Логотип для сторінок сайту - 
Державна установа 
“Хмельницький обласний лабораторний центр 
Міністерства охорони здоров’я України"

Волочиський міжрайонний відділ


    Дотримання правил гігієни є чи не найпростішим і водночас дуже ефективним методом профілактики різних захворювань – від кишкових інфекцій до грипу. Радимо батькам, про що і як говорити з дітьми, щоб убезпечити їх від хвороб.
   Внаслідок недотримання правил гігієни найчастіше розвиваються гострі та хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту з проявами діареї та закрепів, гельмінтози, педикульоз, дерматити, фолікуліт, грибкові враження шкіри ніг та нігтів, захворювання слизоворї оболонки ротової порожнини, ясен та зубів, горла (стоматит, гінгівіт, карієс, ангіна), паразитарні захворювання.
  Вчіть дітей не торкатися обличчя, волосся, носа, рота, очей та вух забрудненими руками. Патогенні організми часто поширюються, коли дитина торкається предмета, забрудненого мікроорганізмами, а потім торкається власного обличчя, очей, носа або рота.
   Попередити розповсюдження респіраторних інфекційних хвороб допоможе дотримання правил гігієни при чханні та кашлі. Вчіть дітей під час чхання або кашлю прикривати рот та ніс одноразовою паперовою серветкою або паперовим носовичком та викидати їх у смітник одразу після використання. Якщо серветки немає, не можна закривати обличчя руками, краще зробити це за допомогою рукава чи зігнутої в лікті руки. Не варто користуватися носовичками з тканини, оскільки на них мікроорганізми можуть накопичуватися та розмножуватися. Після чхання та кашлю потрібно регулярно мити руки. В разі відсутності такої можливості, використовувати одноразові серветки з антисептичними розчином або розчин розпилити безпосередньо на руки та витерти сухою паперовою серветкою, а за відсутності – сухою і чистою тканиною.
   При появі у дитини перших симптомів інфекційних захворювань, особливо грипу, її необхідно залишати вдома, щоб попередити можливі ускладнення та передачу збудника іншим. Батькам варто якомога швидше проконсультуватися з лікарем та забезпечити дитині належний догляд, згідно з рекомендаціями фахівця. У школу можна повертатися після повного одужання.
   Деякі віруси та бактерії можуть виживати на твердих поверхнях до 2 діб. Тому, у разі підтвердження діагнозу інфекційного захворювання, потрібно повідомити вчителя чи іншого представника навчального закладу про те, що дитина захворіла, щоб вони провели відповідне прибирання та профілактичні заходи.
    Діти, які відвідують спортивні секції чи танцювальні гуртки, також повинні дотримуватися простих правил гігієни: не ділитися одягом та формою, рушниками, губками, а також засобами особистої гігієни (наприклад, антиперспірантами). Не можна зберігати брудний або вологий одяг та спорядження в шафці чи сумці, одяг потрібно прати, а спорядження – чистити. Сумки та рюкзаки теж повинні бути чистими, особливо від залишків продуктів харчування та бруду. Крім цього, діти повинні мати змогу (відповідні умови) приймати душ після інтенсивних тренувань.
   Коли дитина бачить, що рідні дотримуються правил гігієни, то слідуватиме їх прикладу. Тому батьки зобов’язані не лише вчити дитину, а й самі суворо дотримуватися простих правил гігієни.

В.о. завідувача Волочиського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України”                                            Л.І. Суховецька

    Пора літа, осені – це пора овочів, ягід, зелені, відпочинку на природі. Хто з нас не любить поласувати шашликом, копченою ковбасою, та іншими м’ясними, рибними делікатесами. Вживаючи їх та недотримуючись санітарно-гігієнічних правил, ми можемо заразитись глистами – аскаридами (людини, собаки), волосоголовцями, трихінелами, опісторхами, які викликають захворювання аскаридоз, трихоцефальоз, токсокароз, опісторхоз. Хворіють в рівній мірі дорослі і діти, як у сільській місцевості, так і в місті. Джерелом зараження є хвора людина, тварини (собаки, коти) і навіть мухи. Личинки мух викликають таке захворювання, як міаз. Що ж це за хвороба?
   Міаз (мyiasis – від грец. мyia – муха) – це паразитарне захворювання, яке викликається проникненням у тканини і порожнини тварин і людського організму дорослих особин і личинок мух певних видів. У природі мухи харчуються і відкладають личинки в мертвих тканинах – органіці, яка почала розкладатися. Зараження, як правило, відбувається в результаті недбалості і нехтування гігієнічними нормами. Тому міаз поширений в місцевостях, де санітарно-гігієнічні умови не відповідають нормами. Міаз може викликатися зараженням личинками різних видів мух.
      Частіше за інших збудниками міазів людини є кілька видів комах:
– вольфартова муха — заражає відкриті ушкодження шкіри – рани, виразки (поширена у південних районах Європи, північній Африці та Азії):
– оводи, частіше російський і овечий;
– сірі м’ясні мухи;
– калліфоріди;
– сирні мухи;
– журчалки;
   Личинки мух можуть паразитувати у кишківнику (кімнатна, синя м’ясна, зелена мухи, дрозофіли), сечостатевій системі (мухи роду Fannia), носових ходах (рід Cochliomyia), шкірі (Hypoderma), в роті (личинки мух Calliphoridae і Sarcophagedae). В організм яйця можуть потрапити з брудною їжею або водою. Личинки стійкі до дії багатьох хімічних речовин: слабких кислот і лугів, спирту, формаліну та інших. Цим пояснюється їх здатність жити протягом тривалого часу в кишківнику і інших, невластивих для цих особин місцях.
    Міази можуть розвиватися при випадковому зараженні яйцями комах, яким не властиво паразитування в людському організмі — це, наприклад, при проникненні в тіло личинок м’ясної або кімнатної мухи. Або викликані виключно паразитуючими комахами – це личинки вольфартової мухи. Також бувають зовсім несподівані — зараження відбувається від мух, личинки яких зазвичай живуть в гниючих залишках, а в тіло людини проникають, наприклад, при ковтанні забрудненої їжі або попаданні личинок в уретру з поверхні брудної білизни.
   Локалізуватись міаз може в шкірі — личинки розвиваються і живуть в шарі епідермісу, а деякі проникають ще до глибших м’яких тканин, аж до м’язів і сухожиль. Очний міаз викликає овечий ґедзь (Oestrusovis) та вольфартова муха. Сечостатеву систему часто вражають личинки мухи роду Fannia, а також вольфартової мухи. Порожнинний міаз може бути локалізований в статевих органах, сечовивідних шляхах, ротовій порожнині. Кишковий міаз розвивається в кишківнику або шлунку людини, проникнення яєць або личинок відбувається разом із зараженою їжею або коли, наприклад, дитина облизує забруднені предмети (іграшки в пісочниці).
  Щоб захистити себе від міазів та інших паразитозів потрібно дотримуватися наступних рекомендацій:
1. Необхідно мити руки не тільки після відвідування вулиці і громадських місць, але і після контактування з тваринами та перед вживанням їжі.
2. Всі земельні роботи потрібно виконувати в гумових рукавичках.
3. Захищати харчові продукти, які не проходять термічну обробку від мух, ретельно мити овочі, фрукти, ягоди, зелень.
4. Слід запобігати доступ комах в житлові приміщення, особливо в ті, в яких готується, зберігається і вживається їжа.
5. У житлових приміщеннях необхідно дотримуватися чистоти.
6. Власники домашніх вихованців повинні запобігати можливості поглинання ними падалі.
7. Якщо на тілі утворилася рана, її необхідно відразу обробити антисептиком і закрити пов’язкою.
8. Померлу худобу і птицю потрібно своєчасно утилізувати (рекомендується спалювати).

в.о. Завідувача Волочиського міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                     Л.І. Суховецька

    У Волочиському районі в серпні місяці випадки кору не реєструвалися.
   Всього з початку поточного року захворіло на кір 99 осіб, інтенсивний показник становить 194,6% на 100 тис. населення, із них 69 дорослих та 30 дітей.
 Епідрозслідування та протиепідемічні заходи проводились по кожному випадку. Визначались межі осередків та коло контактних, за якими проводився медичний нагляд.

Помічник лікаря-епідеміолога Волочиського міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                               Корман Л.О.

   Здоров’я дітей є незаперечною гарантією здоров’я та благополуччя прийдешніх поколінь. Запобігання захворювань, збереження та зміцнення здоров’я дітей та підлітків – запорука процвітання країни. Однак, динамічне спостереження за станом здоров’я дітей, а особливо школярів, говорить про те, що протягом шкільних років кількість здорових дітей значно знижується. Основними факторами, які впливають на здоров’я дітей та підлітків є: перевтома, гіподинамія, стреси, неправильне харчування, шкільне обладнання, яке не відповідає гігієнічним нормам.
    Основні захворювання притаманні школярам є:
– Порушення зору – причинами якого є значне навантаження на зоровий аналізатор в процесі навчання та виконання домашніх завдань, крім того проведення значної кількості часу біля телевізору чи комп’ютера. Щоб зберегти дитячий зір потрібно регулярно проводити зорову гімнастику, налаштувати настільну лампу так, щоб світло падало зліва, заняття за комп’ютером чи перед телевізором повинно бути не більше 30 хвилин на день.
     Важливу роль також відіграє раціональне і правильне харчування, оскільки під час навчання значно виростають енергозатрати організму. Неправильне харчування та фаст-фуди можуть привести до захворювань шлунково-кишкового тракту, таких як гастрит. Щоб уникнути цього необхідно привчити дітей харчуватися домашньою їжею, як вдома так і в школі. Уникати таких продуктів, як чіпси, сухарики, газовані солодкі напої та ін.
  Школярі також часто страждають захворюваннями опорно-рухового апарату, серед них найбільшу роль відіграють викривлення хребта, а саме сколіози, лордози та кіфози. Основними причинами яких є – неправильна посадка за шкільними партами та домашніми столами, важкі рюкзаки на одне плече. Для профілактики цих захворювань необхідно слідкувати за поставою дитини, щоб не сутулилась, не опускала голову та не вирячувала живіт. При сидінні на стільці стопи мають повністю стояти на підлозі, а спина мати опору. Письмовий стіл має бути вищий на 20-30 см. ліктя опущеної руки дитини. Шкільний рюкзак має бути на два плеча для рівномірного розподілу його ваги.
   Значну роль також займають респіраторні захворювання, які миттєво розповсюджуються серед дітей у групах, оскільки у класах та коридорах школи створюються благоприємні умови для життя та розмноження збудників хвороб.
     Для профілактики необхідно регулярно провітрювати класи, коридори та інші шкільні приміщення. Дітей потрібно привчити регулярно мити руки з милом, а при відсутності такої можливості використовувати антибактеріальні серветки. У зимовий період року забезпечити дітям наповнений вітамінами та мікроелементами харчовий раціон. І головне не відправляти дитину в школу при появі симптомів респіраторного захворювання.
    Дотримання цих простих гігієнічних правил дозволить зберегти здоров”я вашої дитини.

Помічник лікаря-епідеміолога
Волочиського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                Гальомко Л.В.

    Правець зустрічається в усіх частинах земної кулі. У світі щорічно від правця гине понад 160000 людей. Навіть у разі застосування найсучасніших методів лікування у розвинених країнах помирає 30-60% госпіталізованих хворих. Натомість у регіонах де відсутня в необхідній кількості протиправцева сироватка смертність сягає 80%. Смертність серед новонароджених дітей становить близько 95%.
    Активна імунізація населення України проти правцю, яка здійснюється з 1960 року, забезпечила зниження захворюваності загалом у 8,5 разів. З 1993 року у зв’язку з напруженою епідемічною ситуацією в Україні з дифтерією значно активізувалася масова імунізація населення проти дифтерії та правця, що зумовило відчутне зниження захворюваності на правець – до 41 випадку (0,08 на 100000) у 1998 році, причому на вікову групу до 14 років прийшовся лише один випадок захворювання. У середньому в Україні за останні 5 років зросла захворюваність та летальність від правця, яка перевищує 60%.
  Правець – це гостре інфекційне захворювання, що вражає нервову систему і проявляється сильними судомами. Збудник правця дуже стійкий: витримує нагрівання до 80 градусів протягом однієї години, у висушеному вигляді без доступу світла зберігається до 10 років, а спори його навіть при кип’ятінні протягом 30-60 хвилин гинуть не в 100% випадків. Правцева паличка може розвиватися тільки за умов відсутності кисню. Зараження нею буває в наступних випадках:
– колоті та глибокі рани – особливо небезпечні;
– мікротравми (поранення, уколи гострими предметами , і навіть занозами);
– опіки та обмороження;
– при деяких запальних захворюваннях, коли осередок запалення контактує із навколишнім середовищем (гангрена, абсцеси, виразки, пролежні);
– укуси тварин, отруйних комах та павуків.
      Клінічні прояви хвороби.
   Потрапляючи в рану бактерія виробляє надпотужний токсин, що уражає нервову систему. Це приводить до судом скелетних м’язових волокон, що викликає спазми м’язів обличчя, судоми м’язів спини, раптові судоми усього тіла, спазми голосової щілини асфіксію (зупинку дихання) та смерть.
   Такі клінічні прояви у невакцинованих людей. У вакцинованих спостерігається у місці проникнення збудника лише посмикування м’язів.
    Що робити, якщо все ж таки отримав поранення.
   Якщо з вами трапився один із можливих видів ураження, по-перше негайно промийте рану з милом та обов’язково зверніться до найближчого травмпункту.
    Без госпіталізації та інтенсивного лікування правця – 100% смерть!
  Виходячи з вище наведених даних стає ясним, що найголовніший метод запобігання розвитку правцю є профілактичне своєчасне щеплення.

Помічник лікаря-епідеміолога Волочиського міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                               Корман Л.О.

   Ця стаття має на меті попередити людину про небезпеку контакту з безпритульними та дикими тваринами, які нерідко є носіями страшної інфекції. Що необхідно знати про сказ і як захиститися населенню від нього.
    Сказ – особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини як свійські, так і дикі. Особливо небезпечні лисиці.
   Джерелом збудника сказу є хворі тварини, які виділяють вірус зі слиною. Збудник сказу знаходиться в слині і в мозку хворої тварини або клінічно здорової за 10 днів до появи ознак хвороби, тобто, на перший погляд, цілком здорової тварини. Зараження сказом відбувається в основному через покуси внаслідок потрапляння слини хворої тварини на свіже поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок.
   Як розпізнати хвору на сказ тварину? Головна ознака хворих тварин зміна поведінки. У перебігу хвороби розрізняють 3 стадії: передвісників, збудження і паралічів. У першій стадії, яка триває 1-3 дні, у місці укусу з’являються неприємні відчуття: біль, печіння, заніміння, свербіння, почервоніння і набряк. Провідним у цей час є симптомокомплекс неспокою, страху, занепокоєння. Хвора тварина пригнічена, відмовляється від їжі, погано спить, уникає людей. Стадія збудження характеризується розвитком нападів гідрофобії (водобоязнь) – дуже болючих спазмів глотки і гортані з шумним диханням і навіть його зупинкою. Також виникають судоми у відповідь на посилений рух повітря (аерофобія), боязнь яскравого світла (фотофобія), голосного звуку. Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів м’язів кінцівок, язика, глотки.
   Щоб уникнути небезпеки та вберегти себе та своїх хатніх улюбленців дотримуйтесь певних правил.
      Правила утримання домашніх тварин:
– охороняйте їх від укусів інших тварин;
– регулярно робіть щеплення проти сказу домашнім собакам і котам. В тому числі сторожовим та мисливським собакам;
– виводьте собак на прогулянку в намордниках та на повідку.
  У випадку зміни поведінки тварини негайно звертайтесь до найближчої ветеринарної установи. При виявленні трупів диких тварин не знімайте з них шкіру.
      Якщо вас вкусила або ослинила підозріла тварина потрібно:
– негайно промити мильною водою місце укусу чи ослинення;
– обробити ділянку навколо рани йодом;
– якщо рана кровоточить, але кровотеча не загрожує життю, не слід відразу зупиняти її, бо з нею частково усувається збудник сказу;
– звернутися до медичного закладу для отримання допомоги та повідомити у ветеринарну установу;
– тварину ізолювати і спостерігати за нею протягом 10 днів.
  Постраждалому від укусу тварини проводиться повний курс щеплень антирабічною вакциною.
   Пам’ятайте, що сказ – хвороба невиліковна. Уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо дикими та незнайомими, повинно бути головним правилом для людини.

Помічник лікаря-епідеміолога Волочиського міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                      Корман Л.О.

   Ця стаття має за мету привернути увагу людей до проблеми захворювання на поліомієліт та завершення боротьби за викорінення цієї хвороби на всій планеті.
     Перша вакцинація від страшної недуги була зроблена ще у 1961 році. Завдяки 30-річній протидії поліомієліту в усьому світі, захворюваність зменшилася у 1988 р до 350 000 випадків на рік, а у 2016 р до 37 випадків.
  Нагадаємо, що Єдиною і дієвою профілактикою цього захворювання залишається вакцинація.
   На жаль, наша країна входить в число 17 країн світу, в яких зберігається ризик повернення вірусу поліомієліту. На сьогодні країнами, ендемічними щодо поліомієліту залишаються Нігерія, Афганістан та Пакистан. Але поліомієліт ближче до України, ніж здається, і не лише тому, що кордони відкриті. Причиною такого стану є низький рівень вакцинації.
   Поліомієліт – це вірусне інфекційне захворювання, що уражує нервову систему і викликає повний параліч.
    Джерелом інфекції є хворі або вірусоносії. Основним способом поширення інфекції був безпосередній або опосередкований контакт із хворим (через руки, носові хустинки, одяг, постільну білизну тощо).
    Виділення вірусу відбувається через слиз носоглотки або з кишківника з фекаліями і розпочинається вже в інкубаційний період, який триває в середньому 5-12 днів (можливі коливання від 2 до 35 днів). Після появи перших симптомів захворювання, вірус продовжує виділятися з фекаліями.
    Перші симптоми захворювання проявляються підвищеною температурою, втомою, головним болем, нудотою, ригідністю м язів шиї та болем у кінцівках.
      Розрізняють дві форми поліомієліту: не паралітична та паралітична.
   Не паралітична форма перебігає у вигляді так званої «малої хвороби» (абортивна форма), яка проявляється короткочасною лихоманкою, катаральними (кашель, нежить, біль у горлі) та диспепсичними явищами (нудота, блювота, рідкі випорожнення). Усі клінічні прояви зникають зазвичай протягом кількох днів. Іноді за нею настає тимчасове поліпшення стану хворого зі зниженням температури, або хвороба одразу переходить у другу фазу — «велику хворобу», коли головний біль більш виражений і супроводжується болем у спині, кінцівках, підвищеною стомлюваністю м’язів. За відсутності паралічів хворий видужує.
     Збудником захворювання є поліовірус, який за сприятливих умов може зберігатися в зовнішньому середовищі до 3-4 місяців, добре переносить заморожування, висушування, не втрачає життєздатності у фекаліях, стічних водах, залишається на овочах і в молоці. Поліовірус гине під час кип’ятіння, під впливом ультрафіолетового опромінення та дезінфекційних засобів.
      Поліомієліт невиліковний але його можна попередити за допомогою вакцинації.
      Окрім того, з метою профілактики поліомієліту необхідно:
– додержуватись правил особистої гігієни (миття рук);
– свіжі овочі, фрукти, сухофрукти та зелень перед вживанням після миття під проточною водою ополоснути кип’яченою чи бутильованою водою.

Помічник лікаря-епідеміолога
Волочиського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                        Корман Л.О.

     Захворювання на дифтерію зустрічається у всьому світі. Під час спалаху дифтерії в Україні з 1991 по 1998 рік, спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, захворіли близько 20 тисяч людей, 696 з них померли. За останні роки в Україні реєструвалися поодинокі випадки захворювання на дифтерію без летальних випадків.
   Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання, яке характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем.
     Збудником інфекції є дифтерійна паличка (коринебактерія), яка стійка до дії різних чинників (низької температури та висушування), у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб. Токсин, який виділяє паличка, нестійкий і в зовнішньому середовищі руйнується під дією ультрафіолетового випромінювання та при нагріванні (+60 С та вище).
     Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Джерело інфекції – хвора людина або носій Corynebacterium diphtheriaе, який виділяє токсигенні штами збудника.
    Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки). При потраплянні у дихальну систему дифтерійна паличка виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, в результати чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям.
   Захворювання проявляється у вигляді: ангіни, біль у горлі, підвищення температури тіла до 38-40°С, головний біль, слабкість, сонливість. На другу добу хвороби на слизових оболонках горла з’являються так звані дифтерійні плівки світло-сірого кольору з чіткими краями, гладенькі на вигляд. Вони важко знімаються, після видалення утворюється кровоточива ранка, на якій згодом з являється нова плівка. Відзначається збільшення лімфатичних вузлів в області шиї.
     Дифтерійний токсин також може потрапити у кров. Практично всі органи чутливі до дії токсину, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система. В результаті дії токсину порушується синтез білка клітинами, що приводить до гибелі клітини.
       Тому, всі хворі на ангіну обов’язково обстежуються бактеріологічно.
      Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень і ревакцинація дорослих (кожні 10 років).
      Вакцинація, як і перенесене захворювання , вже через 1-1,5 років не гарантує захист від інфікування та захворювання, але у правильно щеплених захворювання буде протікати набагато легше, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому так важливо вчасно проводити як вакцинацію, так і ревакцинацію.

Помічник лікаря-епідеміолога
Волочиського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                                   Корман Л.О.

    Вірусні гепатити представляють традиційно важку глобальну проблему, все ще далеку від свого рішення. За ступенем негативного впливу на здоров’я населення та рівнем захворюваності вірусні гепатити в Україні займають домінуюче місце в структурі інфекційної патології.
      Не обминає захворюваність і Волочиський район. За останні три роки зареєстровано 22 випадки вірусних гепатитів, інтенсивний показник складає 43,2 на 100 тис. населення.         З них 15- хронічні гепатити В та С (інтенсивний показник 29,5 на 100тис.населення).
     Серед багатьох збудників особливе місце належить вірусам гепатитів А, В і С. Відрізняє цих збудників одне від одного не лише будова і шляхи передачі, але й частота виникнення в подальшому хронічного ураження печінки, її цирозу і первинного раку. Вірусні гепатити В і С дають значно більший відсоток переходу в хронічну форму, ніж гепатит А. При гепатиті В він складає 10-20%, при гепатиті С – до 80%. Ці гепатити є найбільшою проблемою сучасної інфектології завдяки можливому розвитку цирозу і раку печінки. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я 57% випадків цирозу печінки і 78% випадків первинного раку печінки зумовлено хронічними вірусними гепатитами В або С. Щороку від наслідків захворювання парентеральними гепатитами в світі помирає близько 2 млн. людей. Затрати на лікування та вивчення цих захворювань потребують великих коштів.
    Вірусний гепатит А – це гостре інфекційне захворювання з ураженням печінки. Найчастіше ним хворіють діти, це типова хвороба брудних рук. Інфікування можливе через потрапляння вірусу у питну воду, місця купання, харчові продукти, на руки, іграшки, жувальні гумки, білизну тощо. Можливе перенесення вірусу і мухами. Щоб уникнути зараження вірусом гепатиту А необхідно: не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання; при неорганізованому відпочинку для пиття та приготування їжі мати з собою запас питної води (краще бутильовану); перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно ретельно помити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом. Важливо суворо дотримуватися правил особистої гігієни – обов’язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету, не користуватися загальним рушником, носовичком, посудом, жувальною гумкою тощо. При появі перших ознак жовтяниці необхідно терміново звернутись до лікаря, не займатись самолікуванням.
       Вірусні гепатити В,С – інфекційні захворювання з переважним ураженням печінки та тяжкими ускладненнями. Це різні хвороби, які викликаються різними збудниками (віруси В, С). Спільним для них є механізм зараження. Джерелом вірусного гепатиту В, С є хворі будь-якою формою гострого та хронічного гепатиту В, а також хворі з безсимптомною формою хвороби, які являються найбільш небезпечними для оточуючих. Передаються гепатити В, С через кров або інфіковані нею слину, лімфу, вагінальні виділення, сперму, материнське молоко, сльози, піт та інші секрети і забруднені ними шприци та предмети побуту (загальні леза для гоління, ножиці, манікюрні та педікюрні набори, пемзу, мочалки, зубні щітки). У побуті зараження гепатитами В і С можливе при користуванні загальними предметами особистої гігієни, на яких може залишатись кров (зубна щітка, леза для гоління, інструменти для манікюру, педикюру, мочалки, гребінці). Можливе зараження при проведенні проколювання вух, татуюванні, обрізанні, які проводяться загальними інструментами. Крім того, передача вірусного гепатиту В, С може здійснюватись від матері до дитини під час пологів при наявності у неї в цей час збудника в крові.
        Щоб уберегтися від зараження вірусним гепатитом В,С необхідно : не користуватись чужими і не дозволяти іншим користуватись своїми особистими предметами, на яких може залишатись кров. Навіть у мікроскопічній кількості, яка невидима для ока людини, вона може стати джерелом інфікування. Не вживати наркотики, адже є постійна загроза інфікування вірусними гепатитами В, С та ВІЛ – інфекцією (при користуванні чужими шприцами, голками, посудом, ватою та іншими засобами). При наявності в сім’ї хворого на вірусний гепатит В, С рекомендується використовувати контрацептивні засоби. При наявності статевих зв’язків більш ніж з одним постійним партнером необхідно користуватись латексними презервативами при кожному статевому контакті (так як сперма є одним із небезпечних біологічних рідин). Перед тим, як зробити татуювання чи пірсинг, подумайте про ризик для Вашого здоров’я. Переконайтесь, що працівник, який робить татуювання, використовує одноразові інструменти.
     Одним із ефективних профілактичних заходів є імунізація проти гепатиту В. Введення вакцини спричиняє появу специфічних антитіл, які забезпечують захист проти цього захворювання. Курс вакцинації проти гепатиту В є одним із ефективних профілактичних заходів

Помічник лікаря-епідеміолога Волочиського міжрайонного
Відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                    Гальомко Л.В.

    Влітку та восени значно збільшується можливість виникнення серед дорослих та дітей гострих кишкових інфекцій. Яскравим представником таких захворювань є шигельоз або дизентерія.
     За останні три роки у Волочиському районі зареєстровано два випадки дизентерії, що становить 3,9 на 100 тис. населення. Що таке дизентерія? В народі ще називають її “хворобою брудних рук”.
   Дизентерія – це інфекційне кишкове захворювання. Зустрічається в усьому світі серед людей будь-якого віку, але особливо поширена у спекотний сезон. Збудник захворювання – бактерія роду шигелла (Shigella). Існує 4 види шигел, патогенних для людини і безліч підвидів.
    Резервуаром і джерелом збудника інфекції є людина – хворий або без симптомний носій. Зараження дизентерію відбувається при недотриманні правил особистої гігієни. Втім, можна захворіти, вживаючи заражену воду і не вимиті фрукти або овочі, а також недостатньо термічно оброблені продукти.
    Шигели виділяються з організму інфікованої людини, починаючи з перших днів клінічної симптоматики, заразність зберігається впродовж 7-10 днів. Хвороба передається фекально-оральним механізмом переважно харчовим (дизентерія Зонне) або водним (дизентерія Флекснера) шляхами. При передачі дизентерії Григор’єва-Шиги – переважно контактно-побутовий шлях передачі. Інкубаційний період може тривати від одного дня до тижня, найчастіше складає 2-3 дні. Захворювання зазвичай починається раптово – язик стає сухий, обкладений нальотом, пришвидшене серцебиття, температура тіла піднімається до 38ºС і вище, загальна слабкість, зниження чи відсутність апетиту, нудота, блювання. Відмічається інтенсивний ріжучий біль у животі. Біль супроводжується частою діареєю з кров’ю, слизом, іноді гноєм.
    З метою профілактики шигельозу, як і інших кишкових інфекцій необхідно: – мити ретельно руки з милом після туалету, перед вживанням їжі та її приготуванням;
– не купувати продукти харчування на стихійних ринках, де якість і свіжість продуктів не перевіряється;
– перед вживанням молока та молочних продуктів, які придбані на фермерських ринках, обов’язково проводити термічну обробку; – не допускати споживання продуктів сумнівної якості та із закінченим терміном придатності;
– для пиття та приготування їжі використовувати лише питну бутильовану воду або з централізованих джерел водопостачання; при децентралізованому водопостачанні (криниці) воду перед вживанням кип’ятити, не вживати воду із невідомих джерел;
– ретельно мити овочі та фрукти протічною водою. Для споживання дітьми – обдати окропом;
– не допускати в житлове приміщення, особливо де зберігаються продукти, залітання мух, які є переносниками збудника захворювання.
    При виявленні симптомів хвороби не займатися самолікуванням, а негайно звертатись за допомогою до лікувально-профілактичних закладів.

Помічник лікаря-епідеміолога
Волочиського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                          Гальомко Л.В.

   Поліомієліт неможливо вилікувати, але цій смертельно небезпечній хворобі можна запобігти завдяки вакцинації. Найбільш вразливими до поліомієліту є діти віком до п’яти років, саме тому перше щеплення діти отримують у перші місяці життя.
    Як передається поліомієліт
   Поліомієліт – це гостре інфекційне захворювання. Поліовірус поширюється від людини до людини через фекалії та слину, найчастіше – через брудні руки, заражену їжу та воду.
   Захворіти на поліомієліт може кожна не вакцинована дитина та і доросла людина. Перебіг хвороби характеризується ураженням ЦНС, виникненням паралічів. Хвороба може призвести до смерті.
     Симптоми поліомієліту
    Інкубаційний період після зараження людини поліовірусом може тривати від 4 до 35 днів, після чого може розвинутися поліомієліт. При цьому прояви хвороби можуть бути різними:
– жодних симптомів – без будь-яких проявів хвороба протікає у понад 70% випадків, що робить її особливо небезпечною для оточуючих.
– грипоподібні симптоми – лихоманка, головний біль, біль у животі й горлі, нудота і блювання протягом кількох днів, може проявлятися симптоми один чи кілька з них. За такої форми хвороби, яка виникає у 25% випадків, вірус розповсюджується найактивніше, залишаючись непомітним через схожість з симптомами грипу.
– рухові розлади – сильний біль у вражених м язах і рухові розлади аж до повного паралічу, який може розвинутися за кілька годин. Параліч може вразити ноги, руки, плечі, груди, живіт, обличчя.
– ураження дихальних м язів часто призводить до смерті.
     При одужанні після поліомієліту функція вражених хворобою нервів і м язів не відновлюється . Дуже рідко симптомом ураження поліовірусом центральної нервової системи також буває менінгіт.
      На сьогодні не існує спеціального противірусного лікування поліомієліту.
      Профілактика поліомієліту
  Вакцинація – єдиний надійний спосіб запобігти поліомієліту. Шістьох доз вакцини достатньо, щоби формувати імунітет до поліомієліту до кінця життя.
    Дуже важливо, щоб усі діти пройшли вакцинацію. Якщо достатня кількість людей у країні є вакцинованими (понад 25%) розповсюдження вірусу припиниться. І навпаки, якщо у країні діти залишаються не вакцинованими, це може призвести до розповсюдження вірусу та нових випадків захворювання.

Помічник лікаря-епідеміолога
Волочиського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                 Корман Л.О.

    У Волочиському районі захворюваність на кір у червні місяці в порівняні з попереднім місяцем залишається на тому ж рівні. Всього захворіло на кір 12 осіб. Інтенсивний показник 23,5% на 100 тис. населення. Серед захворілих 11 – дорослих та одна дитина (у віці 5-9 років – учень ЗОШ). Випадки захворювання зареєстровано в м. Волочиськ – 2 випадки, 2- випадки с. Писарівка та 3 випадки це люди національність роми, які були проїздом у м. Волочиськ, та по 1 випадку у селах Гарнишівка, Криваченці,Богданівка, Курилівка та смт. Війтівці.
    На стаціонарному лікуванні у Волочиській центральній районній лікарні пролікувалося 11 осіб та 1 людина у Хмельницькій інфекційній лікарні.
    Діагноз кір підтверджено клінічно в 12 випадках.
   Питома вага щеплених серед захворілих становить 16,6 %. Із 12 захворівших у 2-х осіб є дані про щеплення.
  Всього з початку поточного року захворіло на кір 99 осіб, інтенсивний показник становить 194,6% на 100 тис. населення, із них 69 дорослих та 30 дітей.
  Епідрозслідування та протиепідемічні заходи проводились по кожному випадку.      Визначались межі осередків та коло контактних, за якими проводився медичний нагляд.

Помічник лікаря-епідеміолога Волочиського міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                     Корман Л.О.

   Нещодавно до місцевого лікаря – інфекціоніста звернулася жителька Волочиського району із лабораторно підтвердженим діагнозом “токсокароз”. Але до цього протягом тривалого часу лікарі не могли встановити правильний діагноз. Хвора скаржилась на загальну слабкість, висипи на спині, кашель, важкість у правому підребер’ї, задуху. Проте що захворювання викликане паразитами ніхто і не підозрював.
     Що таке токсокароз?
 Токсокароз є гельмінтним захворюванням, при якому паразити – токсокари потрапляють у організм людини. Найчастіше резервуаром захворювання є коти і собаки. Людина заражається саме від них, коли контактує. В організмі людини («випадкового» господаря) паразитує лише личинкова стадія паразитів. Хвора людина не є заразною для оточуючих. Збудник в організмі людини не росте, він не адаптований до такого середовища. А ось у собак навпаки, він стрімко розвивається, при цьому може заражати людей через фекалії або свою шерсть. Молоді тварини можуть заразитися токсокарозом від матері, якщо вживають її молоко.
    Токсокарозом хворіють у більшості випадків діти, які люблять погуляти із домашніми улюбленцями собаками та кішками, погратися у пісочницях. Схильні до цього захворювання також літні люди, ветеринари, власники собак, городники, мисливці, продавці овочів. Хворіють токсокарозом круглорічно, але частіше можна заразитися у теплу пору року.
    Коли токсокари виявляються в організмі людини, вони починають переміщатися в різні його куточки. Якщо вчасно не використовувати антигельмінтні препарати, то захворювання минатиме важко і дуже довго. Найчастіше можна помітити шкірні висипи, коли людина постійно страждає алергічними реакціями у вигляді екземи, дерматиту, кропив’янки, його постійно турбує сильний свербіж. У важких випадках токсокари можуть вражати дихальну систему, з-за цього людина постійно кашляє, її турбує задишка, також захворювання може відбитися на лімфатичній системі. Небезпечно, коли токсокари проникають у головний мозок, при цьому у людини порушується повноцінна життєдіяльність, вона не може зосередитися, нормально читати і сприймати інформацію.
     Якщо захворювання вчасно не лікувати, можуть бути такі ускладнення як некроз, геморагія, травмуються тканини, запальний процес, сліпота.
       Але захворювання легше попередити, аніж його лікувати.
    Для цього, якщо вдома живе собака або кішка, їх постійно потрібно обстежувати у ветеринара, проводити своєчасну дегельмінтизацію. Також потрібно не забувати за правила гігієни: після роботи з ґрунтом, контакту з домашніми тваринами ретельно мити руки. Дуже важливо добре мити овочі, фрукти, зелень, ягоди перед вживанням у їжу. Не пити воду із невідомих джерел.
    Вигулювати собак на спеціально обладнаних площадках. Закривати дитячі пісочниці на ніч тентами, кришками, поліетиленовою плівкою.

Помічник лікаря-епідеміолога Волочиського міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                 Гальомко Л.В.

    В кінці травня та в перших числах червня Волочищина потерпала від сильних злив та граду. І як наслідок – повені та підтоплення. Найбільше постраждали села – Зайчики, Постолівка та Тарноруда.
   Крім матеріальних збитків, небезпека повеней ще й у тому, що розмиваються гноєзбірники та дворові туалети, забруднюється нечистотами та різноманітним сміттям довкілля, затоплюються та забруднюються харчові продукти, джерела питного водопостачання: колодязі, каптажі, джерела централізованого водопостачання, а також підвальні і житлові приміщення.
  Наслідком сказаного часто буває зростання кількості, а інколи і спалахи, різноманітних небезпечних для людини інфекційних захворювань : кишкові інфекції (сальмонельоз, дизентерія, холера і другі), гепатит А, лептоспіроз, паразитарні хвороби та ряд інших. Збудники усіх цих хвороб постійно знаходяться у навколишньому середовищі, особливо їх багато у нечистотах, брудній воді, зіпсутих харчових продуктах. Щоб уберегти себе та близьких Вам людей слід пам’ятати і виконувати наступне:
   – Використовувати для харчування лише продукти та консервацію, що зберігалися у захищених від підтоплень приміщеннях. Заборонено вживати продукти, які були замочені водою під час повені. Позбавтеся від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження;
    – Не пити воду з відкритих джерел та з джерел водопостачання , якщо вони були затоплені і забруднені. Колодязі необхідно почистити та продезінфікувати, при цьому це слід робити раз на рік у будь-якому випадку. Доцільно також зробити лабораторний аналіз води щоб упевниться у її безпеці для здоров’я. На час підтоплення та очищення джерел водопостачання використовуйте бутильовану воду;
    – Обов’язково кип’ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені, це звільняє її від більшості хвороботворних мікроорганізмів;
   – Просушіть будинок та регулярно його провітрюйте, проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забруднених приміщень, посуду і домашніх речей, прилеглої до будинку території, дворових туалетів;
   – Дотримуйтесь правил особистої та гігієни житла : часто мийте руки та тіло з використанням миючих засобів, регулярно прибирайте вологим методом житлові приміщення, мийте посуд з використанням обезжирюючих засобів та гарячої води, систематично виносьте сміття та харчові відходи у відведені для них місця. Виконуйте вимоги гігієни самі та навчайте цьому своїх дітей і знайомих;
    – Не допускайте розмноження у садибах та допоміжних приміщеннях гризунів, тарганів, мух, переповнення нечистотами гноєзбірників, дворових туалетів.
Перелічених заходів необхідно дотримуватись щоденно, а не тільки під час та після підтоплень.
  До речі, якісно провести на договірних засадах аналіз питної води та дезінфекцію колодязів та води у них можна у Волочиському міжрайонному відділі Державної Установи «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України», що знаходиться за адресою м. Волочиськ, вул. Починка, 1, тел. 3-58-78.

в.о. завідувача Волочиського міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                       Л.І.Суховецька

   Не вся вода однаково корисна. У річках і озерах разом з нами плаває безліч мікроорганізмів, які можуть викликати захворювання у людей. В основному у воді ловлять найрізноманітніші кишкові інфекції та шкірні захворювання, які викликаються всіма можливими видами мікроорганізмів.
    Літо – пік захворюваності такими інфекціями. Адже у пляжному піску мешкають найпростіші, патогенні гриби, гельмінти (глисти), різні бактерії. Ось приблизний список сюрпризів, що чекають нас у воді та піску.
      Лямбліоз. Лямблії – це найпростіші мікроорганізми, яких навколо нас досить багато. У місцях, де у воду потрапляють фекалії і стічні води, їх ще більше. Чіпляються вони до нас, якщо випити зараженої води або ковтнути її під час купання. Відразу після запливу нічого не відбувається, перші ознаки з’являються через 1-2 тижні. Симптоми типові для всіх кишкових інфекцій: діарея, нудота, біль в животі. Небезпека – сильне зневоднення організму.
   Криптоспоридіоз – ще одне паразитарне захворювання з привітом від тварин і схожими симптомами – діареєю, болем у животі, лихоманкою. Виявляється через 2-10 днів після інфікування. Якщо імунітет не пригнічений ВІЛ-інфекцією або іншими хронічними захворюваннями, все пройде саме.
     Ротавіруси – хто одного разу хворів рота вірусною інфекцією, той ненавидить швидкі дієти. Діарея, блювота, висока температура і повна відсутність сил – ознаки інфекції, яку можна підхопити у воді.
     Гепатити – А і Е – це вірусні інфекції, які передаються через питну воду. В основному, звичайно, від них страждають жителі теплих країн, але й у нас на них теж хворіють.
   Холера – це особливо-небезпечна інфекція і одна з глобальних світових проблем. Здається, що на холеру хворіють тільки в спекотних країнах з низькою культурою санітарії, але насправді збудників холери регулярно знаходять і в інших місцевостях. Насправді холера в більшості випадків лікується швидко і легко, а її головна небезпека – зневоднення організму через сильну діарею. Дизентерія, сальмонельоз, ешерихіоз – це різні кишкові захворювання з різними збудниками, але зі схожими в цілому симптомами: діареєю, болем у животі, нудотою і підвищенням температури. Невеликі відмінності між ними є, але вони не принципові. Головне, що всі ці хвороби небезпечні тим же, чим небезпечна холера: зневодненням і всіма його важкими наслідками.
    Лептоспіроз – небезпечна бактеріальна інфекція, яка передається від тварин, вражає печінку і нирки. Починається вона з головного болю, високої температури, болів у животі. Інші симптоми – червоні очі і жовтяниця, біль у нижніх кінцівках. Закінчитися може дуже сумно. Бактерії потрапляють у кров через ранки і слизові оболонки.
   Це не весь перелік інфекцій, які передаються через воду. В нашій місцевості важко зустріти черевний тиф або збудника трахоми (це захворювання, що вражає очі), але у теплих краях вони є в чималих кількостях. Глистові інвазії рідко передаються при купанні, але у брудних водоймах є шанс підчепити їх при заковтуванні води.
    Як купатися, щоб не захворіти? Досить дотримуватися правил купання. Місце для купання має бути чистим хоча б візуально, причому ще на березі. Стояча вода набагато небезпечніше проточної. Не заходити у воду серед заростей болотних рослин, по коліно потопаючи в багні. Якщо ви захочете скупатися у штучні водоймі, де вода оновлюється повільно (наприклад у ставку) і в якому купається дуже багато людей, то краще знайти інше місце: занадто багато інфекцій передається від людини до людини при тісному контакті, коли навколо тепло і мокро. Не ковтати воду, коли купаєтеся. Пісок на пляжі не обробляється дезінфікуючими речовинами, тому на глибині 5-6 сантиметрів є найбільш сприятливим середовищем для різних мікроорганізмів (переважно збудників грибкових інфекцій). Особливо небезпечний – вологий пісок. Не варто будувати замки і закопуватися по голову у пісок, якщо на шкірі є ранки.
     Після купання необхідно сходити у душ, якщо він є на пляжі, а якщо його немає, вимити руки, обличчя і ноги. Немає чистої води? Беріть з собою вологі серветки і рідкі антисептики в пляшечках. А душ приймете, коли доберетеся до нього. У будь-якому випадку зніміть вологі купальники і плавки, переодягніться в сухе, поки будете відпочивати між запливами.
         Бережіть себе та своє здоров’я. Купайтеся тільки у перевірених місцях!

Помічник лікаря-епідеміолога Волочиського міжрайонного
Відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                                    Гальомко Л.В.

     У Волочиському районі захворюваність на кір у травні місяці в порівняні з попереднім місяцем зменшилась у тричі. Всього захворіло на кір 14 осіб. Інтенсивний показник 27,5% на 100 тис. населення. Серед захворілих 7 – дорослих та 7 дітей. Захворілі діти таких вікових категорій: у віці 0-4 роки – 3 дитини, 5-9 років – 2 дітей, 15-17 років – 2 дитини, із них 3-дітей неорганізоване дитинство, 3 – учнів ЗОШ та 1 дитина ДНЗ. Випадки захворювання зареєстровано в м. Волочиськ – 5 випадків, та по 1 випадку у селах Глядки, Вочківці, Авратин, Маначин, Холодець, Криваченці, Ожигівці, Бальківці та Зайчики.
    На стаціонарному лікуванні у Волочиській центральній районній лікарні пролікувалося 13 осіб та 1 дитина лікувалася амбулаторно.
    Діагноз кір підтверджено клінічно в 13 випадках, один випадок кору ще в роботі.
  Питома вага щеплених серед захворілих становить 35,7%. Із 14 захворівших – 3 особи щеплено дворазово, 2 – є отримали одне щеплення, 2-м ще не підійшов вік та у 7-ми дані про щеплення відсутні.
  Всього з початку поточного року захворіло на кір 87 осіб, інтенсивний показник становить 171,1% на 100 тис. населення, із них 58 дорослих та 29 дітей.
  Епідрозслідування та протиепідемічні заходи проводились по кожному випадку. Визначались межі осередків та коло контактних, за якими проводився медичний нагляд.

Помічник лікаря-епідеміолога Волочиського міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                   Корман Л.О.

   Кашлюк відноситься до керованих інфекцій, оскільки частота виникнення даного захворювання залежить від проведення та ефективності щеплень.
   Причиною підвищеної захворюваності стало значне зниження профілактичних щеплень проти кашлюка, як в наслідок недостатнього та несвоєчасного забезпечення вакцинами, так і відмови батьків від проведення вакцинації.
     Кашлюк вважається дитячою хворобою. Це гостре бактеріальне захворювання, що характеризується ураженням органів дихання та супроводжується важкими нападами кашлю.
   Захворювання викликається аеробною бактерією Bordetella pertussis, яку також називають кашлюкова паличка. Зараження цією хворобою відбувається при контакті з хворим: при кашлі, чханні і просто розмові з ним.
   Першими ознаками кашлюку є помірний жар, нежить, кашель, який, як правило, переходить у судомний кашель, проте останнім часом трапляються і стерті форми коклюшу, це стосується переважно вакцинованих осіб. Симптоматика коклюшу нагадує бронхіт з важким нападоподібним, тривалим кашлем, який виникає переважно в нічний період. Частота нападів кашлю залежить від важкості захворювання і може складати від 15 до 50 епізодів за добу. При важкій формі, напад кашлю зазвичай закінчуватися блюванням. Перебіг захворювання триває від 5 до 12 тижнів, проте може затягуватись на довший період.
   Кашлюк небезпечний своїми ускладненнями, які найбільш часто з’являються у немовлят та не вакцинованих дітей. Можуть мати наступні прояви:
– виникнення пневмонії, коли приєднується вторинна бактеріальна інфекція; ателектазів; пневмотораксу;
– з боку нервової системи: виникнення судом, набряку мозку, внутрішньочерепних крововиливів, гіпоксичної енцефалопатії, вогнищевих та генералізованих судом;
– грижі, нетримання сечі, випадіння прямої кишки, субконюктивальні крововиливи.
    Основним методом профілактики кашлюка є вакцинація, яка проводиться вакциною АКДП та починається з 2-місячного віку ( згідно календаря профілактичних щеплень). Завдяки проведеній вакцинації у дитини виробляється власний імунітет, який захищає її від кашлюка. У випадку коли щеплений малюк все ж таки захворів, що трапляється зрідка, перебіг хвороби буде значно легшим, а ускладнення не виникатимуть.
   Батькам важливо розуміти, що коклюш досить небезпечна і важка хвороба. Аби уникнути цієї недуги необхідно робити вакцинацію та своєчасно звертатися за фаховою консультацією.

Помічник лікаря-епідеміолога
Волочиського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України»                      Корман Л.О.

       Сьогодні майже все населення України потерпає від йододефіциту. Дефіцит йоду дуже негативно впливає на розвиток людини. Йод приймає участь практично в усіх життєво – важливих процесах в організмі. Доведено, що йод знешкоджує дію радіації, має антимікробні, антивірусні та протигрибкові властивості.
     Проте дефіциту йоду дуже легко уникнути. Варто тільки додати йод до щоденного харчового раціону людини і певних негативних наслідків йододефіциту вдасться позбутися.
     Незважаючи на те, що вживання йоду є досить простою і недорогою справою, через нестачу йоду в організмі людини під загрозою опинився фізичний і психічний розвиток багатьох дітей у нашій країні. Кожен мешканець України вживає йоду менше, ніж потрібно для організму. Це ставить під загрозу здоров”я нинішнього та майбутнього поколінь. Медична статистика свідчить про сумні факти: слабкий імунітет, швидка втомлюваність, дратівливість, проблемні вагітності, зниження коефіцієнту розуму, на жаль, все це наші проблеми.
    Є ще й проблема споживання: далеко не все населення розуміє ступінь небезпеки захворювань, пов’язаних з йододефіцитом, і важливість їх профілактики. На сьогодні сотні тисяч українців мають захворювання щитоподібної залози. Тисячі жінок безплідні, сотні наших дітей отримали діагноз – кретинізм, мають ваду слуху.
      З продуктами харчування жителі України споживають 35-40мкг йоду на добу, тоді як добова норма 200мкг, а для вагітних жінок і матерів, які годують немовлят – 250мкг. Навіть, якщо вас обійшли важкі хвороби, пов’язані з йододефіцитом в організмі, такі, як зоб, розумова відсталість, імпотенція, безпліддя, наслідок нестачі йоду ви відчуваєте в знижені імунітету, особливо у весняно – зимовий період, також у зниженні працездатності, швидкій втомі та погіршені сну. В ранньому дитинстві йодний дефіцит шкодить розвитку мовлення і слуху, органів руху, уповільнює психічний розвиток дитини. Всім цим хворобам можна запобігти.
  Найпростішим і найдавнішим способом позбавлення йододефіциту вважають вживання йодованої солі. Можна погодитись, що йодована сіль – один з найдешевших шляхів боротьби з йододефіцитом.
     Підприємства торгівлі забезпечені йодованою сіллю згідно з потребами споживачів. Але, на жаль, існує проблема споживання йодованої солі в зв’язку з нехтуванням даною проблемою населення.
    Згідно з чинним законодавством покупець має право вибору між йодованою та не йодованою сіллю.

Помічник лікаря-епідеміолога Волочиського міжрайонного
відділу ДУ «Хмельницький обласний лабораторний
центр МОЗ України»                                                            Гальомко Л.В.

   У квітні поточного року за медичною допомогою до працівників Волочиської лікарні звернулося 40 осіб, яким було встановлено діагноз – кір. Переважна кількість хворих – це доросле населення. Серед них є вчителі, працівники косметичних салонів, харчової промисловості та інші.
    Вірус кору – надзвичайно заразний, він швидко передається від хворої людини до здорової повітряно-краплинним шляхом (при чханні, кашлі або розмові хворого). Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях до 2-х годин після того, як хвора людина залишила приміщення. По медичну допомогу звертаються переважно тоді, коли вже є на тілі висипання, що дає більшому розповсюдженню захворювання. Кір має серйозні ускладнення. Захворювання може призвести до пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку – енцефаліту, а також до інвалідності та смерті.
    Усі діти та дорослі, які не робити щеплення, під загрозою. На сьогодні існує високий ризик захворювання на кір серед дітей, які не отримали щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли на кір і не робили щеплення, також залишаються вразливими до захворювання.
   Ліків від кору не існує, єдиний надійний метод профілактики захворювання – вакцинація. Щеплення проти кору проводять уже понад 50 років, і за ці роки вакцини зарекомендували себе як безпечний та ефективний спосіб профілактики. Саме завдяки вакцинації вдалося знизити захворюваність на кір у десятки разів. Щонайменше в п’яти регіонах світу кір має бути повністю викоренений до 2020 року – таку стратегічну мету проголосила ВООЗ. Переважна кількість європейців мають усі щеплення КПК за календарем. Проблемними залишаються ті країни, де рівень охоплення щепленнями недостатній. На жаль серед цих країн й Україна.
   Вакцинація формує специфічний імунітет, внаслідок чого організм людини стає нечутливим до захворювання. Згідно з календарем в Україні, у 12 місяців проводять перше щеплення від кору, а у 6 років – планову ревакцинацію. Ці дві дози вакцини забезпечують захист організму від кору. Вакцина проти кору входить до складу комбінованої трикомпонентної вакцини КПК (для профілактики кору, епідемічного паротиту і краснухи). Якщо не вакцинована дитина заразиться і перехворіє на кір, у неї, певна річ, сформується природний імунітет проти цього захворювання. Але не варто чекати, коли у дитини буде сформований імунітет після перенесеного захворювання.
     Із 1000 людей, які заразилися кором, один помирає, один захворює на енцефаліт, а 50-т отримують важкі ускладнення, від яких страждають усе життя. Варто пам’ятати, що вакцинація є законним правом кожного з нас на захист від кору – захворювання, яке може призвести до ускладнень або смерті.
    Бережіть здоров’я дітей та оточуючих вас людей.

Помічник лікаря-епідеміолога
Волочиського міжрайонного відділу
ДУ «Хмельницький обласний
лабораторний центр МОЗ України»                                Гальомко Л.В.

    За три місяці поточного року у Волочиському районі спалахів інфекційних захворювань не зареєстровано.
    За поточний період зареєстровано 138 випадків інфекційних захворювань (крім ГРВІ) проти 121 випадку за аналогічний період 2018 року. Загальна захворюваність за три місяці 2019 року в порівнянні з минулим періодом 2018 року збільшилась на 14 % за рахунок інфекцій краплинної групи.
   Порівнюючи з аналогічним періодом минулого року зросла захворюваність по окремих нозологіях: 34 випадки кору та по два випадки епідпаротиту та лептоспірозу (у минулому році захворюваність не реєструвалась).
  По групі кишкових інфекцій за три місяці поточного року зареєстровано 26 випадків ГКЗ, з яких 11 – гастроентерокліти встановленої етіології, 12 – не встановленої етіології, три випадки ротавірусної інфекції. В порівнянні з минулим роком захворюваність кишковими інфекціями знизилась на 14,9%, інтенсивний показник захворюваності складає 51,1 на 100 тис. населення.
   Серед захворілих ГКІ 18,5 % становить організоване дитяче населення загально- освітніх шкіл та закладів дитячої освіти. З харчуванням у закладах захворюваність не пов’язана.
   На краплинну групу інфекцій захворіло 46 осіб, найбільша захворюваність з них кором – 34 особи, 4 – вітряною віспою, 3 – туберкульозом, 2 – епідпаротитом. Захворюваність крапельними інфекціями збільшилась на 40% за рахунок захворюваності кором.
   З метою виявлення джерел інфекцій було обстежено 6 контактних осіб у домашніх осередках, організовано проведення заключних дезінфекцій. У кожному осередку проводяться бесіди по профілактиці інфекційних захворювань.

Помічник лікаря-епідеміолога
Волочиського міжрайонного відділу
ДУ « Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                     Гальомко Л.В.