперервної діареї. Як вже було сказано вище, при частому стільці дизентерія у дорослих часто супроводжується зневодненням організму.
     У дітей дизентерія розвивається дещо інакше. У новонароджених хвороба часто характеризується безсимптомним перебігом, але триває набагато довше, ніж у дорослих. Якщо зневоднення супроводжується неправильною дієтою і неадекватним лікуванням дизентерії, то надалі дитина може страждати від дистрофії. У дітей старших одного року зазвичай розвивається ентероколітична дизентерія. Симптоми дизентерії типові для харчових інтоксикацій, проявляються досить гостро і спостерігаються протягом 7-8 днів. Для підтвердження наявності хвороботворних бактерій в кишечнику використовуються бактеріологічні дослідження випорожнень дитини.
     Дизентерія – це інфекція, яка дуже заразна, тому хворий обов’язково проходить лікування в інфекційному відділенні лікарні. При виникненні симптомів захворювання слід викликати швидку допомогу. Лікування полягає в прийомі антибактеріальних, дезінтоксикаційних та інших ліків і дотриманні дієти: легка, нежирна їжа, пиття.
Дбайте про своє здоров’я!

Помічник лікаря – епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                В. Ковцун–Момот

    Верховний Суд України своєю постановою від 17 квітня 2019 року поклав край безкінечним суперечкам щодо допущення дітей в дошкільні заклади та школи без щеплень їх від інфекційних хвороб і підтвердив, що вакцинація дітей є обов’язковою, а невакцинованим дітям не можна відвідувати ні дитячі садочки, ні школи.
        У постанові Верховного суду зазначається, що держава має забезпечити дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей.
    Коли індивідуальний інтерес протиставляється загальному інтересу суспільства, загальне благо на безпеку та охорону здоров’я має перевагу.
     Батьки можуть обирати форму навчання дитини, але держава встановлює певні правила реалізації такого права, щоби враховувались не лише права дитини на дошкільну освіту, а й забезпечувалась безпека та здоров’я всіх дітей. Одним із таких правил є проведення дітям обов’язкових щеплень.
      Це рішення — остаточне у справі, яка розглядалась в судах різних інстанцій ще з 2016 року, та не підлягає оскарженню.
     Тоді до суду звернулася матір, чию невакциновану дитину відмовилися приймати до дитячого садочка. Жінка вбачала в цьому порушення права свого сина на освіту, а робити щеплення відмовилася “через недовіру до вакцин”. І хоча спочатку Славутський міський районний суд Хмельницької області задовольнив її позов,адміністрація закладу дошкільної освіти оскаржила це рішення в Хмельницькому апеляційному суді, який 16 листопада 2017 року зайняв позицію адміністрації. Касаційний вердикт Верховного Суду відомий.
    До слова, Верховний Суд не отримав переконливих аргументів про те, чому якості вакцин не можна довіряти.
    Рішення Верховного Суду є першим на такому рівні і вкрай важливим для розуміння норми закону про недопущення невакцинованих дітей до навчання у школі чи дитячому садку. Верховний Суд є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, який зокрема забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій. МОЗ України сподівається, що суди по всій Україні враховуватимуть це рішення у своїй практиці.
   Нагадаємо, згідно з діючими нормами Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” відвідувати державні заклади освіти можуть лише ті діти, які отримали щеплення за Календарем профілактичних щеплень, або у дитини є медичні протипоказання до вакцинації (ст.15 Закону).
   Вакцинація є питанням національної безпеки. Лише щеплення може захистити від смертельно небезпечних хвороб. Так званий колективний імунітет, коли від певної хвороби вакциновані щонайменше 95% населення, створює своєрідний щит: захищає від хвороби людей, які не можуть вакцинуватись з медичних причин, зупиняє розповсюдження вірусів і зупиняє спалахи. Внаслідок відсутності колективного імунітету, років недовіри до вакцинації нині маємо масштабний спалах кору: з початку спалаху, з літа 2017 року, на кір захворіли більше 120 тис. людей, 39 з яких померли.
     Нині безоплатно вакцинуватись від кору можуть як діти, так і дорослі – МОЗ України скасувало вікові обмеження. Отримати щеплення можуть навіть ті діти, які мають фальшиву довідку, але насправді не були вакциновані. Паралельно Міністерство працює над унеможливленням маніпуляцій і підроблення довідок у майбутньому. Із запровадженням електронної медичної картки всі дані про щеплення вноситимуться в електронну систему.
    В Україні є всі вакцини, необхідні для обов’язкової вакцинації згідно з Календарем щеплень. Усі регіони забезпечено вакцинами, в тому числі і Чемеровецький район.
    Практика відвідування дітьми дитячих дошкільних закладів та шкіл без щеплень актуальна і для нашого району
    Донедавна 168 дітей відвідували дитячі дошкільні заклади та школи без щеплень. Однак, завдяки зусиллям медичних працівників району по виконанні програми «Антикір» в травні місяці цього року було щеплено від кору 170 дітей і з них 84 відмовників. Але, на жаль, ще залишаються не щепленими 78 дітей по району через відмову батьків, із них в смт. Чемерівці – 28 дітей, с. Черче – 10 дітей, в селах Зарічанка та Жердя по 6 дітей, с. Бережанка – 4 дітей, в селах Кугаївці, Юрківці та Свіршківці по 3 дітей, в решті сіл – по 1-2 дітей. Більшість з них відвідують дитячі дошкільні заклади та навчаються в школах.
Звертаємось насамперед до батьків, що відмовляються від щеплень своїх дітей – усвідомте на кінець серйозність даного питання, зробіть щеплення своїм дітям.
     Відтепер медичні працівники зобов’язані видавати медичні довідки для відвідування закладів дошкільної освіти та навчання в школах тільки в разі наявності всіх щеплень згідно Календаря щеплень. Медичні протипокази оформляються тільки висновками лікарсько-консультативних комісій.
      Керівники дошкільних закладів та шкіл, пам’ятайте, що відтепер нещеплених дітей у ваших закладах не повинно бути, відповідальність за це несете Ви особисто.
Бережіть здоров’я своє та оточуючих!

Завідуючий Чемеровецьким районним
лабораторним відділенням
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                      В.П.Мазур

  За 6 місяців 2019 року у Чемеровецькому районі зареєстровано 13 випадків захворювань гострими кишковими інфекціями, з них 4 ротавірусних інфекцій, проти 9 випадків за такий же період минулого року. Інтенсивний показник захворюваності становить 31,4 на 100 тис населення. Наявний незначний ріст однак спалахів не зареєстровано.
   Серед захворілих 6 дітей: до 1 року – 1 дитина, 1-4 роки – 4 дітей, 5-9 років – 1 дитина, 7 дорослих. Із захворілих – 3 дітей не організованих, 2 дітей відвідують заклади дошкільної освіти, 1 – загальноосвітній заклад, із дорослих: 1 кухар загальноосвітнього закладу, 1 особа у відпустці по догляду за дитиною, 5 пенсіонерів.
    Всі хворі лікувались в інфекційному відділенні КНП «Чемеровецька ЦРЛ».
Розслідувано 19 вогнищ кишкових інфекцій.
  З метою встановлення джерела збудника інфекцій та локалізації вогнищ інфекційних захворювань обстежено 52 особи з числа контактних, в тому числі 5 декретованих. В 19 вогнищах проведена заключна дезінфекція. Проведена дезінфекція 12 криниць за епідпоказниками.
     В вогнищах інфекцій проведено бесіди щодо профілактики захворювань.

Помічник лікаря–епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                     В. Ковцун–Момот

   За 6 місяців 2019 року у Чемеровецькому районі зареєстровано 42 випадки захворювань кором проти 11 випадків за такий же період в минулому році. Інтенсивний показник захворюваності становить 101,5 на 100 тис населення, з них 29 підтверджені лабораторно. Встановлено 10 джерел збудника інфекції.
    Серед захворілих 15 дітей: до 1 року – 2 дітей , 1-4 роки – 4 дітей, 5-9 років – 4 дітей, 10-14років – 1дитина та 15-17 років – 5 підлітків та 27 дорослих. Із захворілих – 5 дітей не організованих, 4 дітей відвідують заклади дошкільної освіти, 4 – загальноосвітні заклади, 9 студентів, 2 бухгалтери, 1комірник, 1обліковець, 1землемір, 2 приватних підприємці, 1працівник аптеки, 1 медичний працівник, 1торговий представник, 1 пожежник, 3 робітники, 2 особи у відпустці по догляду за дитиною, 4 безробітних.
    З усіх хворих дітей 6 не були щеплені, 3 – щеплені одноразово, 6 дітей щеплені дворазово. Із 27 дорослих – 1 особа не щеплена, 1 отримала 1 щеплення, 19 щеплені дворазово, у 6 осіб дані про щеплення відсутні.
     Всі хворі лікувались в інфекційному відділенні КНП «Чемеровецька ЦРЛ».
 В вогнищах інфекцій проведені всі необхідні протиепідемічні заходи, по населених пунктах виведені імунні прошарки, визначались межі осередків та коло контактуючих, за якими проводилось медичне спостереження.
 Аналізуючи захворюваність, слід відмітити відсутність випадків захворювання кором в червні місяці, хоча в попередні місяці реєструвалось по 6-10 випадків кору.
     Не останньою причиною спаду захворюваності є активне проведення щеплень дитячого та дорослого населення в травні місяці згідно програми «Антикір». За травень місяць в районі проти корі щеплено 160 дітей, в тому числі 60 відмовників та понад 700 дорослих осіб з груп ризику та контактуючих.

Помічник лікаря–епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр  МОЗ України»                                                                                                                                          В. Ковцун – Момот

 Незважаючи на той факт, що дана хвороба зустрічається не так часто, в Чемеровецькому районі все ж реєструвались поодинокі випадки в минулому, тож населення повинно знати про її небезпечність.
   Ехінококоз – тяжке паразитарне захворювання, при якому в печінці, легенях, головному мозку та інших органах утворюються кісти, іноді велетенських розмірів. Збудником ехінококозу є личинкова стадія Echinococcus granulosus. Людина, як і домашні тварини (вівці, свині, корови) є проміжним господарем ехінококу. Кінцевим господарем є дикі або домашні хижі тварини(собака, лисиця, вовк, шакал).
   Симптоматика ехінококозу є дуже різноманітною. Першими ознаками можуть бути болі в животі або грудях, кашель, лихоманка, збільшення розмірів живота. Але всі ці прояви є неспецифічними і діагноз може поставити лише лікар під час обстеження, в тому числі УЗД, МРТ та імунологічного дослідження з визначенням імуноглобінів у крові. Досконале обстеження та лікування можна отримати тільки у спеціалізованих хірургічних медичних закладах не нижче обласного рівня.
   Ехінококозом може захворіти будь-яка людина. Імунітету від цієї хвороби немає. Більший ризик захворіти мають люди, які тісно контактують з домашніми тваринами, насамперед із собаками. Зараження відбувається тоді, коли до шлунку потрапляють яйця ехінококу, які у зовнішнє середовище виділяють разом з фекаліями дикі та домашні хижі тварини. Овочі, фрукти, ягоди та інша їжа може бути забруднена яйцями ехінококозу.
     Єдиним методом лікування ехінококозу є оперативний. Через наявність навколо кісти щільної капсули ліки до паразита не потрапляють та не можуть його вбити.
    Попередити захворювання можна за рахунок дотримання правил особистої гігієни, а саме
– мити руки після контакту з домашніми тваринами
– ретельно мити фрукти, овочі, ягоди, особливо які мали контакт з землею
– регулярно проводити дегельмінтизацію домашніх тварин
– не згодовувати собакам м’ясо, легені, печінку забитих домашніх тварин (вівці, свині, корови, кози) з наявними кістами або пухлино подібними утвореннями.

Завідуючий Чемеровецьким районним лабораторним
відділенням ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                  В. Мазур

      На виконання «Плану моніторингових досліджень об’єктів навколишнього середовища, лікувально-профілактичних закладів, загальноосвітніх та закладів дошкільної освіти на 2019 рік» в період з лютого по травень місяць 2019 року співробітниками Чемеровецького районного лабораторного відділення проведено ряд моніторингових обстежень території району щодо циркуляції збудників особливо-небезпечних та інших природно-осередкових інфекцій.
   Для лабораторних досліджень в лабораторію особливо-небезпечних інфекцій ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» було направлено 12 тушок відловлених мишей польових, 60 зібраних погадок хижих птахів, 10 проб води з відкритих водойм та 64 зібраних іксодових кліщі, в тому числі 3 кліщі, що були видалені з тіл людей і досліджені за кошти пацієнтів.
    В результаті проведених досліджень отримано 2 позитивних результати на наявність борелій в кліщах, що зібрані в природних стаціях сіл Мар’янівка і Юрківці та 3 позитивних результати досліджень на лептоспіроз тушок мишей, відловлених в лісозахисних насадженнях поблизу смт. Чемерівці.
     В досліджених погадках хижих птахів, воді відкритих водойм та 3 кліщах, що були видалені з тіл людей, збудників інфекційних хвороб не виявлено.
  Про результати моніторингових досліджень проінформовано органи місцевого самоврядування та керівників зацікавлених відомств району.

Завідуючий Чемеровецьким районним
лабораторним відділенням ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                              В.Мазур

    За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у кожній третій людині живуть паразити. Вони отруюють людський організм і спричиняють захворювання шлунково-кишкового тракту.
    Захворюваність на аскаридоз не є рідкісним, в Чемеровецькому районі з початку 2019 року зареєстровано 14 випадків аскаридозу. В основному – це діти.
      Як відбувається зараження на аскаридоз?
     Із ґрунту яйця аскариди через воду, овочі та фрукти потрапляють у кишковий тракт людини. У кишківнику оболонки яєць розчиняються та з них з’являються личинки. Через стінку кишківнику вони потрапляють до кровоносних судин, мігрують організмом і потрапляють до печінки, легенів, головного мозку, очей та інших органів. Тривалість життя аскариди сягає року. Довжина самця аскариди 25 см, а самки – до 40 см. Розмножуються аскариди статевим шляхом. Самка кожну добу відкладає у тонкому кишечнику людини більше 230 тисяч яєць, які дуже стійкі до зовнішнього середовища.
    Період міграції личинок аскарид в організмі людини часто залишається непоміченим. У цей час хвороба схожа на пневмонію, бронхіальну астму, алергію. А через два тижні перші ознаки хвороби зникають. І саме у цей період – протягом перших двох тижнів з моменту зараження – встановити діагноз досить важко. У калі яйця аскарид у цей час виявити майже неможливо. А з’являються вони там не раніше ніж через 2 місяці після потрапляння личинок до організму. Далі ознаки розвитку аскарид у кишківнику проявляються у вигляді різних порушень в роботі шлунково-кишкового тракту.
  Яйця аскарид можуть знаходитися на траві, овочах, фруктах, зелені, дитячих іграшках, свійських тваринах і звідти потрапляти в організм. Потрапляючи до організму, аскариди виділяють у кишечник продукти своєї життєдіяльності, які є сильними алергенами та токсично впливають на організм людини. Наявність аскарид в організмі призводить до серйозних порушень у роботі імунної системи.
      Найбільше схильними до захворювання на аскаридоз є діти.
     Прояви аскаридозу.
– зникає апетит;
– часті напади болю у животі, що з’являються і зникають раптово;
– з’являється потяг до надмірного вживання солодощів;
– з’являється нудота, блювота, підвищене слиновиділення, особливо вранці;
– шкіра стає блідою, інколи жовтуватою, можуть з’являтися різні висипання, пухирці чи червоні плями, які швидко зникають;
– з’являються синці під очима, дитина швидко втомлюється, турбують болі голови, м’язів ніг, суглобів;
– помітне зменшення маси тіла у порівнянні з віковими нормами;
– виникають розлади в роботі кишечнику, інколи із калом виходять гельмінти, або їхні фрагменти;
– застудні, інфекційні та кишкові захворювання стають частими.
     Для виявлення аскаридозу застосовуються стандартні методи дослідження калу на наявність яєць аскариди, а також імунно-ферментні лабораторні дослідження. Дорослі аскариди можуть виявитися при рентгенівському дослідженні, хірургічних втручаннях чи ендоскопічних обстеженнях.
      Як попередити зараження.
     Основним профілактичним заходом є дотримання правил особистої гігієни.
   Яйця гельмінтів вкриті липкою речовиною, яка не дає їм відірватися від поверхні, на якій вони опинились. Тому змити їх зі шкіри рук, овочів, фруктів, зелені, предметів та взуття можливо лише за допомогою спеціальних миючих засобів (мила, рідини для миття посуду, пральних порошків і т. і.), при цьому мити їх, протираючи руками, мочалкою чи серветкою з тканини.
    При появі ознак захворювання необхідно негайно звертатись до лікаря для проведення медикаментозного лікування. Не рекомендується займатися самолікуванням, так як в разі неправильного лікування, хвороба може тривати роками і завдати серйозної шкоди здоров’ю (непрохідність кишківнику, апендицит, ураження печінки, легень, тощо).

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення ДУ «Хмельницький
обласний лабораторний центр МОЗ України»                               Ковцун-Момот В.В.

    В Україні – до 80 видів небезпечних грибів, зокрема 15 можуть загрожувати життю. Найчастіше люди труяться блідою поганкою, яку сплутують з їстівними печерицями та сироїжками.
  Отруїтися можна і їстівними грибами, якщо вони не пройшли належну термічну обробку або ж виросли на забруднених територіях чи біля автотрас. Небезпечними можуть бути й недозрілі гриби.
  В Чемеровецькому районі ще залишилися лісові масиви, багаті грибами, тому насторога не зайва, так як в 2017 році 1 особа отруїлася грибами, в минулому році і на даний період 2019 року випадків отруєнь не зареєстровано.
Перші симптоми отруєння з’являються за 5-7 годин. Це судоми, гострий біль у животі, часте слиновиділення, нудота, блювота, пронос, запаморочення, сповільнений пульс, біль у верхній частині черева, загальна слабкість. У хворого можуть бути зорові та слухові галюцинації, конвульсії, марення.
     Перша допомога при отруєнні грибами
     Найголовніше – терміново телефонуйте «103».
  Якщо є можливість, промийте шлунок простою водою чи прийміть сорбенти (найменша ефективна доза активованого вугілля – 0,5 г/кг маси тіла). До приїзду невідкладної допомоги дотримуйтесь постільного режиму і пийте багато рідини – води, підсоленої води або прохолодного чаю. Це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини.
     Категорично заборонено вживати алкоголь, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти – це може прискорити всмоктування токсинів.
    Ні у якому разі не займайтеся самолікуванням і не намагайтеся “перечекати” – це може бути смертельнонебеезпечно
     Залишки грибів або грибних страв треба обов’язково зберегти, тому що лабораторне їх дослідження допоможе встановити причину отруєння та призначити правильне лікування.
      Як запобігти отруєнню грибами

– Уважно оглядайте гриби. Якщо у вас виникають найменші сумніви – відмовтеся від споживання грибів.
– Збирайте лише добре знайомі вам гриби. За найменшого сумніву одразу викиньте гриб, не залишаючи його поряд з іншими.
– Не беріть занадто молоді чи старі гриби. Їх легко переплутати з отруйними.
– Не збирайте гриби поблизу трас, підприємств, забруднених територій. Гриби вбирають в себе отруйні речовини, в тому числі важкі метали.
– Не збирайте гриби в посушливу погоду. У цей час гриб пересихає, віддаючи воду і збільшуючи концентрацію токсинів
– Ніколи не куштуйте сирі гриби.
– Вдома ще раз ретельно перевірте гриби. Усі сумнівні слід викинути.
– Готуйте гриби протягом першої доби після збирання.
– Варіть гриби не менше трьох разів, щоразу в свіжій підсоленій воді не менше 30 хвилин.
– Зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби.
     Навіть якщо ви впевнені у якості і безпеці грибів, їх не рекомендовано вживати жінкам у період вагітності і грудного вигодовування,дітям до 12 років,людям літнього віку.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                 В. Ковцун–Момот

    Серед інфекцій, які широко розповсюджені по всьому світі, кишкові інфекції займають особливе місце. Немає жодної країни, де б не зустрічались такі захворювання як дизентерія, ентероколіти, сальмонельоз, черевний тиф, та інші. На одній і тій же території різні інфекції мають різне розповсюдження.
  В Чемеровецькому районі за 4 місяці 2019 року зареєстровано 6 випадків гострих ентероколітів, з них 3 випадки серед дитячого населення, інтенсивний показник становить 14,5 на 100тис населення.
  Пік кишкових інфекцій зазвичай припадає на спекотну пору року. Підвищена температура навколишнього середовища сприяє поширенню збудників, які викликають захворювання на кишкові інфекції. До організму такі збудники потрапляють, головним чином, з інфікованою водою, зіпсованими та неякісними харчовими продуктами або контактно-побутовим шляхом через брудні руки.
     Для профілактики гострих кишкових інфекцій необхідно:
– дотримуватися правил особистої гігієни;
– ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;
– мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;
– запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються харчові продукти;
– для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, обробні дошки тощо);
– дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів (не залишати приготовлені харчові продукти при кімнатній температурі більше, ніж на 2 години);
– використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел;
– мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;
– не купувати харчові продукти у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;
– при появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, біль голови, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертатися за медичною допомогою.
     Самолікування може призвести до значних ускладнень.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                    В. Ковцун–Момот

   В Україні у 2018 році зареєстровано 17 випадків правця: захворіли 5 дітей та 12 дорослих. У Чемеровецькому районі випадків захворювання на правець не зареєстровано, однак насторога має бути..
     Правець – це гостре інфекційне захворювання, що передається при контакті зі спорами бактерій Clostridium tetani, які живуть у ґрунті та кишковому тракті тварин. Правець може виникнути після будь-яких травм, при яких пошкоджуються шкіра та слизові оболонки, оскільки у рану можуть потрапити спори збудника.
    Правець не передається від людини до людини – лише через потрапляння бруду у рани чи через укуси тварин, внаслідок травмування гострими предметами,уламками деревини, тощо. Правець вражає нервову систему і проявляється сильними судомами, а смертність від нього сягає 70%. Єдиний спосіб запобігти правцю – вакцинація.
    Обробка рани антисептиками не може знешкодити бактерії.
    Симптоми правця:
– спазми м’язів обличчя, зокрема – стиснення щелеп, “витріщання” очей;
– м’язові спазми – часто в шлунку;
– судоми м’язів спини, болісна напруга у всьому тілі;
– проблеми з ковтанням, неконтрольоване/мимовільне скорочення
мускулатури голосових зв’язок (ларингоспазм), ускладнення дихання;
– головний біль;
– лихоманка та надмірне потовиділення;
– зміна артеріального тиску та прискорене серцебиття;
– ламкість кісток.
      Симптоми можуть з’явитися з 3 по 21 день після зараження.
   Внаслідок правця може виникнути закупорка головної або однієї з дрібних гілок легеневої артерії згустком крові, що потрапив з інших частин тіла через кровообіг (емболія легеневої артерії), пневмонія, легенева інфекція.
  За відсутності медичної допомоги ймовірність смерті від правця майже стовідсоткова. Навіть із медичною допомогою ризики смерті від правця досить високі – від 10 до 70% залежно від лікування, віку постраждалої людини і її загального стану здоров’я.
    При появі перших симптомів правця, негайно звертайтеся до лікаря!
 Проти правця використовується антитоксин правцевий та протиправцевий імуноглобулін. Який препарат вводити і скільки – залежить від стану хворого і часу, скільки минуло від моменту зараження.
   Єдиний надійний спосіб захисту від правця – вакцинація.
  Навіть якщо ви перехворіли природнім шляхом – вакцинуватися треба обов’язково. Імунітет після захворювання швидко минає і є ймовірність повторного зараження.
      Безоплатно вакцинуються від правця і діти, і дорослі.
  Для дітей централізовано закуповується вакцина проти кашлюку, дифтерії та правцю АКДП (з цільноклітинним кашлюковим компонентом, що дає найкращий захист). Також наявна вакцина для профілактики дифтерії та правця АДП та вакцина для профілактики дифтерії та правця із зменшеним вмістом антигена АДП-М, яку застосовують для дорослих. У кожній області є достатньо якісних і ефективних вакцин, щоби захист отримали усі діти і дорослі. Відповідно до Національного календаря щеплень, діти отримують щеплення в 2, 4, 6, 18 місяців, 6 років і 16 років, а до дорослі – кожні 10 років. Такий інтервал у дорослому віці зумовлений тим, що імунітет проти цих хвороб зберігається близько 10 років.
   Календар щеплень визначає оптимальний вік і проміжки часу для введення вакцин. Тому для найкращого захисту варто робити щеплення вчасно. А якщо пропустили – старайтесь надолужити якомога раніше пропущені дози, щоби сформувати імунітет до правця.
     Якщо ви чи ваша дитина не вакцинувались від правця раніше або невідомо, вакциновані чи ні, варто негайно отримати необхідний захист від хвороби. Зверніться до свого педіатра, терапевта чи сімейного лікаря і він детально проконсультує і направить у кабінет щеплень, де вам зроблять вакцинацію. Усі щеплення – безоплатні як для дітей, так і для дорослих в комунальних закладах охорони здоров’я.
     Бережіть своє здоров’я.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького районного
лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                В. Ковцун-Момот

   Станом на 01.05.2019р. у Чемеровецькому районі зареєстровано 32 випадки захворювань кором проти 6 випадків за аналогічний період минулого року. Інтенсивний показник захворюваності становить 77,3 на 100 тис населення.
  Протягом квітня 2019 року зареєстровано 8 випадків кору, з них 7 підтверджено лабораторно, 1- клінічно. Інтенсивний показник захворюваності становить 19,3 на 100 тис населення. Серед захворілих 2 дітей – 10-14років (учень загальноосвітнього закладу) та 15-17 років (студент), а також 6 дорослих – 1 бухгалтер, 1 особа – комірник, 1 обліковець, 1 працівник аптеки, 1 торговий представник, 1 безробітний.
   З усіх хворих одна дитина не щеплена, 1- щеплена дворазово, 4 особи дорослих щеплені дворазово, у 2 осіб дані про щеплення відсутні.
  Захворювання на кір зареєстровано у таких населених пунктах: смт. Чемерівці – 4 випадки; с. Хропотова – 2 випадки; сс. П’ятничани та Кочубіїв – по одному випадку.
Усі хворі лікувались в інфекційному відділенні КНП «Чемеровецька ЦРЛ».
  У вогнищах інфекцій проведені всі необхідні протиепідемічні заходи, по населених пунктах виведені імунні прошарки, визначались межі осередків та коло контактуючих, за якими проводилось медичне спостереження.
  Проводяться щеплення проти кору згідно календаря щеплень та за епідемічними показами (13 осіб).

Помічник лікаря – епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                   В. Ковцун–Момот

   “Європейський тиждень імунізації 2019”, що проходить з 22 по 28 квітня під егідою Всесвітньої організації охорони здоров’я покликаний привернути увагу до колективних дій, необхідних для захисту кожної людини від хвороб, які можна попередити за допомогою вакцин.
    Вакцинопрофілактика визнана одним з найбільш дієвих і ефективних заходів у галузі охорони здоров’я з усіх існуючих нині та є важливим інструментом забезпечення епідеміологічного благополуччя населення. Щорічно завдяки імунізації можна попередити мільйони смертей у всьому світі. Разом з тим, за оцінками ВООЗ, у світі нараховується близько 19,5 мільйонів дітей молодшого грудного віку, які все ще не отримують основних вакцин і піддаються серйозному ризику потенційно смертельних захворювань. Кожна десята така дитина жодного разу не була вакцинована й, з великою ймовірністю, взагалі ніколи не спостерігалася в системі охорони здоров’я.
     В Україні протягом останніх кількох років питання вакцинації постало вкрай гостро. Рівень вакцинації критично низький, та найчастіше лише спалахи захворювань спонукають українців вжити заходів і зробити щеплення собі та членам своєї сім’ї.
  Нині вже 30 захворювань можна попередити завдяки імунізації. Вакцино-контрольовані інфекції можуть поширюватися з блискавичною швидкістю і бути причиною мільйонів смертей та інвалідизацій. Щороку імунізація рятує 3 мільйони життів, з них 1,5 мільйона – це діти.
    На жаль, останнім часом внаслідок відмов від профілактичних щеплень збільшується рівень захворюваності на інфекції, керовані засобами імунопрофілактики (кір, туберкульоз, гепатит В, дифтерія, правець, кашлюк, епідемічний паротит, краснуха, поліомієліт, гемофільна інфекція). На даний період у Чемеровецькому районі є 215 випадків відмов від щеплень, в тому числі від гепатиту «В» – 46 відмов, дифтерії та правцю – 33 відмови, поліомієліту – 29 відмов, кашлюку – 24 відмови, гемофільної інфекції – 21 відмова, кору, паротиту, краснухи – 62 відмови. Дії таких громадян є небезпечними для здоров’я своїх дітей і самих себе.
   Для благоприємного прогнозу щодо захворювання на інфекційні хвороби із усіма наслідками, необхідно досягнути 95% охоплення щепленнями дітей та дорослих. Без відповідного колективного імунітету зведеться нанівець користь від щеплень, вразливими стають і щеплені особи – такий закон імунології. Основною метою вакцинації є формування специфічного імунітету та створення тривалого захисту організму від інфекцій.
    В Чемеровецькому районі за 3 місяці 2019 року план профілактичних щеплень проти кашлюку, дифтерії і правця дітей першого року життя виконано на 23,3%, дітей віком 1,5 року – на 27,5%, ревакцинація в 6 років – на 23,9%, у 16 років – 31,6%, дорослих щеплено 16,2%.
    Проти кору паротиту і краснухи (КПК) діти 1-го року життя щеплені на 42,2%, у 6 років – 30,1%, старші 6 років – 38,5%. За епідемічними показами щеплено 13 осіб, з них 3 дітей.
     План щеплень від туберкульозу виконано на 25,2%, від гепатиту «В» щеплено дітей до 1 року 29,1%.
     Потрібно пам’ятати, що:
– альтернативи щепленням немає;
– вакцинопрофілактика є не тільки ефективним методом попередження низки інфекційних захворювань, але й надійним засобом активного довголіття.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                                В. Ковцун-Момот

    Ще кілька століть назад воно “викошувало” сотні тисяч життів, а зараз піддається лікуванню при вчасному звернені до лікаря. Його іменували чахоткою та сухотами, оскільки організм хворих був виснаженим, а зовнішній вигляд – змарнілим.
     Мікобактерією туберкульозу інфіковано 98% населення України. На щастя, лише у 10% з них розвивається захворювання.
      До групи ризику входять, передусім, люди, які страждають захворюваннями легень, цукровим діабетом, або приймають глюкокортикоїди. Особливо обережними слід бути особам без певного місця проживання, мігрантам, біженцям, переселенцям, алкоголікам, наркоманам, безробітнім особам, ВІЛ-інфікованим, або людям, які перебувають або вийшли з місць позбавлення волі.
Люди з високим рівнем імунітету на туберкульоз не хворіють.
   Зазвичай мікобактерії туберкульозу потрапляють в організм людини повітряно-крапельним або повітряно-пиловим шляхом. Відтак, більша ймовірність підхопити паличку Коха – у тих людей, які перебувають у закритих мало провітрюваних приміщеннях (підвалах, тюремних камерах); у місцях, де є хворі з відкритою формою туберкульозу (лікарняних палатах, гуртожитках). Важливим фактором, який підвищує ймовірність розвитку захворювання, є тривалість контакту з хворим на туберкульоз, масивність виділення бактерій з його організму. Підчепити паличку Коха можна й через харчові продукти: вживання молочних та м’ясних продуктів хворої великої рогатої худоби.
  З метою профілактики необхідно постійно провітрювати приміщення, систематично проводити вологе прибирання приміщення, при розмові зі співрозмовником не наближатися ближче ніж на 1 м, користуватись індивідуальним посудом та індивідуальними засобами гігієни, не вживати молочні продукти зі стихійних ринків без термічної обробки а також вести здоровий спосіб життя та своєчасно звертатись до лікаря при виникненні будь-яких захворювань.
      Мікобактерії туберкульозу гинуть під дією сонячного проміння. У той же час, чим довше людина перебуває на сонці без прикриття грудної клітки одягом, тим частіше виникає туберкульоз або прогресує наявний.
        Найнебезпечнішим туберкульозом є хіміорезистентний, особливо стійкий у ізоніазиду та рифампіцину.
  Першими симптомами туберкульозу є: слабкість, втрата апетиту, підвищене потовиділення, схуднення, підвищення температури тіла, кашель, кровохаркання, болі в грудній клітці, пов’язані з диханням.
     Від часу потрапляння мікобактерій в організм до захворювання може пройти від декількох місяців до 2-х і більше років. Туберкульоз має властивість повертатися до тих, хто вже перехворів.
       Вилікувати туберкульоз народними методами неможливо.
     Жоден народний метод не здатний вбити мікобактерії туберкульозу. Тому не треба гаяти час, а потрібно негайно звернутися до лікаря! Вчасно не вилікуваний туберкульоз легенів веде до важких наслідків: від легеневої кровотечі та безпліддя до ураження туберкульозом інших органів та систем: кісток, суглобів, головного та спинного мозку, нирок.
   Якщо людина захворіла на туберкульоз, їй не можна: засмагати, палити, вживати наркотики, зловживати алкоголем, відвідувати сауни та лазні, займатися важкою фізичною працею, працювати в шкідливих умовах, відвідувати дитячі установи та місця масових скупчень людей. Необхідно робити перерви в прийомі протитуберкульозних препаратів.
   Люди, які перехворіли на туберкульоз, повинні ретельніше дбати про своє здоров’я: своєчасно проходити огляди у лікарів ( при необхідності, за призначенням лікаря – протирецидивне лікування), вести здоровий спосіб життя зі збалансованим харчуванням, щоденними прогулянками на свіжому повітрі, провітрюванням приміщень, чергуванням режиму праці та відпочинку, а також позбавленням шкідливих звичок.
   Організм – річ серйозна, нехтування рекомендаціями лікарів може призвести до тяжких наслідків. Пам’ятайте системність та своєчасність – рушії здоров’я. Проходьте огляди лікарів що півроку, щороку, дбайте про себе та своїх близьких. Це дасть змогу підтримувати ваше здоров’я та високому рівні, а також вчасно діагностувати захворювання на початкових стадіях та надавати необхідну допомогу.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                   В. Ковцун – Момот

      У Чемеровецькому районі у березні 2019 року зареєстровано 11 випадків кору, з них 8 підтверджені лабораторно, 3 епідеміологічно пов’язані.
    Інтенсивний показник захворюваності становить 26,6 на 100 тис населення. Серед захворілих 5 дорослих та 6 дітей таких вікових категорій:
    1-4 роки -2 дітей, 5-9 років – 3 дітей, 15-17 років – 1 дитина. Серед захворілих 1 дитина – неорганізоване дитинство, 2 дітей відвідують заклади дошкільної освіти, 2 дітей відвідують загальноосвітні заклади, 1підліток – студент, серед дорослих – 2 студенти, 1особа – медик, 1- приватний підприємець, 1 безробітний.
     З усіх хворих двоє дітей щеплені одноразово, 3 особи щеплені дворазово, 4 особи не щеплені через відмови, у 2 осіб дані про щеплення відсутні.
    В двох випадках хворі перебували в місті Тернопіль (студенти Тернопільського медичного університету), один у місті Кам’янець-Подільський (студент Кам’янець-Подільського індустріального коледжу), де у навчальних закладах реєструються випадки кору, решта місцеві жителі. Захворювання на кір зареєстровано у таких населених пунктах: смт. Чемерівці – 3 випадки, у селі Драганівка – сімейне вогнище з 3 хворими, у селі Красноставці – сімейне вогнище з 2 хворими, у селах Теремківці та Жердя – по одному випадку.
      Всі хворі лікувались в інфекційному відділенні Чемеровецької ЦРЛ.
  В вогнищах інфекцій проведені всі необхідні протиепідемічні заходи, по населених пунктах виведені імунні прошарки, визначались межі осередків та коло контактуючих, за якими проводилось медичне спостереження.
  Проводяться щеплення проти кору згідно календаря щеплень та за епідпоказами.
     В ході розслідування випадків кору проводиться відповідна санітарно-освітня робота.

Помічник лікаря -епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                              В. Ковцун – Момот

   Якщо у Чемеровецькому районі у 2018 році зареєстровано 6 випадків педикульозу (інтенсивний показник на 100 тис населення складає 14.5), 1 сімейне вогнище з 2-ма випадками, педикульоз зареєстровано у 2 школах то за 2 місяці 2019 року вже зареєстровано 4 випадки головного педикульозу (інтенсивний показник на 100 тис населення складає 9.6), всі випадки зареєстровані у одній школі.
      Педикульоз переважно реєструється серед дітей у віці 0–17 років. Найбільш уражаються діти, які відвідують школи та дитячі дошкільні заклади.
     Педикульоз або завошивленість – це паразитування на людині комах вошей, що супроводжується свербіжем і може призводити до специфічних захворювань шкіри.
      Воші паразитують на людині, харчуються кров’ю людини, відкладають яйця-гниди, які приклеюють до волосся. Самка відкладає щодня 3-7 яєць, за все життя – від 38 до 120 яєць. Тривалість життя дорослих особин – 27-30 днів.
   Розрізняють такі різновиди педикульозу згідно з місцем паразитування вошей:
Головний – паразитування вошей на волосистій частині голови переважно на скронях, потилиці, тімені, а також у вусах, бороді (паразит – головна воша);
   Лобковий – паразитування цих комах у жінок в ділянці лобка, у чоловіків в паховій зоні, на волосяній частині живота, грудей, на вусах, а у дітей на віях, і бровах (паразит – лобкова воша);
   Платтяний – паразитування вошей в складках одягу, білизни (паразит – платтяна воша).
  Окрім безпосереднього паразитизму, платтяні воші здатні переносити епідемічний висипний тиф, епідемічний (або вошивий) поворотний тиф, волинську гарячку.
    Педикульоз має такі прояви: свербіж шкіри в місці укусу воші, дрібні сірувато-блакитні плями на шкірі, наявність гнид у волоссі.
    Від моменту зараження до перших ознак хвороби може пройти кілька тижнів.
Шляхи передачі
  Платтяні і головні воші передаються від людини до людини при безпосередньому контакті або через одяг, головний убір, предмети побуту (наприклад постільна білизна), гребінці, тощо. Лобкова воша, як правило, передається з лобкового волосся під час статевого акту, але можлива також передача через речі (постільна білизна, спідня білизна тощо). Неможливо заразитися вошами від тварин, оскільки ці паразити видоспецифічні, тобто людські воші можуть жити тільки на людині.
    Педикульоз можна дістати практично в будь-якому місці, де можливий тісний контакт однієї людини з іншою: в магазині, потязі чи іншому громадському транспорті і навіть у туалетах, лазнях, саунах, басейнах, спортивних роздягальнях. Більш того, воша може протягом 2-3 днів чекати нового господаря.

Профілактика

      Наявність педикульозу є загальною соціальною проблемою щодо здоров’я серед усіх вікових груп, особливо серед дітей шкільного віку.
Оскільки воші передаються від людини до людини, важливо дотримуватись правил гігієни, не користуватись спільною білизною, не спати на одній подушці тощо.

Позбавлення від педикульозу.

       Існує багато способів позбавлення педикульозу (знищення вошей і гнид). Для цього зверніться до лікаря та використовуйте засоби, які він порадить. Важливо дотримуватися інструкції із застосування того чи іншого препарату та слідкувати за терміном його придатності.

Помічник лікаря – епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                               Ковцун – Момот В.В.

    Якщо у лютому 2018 року в Чемеровецькому районі захворювань на кір не зареєстровано то в лютому 2019 року зареєстровано 12 випадків кору, з них 6 підтверджених лабораторно.
      Інтенсивний показник захворюваності становить 14,5 на 100 тис населення. Серед захворілих 4 дорослих та 2 дітей таких вікових категорій: до 1-4 роки -1 дитина, 15-17 років – 1 дитина. Із захворілих 1 дитина – неорганізоване дитинство, 1підліток – студент, із дорослих 2 студенти, 1 особа – службовець, 1 – приватний підприємець.
     З усіх хворих одна дитина щеплена одноразово , 3 особи щеплені дворазово, у 2 осіб дані про щеплення відсутні.
   В трьох випадках хворі перебували в місті Кам’янець-Подільський на навчанні, де у навчальних закладах реєструються випадки кору (2 студенти Кам’янець-Подільського ПТО № 6, 1 студент Кам’янець-Подільського національного університету), решта місцеві жителі.
     Всі хворі лікувались в інфекційному відділенні Чемеровецької ЦРЛ.
  Захворювання на кір зареєстровано у таких населених пунктах: смт. Чемерівці- 1випадок, у селах Красноставці, Хропотова, Юрківці, Зарічанка, Вівся – по одному випадку.
  В вогнищах інфекцій проведені всі необхідні протиепідемічні заходи, по населених пунктах виведені імунні прошарки, визначались межі осередків та коло контактуючих, за якими проводилось медичне спостереження. Проводяться щеплення проти кору згідно календаря щеплень та по епідпоказах. В ході розслідування випадків кору проводиться відповідна санітарно-освітня робота.

Помічник лікаря-епідеміолога Чемеровецького
районного лабораторного відділення
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                                    В. Ковцун–Момот